Ухвала

від 05.06.2025 по справі 761/23056/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23056/25

Провадження № 1-кс/761/15502/2025

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши матеріали клопотання слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні № 42025000000000097 від 05.02.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Кам`янське (колишня назва Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, працюючого в ТОВ «Флексол», раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України

У С Т А Н О В И В:

Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000097 від 05.02.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , являючись громадянином України, обіймаючи посаду головного конструктора ТОВ «ФЛЕКСОЛ», у достовірно невстановлений час на початку 2024 року, достеменно знаючи, що на території України введено воєнний стан, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 та постанови Правління Національного банку України за від 24.02.2022 № 18 з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а також про введення в дію Указів Президента щодо накладення санкцій на фізичних та/або юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою агресором або їй допомагають (у будь-якій формі), переслідуючи корисливі мотиви, які виразились в отриманні економічної вигоди від торгівлі «гнучкими резервуарами для нафтопродуктів» та отримання прибутку від реалізованого товару підприємством ТОВ «ФЛЕКСОЛ» представникам держави-агресора, усвідомлюючи, що провадження будь-якої господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, в тому числі постачання товарів на користь рф чи контрольованих рф підприємств є незаконною та призведе до сплати податкових зобов`язань та зборів на користь рф, що в свою чергу сприятиме її економічному розвитку, буде спрямовуватись на розвиток військово-промислового комплексу рф, забезпечення військових потреб та збільшення військового потенціалу країни-агресора, вирішив в обхід застосованих відносно держави-агресора Україною та США санкцій на ведення господарської діяльності, налагодити торгівлю гнучкими резервуарами з використанням компанії ООО «ФЛЕКСОЛ» представникам держави-агресора, тим самим провадити господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, забезпечувати російську економіку постійними надходженнями у вигляді податкових зобов`язань та зборів, а відтак сприяти у здійсненні військової агресії проти України, яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, зміну меж території і державного кордону України.

04 червня 2025 року Чухно затримано у порядку ч. 3 ст. 208 КПК України.

04 червня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

05 червня 2025 року до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ГСУ СБ України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно за підозрою за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, з підстав у ньому наведених.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість висунутої ОСОБА_6 підозри.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують причетність ОСОБА_6 до злочинної діяльності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які указують на факти, що ОСОБА_6 міг вчинити вказане правопорушення і такі є переконливим для суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.

З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, і доводи сторони захисту такої обґрунтованості не спростовують.

При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою безпідставної зміни, або відмови їх від раніше наданих показань, оскільки на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, а відтак ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також вважає, про високу ймовірність існування ризику того, що ОСОБА_6 може перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.

Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Між тим, відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи характер скоєння вищезазначеного злочину, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші обставини зазначені ст. ст. 177,178 КПК України, суд доходить висновку щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування альтернативного заходу у вигляді застави.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 59 днів, тобто до 02 серпня 2025 року, включно, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1