Рішення від 09.06.2025 по справі 520/25962/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2025 р. № 520/25962/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ( код ЄДРПОУ код 13844159, 54020, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Морехідна, будинок 1) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26 лютого 2024 року № 1291/03.02 щодо повторного розгляду зави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 10.01.2023 р. та відмови в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в зв`язку Із відсутністю необхідного стажу на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 29.07.1986 по 17.10.1986, з 27.03.1989 по 14.11.1994, з 10.04.1995 по 01.08.2004 на посаді помічника машиніста тепловозу в Ізюмському тепловозоремонтному заводі, та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 21 грудня 2022 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення відповідача щодо повторного розгляду зави позивача та відмови в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до положень вищезазначених норм права, є протиправним.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 10.01.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заяви були додані усі необхідні документи.

За принципом екстериторіальності заява позивача розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.01.2023 року №204050007633 було відмовлено у призначенні пенсії. Зазначено наступне: до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 22.07.1986, згідно з дипломом № НОМЕР_2 від 27.07.1986, оскільки зазначено по батькові « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним данним заявника « ОСОБА_3 »; до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, не зараховано періоди роботи протягом 1986 2004 років, згідно з архівною довідкою від 21.12.2021 №13-43/842 на посаді помічника машиніста тепловоза Ізюмського тепловозоремонтного заводу. Для підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах документи передані на Комісію з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії.

Рішенням комісії про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області вирішено відмовити у підтвердженні стажу роботи позивача у період з 29.07.1986 року по 17.10.1986 року за професією помічник машиніста теплового тепловозоскладського цеху; з 27.03.1989 року по 14.11.1994 року - помічник машиніста теплового тепловозоскладського цеху; з 10.04.1995 року по 14.08.2000 року - помічник машиніста теплового тепловозоскладського цеху; з 15.08.2000 року по 13.06.2001 року - помічник машиніста теплового тепловозоремонтного цеху; 14.06.2001 року по 20.12.2001 року - помічник машиніста теплового тепловозоскладальної дільниці; 21.12.2001 року по 05.02.2003 року помічник машиніста теплового тепловозоремонтного цеху; з 06.02.2003 року по 01.08.2004 року помічник машиніста теплового тепловозоскладального цеху; з 02.08.2004 року по 18.08.2005 року слюсар-електрик з ремонту електрообладнання апаратного цеху.

Також зазначено, що документи про ліквідацію ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» без виконання правонаступника на розгляд Комісії заявник не надав, тому підтвердити періоди з 29.07.1986 року по 17.10.1986 року, з 27.03.1989 року по 14.11.1994 року, з 10.04.1995 року по 18.08.2005 року немає підстав.

При цьому відповідачі виходили з того, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 р. за №1231/13105, за яким було розглянуто заяву позивача, визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. Оскільки такої ліквідації встановлено не було, позивачу було відмовлено у підтвердженні необхідного періоду роботи.

Не погодившись із прийнятим пенсійним органом рішенням, представник позивача звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рiшення про відмову у призначенні пенсії від 19 сiчня 2023 року за № 204050007633 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 29.07.1986 по 17.10.1986, з 27.03.1989 по 14.11.1994, з 10.04.1995 по 01.08.2004 на посаді помічника машиніста тепловозу в Ізюмському тепловозоремонтному заводі, та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років вiдповiдно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21 грудня 2022 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 520/17362/23 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії від 19 сiчня 2023 року за № 204050007633 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) від 10.01.2023 про призначення пенсії та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виконання зазначеного судового рішення повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенссії, за результатами розгляду якої відповідачем було прийнято рішення від 26 лютого 2024 року № 1291/03.02, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в зв`язку з відсутністю необхідного стажу на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років.

Позивач, не поголивсь із прийнятим відповідачем рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі Закон No1788-XII) та ЗУ 09.07.2003№1058-IV Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Згідно до п.2-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закон №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. «а» ст. 55 Закон №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Відповідно до Постанови №1173 Ради Міністрів СССР від 22 серпня 1956 року «Про затвердження списків», Розділу ХХХ «Транспорт» пунктом 1 «Залізничний транспорт та метрополітен» передбачено, що посади «Машиністи та їх помічники, та старші машиністи: паровозів, тепловозів, електровозів, дизельпоїздів, моторвагонних (електро) секцій мотовозів», відносяться до списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

У відповідності до Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N583, що діє з 12 жовтня 1992 року, до нього включені - машиністи і помічники машиністів тепловозів.

Суд зазначає, що необхідними умовами для виникнення у ОСОБА_1 права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування на посаді або виконання робіт, що містяться у відповідних списках, затверджених постановами КМУ.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов?язаних з заявником спільною роботою.

Як убачається із записів №№1-2, 4-5, 8-13 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 28.07.1988, позивач працював помічником машиніста тепловозу в Ізюмському тепловозоремонтному заводі з 29.07.1986 по 17.10.1986, 27.03.1989 по 14.11.1994, з 10.04.1995 по 01.08.2004.

Так, вказані записи №№ 1-2, 4-5, 8-13 про періоди роботи у трудовій книжці позивача завірені відповідними печатками підприємства, де працював ОСОБА_1 та підтверджені у тому числі архівними довідками Архівного відділу виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 22.12.2021.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі.

Порядком № 22-1 встановлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.

Правовою основою діяльності Комісії при ГУПФУ в Харківській області є саме положення Порядку №18-1.

Відповідно до п.п.3, 4, 5 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Разом з тим, відповідно до п.1 Порядку №18-1, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Таким чином, Комісія підтверджує пільговий стаж роботи виключно в тому випадку, якщо підприємство, на якому працювала особа, є ліквідованим.

У відповідності до пп.пп.1, 2 п.11 Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи, зокрема, як: заяву про підтвердження стажу роботи, а також документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області по справі Б-39/02-09 від 03.12.2014 ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 01056356) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату подання позовної заяви ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" не ліквідовано, підприємство перебуває в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. а ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху залізничного транспорту та метрополітенах ,- за списками професій і посад, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України : чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 06 місяців на зазначеній роботі.

Пунктом а статті 55 Закону України Пенсійне забезпечення та Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р.№583, передбачені машиністи, і помічники машиністів тепловозів.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Судом встановлено, що згідно рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи у період з 29.07.1986 року по 17.10.1986 року, з 27.03.1989 року по 14.11.1994 року, з 10.04.1995 року по 18.08.2005 року.

Як вбачається з трудової книжки позивача та не заперечується відповідачем, у період з 29.07.1986 по 17.10.1986, з 27.03.1989 по 14.11.1994, з 10.04.1995 по 01.08.2004 на посаді помічника машиніста тепловозу в Ізюмському тепловозоремонтному заводі.

Вказані обставини також підтверджується наявними в матеріалах справи архівними довідками.

Загальний стаж роботи позивача складає 31 рік 08 місяців 12 дні.

Отже, суд приходить до висновку, що записами, наявними в трудовій книжці позивача, інформацією, викладеною в архівних довідках та записами у спірних рішеннях підтверджується факт роботи позивача у ВАТ Ізюмський тепловозоремонтний завод, однак, вищевказані документи, додані позивачем до заяви про призначення пенсії, Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не прийнято до уваги при повторному розгляді заяви позивача, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу в зарахуванні періодів роботи на вищевказаних підприємствах та в призначенні пенсії на пільгових умовах.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в зв`язку із відсутністю необхідного стажу на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років, у зв?язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26 лютого 2024 року № 1291/03.02 щодо повторного розгляду зави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 10.01.2023 р. та відмови в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в зв`язку Із відсутністю необхідного стажу на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років, прийнято відповідачем є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, з метою повного забезпечення права позивача на пенсійне забезпечення, з огляду на встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов?язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 29.07.1986 по 17.10.1986, з 27.03.1989 по 14.11.1994, з 10.04.1995 по 01.08.2004 на посаді помічника машиніста тепловозу в Ізюмському тепловозоремонтному заводі, та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 21 грудня 2022 року.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ( код ЄДРПОУ код 13844159, 54020, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Морехідна, будинок 1) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26 лютого 2024 року № 1291/03.02 щодо повторного розгляду зави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 10.01.2023 р. та відмови в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в зв`язку Із відсутністю необхідного стажу на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 29.07.1986 по 17.10.1986, з 27.03.1989 по 14.11.1994, з 10.04.1995 по 01.08.2004 на посаді помічника машиніста тепловозу в Ізюмському тепловозоремонтному заводі, та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 21 грудня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ( код ЄДРПОУ код 13844159, 54020, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Морехідна, будинок 1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 червня 2025 року.

СуддяН.А. Полях