Рішення від 10.06.2025 по справі 640/18770/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року справа № 640/18770/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П.,

розглядаючи у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОТРЕЙДІНГ до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОТРЕЙДІНГ звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0093245005 від 03.07.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки податковве зобовязання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є належно виконаним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем 05.11.2019 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 суддя Янківська В.П. прийняла до свого провадження справу №640/18770/19.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 замінено відповідача, Головне управління ДПС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Представником відповідача 07.02.2025 подано до суду пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 10.03.2025 постановлено здійснити розгляд справи № 640/18770/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 08 квітня 2025 року о 10 год. 10 хв. в приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 117.

Ухвалою суду від 08.04.2025 відкладено підготовче засідання у справі на 16 квітня 2025 року о 11 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 16.04.2025 відкладено підготовче засідання у справі на 30 квітня 2025 року о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 30.04.2025 закрити підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 год. 50 хв. 22 травня 2025 року, в приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 117.

Судове засідання 22.05.2025 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 11 год. 00 хв. 10 червня 2025 року.

Сторони належним чином повідомленні в судове засідання не з`явились.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі п.20.1 ст.20 розділу І та відповідно статті 76 глави 8 розділу II Податкового Кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно ТОВ ЄВРОТРЕЙДІНГ згідно податкової декларації з плати на нежитлову нерухомість 2018 рік.

В ході проведення камеральної перевірки ТОВ ЄВРОТРЕЙДІНГ встановлено порушення термінів сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов`язання ТОВ ЄВРОТРЕЙДІНГ з плати по податку на нерухоме майно, а саме вимог пункту п.266.10.1 ст.266 розділу XII Податкового кодексу України,

За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки №20785/50-01/31481710 від 27.05.2024 року та прийнято податкове повідомлення-рішення №0093245005 від 03.07.2019

Згідно обставин справи, ТОВ ЄВРОТРЕИДІНГ подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік (реєстраційний №9021121054 від 14.02.2018), в якій визначено суму узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за III квартал 2018 року у сумі 6640,94 грн., граничний термін сплати 29.10.2018 р., фактично погашено за рахунок переплати у сумі 16,34 та сплачено в сумі 6640,94, платіжним дорученням №2405 від 30.10.2018.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України , платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст.38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

При цьому, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), що встановлено пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України.

Статтею 266 ПК України визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та встановлено наступне.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп.266.1.1 п.266.1).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.266.6.1 п.266.6).

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 266.7.5 п.266.7).

За вимогами пп. 266.10.1 «б» п.266.10, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується:

- юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації".

Судом встановлено, що позивачем податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 3 квартал 2018 року було сплачено 30.10.2018 року. При цьому, позивач вважає, що ним не було порушено строку сплати податкового зобов`язання, оскільки норма пп. 266.10.1 «б» п.266.10 ст.266 ПК України передбачає строк сплати включно з 30 числом місяця, що наступає за звітним кварталом.

Відповідач, вважаючи що граничним терміном сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 3 квартал 2018 року є дата 29.10.2017 рок, застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 10% від суми податкового зобов`язання.

З даного приводу суд зазначає таке.

За вимогами п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

А згідно з п.31.2 ст.31 ПК України, строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Разом з тим, норми ПК України не містять конкретизації, чи вказівка на дату включає відповідну дату до загального строку, у т.ч. для сплати податкового зобов`язання, встановлюючи таким чином цю дату як граничну (граничний термін) для сплати податкового зобов`язання, чи навпаки - виключає таку із загального строку.

Згідно з частиною 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частинами першою, другою статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до ст. 3 Конвенції строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem. Проте положення попереднього пункту не заважають тому, щоб та чи інша дія, яка має бути здійснена до спливу встановленого строку, виконувалася у день dies ad quem лише до закінчення нормального робочого часу.

Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції, якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

При цьому, як вбачається з роз`яснення Інституту української мови, наданого позивачу листом №307/672 від 29.12.2017, прийменник «до» в українській мові вживають для позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. Кінцева дата входить до визначеного часового терміну, вона є останнім днем чинності або виконання чого-небудь. Тому вживати після цієї дати прислівник «включно» зайве.

Системний аналіз наведених правових норм, положень Конвенції та граматичної конструкції норми пп. 266.10.1 «б» п.266.10 ст.266 ПК України дає підстави зробити висновок, що 30-те число місяця, що настає за звітним кварталом виконання податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є граничним днем для сплати податкового зобов`язання.

А відтак, виконання відповідного податкового зобов`язання 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, є належним його виконанням.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. по справі № 815/4720/16 та від 23.04.2019 р. по справі №808/2690/17.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що позивачем не допущено порушення строків сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 3 квартал 2018 року, застосування до нього оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафної санкції на підставі п.126.1 ст.126 ПК України за затримку сплати вказаного податкового зобов`язання є безпідставним та необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0093245005 від 03.07.2019 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0093245005 від 03.07.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА