Рішення

від 10.01.2008 по справі 66-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

66-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

10.01.2008Справа №2-2/66-2008

За позовом Гвардійського споживчого товариства, (97513, Сімферопольський р-н, смт. Гвардійське, вул. Кооперативна, 1)

до ТОВ "Кримгеоцентр", ( м. Сімферополь, вул. Войкова, 4 кв. №4)

про стягнення  9465грн.60коп.

                                  Суддя В. І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача: Алімова, ю/к, дов. у справі.

Від відповідача: не з'явився.

           Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення 9465грн. 60коп., в тому числі:  8000грн. збитків, 1086грн.20коп. інфляції та 379грн.40коп. річних.

    Вимоги мотивовані тим, що 11 жовтня 2004 року між сторонами було укладено договір на розроблення технічної документації по землеустрою земельної ділянки з метою переоформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками на оренду цих ділянок. Позивач відповідно п. 2.2 договору здійснив авансовий платіж в сумі 8000 грн., а відповідач до встановленого строку до 31.12.2005 р. свої обов'язки не виконав. У результаті неналежного виконання відповідачем узятих за договором обов'язків, а саме прострочення виконання зобов'язань на півтора роки позивач втратив інтерес до виконання обов'язків боржником, а саме переоформленню державних актів на постійне користування земельною ділянкою, що  стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

      09.01.2008р. до ГС АРК надійшла телеграма у якої відповідач просить суд справу слуханням відкласти у зв'язку із тим, що громадянин Бройченко С.В. знаходиться у відряджені.

      Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи у тому числі відзив на позов не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.   

     Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Стаття 901 ЦК України передбачає, що за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення   63  глави  ЦК України можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про розроблення технічної документації по землеустрою земельної ділянки щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до п.1.1 договору, відповідач зобов'язався виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукоавльні роботи з розробленням технічної документації по землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками (проект), а позивач прийняти та оплатити їх.

Пунктом 2.2, наведеного договору, передбачено, що позивач зобов'язаний у 10 денний строк, починаючи з дня підписання договору, здійснювати авансовий платіж виконавцю у розмірі 50 % від кошторису по об'єктно згідно календарного плану робіт.

Приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі робіт (п.3.1 договору).

Позивач зобов'язаний підписати акт протягом 3-х банківських днів з дня одержання проекту (п.3.3 договору).

Сторони передбачили, що початок робіт – 11 жовтня 2004р., їх закінчення 31 грудня 2005р. (п. 4.1 договору).

    Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

      Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  ЦК України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

     Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Судом встановлено, що позивач у виконання своїх обов'язків за вищенаведеним договором перерахував відповідачу 8000грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі платіжними дорученнями №1844 від 11.11.2004р., №1863 від 19.11.2004р., №1870 від 23.11.2004р.

Однак, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, у строк, що передбачений договором, тобто 31.12.2005р., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі претензією від 21.3.2007р., актом про приймання виконаних робіт від 18.4.2007р.

Рішенням Конституційного суду від 22.9.2005р. визнані неконституційними зміни, що внесені ЗУ в п.6 розділу 10 Земельного кодексу України, відповідно до яких громадяни та юридичні особи, які мають в постійному користуванні земельні ділянки, але за цім кодексом не можуть їх мати на такому праві, повинні були до 01.01.2005р. переоформити в установленому порядку право володіння або право оренди на них.

Відповідно до вищенаведеного рішення Конституційного суду, від 22.9.2005р. державні акти, що дають право на постійне користування земельними ділянками не вимагають переоформлення.

Враховуючи вищевикладені обставини позивач втратив інтерес до переоформлення державник актів на постійне користування на оренду землі, а слід і втратив інтерес до виконання зобов'язань відповідачем за вищенаведеним договором з дати набрання законної сили рішення Конституційного суду.

     Враховуючи, що ні на момент прийняття рішення Конституційним судом, ні у строк визначений договором, зобов'язання відповідачем виконані не були, позивач втратив інтерес до договору укладеному з відповідачем, та претензією від 21.3.2007р. №160/10 повідомив про це відповідача та запропонував повернути аванс в розмірі 8000грн.

      Тільки 23.5.2007р. відповідач направив позивачу Акт про приймання виконаних робіт від 18.4.2007р. та технічну документацію (вх№01/а від 23.5.2007р.), але листом від 05.6.2007р. №284\10 позивач повідомив відповідача про те, що вважає представлені відповідачем матеріали простроченими, застарілими, та такими що не відповідають вимогам земельного законодавства України у зв'язку із чим повернув відповідачу наведені документи та запропонував повернути аванс в розмірі 800грн.

   Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник  вважається  таким,  що прострочив,  якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання   зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо  внаслідок    прострочення   боржника    виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявністю її провини, якщо інше не встановлене договором або законом, особа є невинною, якщо доведе, що прийняла всі залежні від неї заходи по належному виконанню зобов'язання, відсутність своєї провини  доводить особа, що порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

Боржник, що порушив зобов'язання, повинен  відшкодувати кредиторові заподіяні збитки, розмір збитків, заподіяних порушенням зобов'язання, доводиться кредитором ( ст. 623 ЦК України).

    Збитки,  завдані  замовнику  невиконанням  або  неналежним виконанням  договору  про  надання  послуг  за  плату,  підлягають відшкодуванню виконавцем,  у разі наявності його вини,  у  повному обсязі,  якщо  інше  не  встановлено договором.  Виконавець,  який порушив договір про надання послуг за  плату  при  здійсненні  ним підприємницької діяльності,  відповідає за це порушення,  якщо не доведе,  що  належне  виконання  виявилося  неможливим   внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом ( Стаття 906 ЦК України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною ( ст. 224 ХК України).

Відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює провина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють:- наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.

Розмір збитків в сумі 8000грн. підтверджується платіжними дорученнями №1844 від 11.11.2004р., №1863 від 19.11.2004р., №1870 від 23.11.2004р. та актом звірки взаємних розрахунків за станом на 31.12.2007р.

Протиправність поведінки  відповідача підтверджується матеріалами справи.

Відповідач при розгляді даної справи не представив до суду доказів виконання своїх зобов'язань перед позивачем за договором, або доказів відсутності своєї провини в невиконанні зобов'язань у строк визначений у договорі. Крім того, факт не виконання робіт на суму 8000грн. підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків за станом на 31.12.2007р., в якому відповідач визнає 8000грн. як заборгованість, з чого випливає що відповідач визнає, що роботи на цю суму їм не виконані.

Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками позивача встановлений в ході розгляду даного спору, підтверджується матеріалами даної справи.

У частині стягнення збитків у розмірі 8000грн., позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

    Крім вимоги про стягнення збитків, позивачем була заявлена вимога про стягнення  1086грн.20коп. інфляції та 379грн.40коп. річних.

    В обґрунтування вимоги про стягнення річних та інфляції позивач посилається на ст.. 625 ЦК України, але відповідно до ст.  625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

У зв'язку із тим, що у відповідача за наведеним договором перед позивачем грошових зобов'язань нема, суд вважає за необхідне у частині стягнення 1086грн.20коп. інфляції та 379грн.40коп. річних у позові відмовити.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню тому, що суд не викликав у засідання суду якусь конкретну особу, у тому числі не викликав громадянина Бройченко С.В. У разі находження громадянин Бройченко С.В. у відрядженні, підприємству слід було вирішити питання про направлення до суду іншого представника. Більш того, наданих  документів досить для розгляду  спору,  участь сторін в судовому засіданні є їх правом, а не обов'язком, відсутність представників сторін не перешкоджає суду розглянути справу по суті,  суд вважає  за можливе  розглянути  спір без участі представника відповідача за  наявними в справі матеріалами.

       Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

За згодою представника позивача у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений та підписаний 14.01.2008р.  

  З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85 Господарського  процесуального кодексу України,     суд -

                                                    ВИРІШИВ :

         1. Позов задовольнити частково.

         2. Стягнути з ТОВ "Кримгеоцентр", ( м. Сімферополь, вул. Войкова, 4 кв. №4, рахунки невідомі) на користь Гвардійського споживчого товариства, (97513, Сімферопольський р-н, смт. Гвардійське, вул. Кооперативна, 1, р/р 26008440118860 в КРФ, АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 01757426, ІНН 017574201241 № свид. Плат. НДС 00714050) 8000грн. збитків, 86грн.20коп. держмита, 99грн.72коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

        3. У частині стягнення 1086грн.20коп. інфляції та 379грн.40коп. річних у позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.