Постанова

від 26.12.2007 по справі 14/732

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/732

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" грудня 2007 р.                                                           Справа № 14/732

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:    Журавська О.П. (довіреність №3/640 від 26.11.2007р.),

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній СПП", м. Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "04" червня 2007 р.  у справі № 14/732 (суддя Костриця О.О.)

за  позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №9, м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній СПП", м. Житомир

про стягнення 2590,85 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04 червня 2007р. у справі №14/732 задоволено  позов   Комунального  виробничого   житлового  ремонтно-експлуатаційного   підприємства  №9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній СПП" про  стягнення 2590,85грн.

Вважаючи, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права,  відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржений судовий акт скасувати. Зокрема, зазначає наступне:

- відповідач не був повідомлений судом про розгляд справи 04.06.2007р. належним чином. Суд, всупереч нормі ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, не створив необхідних  умов  для встановлення  фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, порушив принцип змагальності сторін;

-суд прийняв рішення 04.06.2007р., тобто з порушенням строку вирішення спору, встановленого відповідно до  ухвали  заступника голови господарського суду Житомирської області від 05.04.2007р. лише до 03.06.2007р.;

- суд не взяв до  уваги, що  згідно  п.8.1. договір оренди був укладений на період з 25.10.2005р. по 25.09.2006р. та безпідставно зобов'язав відповідача сплачувати  орендну плату за приміщення після закінчення строку дії угоди.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини своєї відсутності не повідомив.

Представник позивача в письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в засіданні суду проти доводів та вимог  скарги заперечила. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну  скаргу - без задоволення. Зазначає, що починаючи з вересня 2006р. відповідач припинив  розрахунки за оренду. Однак, приміщення по акту приймання -передачі, як того вимагає п.3.6. договору, не передав і лише 06.12.2006р. позивач отримав від товариства лист про розірвання договору оренди.

Крім того, звертає  увагу на те, що в  договорі оренди місце знаходження відповідача вказане по вул. Котляревського , 32"а" в м. Житомирі. Саме на дану адресу підприємство направляло претензії, які  орендар залишав без відповіді та реагування, та надіслало  позовну заяву про стягнення заборгованості.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання (представник відповідача була повідомлена про відкладення розгляду апеляційної скарги на 26.12.2007р. безпосередньо в судовому засіданні 07.11.2007р., про що свідчить долучена до матеріалів справи  розписка (а.с.72). Крім того, ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 07.11.2007р. про призначення розгляду  апеляційної скарги на 26.12.2007р. на адреси сторін було направлено рекомендованою кореспонденцією), та  зважаючи на положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника  відповідача не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.     

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Житомирської міської ради 06.10.2005р. прийнято рішення за №652 " Про оренду комунального майна", згідно  якого вирішено погодити передачу в оренду на строк 11 місяців Товариству з обмеженою відповідальністю "Група компаній СПП" нежилих приміщень загальною площею 131,6 кв.м за адресою майдан Мистецькі Ворота,8 під більярдний зал з кафетерієм. Зобов'язано начальника комунального підприємства - балансоутримувача нежилих приміщень оренду оформити договором на обумовлений термін (а.с. 12-15).

На виконання прийнятого рішення  між Комунальним  виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним  підприємством №9 (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній СПП" (Орендар) було укладено договір оренди  нерухомого майна від 25.10.2005р. за №30, відповідно до умов якого позивач згідно акту прийому - передачі передав відповідачу в строкове платне користування до 25.09.2006р. нежилі приміщення за вище вказаною адресою для використання за прямим призначенням, обумовленим договором (а.с. 11, 16-18).

За змістом ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  орендою   є   засноване   на  договорі  строкове  платне користування   майном,   необхідним   орендареві   для  здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності своєчасно і у повному обсязі (ст.ст. 18,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно приписів ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу  України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу  зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому  числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Положеннями ст.174 Господарського кодексу України господарські передбачено, що зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських  відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним  чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом , а також відмова від виконання  або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пунктом 3.3. договору від 25.10.2005р. відповідача зобов'язано щомісячно, не пізніше 10 числа послідуючого місяця, вносити орендну плату в розмірі 758,01 грн. з урахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість.

На випадок закінчення  дії договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення  приміщення згідно акту приймання - передачі (п.3.6. договору).

Починаючи з вересня 2006р. відповідач припинив вносити  орендну плату, однак орендоване приміщення по акту приймання - передачі позивачу не передав. 06.12.2006р. на адресу позивача надійшов лист  ТОВ "Група компаній СПП" за №3, датований 23.08.2006р., з проханням розірвати договір оренди за погодженням сторін.

Відповідно до норми ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем зазначеного листа позивачу в серпні 2006р., тоді як позивач представив суду для огляду книгу реєстрації вхідної кореспонденції КВЖРЕП №9  за 2006р. в якості доказу отримання листа за №3 саме 06.12.2006р.(а.с.39,40).

Враховуючи викладене, відповідач не звільняється від зобов'язання по сплаті орендної плати за спірний період, а саме з вересня по листопад 2006р.

Господарським судом Житомирської області встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди, утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 2496,83 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.28).

Згідно ст. 1 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-131 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002р. №9221 - 3), який регулює договірні правовідносини між платниками та  одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер,  вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені,  передбачений  статтею 1 цього Закону,  обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.5. договору сторони обумовили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або  не в повному обсязі стягується з Орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ, за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, КВЖРЕП №9 нарахувало ТОВ "Група компаній СПП" пеню  в сумі 94,02 грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного  висновку про те, що вимоги позивача заявлені обгрунтовано, підтверджені поданими документами і підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням судових витрат на відповідача.

Стосовно доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, які не спростовують наявності боргу по орендній  платі, а стосуються застосування судом при розгляді спору процесуальних норм, то вони не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Норма ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони в судовому процесі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

До матеріалів позовної заяви  долучено повідомлення про вручення поштового відправлення (копії позовної заяви) директору ТОВ "Група компаній СПП" за адресою вул. Котляревського, 32 "а", кв.1 у м. Житомирі. Крім того, в договорі оренди нерухомого майна від 25.10.2005р. за №30, в листі про розірвання договору оренди за погодженням сторін, в розрахунку орендної плати, що направлявся відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради, в дорученні, виданому директором  ТОВ "Група компаній СПП" представнику для здійснення процесуальних дій зазначено, що підприємство відповідача знаходиться за вище вказаною адресою (а.с. 5,16-18,29,30,46).

Системний  аналіз обставин справи дає підстави вважати, що відповідач володів інформацією про порушення господарським судом провадження у справі за позовом КВЖРЕП №9 до нього про стягнення заборгованості і не був позбавлений можливості, отримавши копію позовної заяви з невірно вказаною адресою, повідомити суд першої інстанції про своє фактичне місце знаходження та надати пояснення та заперечення стосовно заявлених позовних вимог.   

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення законне і обгрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні, а тому судовий акт слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 04 червня 2007 року у справі №14/732 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній СПП", м. Житомир - без задоволення.

2. Справу №14/732 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Майор Г.І.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

 Віддрук. 4 прим.

1-до справи

2,3-сторонам

4- в наряд