Рішення

від 19.11.2010 по справі 22ц-20002/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ О БЛАСТІ Справа № 22ц-20002/2010 К атегорія - 53

Головуючий у першій інстан ції - Андреєв Е.О.

Доповідач - Заїкін А.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року м. Одеса

Колегія суддів судової п алати у цивільних справах ап еляційного суду Одеської обл асті в складі:

- головуючого судді - З аїкіна А.П.,

- суддів: - Федорової А.Є., Процик М.В.,

за участю секретаря - Трош ина К.С.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні цивільну с праву за позовом ОСОБА_4 д о житлового товариства "Жовт невий-27" про стягнення грошово ї компенсації за невикорист ані щорічні відпустки, компе нсації втрати частини доході в у зв'язку з порушенням строк у їх виплати та відшкодуванн я моральної шкоди за апеляці йною скаргою ОСОБА_4 на рі шення Біляївського районног о суду Одеської області від 17 серпня 2010 року, -

встановила:

У квітні 2010 р. ОСОБА _4 звернувся до суду з вищена званим позовом, в якому вказа в, що з 15.03.98 р. по 22.09.09 р. він працюва в у відповідача сантехніком. За весь цей час жодного разу у відпустці не знаходився. При звільненні з роботи йому не б уло виплачено грошову компен сацію за всі невикористані щ орічні відпустки. На підстав і ст. ст. 83, 116 КЗпП, ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК п росив стягнути з відповідача грошову компенсацію за всі н евикористані щорічні відпус тки, компенсацію втрати част ини доходів у зв'язку з поруше нням строку виплати грошової компенсації та відшкодуванн я моральної шкоди.

Справа розглядалась суд ом першої інстанції вдруге.

Позивач підтримав позов ні вимоги з вказаних у ньому п ідстав.

Представник відповідач а позов не визнав, посилаючис ь на те, що позивач щорічно отр имував грошову компенсацію з а невикористану відпустку. П ри звільненні з роботи будь-я ких претензій до товариства не мав.

Рішенням Біляївського р айонного суду Одеської облас ті від 17.08.10 року (а. с. 119 - 121) у задово ленні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі О СОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення його вимог, п осилаючись на те, що рішення є необґрунтованим: - висновки с уду не відповідають наданим ним доказам про те, що йому пов инна бути сплачена грошова к омпенсація за невикористані щорічні відпустки.

Заслухавши суддю-допові дача, обговоривши доводи апе ляційної скарги, вислухавши осіб які з'явилися у судове за сідання, дослідивши матеріал и справи, перевіривши правил ьність застосування судом пе ршої інстанції норм матеріал ьного та процесуального прав а при ухваленні рішення, коле гія суддів дійшла висновку, щ о апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за так их підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК передбач ено, що рішення суду повинно б ути законним та обґрунтовани м. Законним є рішення, яким суд , виконавши всі вимоги цивіль ного судочинства, вирішив сп раву згідно із законом. Обґру нтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з' ясованих обставин, на які сто рони посилалися як на підста ву своїх вимог і заперечень, п ідтверджених тими доказами, які були досліджені в судово му засіданні.

Ухвалене судом першої ін станції рішення зазначеним в имогам не відповідає.

Приймаючи рішення про ві дмову у задоволенні позову, с уд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суд у обґрунтованих доказів на п ідтвердження своїх позовних вимог: - не зрозуміло ким зроб лені розрахунки компенсації і на підставі яких документі в; - не наведені у позові, не дод ано до нього та не надані пози вачем у судовому засіданні д окази щодо несвоєчасної випл ати компенсації (а. с. 120).

Колегія суддів вважає, що погодитися з такими висновк ами суду першої інстанції не можна. Суд першої інстанції д ійшов такого висновку із пор ушенням норм матеріального т а процесуального права.

Між сторонами склалися тр удові правовідносини, пов'яз ані із правом працівника на щ орічну оплачувану відпустку , виплату грошової компенсац ії за невикористану щорічну відпустку. Вказані правовід носини врегульовані відпові дними законодавчими нормами , які містяться у Конституції України, Кодексі Законів про працю України.

Статтями 3, 21, 43, 45, 55 Конститу ції України передбачено, що л юдина, її життя і здоров'я, чес ть і гідність, недоторканіст ь і безпека визнаються в Укра їні найвищою соціальною цінн істю. Права і свободи людини т а їх гарантії визначають змі ст і спрямованість діяльност і держави. Права людини є неві дчужуваними та непорушними. Кожен має право на працю, що вк лючає можливість заробляти с обі на життя працею, яку він ві льно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен маж прав о на заробітну плату. Право на своєчасне одержання винагор оди за працю захищається суд ом. Кожен, хто працює, має прав о на відпочинок. Це право забе зпечується, в тому числі, нада нням щорічної оплачуваної ві дпустки, тривалість якої виз начається законом.

Статтями 74, 75, 83 КЗпП передб ачено, що працівникам надают ься щорічні відпустки із збе реженням на їх період місця р оботи і заробітної плати. Щор ічна відпустка надається пра цівникам тривалістю не менше як 24 календарні дні за відпра цьований рік, який відлічуєт ься з дня укладення трудовог о договору. У разі звільнення працівника йому виплачуєтьс я грошова компенсація за всі невикористані ним дні щоріч ної відпустки.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК пе редбачено, що кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або зап еречень, крім випадків, встан овлених законом.

Стаття 213 ЦПК вимагає від с уду повно та всебічно з'ясува ти обставини, на які сторони п осилаються як на підставу св оїх вимог і заперечень, дослі дити всі докази в їх сукупнос ті.

З урахуванням предмету с пору, вищевказаних вимог цив ільно-процесуального закону , відповідних положень КЗпП п ро звільнення працівника з р оботи, у справах, в яких оспорю ється дотримання трудового з аконодавства, саме відповіда ч повинен довести, що при звіл ьненні позивача з роботи не б уло порушень норм трудового законодавства щодо проведен ня повного розрахунку, у тому числі сплати грошової компе нсації з невикористані відпу стки.

Суд першої інстанції пор ушив вимоги вищевказаних нор м матеріального та процесуал ьного права. Вказавши, що вимо ги позивача є необґрунтовани ми, суд першої інстанції не да в повної, всебічної оцінки вс ім наявним в матеріалах спра ви доказам в їх сукупності що до обов'язків сторін, порядку та підстав виплати грошової компенсації за невикористан у відпустку, не враховано від повідних положень трудового законодавства та роз'яснень Пленуму Верховного Суду Укр аїни.

Встановлено судом і н е оспорюється сторонами, що з 15.03.98 р. позивач перебував з відп овідачем у трудових відносин ах - працював сантехніком. 22.09.09 р . він звільнився з роботи за вл асним бажанням (а. с. 8 - 9, 37, 67). Загал ьний термін роботи позивача складає - 11 років 5 місяців 7 дні в. За результатами перевірок дотримання трудового законо давства, які були проведені Т ериторіальною державною інс пекцією праці в Одеській обл асті (а. с. 10 - 11, 12 - 13, 31 - 32, 70 - 71) встановле но, що у товаристві відсутні г рафіки надання відпусток, що річні відпустки позивачу, як і іншім працівникам товарис тва, не надавались, при звільн енні ОСОБА_4 грошова компе нсація за невикористані відп устки не виплачена. Ці обстав ини не спростовують письмові пояснення (а. с. 26 - 29) про надання відпусток. Не вбачається вип лата грошової компенсації за невикористану відпустку і з розрахунково-платіжних відо мостей, відомостей про випла ту заробітної плати (а. с. 80, 93 - 95, 106 - 114). Таким чином, з відповідача необхідно стягнути грошову компенсацію за всі невикорис тані щорічні відпустки, розм ір якої відповідно до постан ови Кабінету Міністрів від 08.0 2.95 р. № 100 "Про затвердження поряд ку обчислення середньої заро бітної плати", визначений без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших загал ьнообов'язкових платежів, ск ладає - 5422 (п'ять тисяч чотирист а двадцять дві) грн. 46 коп. = 7225,00 гр н. (зарплата за вересень 2008 р. - се рпень 2009 р.) : 365 календ. днів х (24 ка ленд. дні х 11 + 10 календ. днів)

Допущені і інші порушенн я чинного законодавства.

Позивач просить також ст ягнути з відповідача індекса цію за несвоєчасну сплату гр ошової компенсації за невико ристані відпустки. Суд першо ї інстанції не з'ясував суть ц их позовних вимог - чи позивач наполягає на стягненні інде ксації грошових доходів, що п ередбачено Законом України в ід 03.07.91 р. № "Про індексацію грош ових доходів населення", або н а стягненні компенсації втра ти частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх випла ти. Компенсація втрати части ни доходів, нарахованих з січ ня 2001 року у зв'язку з порушення м строків їх виплати, передба чена Законом України від 19.10.2000 р . № 2050-ІІІ "Про компенсацію гром адянам втрати частини доході в у зв'язку з порушенням строк ів їх виплати".

З розрахунків (а. с. 4, 68, 69) вба чається, що позивач, заявляюч и вимогу про стягнення індек сації, насамперед мав на уваз і стягнення компенсації втра ти частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх випла ти, оскільки в них відсутні та кі складові, які беруться до у ваги при індексації грошових доходів громадян, як розмір в еличини порогу індексації та величина вартості межі мало забезпеченості. Виходячи з н аведеного з відповідача необ хідно стягнути компенсацію в трати частини доходів у зв'яз ку з порушенням строків їх ви плати, розмір якої відповідн о до роз'яснень Міністерства праці та соціальної політик и України становить - 601 (шістсо т одна) грн. 89 коп. = 5422 грн. 46 коп. х 11, 1%.

Виходячи із вищевказано го доводи апелянта про поруш ення норм матеріального та п роцесуального права щодо вип лати грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації втрати частини д оходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є обґрунт ованими.

Доводи апелянта щодо пор ушення законодавства при вир ішенні судом першої інстанці ї питання про стягнення відш кодування моральної шкоди є неспроможними.

Стаття 237-1 КЗпП передбачає відшкодування працівнику мо ральної шкоди власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення його зак онних прав призвели до морал ьних страждань, втрати норма льних життєвих зв'язків і вим агають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем не надано дока зів про те, що порушення його з аконних прав призвели до мор альних страждань, втрати нор мальних життєвих зв'язків і в имагають від нього додаткови х зусиль для організації сво го життя. Також колегія судді в приймає до уваги, що стягнен ня на користь позивача компе нсації втрати частини доході в у зв'язку з порушенням строк ів їх виплати відшкодовують останньому шкоду щодо втрат морального характеру, пов'яз аних з їх несвоєчасною сплат ою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307, п . 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК за наслідками роз гляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанці ї апеляційний суд має право с касувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рі шення по суті позовних вимог . Підставою для ухвалення нов ого рішення суду є порушення норм матеріального або проц есуального права. Норми мате ріального права вважаються п орушеними або неправильно за стосованими, якщо застосован о закон, який не поширюється н а ці правовідносини, або не за стосовано закон, який підляг ав застосуванню. Порушення н орм процесуального права мож уть бути підставою для скасу вання рішення, якщо це поруше ння призвело до неправильног о вирішення справи.

Оскільки судом першої ін станції неправильно застосо вані норми матеріального пра ва, порушено норми процесуал ьного права, що призвело до не правильного вирішення справ и, колегія суддів вважає, що рі шення суду першої інстанції необхідно скасувати і ухвали ти нове рішення про часткове задоволення позову в частин і стягнення грошової компен сацію за невикористані щоріч ні відпустки та компенсації втрати частини доходів у зв'я зку з порушенням строку їх ви плати. В решті позову необхід но відмовити.

Відповідно до ст. ст. 79, 81, 88 Ц ПК з житлового товариства "Жо втневий - 27" необхідно стягнут и:

- на користь позивача - вит рати на інформаційно-технічн е забезпечення розгляду спра ви в апеляційному суді у розм ірі - 120,00 грн.;

- в дохід держави - судовий збір у розмірі - 81,33 грн. = 60,24 грн. (п ерша інстанція) + 30,12 грн. (апеляц ійна інстанція) та витрати на інформаційно-технічне забез печення розгляду справи в су ді першої інстанції у розмір і - 120,00 грн.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 с т. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК Ук раїни колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частк ово.

Рішення Біляївського ра йонного суду Одеської област і від 17 серпня 2010 року - скасуват и.

Позов ОСОБА_4 до житло вого товариства "Жовтневий-27" про стягнення грошової компе нсації за невикористані щорі чні відпустки, компенсації в трати частини доходів у зв'яз ку з порушенням строку їх вип лати та відшкодування мораль ної шкоди - задовольнити част ково.

Стягнути з житлового тов ариства "Жовтневий-27" (65091, Одеськ а область, м. Одеса вул. Садико вська, 31, Ідентифікаційний код юридичної особи - 25053150) на корис ть ОСОБА_4:

- грошову компенсацію за невикористані щорічні відпу стки, визначену без утриманн я податку з доходів фізичних осіб та інших загальнообов'я зкових платежів, у розмірі - 5422 (п'ять тисяч чотириста двадця ть дві) грн. 46 коп.;

- компенсацію втрати част ини доходів у зв'язку з поруше нням строку їх виплати у розм ірі - 601(шістсот одна) грн. 89 коп.;

- витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгл яду справи у розмірі - 120,00 грн.

В решті позову відмовити .

Стягнути з житлового тов ариства "Жовтневий-27" (65091, Одеськ а область, м. Одеса вул. Садико вська, 31, Ідентифікаційний код юридичної особи - 25053150) на корис ть держави судовий збір у роз мірі - 81,33 грн. та витрати на інфо рмаційно-технічне забезпече ння розгляду справи у розмір і - 120,00 грн.

Рішення суду набирає зак онної сили з моменту проголо шення, однак може бути оскарж ене в касаційному порядку пр отягом двадцяти днів з дня на брання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. Є. Федоров а

М. В. Процик