Постанова

від 20.12.2007 по справі 9/884/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/884/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2007 р. 12:00Справа №  9/884/07

  20 грудня 2007р., 12 год. 40 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22. каб. № 813

Господарський суд Миколаївської області у складі  судді Філінюк І.Г., при секретарі Цуріко І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали адміністративного позову:

Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, 24, код ЄДРПОУ 34034100

До відповідача І:  Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТ –Агро», м.Миколаїв, вул.1-ша Слобідська, 62, код ЄДРПОУ 32228880

До відповідача ІІ: Товариства з обмежено відповідальністю «Руна-Трейд», м.Миколаїв, пр.Жовтневий, 51 а, кв.3, код ЄДРПОУ 33084648

Про: визнання недійсним договору

За участю представників сторін:

Від позивача: Плахотна О.М., дор. №39141/9/10-011 від 18.10.2007р.

Від відповідача І: представник не з'явився

Від відповідача ІІ: представник не з'явився

Суть спору:

          Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору підряду №45 від 22.03.2005р., укладеного між ТОВ «ІНТ Агро»та ТОВ «Руна-Трейд»на загальну суму 533040,00грн., як такого, що укладений з метою, що суперечить інтересам держави  і суспільства та застосувати наслідки недійсності договорів.

Ухвали господарського суду надіслані на адресу відповідачів, що зазначені в позовній заяві та довідки ЄДРПОУ.

За таких обставин суд вважає, що відповідачі належним чином були повідомлені  про час і місце розгляду справи.

Відповідачі відзив на позовну заяву та заперечень проти позову не надали, представники не з'явились.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників відповідачів, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні згідно до вимог ст. 167 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                                                            Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

в с т  а н о в и в:

Між відповідачами було укладено письмовий договір підряду на виконання послуг по забезпеченню господарської діяльності №45 від 22.03.2005р., за яким ТОВ «Руна-Трейд»(виконавець) надавало послуги по завантаженню, зваженню, контролю за відправкою цистерн з вантажем (меляси бурякової).

Виконання договору підтверджується актом №1 на суму 533040,00грн., податковою накладною №44 від 30.04.2005р. на суму 533040,00грн. ТОВ «ІНТ-Агро»за наданні послуги була здійснена оплата згідно платіжних доручень №370 від 05.07.2005р. на суму 192784,00грн., №372 від 06.07.2005р. в розмірі 250000,00грн., №764 від 25.10.2005р. –90256,00грн.

Позивач просить визнати вказаний договір недійсним з підстав, передбачених ст.207 Господарського  кодексу України, оскільки він укладений з метою, що суперечить інтересам держави  і суспільства та застосувати наслідки недійсності договорів згідно ст.208 ГК України, а саме: стягнути з ТОВ «Руна-Трейд»вартість всього отриманого по спірному договору з ТОВ «ІНТ-Агро»в сумі 533040,00грн., а з ТОВ «ІНТ-Агро»стягнути одержані кошти в розмірі 533040,00грн. в доход  держави.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на наступне.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 11.12.2006р. по справі №16/515/06 визнано недійсними установчі документи (з дати реєстрації –25.07.2004р.) та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з дати видачі –ТОВ «Руна-Трейд».

Вказані обставини свідчать про наявність з боку ТОВ «Руна-Т рейд»прямого умислу на укладання з ТОВ «ІНТ-Агро»угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме ухилення від оподаткування, оскільки особа, яка діяла від імені ТОВ «Руна-Трейд»усвідомлювала протиправний характер своїх дій.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до  ст. 207 ГК України, господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов'язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням,  а  у разі  виконання  зобов'язання  однією  стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного.  У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави.

За загальним правилом до угод, що підпадають під ознаки ст.207 ГК України, належать, зокрема, угоди спрямовані на приховування об'єктів оподаткування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта  підприємницької діяльності, тобто на спричинення шкоди інтересам держави та суспільства.  

Однак, при прийнятті рішення по кожному спору необхідно встановити в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладання  угоди, якою із сторін і якою мірою виконано господарське зобов'язання, а також вину сторін у формі умислу (наміру). При цьому умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це відповідні повноваження. Така ознака, як завідомість, свідчить, що сторони виходячи з обставин справи усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди (господарського зобов'язання), суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних   наслідків.

З наданих позивачем доказів не вбачається наявність у діях посадових осіб ТОВ «Руна-Трейд», під час укладання з ТОВ «ІНТ-Агро» спірної угоди, умислу на укладання саме протиправної угоди, спрямованої на порушення інтересів держави та суспільства.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, сам факт визнання недійсними установчих документів підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до  моменту виключення з державного реєстру.

Згідно наданої позивачем довідки Головного управління статистики у Миколаївській області станом на 25.10.2007р., ТОВ «Руна-Трейд»значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Згідно п.2 ст.33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцев” від 15.05.2003р. №755-ІV, юридична особа є такою, що припинилась, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, на моменту укладання спірної угоди ТОВ «Руна-Трейд»мало господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливості бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень).

У пункті 6 Постанови №3 від 28.04.1978р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” Пленум Верховного суду України роз'яснив, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Відповідно до п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 (надалі - Положення), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість”. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

У акті №3 від 17.01.2007р. про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Руна-Трейд»зазначено, що днем прийняття рішення про анулювання реєстрації є дата затвердження цього акту –17.01.2007р.

Таким чином, на момент укладання спірного договору від 22.03.2005р. ТОВ «Руна-Трейд» перебувало на податковому обліку як платник ПДВ і, відповідно, мало право на видачу ТОВ «ІНТ-Агро»податкової накладної.

Будь-яких інших доказів заподіяння шкоди державним інтересам у вигляді ненадходження  коштів до Державного бюджету України позивач до суду не надав.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Факт укладання договору №45 від 22.03.2005р. між ТОВ «Руна-Трейд»та ТОВ «ІНТ-Агро»з метою, що суперечить інтересам держави та наявність наміру у 2-го відповідача щодо настання відповідних наслідків (діяльність з метою несплати податків) позивачем не доведено, тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 118, 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -

                                                  Постановив:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя I.Г.Фiлiнюк