Ухвала від 09.06.2025 по справі 761/22706/25

Справа № 761/22706/25

Провадження № 1-кс/761/15261/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000001113 від 17.08.2022,

установив:

03.06.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід № 55722) клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000001113 від 17.08.2022.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.

Прокурорами Офісу Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва під час проведення детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001113 від 17.08.2022, за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ДП «ПОБУТСЕРВІС» (код 23730379), ПРАТ «ДІПРОБУДМАШИНА» (код 241212), ПРАТ «КМЗІ ІМ.М.Ф.ВАТУТІНА» (код 310539), АТ «АГРОПРОМСИСТЕМА» (код 915122), ПРАТ «МАГАЗИН «КИЯНКА» (код 01564466), АТ «ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №751» (код 1387811), ПРАТ «УКРАЇНСЬКЕ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕТНА» (код 14314073), ПРАТ «НИВА» (код 19253407), АТ «УКРІЗВ» (код 22883891), АТ «МЕБЛІСАМ» (код 31901105), ТОВ «ЄВРОТЕКСТИЛЬ» (код 32043726), ПАТ «БМК» (код 32499163), АТ «ФАБРИКА М`ЯКИХ МЕБЛІВ» (код 32744146), АТ «ЖМК» (код 32744172), ТОВ «ГЛОБАЛ-СЕРВІС» (код 32981553), ТОВ «ТОНЕ» (код 38389536), ТОВ «ЛА ФАРІНА» (38389541), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

За версією органу досудового розслідування встановлено, що cлужбові особи указаних суб`єктів господарювання - резидентів України, в порушення вимог підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, з урахуванням статті 103 Податкового кодексу України, та положень Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (далі - Конвенція), при виплаті доходів у вигляді процентів на користь компаній-нерезидентів України «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» (Республіка Кіпр) та «AMARENA LIMITED» (Республіка Кіпр), фінансово-господарська діяльність яких здійснювалась через незареєстровані на території України постійні представництва, умисно ухилились від сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб за період з 2017 по 2021 роки на загальну суму 183 827 000 гривень, шляхом необґрунтованого застосування пониженої ставки оподаткування у розмірі 2 % та 5 % замість 15 %.

Так, встановлено, що у період з 2017 по 2021 роки вищезазначеними українськими підприємствами виплачено доходи у вигляді процентів на користь компаній «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» та «AMARENA LIMITED» на загальну суму 1 584 38 700 гривень.

Частина указаних доходів у вигляді процентів перераховувалась українськими підприємствами на рахунки «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» та «AMARENA LIMITED», відкриті в банківській установі Республіки Кіпр, а саме «ASTROBANK LIMITED-INTERNATIONAL BANKING UNIT» (Piraeus Bank (Cyprus) Ltd).

Кінцевим бенефіціарним власником усіх зазначених українських підприємств, за виключенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Фаріна», є ОСОБА_4 , громадянин України.

У всіх договорах позики підписантом від імені компанії «AMARENA LIMITED» був ОСОБА_5 (діяв на підставі довіреності), а від компанії «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» - ОСОБА_4 (діяв на підставі довіреності).

Зареєстрований офіс компанії «AMARENA LIMITED» знаходиться за адресою: 1 Stasinou, Mitsi Building, 1st floor, office 4, Plateia Eleftherias, Nicosia 1060, Cyprus.

Пов`язана компанія «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» використовує повністю оснащений і оперативний офіс за адресою: 4 Kadmou, Agios Andreas, S.I. Olympia Business Centre, office 105, Nicosia 1105, Cyprus, загальною площею 18 метрів квадратних. Той самий офіс використовується і компанією «AMARENA LIMITED».

Крім того, встановлено, що компанія «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» отримала кошти для надання кредитів українським підприємствам від пов`язаної компанії «ROCKWAY DEVELOPMENT LIMITED» (Гонг Конг) та від бенефіціарного власника через свого акціонера «GOELEO ENTERPRISES LIMITED» (Республіка Кіпр), а саме: 10 000 000 доларів США під процентну ставку в 9,65 % та 60 000 000 доларів США під 0 % компанія «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» отримала від пов`язаної компанії «ROCKWAY DEVELOPMENT LIMITED» у якості кредитів, а 178 342 512 Євро «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» отримала від свого акціонера «GOELEO ENTERPRISES LIMITED» як премію на уставний капітал.

Адреса реєстрації «GOELEO ENTERPRISES LIMITED» тотожна адресі реєстрації «AMARENA LIMITED» та «BIESEF INVESTMENTS LIMITED».

В свою чергу, «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» надала кошти у якості кредитів і іншій пов`язаній компанії - «AMARENA LIMITED» теж для фінансування кредитів українським підприємствам.

При виплаті кіпрським компаніям доходів у вигляді процентів, українські підприємства скористались положеннями статті 11 «Проценти» Конвенції та застосували пільгову ставку оподаткування при виплаті процентів - 2 % у 2017-2019 роках та 5 % у 2020-2021 роках.

Однак, досудовим розслідуванням встановлено ряд обставин, які можуть свідчити про те, що компанії «AMARENA LIMITED» та «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» мають в Україні постійні місця діяльності, через які, частково, але в значних обсягах здійснюється господарська діяльність цих компаній. Господарська діяльність від імені кіпрських компаній здійснюється громадянами України ( ОСОБА_6 та / або ОСОБА_7 ) шляхом укладення договорів від імені компаній, а також шляхом розпорядження належними компаніям активами - коштами (шляхом управління банківським рахунками компаній).

Вчинені представниками «AMARENA LIMITED» та «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» від імені цих компаній дії виходять за межі діяльності підготовчого та допоміжного характеру, оскільки така діяльність співпадає з основною діяльністю нерезидента та становить значну його частину.

Для встановлення таких обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення та виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України прокурором скеровано запит до компетентних органів Республіки Кіпр з метою проведення таких процесуальних дій, як отримання інформації та документів, що підтверджують протиправну діяльність службових осіб українських підприємств, допит як свідків службових осіб компаній «AMARENA LIMITED», «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» з приводу їх діяльності на території України та фінансово-господарських взаємовідносин з українськими компаніями, а також допит як свідків власників приміщень, які винаймають «AMARENA LIMITED», «BIESEF INVESTMENTS LIMITED».

Відповідно до матеріалів, отриманих від Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр на вищезазначений запит про міжнародну правову допомогу, встановлено, що компанії «AMARENA LIMITED» та «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» не здійснювали жодної реальної комерційної діяльності на Кіпрі, що само по собі відповідає на більшість запитань, що були поставлені.

Компанія «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» перебуває на стадії виключення з реєстру Реєстратора компаній.

Компанії не мають власного офісу / приміщення на Кіпрі.

Крім того, відповідно до відомостей, отриманих компетентними органами Республіки Кіпр від юридичної фірми та аудитора, що обслуговують компанії «AMARENA LIMITED» та «BIESEF INVESTMENTS LIMITED», встановлено, що жодних документів з приводу господарської діяльності їх клієнтів вони у своєму розпорядженні не мають. Указана інформація знаходиться у бенефіціарних власників, що перебувають за межами Кіпру.

Бенефіціарним власником компанії «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» є громадянин України ОСОБА_4 , який, у свою чергу, є бенефіціарним власником вищезазначеної групи українських підприємств.

Бенефіціарним власником компанії «AMARENA LIMITED» є громадянин України ОСОБА_8 .

Згідно відомостей, отриманих від Державної прикордонної служби України, встановлено, що у період 2017-2021 років переважну більшість часу ОСОБА_4 перебував на території України.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що особою, яка має право підпису банківських документів компаній «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» та «AMARENA LIMITED» по рахункам, відкритим в банківських установах « Credit Suisse », «Astrobank» та «Bank Lombard Odier Co Ltd», є ОСОБА_4 .

Указані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що фактична господарська діяльність та безпосереднє управління компаніями «AMARENA LIMITED» та «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» здійснювалась з території України.

Відповідно до вимог пункту 64.5 статті 64 та статті 133 Податкового кодексу України, нерезиденти зобов`язані стати на облік у контролюючих органах, якщо вони: здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи; придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні; відкривають рахунки в банках України; здійснюють господарську діяльність в Україні через постійні представництва.

Слід відмітити, що нерезиденти є платниками податку на прибуток у разі здійснення господарської діяльності на території України через постійне представництво.

Пунктом 4 статті 11 Конвенції встановлено, що положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентів, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване в ній постійне представництво, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, справді пов`язана з таким постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статті 7 цієї Конвенції.

Пунктами 1, 2 статті 7 Конвенції встановлено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює підприємницької діяльності в іншій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як зазначено вище, прибуток підприємства може бути оподаткований в іншій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

З урахуванням положень пункту 3 цієї статті, якщо підприємство Договірної Держави здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, то в кожній Договірній Державі цьому постійному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостійним підприємством, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах, і діяло в повній незалежності від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

Таким чином, зважаючи на викладене, досудовим розслідуванням встановлено, що підприємницька діяльність «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» та «AMARENA LIMITED» здійснюється на території України через незареєстроване постійне представництво, а тому, з урахуванням положень статті 7 Конвенції, пов`язані з ними українські підприємства неправомірно застосували пільгову ставку оподаткування при виплаті процентів - 2 % у 2017-2019 роках та 5 % у 2020-2021 роках, указані операції мали оподатковуватись за ставкою 15 %, яка встановлена підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України. Зазначені дії службових осіб українських підприємств, а також компаній «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» та «AMARENA LIMITED» призвели до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб за період з 2017 по 2021 роки на загальну суму 183 827 000 гривень, що є особливо великим розміром.

Указані обставини знайшли своє підтвердження у ході проведення співробітниками ГУ ДПС у Київській області документальних позапланових виїзних перевірок ПАТ «Броварський меблевий комбінат» (код 32499163) з 01.01.2018 по 30.09.2018 та з 01.10.2018 по 31.12.2021 за результатами яких складено акти від 16.08.2024 № 42747/36-23-02/32499163 та від 07.11.2024 № 55446/10-36-23-02/32499163.

Так, відповідно до висновків указаних актів, встановлено, що ПАТ «Броварський меблевий комбінат» порушено підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі:

- 2 593 463 грн, у тому числі за 3 квартал 2018 року в сумі 2 593 463 грн;

- 15 617 679 грн, у тому числі за 4 квартал 2018 року в сумі 8 985 885 грн, за 1 квартал 2019 року в сумі 582 404 грн, за 3 квартал 2019 року в сумі 800 770 грн, за 2 квартал 2020 року в сумі 2 319 371 грн., за 3 квартал 2021 року в сумі 2 905 144 грн, за 4 квартал 2021 року в сумі 24 071 грн.

Указані висновки актів підтверджено комісійною судовою економічної експертизою КНДІСЕ від 28.05.2025 № 682/25-71.

Відповідно до реєстраційної картки платника податків ПАТ «Броварський меблевий комбінат» встановлено, що у товариства наявні відкриті рахунки в наступних банківських установах:

1)АТ «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313), а саме:

- НОМЕР_1 ;

2)АТ «СЕНС БАНК» (МФО 300346), а саме:

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 ;

3)АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), а саме:

- НОМЕР_6 ;

- НОМЕР_7 ;

4)АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:

- НОМЕР_8 .

Постановою детектива від 29.05.2025 грошові кошти на суму 15 617 679 грн та 2 593 463 грн, які знаходяться на зазначених рахунках, визнано речовими доказами в цьому кримінальному провадженні.

У зв`язку викладеним, з метою збереження речових доказів у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти ПАТ «Броварський меблевий комбінат» в сумі 18 211 142 грн, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ «Броварський меблевий комбінат», відкритих в зазначених банківських установах, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 03.06.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 04.06.2025 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляд справи. Водночас на електронну адресу суду надійшла заява прокурора ОСОБА_10 про розгляд справи без його участі, зазначивши, що клопотання підтримує та просить задовольнити.

Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі приписів частини 2 статті 172 КПК України.

Враховуючи, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не є тимчасово вилученим, а розгляд справи без повідомлення власника є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищезазначеного клопотання прокурора без повідомлення власника майна про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Так, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001113 від 17.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами ГУ ДПС у Київській області документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Броварський меблевий комбінат» складено акт від 16.08.2024 № 42747/36-23-02/32499163, відповідно до якого встановлено, що ПАТ «Броварський меблевий комбінат» порушено підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 2 593 463 грн, у тому числі за 3 квартал 2018 року в сумі 2 593 463 грн.

Крім того, за результатами ГУ ДПС у Київській області документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Броварський меблевий комбінат» складено акт від 07.11.2024 № 55446/10-36-23-02/32499163, відповідно до якого встановлено, що ПАТ «Броварський меблевий комбінат» порушено підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 15 617 679 грн, у тому числі за 4 квартал 2018 року в сумі 8 985 885 грн, за 1 квартал 2019 року в сумі 582 404 грн, за 3 квартал 2019 року в сумі 800 770 грн, за 2 квартал 2020 року в сумі 2 319 371 грн., за 3 квартал 2021 року в сумі 2 905 144 грн, за 4 квартал 2021 року в сумі 24 071 грн.

Зазначені висновки актів ГУ ДПС у Київській області підтверджено частково судовою економічною експертизою КНДІСЕ від 28.05.2025 № 682/25-71, відповідно до якої ПАТ «Броварський меблевий комбінат» занижено податок з доходу нерезидента в сумі 2 204 443, 02 грн та в сумі 13 275 022,47 грн.

Відповідно до реєстраційної картки платника податків ПАТ «Броварський меблевий комбінат» встановлено, що у товариства наявні відкриті рахунки в таких банківських установах:

АТ «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313), а саме:

- НОМЕР_1 ;

АТ «СЕНС БАНК» (МФО 300346), а саме:

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 ;

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), а саме:

- НОМЕР_6 ;

- НОМЕР_7 ;

АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:

- НОМЕР_8 .

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 від 29.05.2025 грошові кошти на банківських рахунках, на які сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на майно може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб або настання інших наслідків, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість цього кримінального провадження.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами постановою детектива від 29.05.2025, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно.

Водночас слідчий суддя враховує висновок судової економічної експертизи КНДІСЕ від 28.05.2025 № 682/25-71, відповідно якого вищезазначені висновки актів ГУ ДПС у Київській області підтверджено частково на загальну суму 15 479 465, 5 грн (2 204 443, 02 грн + 13 275 022, 47 грн), а тому клопотання прокурора про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

Водночас слідчий суддя звертає увагу, що клопотання прокурора також містить прохання заборони службовим особам АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ПУМБ», іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначених сум грошових коштів на вказаних рахунках.

Враховуючи положення ст. 173 КПК України, на думку слідчого судді, зазначене прохання прокурора є складовою частиною накладення арешту майна, адже ці обмеження та заборони є способом його застосування та нерозривно з ним пов`язані, відтак не підлягають окремому визначенню у резолютивній частині рішення.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000001113 від 17.08.2022 - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти ПАТ «Броварський меблевий комбінат» (код 32499163) в сумі 15 479 465, 5 грн, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ «Броварський меблевий комбінат», відкритих в наступних банківських установах, а саме:

1)АТ «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313), а саме:

- НОМЕР_1 ;

2)АТ «СЕНС БАНК» (МФО 300346), а саме:

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 ;

3)АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), а саме:

- НОМЕР_6 ;

- НОМЕР_7 ;

4)АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:

- НОМЕР_8 , окрім проведення банківських операцій щодо обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_12