Постанова від 11.06.2025 по справі 911/3083/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2025 р. Справа№ 911/3083/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом: Чорний О.А. - адвокат, посвідчення № 000344;

від відповідача за первісним позовом: Кобилецький В.В. - адвокат, посвідчення № 5185;

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 (повний текст - 02.04.2025)

у справі № 911/3083/23 (суддя - Черногуз А.Ф.)

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR"

про стягнення заборгованості за непереданий товар за договором купівлі продажу № PR-312 (196 500,00 грн)

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу № PR-312 (193 108,00 грн)

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданих позовних заяв та рух справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач за первісним позовом,), в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR» (далі - відповідач за первісним позовом, ТОВ «Камелія-PR») 196500,00 грн попередньої оплати, сплаченої ним за товар, що не був поставлений відповідачем за первісним позовом згідно з умовами договору № PR-312 від 10.02.2023.

09.11.2024 до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Камелія-PR» (надалі також - позивач за зустрічним позовом), в якій останнє просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 (надалі також - відповідач за зустрічним позовом) 193108,00 грн боргу за товар, що був поставлений позивачем за зустрічним позовом та не був оплачений відповідачем за зустрічним позовом відповідно до умов договору № PR-312 від 10.02.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.11.2023 прийняв до розгляду зазначену зустрічну позовну заяву, об`єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, у зв`язку із чим було вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, встановити відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву на зустрічну позовну заяву до спільного розгляду.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічну позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" 91 004,00 грн боргу за договором купівлі продажу № PR-312 від 10.02.2023 та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 14.04.2025 (через Електронний суд) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк для подання цієї апеляційної скарги та прийняти її до розгляду. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у справі №911/3083/23 в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Камелія-PR" 77 830,00 грн та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

17.04.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у справі №911/3083/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику доплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (2 600,34 грн) або подати до суду апеляційної інстанції заяву/уточнення щодо того, в якій саме частині оскаржується рішення суду першої інстанції, про що надати суду докази в десятиденний строк.

18.04.2025 від апелянтки надійшли уточнення вимог апеляційної скарги, в яких зазначила, що оскаржує рішення лише в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Камелія-PR" 77 830,00 грн.

28.04.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у справі № 911/3083/23. Розгляд справи призначено на 26.05.2025.

Розгляд справи відкладався, зокрема 26.05.2025 - на 11.06.2025.

В судове засідання 11.06.2025 з`явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, представник позивача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові в цій частині.

В судовому засіданні 11.06.2025 судом апеляційної інстанції за участю сторін було досліджено оригінали доказів, що містяться в матеріалах справи, зокрема, видаткову накладну № 835 від 13.02.2023 (т. 2, а.с. 32-33).

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянтка вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічної позовної заяви про стягнення з неї 77 830,00 грн - є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, скаржниця зазначила, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його ухваленим без належної оцінки доказів і без врахування її доводів. Зокрема, оспорюється обґрунтованість висновку про отримання позивачем товару на суму 77830,00 грн. за видатковою накладною №835 від 13.02.2023, яка не містить підпису у графі "отримав" та не має обов`язкових реквізитів.

За доводами апелянтки, вона не отримувала товар, оскільки не замовляла послуги перевізника й фізично не могла вивезти продукцію із с. Княжичі. Крім того, суд не мотивував належним чином прийняття сумнівної накладної як доказу, попри вимоги законодавства щодо достовірності письмових доказів. Окрім цього, зазначила, що оскільки оригінал спірної видаткової накладної було знищено під час проведення експертних досліджень, фактично вона позбавлена можливості провести повторну експертизу для доведення своєї правової позиції.

Також скаржницею зазначено, що навіть за умови врахування трьох накладних, підписаних позивачем, сума отриманого товару становить 281684,00 грн, а з урахуванням сплаченої суми 268500,00 грн - можливий залишок боргу складає лише 13184,00 грн, а не 193108,00 грн, як стверджує відповідач.

А тому позивачка вказує на порушення судом принципу змагальності та вимог до мотивованості рішення, оскільки його висновки не містять логічного обґрунтування, чому доводи позивача за первісним позовом були відхилені. Тому, враховуючи вищенаведене, на думку апелянтки, рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову на суму 77830,00 грн є необґрунтованим, незаконним та підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові в цій частині.

Відповідач за первісним позовом своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу на основне рішення в порядку ст. 263 ГПК України не скористався. Разом з цим, подав 2 відзиви на апеляційну скаргу на додаткове рішення, які були прийняті судом з поновленням строку на їх подання.

Судом апеляційної інстанції було розглянуто та враховано всі додаткові пояснення та заперечення в порядку ст. 42 ГПК України лише в межах вимог та доводів апеляційної скарги, виходячи із положень ст. 269, 270 ГПК України.

5. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.02.2023 між ТОВ «Камелія PR», як продавцем, та ФОП ОСОБА_1, як покупцем, був укладений договір № PR-312 за умовами якого продавець зобов`язувався передати покупцеві у власність квіти зрізані, надалі - товар, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до змісту пункту 1.2. договору номенклатуру, кількість та вартість товару сторони зазначають в товаросупроводжуючих документах - довіреностях на отримання товару та видаткових накладаних.

Пунктом 4.3. договору сторони обумовли, що підтвердженням отримання товару на суму сплачених авансових платежів є видаткові накладні.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання належно уповноваженими представниками сторін і є чинним до 31 грудня 2026 року (пункт 7.1. договору).

В обгрунтування первісного позову, представник ФОП ОСОБА_1 вказує на те, що на виконання умов договору останньою були здійснені оплати за товар на загальну суму 268500,00 грн на користь ТОВ «Камелія PR», на підтвердження чого разом із первісним позовом було надано копію фільтрованої банківської виписки за період з 18.09.2022 по 18.09.2023 про перерахування грошових коштів в загальній сумі 196500,00 грн, а також копії таких квитанцій: № 9296-5516-1703-9903 від 13.02.2023 на суму 46000,00 грн та № 9296-6430-0410-6245 від 14.02.2023 на суму 26000,00 грн.

Як зазначає представник ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Камелія PR» не поставило товар на виконання умов договору, в зв`язку із чим ФОП ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Камелія PR» з претензією від 21.09.2023 із проханням здійснити поставку товару або повернути грошові кошти в сумі 268500,00 грн, яку ТОВ «Камелія PR» отримало, проте ніяк на неї не відреагувало. У зв`язку із зазначеними обставинами ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із первісним позовом про стягнення з ТОВ «Камелія PR» 196500,00 грн боргу.

ТОВ «Камелія PR», у свою чергу, звернулась до суду із зустрічним позовом про стягненя з ФОП ОСОБА_1 193108,00 грн боргу, в обґрунтування якого вказувало на те, що передало їй товар на загальну суму 461608,00 грн, який ФОП ОСОБА_1 прийняла, на підтвердження чого ТОВ «Камелія PR» надало суду копії видаткових накладних №784 від 10.02.2023 на суму 97884,00 грн, №835 від 13.02.2023 на суму 77820,00 грн, №850 від 14.02.2023 на суму 51488,00 грн, №993 від 16.02.2023 на суму 132312,00 грн, а крім цього, факт отримання ФОП ОСОБА_1 товару на суму 102104,00 грн, за твердженнями ТОВ «Камелія PR», підтверджується обізнаними в силу виконання посадових обов`язків працівниками ТОВ «Камелія PR», хоча це не було оформлено відповідною видатковою накладною.

При цьому ТОВ «Камелія PR» підтвердило факт часткової оплати товару з боку ФОП ОСОБА_1 на суму 268500,00 грн, у зв`язку з чим борг ФОП ОСОБА_1, за твердженням ТОВ «Камелія PR», становить 193108,00 грн, що також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2023 по 28.02.2023, який підписано сторонами та копію якого було надано разом із зустрічною позовною заявою.

Також ТОВ «Камелія PR» зауважило, що у відповідь на згадувану вище претензію ФОП ОСОБА_1 від 21.09.2023, останній була направлена досудова вимога №46 від 04.10.2023, у якій ТОВ «Камелія PR» зазначило про поставку означеного вище товару на загальну суму 461608,00 грн та вимагало сплатити ФОП ОСОБА_1 борг в сумі 193108,00 грн.

ФОП ОСОБА_1, як відповідач за зустрічним позовом, у свою чергу, заперечила факт підписання згаданих вище видаткових накладних та акту звіряння розрахунків, на підтвердження чого, в ході розгляду справи судом, надала заяву свідка ОСОБА_1 та у зв`язку із чим її представником було заявлене клопотання про призначення експертизи документів.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням оскарження апеляткою рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення зустрічного позову в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Камелія-PR" 77 830,00 грн, суд апеляційної інстанції, виходячи з меж вимог та доводів апеляційної скарги переглядає рішення лише в оскаржуваній частині в розумінні ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ФОП ОСОБА_1 заперечує факт поставки товару ТОВ «Камелія PR» з посиланням на підробку, зокрема, видаткової накладної №835 від 13.02.2023 на суму 77820,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ухвали суду від 30.01.2024 було задоволене клопотання ФОП ОСОБА_1 про призначення технічної експертизи документів, у зв`язку із чим провадження у справі № 911/3083/23 зупинялося до надходження висновку експерта за наслідками проведення судової експертизи у цій справі, а матеріали справи передано експертній установі - Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС. При цьому на вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

(1) Чи належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) підпис, що виконаний від її імені на договорі № PR-312 від 10.02.2023 та акті звіряння розрахунків від 28.02.2023, та в графі «отримав(ла)» на видаткових накладних №784 від 10.02.2023, №835 від 13.02.2023, №850 від 14.02.2023, №993 від 16.02.2023?

(2) Яким способом виконані підписи від імені ОСОБА_1 (пишучим приладом чи із застосуванням копіювально-множної техніки, шляхом монтажу) у договорі № PR-312 від 10.02.2023, видаткових накладних №784 від 10.02.2023, №835 від 13.02.2023, №850 від 14.02.2023, №993 від 16.02.2023 та акті звіряння розрахунків від 28.02.2023?

(3) В якій послідовності виконаний друкарський текст та підпис від імені ОСОБА_1 у договорі № PR-312 від 10.02.2023, видаткових накладних №784 від 10.02.2023, №835 від 13.02.2023, №850 від 14.02.2023, №993 від 16.02.2023 та акті звіряння розрахунків від 28.02.2023?

(4) Чи не використаний для виконання тексту аркуш паперу з вже присутнім на ньому підписом від імені ОСОБА_1 у договорі № PR-312 від 10.02.2023, видаткових накладних №784 від 10.02.2023, №835 від 13.02.2023, №850 від 14.02.2023, №993 від 16.02.2023 та акті звіряння розрахунків від 28.02.2023р.?

(5) Чи вносилися зміни шляхом додруковування у договір № PR-312 від 10.02.2023, видаткові накладні №784 від 10.02.2023, №835 від 13.02.2023, №850 від 14.02.2023, №993 від 16.02.2023 та акті звіряння розрахунків від 28.02.2023?

За результатами проведення вказаної експертизи, Київський науково - дослідний експертно-криміналістичний центр МВС склав висновок експерта № КСЕ-19/111-24/60174 від 16.12.2024, у якому експерт встановив наступне:

1. Підписи від імені ОСОБА_1 у договорі № PR-312 від 10.02.2023, акті звіряння розрахунків за період з 01.01.2023 по 28.02.2023, а також видаткових накладних №784 від 10.02.2023, №835 від 13.02.2023, №850 від 14.02.2023 та №993 від 16.02.2023 виконані ОСОБА_1

2. Досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 у договорі № PR-312 від 10.02.2023, акті звіряння розрахунків за період з 01.01.2023 по 28.02.2023, а також видаткових накладних №784 від 10.02.2023, №835 від 13.02.2023, №850 від 14.02.2023 та №993 від 16.02.2023 виконані за допомогою писальних приладів кулькового типу.

3. У договорі № PR-312 від 10.02.2023, акті звіряння розрахунків за період з 01.01.2023 по 28.02.2023, а також видаткових накладних №784 від 10.02.2023, №835 від 13.02.2023, №850 від 14.02.2023 та №993 від 16.02.2023 спочатку були нанесені друковані тексти / лінії графлення, потім підписи від імені ОСОБА_1

4. Ознак внесення змін до первинного змісту договору № PR-312 від 10.02.2023, акті звіряння розрахунків за період з 01.01.2023 по 28.02.2023, а також видаткових накладних №784 від 10.02.2023, №835 від 13.02.2023, №850 від 14.02.2023 та №993 від 16.02.2023 шляхом додруковування не виявлено.

Таким чином, справжність підписів ОСОБА_1 на видатковій накладній №850 від 14.02.2023 підтверджена висновком експерта № КСЕ-19/111-24/60174 від 16.12.2024, який правомірно визнано судом першої інстанції як належний доказ у розуміння ст. 73, 76, 86, 91, 103, 104 ГПК України.

В судовому засіданні 11.06.2025 представником апелянтки було зазначено про наявність заперечень ОСОБА_1 щодо справжності її підписів на вказаній видатковій накладній, однак представник зазначив про неможливість призначення повторної експертизи через знищення оригіналів. Проте, суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи наявні, зокрема, оригінал видаткової накладної №850 від 14.02.2023 (т. 2, а.с. 32-33). Вказаний доказ не був знищений під час проведення експертних досліджень. В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржниці щодо неможливості прийняття висновку експерта як належного доказу, так і не приймає доводи сторони про позбавлення її можливості довести свою правову позицію шляхом проведення повторних експртних досліджень через знищення оригіналів доказів. Вказане спростовується матеріалами справи.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції також зазначає, що включення вартості поставленого товару (за спірною видатковою накладною) в акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2023 по 28.02.2023, що підписаний сторонами. Вказане додатково підтверджує наявність заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, та фактичне визнання боржником такої заборгованості. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 в справі № 910/1389/18. А тому доводи скаржниці в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

З урахуванням наведеного, доводи апелянтки в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції на підставі та в розумінні ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника фактично направлені на переоцінку правильно встановлених обставин справи, а тому відхиляються через необґрунтованість. Підстав для виходу за межі вимог і доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не встановив.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Таким чином, на підставі ст. 2, 74-76, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині за зустрічним позовом - без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений скаржницею судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на неї в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у справі № 911/3083/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у справі № 911/3083/23 в оскаржуваній частині - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.06.2025.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім