Ухвала від 11.06.2025 по справі 917/2169/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

11 червня 2025 року м. Харків Справа № 917/2169/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Істоміна О.А.

дослідивши матеріали апеляційної скарги (вх.№696П/2) Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у справі №917/2169/23 (повний текст ухвали складено та підписано 05.03.2025 суддею Білоусовим С.М. у приміщенні Господарського суду Полтавської області) за результатом розгляду клопотання арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому у справі №917/2169/23

за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області, м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Крето», м.Кременчук,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у справі №917/2169/23 клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Крето», арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича, про виплату основної грошової винагороди у справі №917/2169/23, задоволено. Затверджено звіт арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича за вих.№01-17/31 від 03.03.2025 про нарахування грошової винагороди. Стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Крето» у справі №917/2169/23 у розмірі 257996,00 грн.

Головне управління ДПС у Полтавській області з ухвалою господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у справі №917/2169/23 у частині стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Торговий дім Крето» у розмірі 257996,00 грн та наказу, виданого на виконання даної ухвали. Також просить суд зупинити дію ухвали Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у справі №917/2169/23 у частині стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Торговий дім Крето» у розмірі 257996,00 грн та наказу, виданого на виконання даної ухвали. Розглянути справу за участі ГУ ДПС у Полтавській області.

Одночасно просить визнати поважною причину пропуску строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області віл 05.03.2025 у справі №917/2169/23, задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та поновити строк для подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025. Поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали суду обґрунтовує тим, що оскаржувану ухвалу суду від 05.03.2025 ГУ ДПС у Полтавській області отримало 06.03.2025, з урахуванням правової позиції Вищого господарського суду України (пункт 4.1 постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011) ухвали суду зі справ про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, тому вважає, що останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у даній справі є 26.03.2025.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без руху. Установлено заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд визнав причини, вказані апелянтом у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження неповажними та надав можливість апелянту вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, встановивши таке.

З матеріалів справи убачається, що повний текст оскаржуваної ухвали підписано 05.03.2025, строк на її оскарження закінчився 17.03.2025, апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у даній справі подана заявником через підсистему «Електронний суд» 25.03.2025.

Заявник в апеляційній скарзі просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу суду у даній справі. Поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали суду обґрунтовує тим, що оскаржувану ухвалу суду від 05.03.2025 ГУ ДПС у Полтавській області отримало 06.03.2025, з урахуванням правової позиції Вищого господарського суду України (пункт 4.1 постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011) ухвали суду зі справ про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, тому вважає, що останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у даній справі є 26.03.2025.

Суд зазначив, що для вирішення питання про поновлення строку подання апеляційної скарги має бути встановлено наявність передбачених законом обставин.

Законодавець не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк був порушений скаржником, та чи підлягає відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у даній справі доставлена до електронного кабінету ГУ Державної податкової служби у Полтавській області 10.03.2025 о 14:12 годині, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.106, том 2).

Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи,

зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, вказаною статтею Господарського процесуального кодексу України чітко передбачено строк на апеляційне оскарження ухвали суду- протягом десяти днів з дня

вручення відповідної ухвали суду.

Як свідчать матеріали справи, оскаржувану ухвалу суду від 05.03.2025 заявник отримав 10.03.2025, тож останнім днем десятиденного строку для оскарження ухвали суду з моменту її вручення (пункт 2 частини 2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України) є 20.03.2025, натомість з апеляційною скаргою заявник звернувся через підсистему «Електронний суд», як зазначалося вище, 25.03.2025.

Суд не взяв до уваги посилання скаржника на постанову пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11, оскільки за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має ураховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме у постановах Верховного Суду, тоді як постанови пленуму Верховного суду України та пленуму Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики у розумінні цієї правової норми.

Таким чином, доводи, викладені заявником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть об"єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду та залежали виключно від волевиявлення заявника, тому суд визнав неповажними наведені причини пропуску строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Вказаною ухвалою суду заявнику запропоновано усунути упродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: вказати

інші підстави для поновлення строку.

22.04.2025 від ГУ ДПС у Полтавській області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№5050) про поновлення процесуального строку, яка мотивована тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України з 24.02.2022 о 05:30 год. введено воєнний стан, згідно з Указом Президента від 14.01.2025 №26/2025 строк дії воєнного стану в Україні подовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб. У зв`язку із зазначеним, наказом ДПС України від 24.02.2022 №243-0 встановлено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів, серед яких і ГУ ДПС у Полтавській області та визначено строком дії простою з дня видання цього наказу до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров`ю працівників ДПС України та її територіальних органів.

Відповідно до доручення керівника ГУ ДПС у Полтавській області №18-д від 26.05.2022 під час сигналу «повітряної тривоги» усім (без виключення) працівникам необхідно залишати свої робочі місця та перебувати в укриттях задля безпеки життю та здоров`ю. Приступати до виконання своїх службових обов`язків можливо працівникам виключно після відбою сигналу «повітряна тривога». Протягом періоду: 05.03.2025-25.03.2025 у Полтаві та Полтавській області (відповідно до статистики повітряних тривог) сигнал «повітряна тривога» лунав 70 разів (середня тривалість кожної 03:13:44, найдовша 11:28:29), значна кількість яких припадала на робочий час працівників ГУ ДПС у Полтавській області ( 08-00 -17-15 год.). Зважаючи на викладені обставини ГУ ДПС у Полтавській області не мало змоги звернутися з апеляційною скаргою у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України, оскільки граничний термін припав на період дії воєнного стану в Україні та значною кількістю загроз ракетних атак країни-агресора.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 у зв`язку з відпусткою головуючого судді Пуль О.А. для розгляду даної справи сформовано такий склад суду: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Істоміна О.А.

Розглянувши заяву скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку на

апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції складено та підписано 05.03.2025, отже кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказану ухвалу є 17.03.2025 (з урахуванням вихідних днів).

Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів цієї справи убачається, що повний текст ухвали суду 05.03.2025 доставлений скаржнику в його електронний кабінет, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу.

Відповідно до пункту 2 частини 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. При цьому, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 пункту 5 частини 6 ст.242

Господарського процесуального кодексу України).

З вищевказаної довідки убачається, що документ доставлений до електронного кабінету ГУ Державної податкової служби у Полтавській області 10.03.2025 о 14:12 годині.

За таких підстав, днем вручення відповідачу оскаржуваного рішення є 10.03.2025.

Отже, з урахуванням приписів частини 2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України кінцевим днем строку для подання апеляційної скарги, дотримання якого надає право на поновлення пропущеного строку на апеляйіне оскарження є 20.03.2025.

Водночас, апеляційна скарга позивача сформована через систему «Електронний суд» лише 25.03.2025 та зареєстрована у той же день, тобто з пропуском строку, встановленого як

частиною 1, так і частиною 2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту приписів ст.119 Господарського процесуального кодексу України убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та

зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Дійсно, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 ст.106 Конституції України , Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває й на теперішній час.

Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Однак сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за №585/2494/18).

У постанові від 10.11.2022 у справі за №990/115/22 Велика Палата Верховного Суду виснує, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків та у пункті 47 постанови вказує, що «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого закономстроку.

Відтак, є недостатнім у клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.

Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового

провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Водночас, у даному випадку скаржником не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв`язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 №559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що воєнний стан на території України оголошено 24.02.2022, і з цього часу відбуваються масовані

ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку.

Розгляд справи відбувався вже у воєнний час і, оскільки скаржник є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, недотримання ним вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням самого заявника.

Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що апелянт об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Отже, скаржник не довів, що обставини, на які він посилається, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.

За таких обставин, колегія суддів зауважує, що причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування заяви про його поновлення, не є поважними.

За змістом частин 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при

ухваленні судового рішення (ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом положень частини 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У свою чергу апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що запровадження воєнного стану, об`єктивно унеможливило подання цієї апеляційної скарги в

межах передбачених Господарським процесуальним кодексом України строків, зокрема, й з

огляду на те, що апелянт був обізнаний про розгляд даної справи у суді першої інстанції та

про прийняття оскаржуваної ухвали, яка отримана ним в електронному кабінеті підсистеми

«Електронний суд».

У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного

процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин

пропуску строку на оскарження.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до

суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі

можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків

її подання.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders

S. A. v. Spain) заява № 11681/85).

Колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об`єктивно непереборними, а є виключно суб`єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином

не виправдовують пропуск строку на оскарження ухвали суду.

За таких обставин, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залежала виключно від

волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Відповідно до частин 3, 4 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 ст.261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у справі №917/2169/23 відповідно до пункту 4 частини 1 ст.261 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного

управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області

від 05.03.2025 у справі №917/2169/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження

передбачено ст.286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.А. Істоміна