Рішення

від 10.01.2008 по справі 16/275-4542

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/275-4542

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2008 р.Справа № 16/275-4542

Господарський суд Тернопільської області

Судді Хоми С.О.

Розглянув справу     

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "БелУкрГаз" вул.Фрунзе 126/12, м.Київ

До відповідача: Приватне мале підприємство "Рафаель" с.Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська область (поштова адреса: пр. Бандери 19/8, м.Тернопіль)   

За участю представників сторін:   

Позивача: Лактіонова Т.М. - представник, довіреність №0103/07 від 03.01.07 року.

Відповідачів: Не з'явився.

  Суть справи: Ухвалою суду від 06 грудня 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п. 2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 18 грудня 2007 року на 10 год. 00 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

   Ухвалою суду від 18 грудня 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п. 2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 10 січня 2008 року на 10 год. 45 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

  Товариство з обмеженою відповідальністю "БелУкрГаз" вул.Фрунзе 126/12, м.Київ звернулось до суду з позовом до Приватного малого підприємства "Рафаель" с.Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська область (поштова адреса: пр. Бандери 19/8, м.Тернопіль)  про  стягнення  234500 грн. 65 коп. сума боргу; 4231 грн. 85 коп. збитки від інфляції; 973 грн. 61 коп. 3% річних; 4543 грн. 56 коп. пеня.

  Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №06/02.07 від 01.06.2007р.

   В судових засіданнях представникам позивача та відповідача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

  Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

  Відповідач у відзиві на позов від 17.12.2007р. та його повноважний представник в судовому засіданні  18.12.07 року визнав позовні вимоги на суму 17583 грн. 20 коп., решту позовних вимог не визнає, вважає їх безпідставними.

  Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача в судових засіданнях, суд встановив наступне.

   01 червня 2007 року між ТзОВ "БелУкрГаз", надалі Постачальник, в особі директора Борщ О.І., який діяв на підставі Статуту, з одного боку, та ПМП "Рафаель", надалі Покупець, в особі Хоміцької Л.П., яка діяла на підставі Статуту, укладено договір № 06/0207,  у відповідності до п.1.1., п. 2.2., п.2.3 та п. 2.4. якого відповідно Постачальник зобов'язувався поставити  та передати у власність, а  Покупець  прийняти та оплатити нафтопродукти, а саме, газ скраплений СПБТ, відповідно до умов цього договору; умови оплати - відстрочка платежу, покупець зобов'язується оплатити 100% вартості продукції, зазначеної в рахунку-фактурі на оплату відповідно п.1.2. цього Договору, протягом 5 днів з моменту поставки продукції, датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника; підставою для здійснення оплати за продукцію є рахунок-фактура Постачальника; остаточні розрахунки Сторін за даним договором по кожній поставці продукції здійснюються на підставі накладної або акту прийому-передачі продукції.

  Остаточна кількість продукції, що поставляється по даному Договору (п.3.5. розділу 3), визначається на підставі накладних прийому-передачі продукції, дані яких служать підставою для проведення остаточних взаєморозрахунків.

    Згідно п.3.3. розділу 3 Договору зобов'язання Постачальника по поставці продукції вважаються виконаними з моменту передачі її в розпорядження Покупця на підставі накладної, підписаної уповноваженими представниками Сторін; датою поставки продукції вважається дата, зазначена в накладній прийому-передачі продукції.    

Згідно накладних Постачальник поставив Покупцю, а повноважний представник відповідача отримав, скраплений газ на загальну суму 246 473 грн. 20 коп., а саме:

- видаткова накладна №Б-000285 від 17.08.07 року на суму 86086 грн., продукцію отримала Хоміцька Л.П. на підставі довіреності серії ЯМТ №480610 від 17.08.07 року;

- видаткова накладна №Б-000286 від 25.08.07 року на суму 91753 грн. 20 коп., продукцію отримав Гайда М.Б. на підставі довіреності серії ЯМТ №480612 від 25.08.07 року;

- видаткова накладна №Б-000373 від 18.09.07 року на суму 68634 грн., продукцію отримала Хоміцька Л.П. на підставі довіреності серії ЯМТ №480617 від 18.09.07 року (всі накладні підписані уповноваженими представниками Сторін та засвідчені печатками сторін; належним чином засвідчені копії накладних та довіреностей знаходяться в матеріалах справи).

Як зазначає позивач в позовній заяві,  відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно укладеного договору  № 06/0207 від 01.06.2007 року належним чином не виконав, однак, здійснив часткову оплату вартості отриманого скрапленого газу в сумі 11932 грн. 55 коп., і тому основний борг становить 234500 грн. 65 коп.

    Як вбачається із матеріалів справи, а саме з платіжних вимог без номерів від 05.11.2007 року; 07.11.2007 року; 08.11.2007 року; 13.11.2007 року; 15.11.2007 року; 22.11.2007 року, поданих позивачем, відповідач здійснив після порушення провадження по справі часткову оплату за поставлену позивачем йому продукцію і залишок заборгованості становить 226500 грн. 65 коп. З врахуванням поданої заяви №22/28 від 28.11.07р. про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що відповідачем оплачено 8000 грн. боргу, а тому в частині позовних вимог щодо стягнення 8000 грн. боргу провадження у справі слід припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за  відсутністю предмета спору. Таким чином, у зв'язку з врахуванням часткової оплати залишок несплаченої суми боргу відповідача перед позивачем за поставлену продукцію станом на дату розгляду справи становить 226500 грн. 65 коп.

     У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

   Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Крім того, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить суд стягнути з відповідача  4231 грн. 85 коп. збитків від інфляції та 973 грн. 61 коп. 3% річних. Суд з врахуванням норм чинного законодавства задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4231 грн. 85 коп. - збитків від інфляції та  973 грн. 61 коп.  - 3% річних, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

     У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

  Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

    Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.  А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

     Розділом 4 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме, згідно п.4.2. даного розділу, у випадку прострочення оплати Покупцем продукції, на строк, що перевищує вказаний в п.2.2. даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 4543 грн. 56 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення 4543 грн. 56 коп. пені також підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем

   На день слухання справи в судовому засіданні 10.01.2008 року відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав, заявлену до стягнення суму заборгованості не оспорив.

   Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення боргу 226500 грн. 65 коп.  по оплаті вартості поставленої продукції згідно укладеного Договору №06/0207 від 01.06.2007 року  та 4231 грн. 85 коп. збитків від інфляції; 973 грн. 61 коп. 3% річних; 4543 грн. 56 коп. пені, 2442 грн. 89 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. 00 коп. - в повернення сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.  підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

  Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

   Керуючись ст.ст. 43,49, п.1-1 ч.1ст.80, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

    2.Стягнути з Приватного малого підприємства «Рафаель», с. Шляхтянці Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 14372797 - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БелУкрГаз», м. Київ, вул. Фрунзе,126/2, ідентифікаційний код 34183563  -  226500 грн. 65 коп. боргу; 4231 грн. 85 коп. збитків від інфляції; 973 грн. 61 коп. 3% річних; 4543 грн. 56 коп. пені, 2442 грн. 89 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. 00 коп. – в повернення сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.      

      Видати наказ.

    3. В частині стягнення 8000 грн. - провадження у справі припинити.

    4. Рішення надіслати сторонам по справі.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

 На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          

Рішення підписано: "15" січня 2008 року.