Рішення від 11.06.2025 по справі 910/15687/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2025Справа № 910/15687/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (м. Київ)

про стягнення 229 976,05 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення 229 976,05 грн (217 550,00 грн - страхова сума; 12 378,60 грн - пеня, 47,45 грн. - 3% річних) за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 673/21-Т/Ц7 від 02.08.2021, у зв`язку з несплатою страхової суми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

Оскільки позивачем у встановлений судом строк усунуто виявлені недоліки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.01.2025 відкрито провадження у справі №910/15687/24, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.

23.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивачем не було надано усіх необхідних речей та документів, тож обов`язок щодо прийняття рішення страховиком про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування не настав, а тому відповідачем не порушено права позивача.

28.01.2025 позивачем подано відповідь на відзив.

04.02.2025 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2020 Товариство з обмеженою діяльністю "НОРВІК УКРАЇНА" надало Товариству з обмеженою діяльністю "ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІ" в оренду транспортний засіб марки "Fiat" марки "DOBLO" д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (далі -автомобіль).

022.08.2021 між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №673/21-Т/Ц7 (надалі Договір №637/21-Т/Ц7), яким зазначений автомобіль було застраховано.

24.02.2022 автомобіль знаходився на території паркувального майданчика міжнародного аеропорту "Київ". З того моменту та до 29 квітня 2022 року у ТОВ "ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІ" не було доступу до паркувального майданчика, а також офісного приміщення, де зберігались ключі від автомобілю, у зв`язку із зайняттям аеропорту військовими формуваннями.

29 квітня 2022 року представники ТОВ "ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІ", отримавши доступ до паркувального майданчика та офісних приміщень, зафіксувало зникнення автомобіля, про що повідомили позивача.

03 травня 2022 року ТОВ "НОРВІК УКРАЇНА" було подано ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу №006.00639522. Разом із Заявою було подано письмові пояснення, в яких детально описано обставини викрадення автомобілю.

04 серпня 2022 року відповідач надіслав Лист №04082022-02433/к/у, у якому просив надати Витяг з ЄРДР з кримінального провадження за фактом викрадення автомобіля та Довідку компетентних органів про обставини справи.

10 серпня 2022 року позивачем було направлено Лист №47/08-22, яким надано відповідні Витяг з ЄРДР за кримінальним провадженням №12022020210000133, Довідку Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві №5269/125/55-2022 та Пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

15 вересня 2022 року відповідач направив Лист №50922-02960/к/у, в якому просив надати повний комплект ключів від ТЗ, документи, які надають право керування застрахованим ТЗ, довідку від слідчих органів про визнання ключів речовим доказом.

13 жовтня 2022 року позивач направив відповідачу Довідку Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві №675/125/55-2022 від 27.09.2022, в якій зазначено, що ключі та технічний паспорт від автомобілю було викрадено, а їхнє місцезнаходження невідоме.

Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо сплати страхового відшкодування, проте відповідач ухиляється від прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на відсутність повного пакету документів та речей, що і зумовило звернення позивача до суду.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Відповідно до ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Згідно зі ст. 89 Закону України "Про страхування" (далі - Закон) страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України. Загальні умови страхового продукту включають:

1) визначення понять і термінів, що вживаються в договорі страхування;

2) умови страхового покриття за договором страхування;

3) права та обов`язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору;

4) порядок внесення змін, дострокового припинення чи розірвання договору, їх правові наслідки;

5) порядок відмови від договору страхування;

6) порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку;

7) порядок розрахунку та умови здійснення страхових виплат;

8) підстави відмови у страховій виплаті;

9) порядок укладення договору страхування;

10) винятки із страхових випадків та обмеження страхування;

11) порядок вирішення спорів;

12) контактні дані для звернення у разі настання події, що має ознаки страхового випадку.

У договорі страхування обов`язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті, зокрема, перелік страхових ризиків; перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування; страховий тариф (крім договорів, у яких не визначається страховий тариф); строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування; розмір страхової премії, порядок та строки її сплати; порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті; права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів.

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Договором страхування визначаються конкретний об`єкт страхування, з яким пов`язані страхові інтереси страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), та страхові ризики, що пов`язані з цим об`єктом страхування та підлягають страхуванню за цим договором страхування.

Відповідно до ст. 91 Закону страхувальник за договором страхування зобов`язаний, серед іншого, сплачувати страхову премію у порядку та строки, встановлені договором страхування; інформувати страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку, у порядку та строки, визначені договором страхування; вживати заходів для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку; вживати заходів для забезпечення страховику можливості скористатися правом вимоги до особи, винної у заподіянні збитків, надавати страховику всі необхідні документи та повідомляти інформацію, необхідну для реалізації страховиком права вимоги до винних осіб, що спричинили настання страхового випадку. Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов`язки страхувальника.

Відповідно до п. 24.2. Договору Страхувальник зобов`язаний, зокрема: виконувати всі умови Договору; ознайомити осіб, допущених до керування застрахованим ТЗ у встановленому законом порядку, та осіб, які користуються застрахованим ТЗ на законних підставах, з умовами Договору та Правил; повідомити Страховика про настання страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, в строк та у формі, що передбачена розділом 25 Договору, та виконати всі дії, передбачені розділом 25 Договору.

Відповідно до п. 25.1. розділу 25 Договору сторони погодили обов`язки Страхувальника в разі настання передбаченої у п. 22.2. Договору події, як такі, що повинні бути виконані Страхувальником на місці події та в подальшому.

Пунктом 25.1. Договору передбачені зобов`язання Страхувальника в разі настання передбаченої у п. 22.2. Договору події, що може бути визнана страховим випадком, як такі, що повинні бути виконані Страхувальником на місці події та і в подальшому, зокрема, протягом 1 (однієї) години з моменту настання події, повідомити про настання події Компетентні органи, Страховика або його представника за номерами телефону 0800 60-44-53 (цілодобово), 044 227-77-11, а також викликати представників відповідних Компетентних органів для фіксації факту настання події. Страхувальник зобов`язаний у випадку викрадення ТЗ одночасно з письмовим повідомленням Страховика про настання події передати представнику Страховика повний комплект ключів від ТЗ, ключі механічного протиугінного пристрою та інших пристроїв запобігання викраденню, передбачених Договором, пристрої дистанційного управління протиугінною системою, а також документи, які надають право керування застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність), за виключенням випадків, коли такі ключі, пристрої та документи було викрадено разом з ТЗ, якщо таке викрадення відбулось шляхом грабежу або розбою, або надати Страховику довідку про їх вилучення органами МВС.

Пунктом 25.3. Договору встановлено, що обов`язки Страхувальника, вказані у п. п. 24.2, 25.1, 25.2 цього Договору, за виключенням п. 24.2.1. Договору, в однаковій мірі розповсюджується на представника Страхувальника, власника ТЗ, якщо Страхувальник не є власником ТЗ, осіб, які допущені до керування застрахованим ТЗ на законних підставах, та осіб, які користуються застрахованим ТЗ на законних підставах. Порушення вказаними особами цих вимог тягне за собою ті ж наслідки, що і невиконання їх Страхувальником.

Згідно з п. 26.1. Договору для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків Страхувальник (Вигодонабувач) зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту повідомлення Страховика про подію, що може бути визнана страховим випадком, надати Страховику наступні документи:

- Заява на виплату страхового відшкодування встановленої Страховиком форми;

- Документи, що засвідчують особу одержувача страхового відшкодування та підтверджують правонаступництво (або право на спадкування) особи, що звернулася за виплатою страхового відшкодування, а також документи та відомості на виконання вимог Закону про запобігання згідно з п. 25.4. Договору;

- Правовстановлюючі документи на ТЗ;

- Посвідчення водія особи, що керувала ТЗ.

У пункті 26.2. Договору встановлено, що крім документів, передбачених п. 26.1. Договору, у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком за ризиком "Викрадення", Страхувальник зобов`язаний також надати Страховику наступні речі та документи, зокрема:

- повний комплект ключів від ТЗ, ключі механічного протиугінного пристрою та інших пристроїв запобігання викраденню, передбачених Договором, пристрої дистанційного управління протиугінною системою, а також документи, які надають право керування застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність) - надаються Страхувальником одночасно з Повідомленням про настання події, що може бути визнана страховим випадком, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту настання події або протягом 1 (одного) робочого дня з моменту їх отримання від слідчих органів;

- довідка від слідчих органів про визнання ключів речовим доказом із зазначенням інформації про їх місцезнаходження після проходження двомісячного строку розслідування кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння застрахованим ТЗ (у випадку якщо ключі не передані Страховику у порядку, передбаченому п. 26.2.1 Договору.

Пунктом 26.3. Договору передбачена можливість надати вказані документи та речі не у строк, встановлений п. 26.1., 26.2. Договору, обґрунтовування причин порушення цього строку має бути підтверджене документально.

Відповідач вказує, що Страхувальником не виконано обов`язку, передбаченого п. п. 26.1. Договору страхування (зокрема п. 26.1.1. Договору), а також п. п. 26.2.1, 26.2.3 Договору щодо надання відповідних документів та речей або довідки від слідчих органів про визнання ключів речовим доказом. Доказів, що ключі та свідоцтво про реєстрацію було викрадено разом з автомобілем шляхом грабежу або розбою позивачем також не надано.

Разом з тим, відповідно до п. 24.2.5. Договору Страхувальник зобов`язаний не зберігати документи, які надають право на управління застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність), основний та/або додаткові комплекти та/або дублікати ключів до замку запалювання ТЗ, ключі механічного протиугінного пристрою та/або пристрої дистанційного управління протиугінною системою у місцях, які не перешкоджають вільному доступу до цих речей третіх осіб, у автомобілях та інших ТЗ (в тому числі застрахованому ТЗ).

Відповідно до п. 27.2. Договору страхове відшкодування сплачується Страхувальнику (Вигодонабувачу) тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків,… за умови виконання Страхувальником (Вигодонабувачем) всіх інших обов`язків за Договором. Страхувальник (Вигодонабувач) зобов`язаний надати Страховику усі необхідні документи та речі, що підтверджують факт настання, причини та обставини страхового випадку та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 26 Договору. Ненадання вказаних документів та речей у встановлені п. п. 26.1, 26.2 Договору строки дає Страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами.

Відповідно до п. 27.3. Договору, Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 (десяти) робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової Заяви на виплату страхового відшкодування та інших необхідних документів та речей згідно з розділом 26 Договору. Вказаний строк може збільшуватись відповідно до п. 27.13 Договору.

Згідно з п. 27.13. Договору Страховик має право відстрочити прийняття рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування у випадках:

- якщо у нього є сумніви в правомірності вимог на одержання Страхувальником страхового відшкодування або кваліфікації події "страховий випадок" або "не страховий випадок" - до моменту отримання необхідних доказів, але не більше, ніж на 3 (три) місяці з дня отримання від Страхувальника Повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та всіх необхідних документів і речей, передбачених розділом 26 Договору;

- якщо відповідними органами внутрішніх справ відносно Страхувальника (його представника Вигодонабувача, власника ТЗ або особи, яка керувала застрахованим ТЗ на законних підставах) або за фактом події внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і ведеться розслідування обставин, що призвели до збитків, або будь-яких неправомірних дій сторін при укладанні Договору - не більше, ніж на строки, передбачені кримінальним процесуальним кодексом України для досудового і судового закінчення розслідування і розгляду кримінального провадження у суді.

Відповідач зазначає, що Страхувальником не надано всіх необхідних (обов`язкових) документів та речей згідно з розділом 26 Договору у передбачені Договором строки. Про необхідність виконання свого договірного обов`язку, а також про те, що ненадання документів та речей Страховиком було неодноразово повідомлено Страхувальника, докази чого наявні у матеріалах справи. Крім того, за фактом події внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і ведеться розслідування обставин, що призвели до збитків. Доказів про те, що розслідування у кримінальних справах, щодо зникнення застрахованого ТЗ, відсутності свідоцтва про реєстрацію, ключів завершене, позивачем не надано.

Відтак, обов`язок щодо прийняття рішення Страховиком про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування не настав, а тому Страховиком жодним чином не порушено права Страхувальника (позивача).

Також відповідач зазначає, що зникнення застрахованого ТЗ відбулося у період з 24.02.20225 по 29.04.2022 за адресою: м. Київ, вул. Медова, 2.

Згідно з п. 15 Договору страхування, місце дії Договору страхування (Територія страхування): Україна (за виключенням: населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, згідно з переліком, що визначений законодавством України (Розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014 з урахуванням усіх наступних змін до нього), території АР Крим та м. Севастополь), країни Балтії, територія європейських країн, які входять в міжнародну систему страхування відповідальності власників транспортних засобів "Зелена карта", а також європейська частина країн СНД (за виключенням території Краснодарського та Ставропольського країв, Республіки Калмикія, Кабардино-Балкарської Республіки, Республіки Північна Осетія-Аланія, Чеченської республіки, Республіки Інгушетія, Республіки Дагестан, зон з оголошеним надзвичайним положенням та зон воєнних конфліктів).

Відповідно до п. 23.2. Договору страхування, місцем дії Договору є територія, що вказана у розділі 15 Договору (територія страхування). Страховик не несе зобов`язань за Договором щодо виплати страхового відшкодування у випадку настання подій, що сталися за межами території страхування.

Указом Президента України №63/2022 від 23.02.2022 було постановлено ввести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва надзвичайний стан з 00 годин 00 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому вказаний строк неодноразово продовжено.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних сил України від 13.03.2022 № 84, наказу Мінреінтеграції "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 22.12.2022 р. № 309, територія міста Києва була територією, на якій ведуться (велися) бойові дії з 24.02.2022 по 30.04.2022.

Згідно з п. 28.2.1 Договору Страховик не відшкодовує збитки, що виникли внаслідок:

- надзвичайного, особливого чи військового (воєнного) стану, оголошеного органами влади в країні, її певній частині та/або на території дії Договору та/або внаслідок порушення Страхувальником або іншими особами (представником Страхувальника, Вигодонабувачем, власником ТЗ. особами, які допущені до керування) вимог і розпоряджень, нормативних актів органів влади і управління, виданих на період дії такого стану;

- громадських заворушень, масових безладів, масових зібрань (мітингів), масових заворушень, збройних конфліктів неміжнародного та міжнародного характеру, революції, заколоту, повстання, страйку, путчу, війни або будь-якої події, викликаної збройним конфліктом (міжнародним та/або неміжнародним), локауту, диверсії, терористичного акту або дії наслідків терористичної діяльності;

- дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування або осіб цих органів, в тому числі тих, що сталися внаслідок видання вищевказаними органами та посадовими особами документів, які не відповідають вимогам законодавства При цьому, невідповідність документів Законодавству встановлюється судом або в іншому передбаченому законодавством порядку;

- конфіскації, примусового вилучення, реквізиції, арешту, знищення або пошкодження ТЗ за розпорядженням державних органів або внаслідок виконання Страхувальником та/або іншими особами розпоряджень державних органів та/або органів місцевого самоврядування;

- блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства, групового порушення громадського порядку, закликів до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, захоплення державних або громадських будівель чи споруд, опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, самоправства.

Збитки, що виникли внаслідок подій, передбачених п. 28.2.1 Договору, є виключеннями зі страхових випадків незалежно від того, прямо чи опосередковано вони були завдані або викликані вказаними подіями, були такі події єдиною причиною або однією із декількох причин чи обставин настання збитку, мали вони вплив на настання збитку одночасно чи послідовно. Події, передбачені п. 28.2.1 Договору, підтверджуються Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідкою Торгово-промислової палати, іншими документами, виданими відповідно до законодавства.

Як вказує позивач, під час досудового врегулювання спору ним були роз`ясненні обставини, та надані підтверджуючі документи, щодо неможливості надання відповідачу ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, у зв`язку з їх викраденням.

Також були надані роз`яснення щодо обставин, за яких таке викрадення відбулось.

Так, автомобіль зберігався на закритому та охоронюваному майданчику, в зоні митного контролю, доступ до якого відбувався виключно за спеціальними перепустками. Так як автомобілем користувалась юридична особа, то повний комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зберігався в офісному приміщенні, так само на охоронюваній території, та в охоронюваному приміщенні, з доступом осіб тільки за перепустками.

Зазначені обставини були повідомлені відповідачу, та наданий витяг з реєстру досудових розслідувань, та окрема довідка, які підтверджують, що позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про викрадення майна з офісного приміщення в тому числі викрадення ключів та свідоцтва про реєстрацію автомобіля.

Відповідно до п. 26.3 Договору у випадку, якщо Страхувальник не мав можливості надати зазначені речі і документи у строки, встановлені п. п. 26.1, 26.2Договору, Страхувальник зобов`язаний підтвердити це документально.

Позивач вказує, що він належним чином надав Страховику документи, які підтверджують неможливість надання ключів та свідоцтва про реєстрацію автомобіля, які викрадені з місця належного їх зберігання. Позивач вважає, що він належним чином виконав умови Договору страхування в частині надання необхідної інформації, яка підтверджує настання страхового випадку, тож посилання відповідача на неможливість виплати страхового відшкодування з причин не надання ключів та свідоцтва не відповідає умовам Договору.

Щодо ненадання довідки від слідчих органів про визнання ключів речовим доказом, позивач зазначає, що видача такої довідки не можлива, так як орган досудового розслідування ключі не вилучав, не оглядав і тому не міг прийняти будь якого процесуального рішення про визнання їх речовими доказами. На даний час слідчі органи, здійснюють заходи з встановлення осіб причетних до викрадення майна, заходи з відшукання викраденого майна і тільки у разі його знаходження виникне процесуальна можливість визнати віднайдені та вилучене майно речовими доказами.

За доводами позивача, посилання відповідача на пункт 15 Договору є необґрунтованими, оскільки в Україні був введений надзвичайний та воєнний стани, а страховик не здійснює виплати у випадку настання подій, що стались за межами території страхування.

Посилання відповідача на п. 28.2.1 Договору страхування, за яким Страхувальник не відшкодовує збитки, що виникли внаслідок надзвичайного стану, оголошеного на території дії Договору, як на додаткові підстави для відмови у задоволенні позову, є хибним та неналежним, так як, вказаний пункт договору дії за наявності прямого наслідкового зв`язку між страховим випадком та обставинами надзвичайного стану.

У даному випадку страховий випадок пов`язаний з явищем кримінального характеру, а не подіями надзвичайного стану. Викрадення автомобіля сталось внаслідок вчинення особою умисного кримінального правопорушення.

Статтею 92 Закону передбачено, що страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк; у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування; забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону. Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов`язки страховика.

Згідно зі ст. 102 Закону договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України. Обов`язок підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або іншу особу, визначену договором страхування. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства. Страховик має право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у порядку, визначеному статтями 103 та 113 цього Закону. Порядок визначення розміру страхової виплати та строки її здійснення визначаються договором страхування або законодавством. У разі нездійснення страховиком страхової виплати відповідно до умов договору страхування або законодавства страховик зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) в розмірі, встановленому договором страхування або законом.

Судом встановлено, що позивачем було належним чином та у повному обсязі вчинено всі залежні від нього дії, спрямовані на виконання умов Договору в частині надання відповідачу необхідних для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування речей та документів. Водночас ненадання ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зумовлено їх викраденням, докази чого були надані відповідачу.

При цьому надання позивачем довідки від слідчих органів про визнання ключів речовим доказом неможливо з огляду на їх викрадення, а не вилучення органом досудового розслідування.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови відповідача у прийнятті рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування.

Щодо наявності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування суд зазначає, що в даному випадку відсутні випадки, передбачені п. 27.2. Договору (ненадання документів та речей), п. 27.13. Договору (сумніви в правомірності вимог на одержання Страхувальником страхового відшкодування або кваліфікації події "страховий випадок" або "не страховий випадок", у випадку, коли відносно Страхувальника (його представника Вигодонабувача, власника ТЗ або особи, яка керувала застрахованим ТЗ на законних підставах) або за фактом події внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і ведеться розслідування обставин, що призвели до збитків, або будь-яких неправомірних дій сторін при укладанні Договору).

Так само суд вважає необґрунтованими та недоведеними твердження відповідача про наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із тим, що дія Договору не розповсюджувалась на місто Київ у спірний період або страховий висновок настав у результаті воєнних дій.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За висновком суду, відповідач своїх зобов`язань за Договором з виплати позивачу страхового відшкодування у встановлені цим правочином строки не виконав без достатніх на це підстав.

Відповідно до розділу 10 Договору страхова сума складає 217 550,00 грн.

Відповідно до п. 30.1 Договору Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період нарахування пені, і не більше 10 % від суми невиконаного зобов`язання.

Позивачем здійснено нарахування пені за Договором за період з 13.10.2022 (дата надання довідки щодо обставин зникнення ключів та свідоцтва про реєстрацію ТЗ) по 17.12.2024, у загальному розмірі 12 378,60 грн.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому п. 27.3. Договору Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 (десяти) робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової Заяви на виплату страхового відшкодування та інших необхідних документів та речей згідно з розділом 26 Договору.

Таким чином, прострочення відповідача з виплати страхового відшкодування розпочалось 28.10.2022, та відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені не відповідає зазначеним вимогам, суд здійснив власний перерахунок пені за Договором (за період прострочення платежу з 28.10.2022 по 28.04.2023), розмір якої складає 3 981,17 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем невірно визначено дату початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, судом здійснено власний розрахунок 0,01% річних (за період прострочення з 28.10.2022 по 17.12.2024), відповідно до якого сума таких відсотків становить 46,55 грн.

За змістом частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154; ідентифікаційний код 33908322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97; ідентифікаційний код 33996450) 217 550 (двісті сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп. страхового відшкодування, 3 981 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят одну) грн 17 коп. пені, 46 (сорок шість) грн 55 коп. 0,01% річних та 3 323 (три тисячі триста двадцять три) грн 67 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко