Рішення

від 15.05.2025 по справі 917/894/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2025 Справа № 917/894/24

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний геологічний союз", Кловський узвіз, 7А, м. Київ, 01021

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг", вул. Єлизавети ІІ Королеви, 2, м. Дніпро, 49000

про стягнення 6 212 701,42 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Сорока Є.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний геологічний союз" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Трейдінг» про стягнення заборгованості за порушення Договору поставки від 24.08.2024 № 2408/23, сума до стягнення: 4 956 001,19 грн - оперативно-господарська санкція, 265 500,00 грн - відшкодування збитків, 991 200,23 грн - неустойки.

Ухвалою суду від 11.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.07.2024, 10:00.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9715).

В судовому засіданні від 16.07.2024 судом оголошено перерву у зв`язку з можливістю позивача ознайомитися з відзивом до 15.08.2024, 10:00.

24.07.2024 позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 10076).

15.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний геологічний союз" надав до суду клопотання про огляд доказів зі їх місцезнаходженням (вх. № 10980), проте клопотанням від 15.08.2024 вх. 11018 позивач просив суд залишити його без розгляду. Враховуючи позицію позивача суд залишив без розгляду подане клопотання про огляд доказів.

В судовому засіданні від 15.08.2024 судом оголошено перерву до 03.10.2024, 10:30.

02.10.2024 від позивача надійшла заява з процесуальних питань (вх. № 13079), в якій просять суд при оцінці доказів критично ставитись до поданих відповідачем документів.

03.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №13133), а саме відповіді на адвокатський запит за підписом керівника ТОВ "Мілера" та додатки, долучені до даного клопотання за переліком. Подані документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2024, 11:00.

В судовому засіданні 19.11.2024 судом оголошено перерву до 09.01.2025, 11:30.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 09.01.2025 не відбулось. Призначено дату судового засідання по суті на 25.02.2025, 10:30.

В судовому засіданні 25.02.2025 представником позивача викладено зміст позовних вимог, представником відповідача зміст заперечень.

В судовому засіданні від 25.02.2025 судом оголошено перерву до 29.04.2025, 11:30.

У зв`язку із зайнятістю судді Погрібної С.В., в іншому судовому процесі, судове засідання призначене на 29.04.2025 не відбулось. Призначено дату судового засідання по суті на 15.05.2025, 11:30.

В судовому засіданні 15.05.2025 представником позивача оголошено позицію щодо позовних вимог, представником відповідача викладено зміст заперечень проти позову.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представникам надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що 24.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східний геологічний союз" (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг" (відповідач, Постачальник) було укладено договір поставки №2408/23 (Договір, а.с. 10-12 том 1).

Відповідно до умов Договору (в тому числі, Специфікації №1 до нього) відповідач зобов`язався поставити позивачеві залізобетонні вироби - плита аеродромна ПАГ-14 (далі Плити), в загальній кількості 354 штуки, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити поставлені Плити вартістю 4 956 000,00 гривень (в тому числі ПДВ 826 000,00 гривень).

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачеві плити залізобетонні в кількості 354 шт.

Згідно з умовами Специфікації (п. 7 Додатку № 1 до Договору) гарантійний термін Товару становить 12 місяців з дати їх поставки.

Плити були Покупцем прийняті на буровому майданчику та оплачені кількома платежами у загальній сумі 4 956 001,19 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними та платіжними інструкціями (а.с. 14-44, 48-51 том 1).

Місце постачання Плит (відповідно до умов п. 6.1. Договору): буровий майданчик свердловини № 8 Кошевойського ГКР, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5323287200:00:005:0304, на території Савинцівського Старостинського округу Великосорочинської ОТГ в Миргородському районі Полтавської області, поблизу села Зелений Кут.

Відповідно до пункту 9.3. Договору постачання плит супроводжувалось передачею Відповідачем представнику позивача копій сертифікатів якості на плити (№68 від 19.09.2023, №10 від 24.04.2023, №49 від 31.07.2023, №15, від 15.05.2023, №9 від 10.04.2023), видані їх виробником (а.с. 45-47 том 1).

Відповідно до пункту 9.2. Договору під час приймання плит були оглянуті представником позивача візуально, при цьому будь-яких пошкоджень або ознак які б вказували на неякісність товару виявлено не було.

Плити були укладені на буровому майданчику з метою облаштування бурового містечка (розстановки на плитах тимчасових конструкцій типу будинків-вагончиків, бурильного та іншого технологічного обладнання тощо).

Обґрунтування позивача.

Під час експлуатації плит, протягом жовтня-грудня 2023 року, відбулось перелом (розтріскування) деяких плит повздовж, з неможливістю їх подальшої експлуатації за призначенням.

Відповідач частково задовольнив вимоги позивача та здійснив заміну 6 неякісних плит, про що сторонами 04.01.2024 складено акт заміни неякісного товару (розтрісканих плит у кількості 6 штук) (а.с. 52 том 1).

В процесі подальшої експлуатації плит позивач та його буровий підрядник почали виявляти чисельні пошкодження плит у вигляді їх розтріскування (вищерблення тощо).

Крім того, на 6 плитах, поставлених на заміну 04.01.2024, також в подальшому (при їх експертному дослідженні) було виявлено недоліки якості, визначені нижче.

У зв`язку з вказаним фактом, враховуючи, що виявлення недоліків якості плит набрало масового характеру, позивач своїм листом від 15.04.2024 №133/04-24 повідомив відповідача про відмову від Договору та вимагав повернення сплачених за плити коштів та вивезення усієї поставленої партії плит (які виявились неякісними).

Зазначений лист позивача повернувся як не прийнятий адресатом (через закінчення строку зберігання у поштовому відділенні). Як випливає з трекінгу поштових відправлень з сайту ПАТ «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, поштове відправлення з вказаним листом надійшло до поштового відділення за адресою відповідача 22.04.2024.

З метою з`ясування причин масового руйнування плит позивач відповідно до статті 101 ГПК України та Договору від 04.04.2024 №0028/24 укладений з Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» замовив проведення судової матеріалознавчої експертизи 354 плит, поставлених за Договором (включаючи плити поставлені на заміну неякісного товару 04.01.2024).

У зв`язку з викладеними обставинами позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 4 956 001,19 грн - оперативно-господарська санкція (повернення суми замолених плит), 265 500,00 грн - відшкодування збитків (вартість вивезення та утилізації плит), 991 200,23 грн - неустойки (відповідно до п. 11.2 Договору).

Заперечення відповідача.

Із положень договору і фактичних обставин справи вбачається, що відповідачем було виконано умови Договору щодо поставки обумовленої кількості продукції, а саме плити аеродромної ПАГ - 14 в кількості 354 штуки на передбачене сторонами місце поставки.

При цьому Постачальником у відповідності до умов Договору було здійснено передачу Покупцю копій документів про якість та технічних паспортів на зазначену Продукцію. Виробником Продукції є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілера», код ЄДРПОУ 45150954.

Від позивача у грудні 2023 року, було отримано вимогу про заміну неякісного Товару, а саме плит залізобетонних ПАГ-14 в кількості 6 шт. Вимогу відповідачем було задоволено в повному обсязі, про що 04 січня 2024 року складено відповідний акт.

Вже після отримання плит, які були заявлені позивачем як неякісні, відповідачем було виявлено, що всі шість плит, що було повернуто в рамках претензійної роботи, не були плитами, що поставлялись відповідачем в рамках Договору. Це були плити, аналогічного розміру, проте виробництва не Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілера». На плитах виготовлених ТОВ «Мілера» на боковій частині виробу значився напис; «ПАГ-14 МІЛЕРА». Даний факт відповідач залишив без зворотної реакції, зважаючи на бажання подальших партнерських стосунків із позивачем, хоча і повідомив про цей випадок виконроба.

04 квітня 2024 позивачем було укладено договір на проведення матеріалознавчої експертизи, через тиждень, а саме 11.04.2024 позивач звернувся до експерта із запитом про її проведення. Також, 11.04.2024 позивач звернувся до КП «Сервіс» Петрівсько-Роменської сільської ради для запиту вартості вивезення та утилізації плит.

При здійсненні поставки плит позивачу, представники відповідача зазначали, що на буровому майданчику, куди було здійснено поставку плит, знаходилась значна кількість плит, окрім тих що були поставлені ТОВ «Астра - Трейдінг» і частина з цих плит, що знаходились на майданчику мали явні ознаки таких, що вже були у використанні. У зв`язку із зазначеним вище, зважаючи на закупку позивачем плити ПАГ-14 у кількості значно більшій, ніж було придбано у відповідача, а також у зв`язку із відсутністю відповідного маркування виробника на плитах, відповідач не погоджується із тим, що плити, що не відповідають вимогам якості, є саме плитами, що були поставлені в рамках Договору поставки № 2408/23 від 24.08.2023.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східний геологічний союз" (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг" (відповідач, Постачальник) було укладено Договір поставки №2408/23 від 24.08.2023 (Договір, а.с. 10-12 том 1).

Відповідно до умов Договору (в тому числі, Специфікації №1 до нього) відповідач зобов`язався поставити позивачеві залізобетонні вироби - плита аеродромна ПАГ-14 (далі Плити), в загальній кількості 354 штуки, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити поставлені Плити вартістю 4 956 000,00 грн(в тому числі ПДВ 826 000,00 грн).

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачеві плити залізобетонні в кількості 354 шт.

Згідно з умовами Специфікації (п. 7 Додатку № 1 до Договору) гарантійний термін Товару становить 12 місяців з дати їх поставки.

Плити були Покупцем прийняті на буровому майданчику та оплачені кількома платежами у загальній сумі 4 956 001,19 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними та платіжними інструкціями (а.с. 14-44, 48-51 том 1).

За загальними положеннями цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ціну в договорі сторони встановлюють за домовленістю (частина 1 статті 632 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач, під час експлуатації плит, протягом жовтня-грудня 2023 року, відбулось перелом (розтріскування) деяких плит повздовж, з неможливістю їх подальшої експлуатації за призначенням.

З метою з`ясування причин масового руйнування плит позивач замовив проведення судової матеріалознавчої експертизи 354 плит, поставлених за Договором.

"На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1)Чи відповідає якість наданих на дослідження плит у загальній кількості 354 штук вимогам договору поставки плит № 2408/23 від 24.08.23, укладеного між ТОВ «Астра-Трейдинг» та ТОВ «СХІДНИМ ГЕОЛОГІЧНИМ СОЮЗ»?

2) Якщо якість плит, наданих на дослідження, у загальній кількості 354 штук не відповідають вимогам договору поставки плит № 2408/23 від 24.08.23, в чому виражається така невідповідність?

3)Якщо якість наданих на дослідження плит у загальній кількості 354 штук не відповідає вимогам Договору поставки плит № 2408/23 від 24.08.23, чи перебувають невідповідності, визначені у відповіді на питання 2, у причинно-наслідковому зв`язку з виявленими пошкодженнями частини плит?

Дослідження проводилися з 04 квітня по 09 травня 2024 року.

Дослідження проводилось Микитенком Сергієм Миколайовичем, спеціалістом у сфері раціонального проектування залізобетонних конструкцій, кандидатом технічних наук, доцентом Кафедри будівельних конструкцій Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Загальний стаж роботи по спеціальності: 38 років.

Основою для складання даного Висновку послужили результати візуального та інструментального обстеження конструкцій, нормативна документація .

Предметом Договору поставки №2408/23 від 24.08.2023 між ТОВ «Східний геологічний союз» (покупець) та ТОВ «АСТРА-ТРЕЙДІНГ» (постачальник) є поставка плит ПАГ-14 у загальній кількості 354 штук.

Об`єкт обстеження знаходиться на буровому майданчику газової свердловини №8 Кошевойського родовища (земельна ділянка кадастровим номером 5323287200:00:005:0304, розташована біля с. Зелений Кут Миргородського району Полтавської області).

Плити використовуються як покриття бурового майданчика і знаходяться в експлуатації з осені 2023 року (фото 1). Частина плит (5 штук) знаходиться на складі на території майданчика бурової установки (фото 2). На фото вони лежать зверху. Частина плит зайнята тимчасовими спорудами (вагончики, легкі збірні конструкції тощо) та технологічним обладнанням.

Розміри плит: довжина 6000 мм, ширина 2000 мм, товщина 140 мм.

Клас бетону С20/25, марка бетону за морозостійкістю Р200.

Додатком №3 до Договору встановлені мінімальні вимоги якості плит, а саме: плити мають відповідати ДСТУ Б В.2.6-121:2010 «Плити залізобетонні попередньо напружені для покриття міських доріг. Конструкція і розміри» (ГОСТ 21924.1-84, MOD) та серії 3.503.1-91 «Дорожній одяг з покриттям із збірних залізобетонних плит для автомобільних доріг у складних умовах».

Згідно з Сертифікатами якості виробника плит ТОВ «Мілера» (Додаток №Е), якими, за твердженням Замовника, супроводжувались поставки партій плит за Договором, плити ПАГ-14 відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.6-136:2010 та ДСТУ Б В.2.6.-2:2009.

Експертом зроблено наступні висновки.

"Досліджені на буровому майданчику Замовника плити ПАГ-14 у кількості 136 штук, не відповідають вимогам шості, передбаченим Договором поставки плит №2408/23 від 24.08.23, укладеним між ТОВ «Астра-Трейдинг» та ТОВ «СХІДНИИ ГЕОЛОГІЧНИЙ СОЮЗ» (включаючи Додаток №3), а також вимогам, які ставляться нормативними документами до тієї марки плит, яка була поставлена за вказаним договором (ПАГ-14). Провести експертне дослідження інших плит із загальної кількості, зазначеної у питанні, не вдається можливим через їх зайнятість тимчасовими спорудами (вагончики, легкі збірні конструкції тощо) та технологічним обладнанням.

Основні порушення нормативних вимог до якості досліджених на буровому майданчику Замовника плит ПАГ-14 у кількості 136 штук, наступні:

-застосування при виготовленні обстежених плит арматури, яка не застосована як попередньо напружена;

- застосування при виготовленні обстежених плит склопластикової арматури або арматурної сітки, що не допускається;

-відсутність в обстежених плитах арматурних сіток або використання сіток іншої конструкції;

- перевищення фактичної товщини захисного шару бетону над нормативною;

- застосування при виготовленні обстежених плит бетону низької морозостійості;

- застосування при виготовленні обстежених плит класу бетону, що за міцністю нижчий за нормативний.

Провести експертне дослідження інших плит із загальної кількості, зазначеної у питанні, не вдається можливим через їх зайнятість тимчасовими спорудами (вагончики, легкі збірні конструкції тощо) та технологічним обладнанням.

Звисокою долею вірогідності описані пошкодження плит (розділ 2 цього висновку) викликані невідповідністю якості плит вимогам договору поставки плит від 2408/23 від 24.08.2023 та іншої нормативної документації, застосовної до даної марки плит (ПАГ-14).

Провести експертне дослідження інших плит із загальної кількості, зазначеної у питанні, не вдається можливим через їх зайнятість тимчасовими спорудами (вагончики, легкі збірні конструкції тощо) та технологічним обладнанням.".

Відповідно до статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Таким чином, експертом досліджено плити ПАГ-14 у кількості 136 штук та встановлено їх невідповідність вимогам Договору № 2408/23 від 24.08.2023 та іншої нормативної документації, застосовної до даної марки плит (ПАГ-14).

Іншу кількість поставлених відповідачем плит не вдалось дослідити через їх зайнятість тимчасовими спорудами (вагончики, легкі збірні конструкції тощо) та технологічним обладнанням.

Отже можна дійти висновку що інші плити використовуються позивачем за призначенням та встановити їх пошкодження чи невідповідність нормативній документації немає можливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (статті 76-79 ГПК України).

За викладеного правомірною та обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача вартість поставлених неякісних плит маркування ПАГ-14 у кількості 136 штук, загальна вартість яких становить 1 904 000,00 грн (за ціною 14 000,00 грн за одиницю).

В іншій частині стягнення вартості поставлених плит слід відмовити, оскільки як вже зазначалось інші плити використовуються позивачем за призначенням.

Щодо стягнення неустойки в розмірі 991 200,23 грн, суд зазначає наступне.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку (з урахуванням часткового задоволення суми вартості плит) в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в частині 380 800,00 грн (1 904 000,00 грн * 1%* 20 днів (період нарахування визначений позивачем)).

Водночас, у статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монопольного становища контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).

Конституційний Суд України у Рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій може призвести до негативних наслідків для нього, тоді як для позивача зменшення розміру пені не матиме негативних наслідків.

Крім того, суд зазначає, що неустойка є лише фінансовою санкцією за невиконання зобов`язання, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання, а не засобом безпідставного збагачення. Неустойка не є основним боргом і будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку у своєму фінансовому стані.

Врахувавши викладене, з огляду на необхідність дотримання принципу рівності сторін справи та балансу інтересів обох сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру неустойки за порушення умов договору на 30% до 266 560,00 грн.

У позовній вимозі щодо відшкодування 265 500,00 грн збитків, суд відмовляє у її задоволенні, оскільки вимога є передчасною. Вивезення та утилізація плит не відбулась, окрім того останні можуть бути вивезені (утилізовані) відповідачем в добровільному порядку, а також вартість визначеної позивачем послуги може бути іншою на момент її вчинення.

Згідно пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки базується ще на римській максимі ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України. Зокрема: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг" (вул. Єлизавети ІІ Королеви, 2, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 36906553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний геологічний союз" (Кловський узвіз, 7А, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 32426289) 1 904 000,00 грн - вартості 136 плит, 266 560,00 грн - неустойки, 34 272,00 грн - витрати по сплаті судового збору, 42 000,00 грн вартості послуг експерта.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 09.06.2025.

У зв`язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, постійні тривоги, які впливають на працездатність, суд був вимушений вийти за межі строку складання повного тексту рішення, встановленого статтею 233 ГПК України.

Суддя Погрібна С.В.