Рішення від 11.06.2025 по справі 922/1232/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1232/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Завод «Надія» (62416, Харківська обл., Харківський район, смт. Пісочин, вул. Надії, 15-А); до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спор на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . про стягнення коштів у розмірі 59 717, 24 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство «Завод «Надія», смт. Пісочин, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, м. Харків, про стягнення компенсації за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії з розподілом електричної енергії в сумі 59 717, 24 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 10.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1232/25. Розгляд справи № 922/1232/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Встановлено відповідачу у строк, протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Встановлено третій особі строк для подання письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов, унормованих ст. 168 ГПК України, доказів на підтвердження викладених у поясненнях обставин та доказів направлення копії останніх учасникам справи - протягом п`яти днів з дня вручення відповідної ухвали та отримання копій позовної заяви.

17.04.2025 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 9579), в якому заперечуючи проти позову зазначає, що позивач не надавав відповідачу рахунки за вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 на оплату, чим сам позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування за отримані Військовою частиною комунальні послуги. Також вказує, що позивачем до позовної заяви не додано жодного документу (доказу), що підтверджує розмір заборгованості у вигляді понесених витрат з оплати послуг за електричну енергію. Окрім цього, позовна заява не містить жодних доказів (документів), що підтверджують розмір тарифів (вартість постачання електричної енергії), згідно яких нараховувалася сума заборгованості. Таким чином, просить суд від мовити у задоволенні позову.

21.04.2025 позивач надав відзив на позов (вх. № 9770), в якій відхилив доводи, викладені відповідачем у відзиві на позов, та просить позов задовольнити.

Третя особа правом на участь у розгляді даного спору не скористалась, вимог ухвали суду від 10.04.2025 виконано не було.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача щодо заявлених до нього позовних вимог, всебічно та повно перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Між АТ «Завод "Надія" (позивач), Харківським квартирно - експлуатаційним управлінням (відповідач), яке в даний час має назву Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова та Військовою частиною НОМЕР_2 (третя особа) укладено договір № 314 від 13.06.2024 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном (далі договір).

Відповідно до умов договору позивач надає третій особі можливість спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном (п. 1.1. договору), а відповідно з п. 3.2. договору відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати за комунальні послуги, які були отримані третьою особою за час дії договору за договорами відшкодування комунальних послуг.

Відповідно до п. 3.3. договору всі відшкодування за отримані послуги третьою особою сплачуються відповідачем за відповідним пакетом документів.

На виконання означених умов договору між позивачем, відповідачем та третьою особою був укладених похідний договір договір № 1035 від 23.07.2024 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії (договір 2) та додаткову угоду № 1 від 04.08.2024, а в подальшому додаткову угоду № 2 від 16.10.2024 до договору 2.

Пунктом 8.2. договору відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість комунальних послуг та всі витрати пов`язані з їх споживанням третьою особою у процесі дії договору.

Станом на час звернення до суду із даною позовною заявою відповідач сплатив позивачу компенсацію вартості електричної енергії та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за червень-серпень 2024 року.

З вересня по грудень 2024 року грошові кошти - компенсація вартості електричної енергії та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії на рахунок позивача від відповідача не надходили.

В період часу з 01.09.2024 по 31.12.2024 третьою особою було спожито електричної енергії, що підтверджується актами про обсяги розподілу електричної енергії за значений відрізок часу. Вартість послуг за спожиту електричну енергію з розподілом електричної енергії/ перетіканням реактивної електричної енергії склала 59 717, 24 грн ПДВ, що підтверджується рахунками АТ «Харківобленерго».

Обсяг спожитої електричної енергії та її вартість підтверджено третьою особою шляхом підписання актів виконаних робіт (послуг) та інших документів, які своєчасно були надані позивачем на адресу відповідача для їх підписання та проведення оплати.

З метою досудового врегулювання спору позивач 18.02.2025 надіслав на адресу відповідача вимогу про підписання пакету документів, передбачених розділом 3 договору 2 (актів виконаних робіт/послуг із відповідними додатками ) та про сплату наявної суми боргу.

Позивачем сума спожитої електричної енергії та розподіл електричної енергії за період з вересня по грудень 2024 року включно сплачена, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відповідач у своїй відповіді за вих. 583/1281 від 06.03.2025 повідомив позивача, що є бюджетною установою, яка у своїй діяльності фінансується з державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ст. 11 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідач своїм підписом у договорі взяв на себе обов`язок компенсувати позивачу вартість комунальних послуг та всі витрати пов`язані з їх споживанням третьою особою у процесі дії договору.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Законодавством не установлено залежності оплати товару та/або здійснених нарахувань від фактичного фінансування видатків державного бюджету.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Отже, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі № 904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.

Як встановлено судом, з 01.09.2024 по 31.12.2024 третьою особою було спожито електричної енергії, що підтверджується актами про обсяги розподілу електричної енергії за значений відрізок часу. Вартість послуг за спожиту електричну енергію з розподілом електричної енергії/ перетіканням реактивної електричної енергії склала 59 717, 24 грн з ПДВ, що підтверджується рахунками АТ «Харківобленерго».

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, з вересня по грудень 2024 року відповідач не компенсував позивачу вартість електричної енергії та вартість послуг з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, спожитої третьою особою, в сумі 59 717, 24 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, спростовуються наступним.

Відповідно до п. 3.3. договору № 314 від 13.06.2024 відшкодування за спожиті комунальні послуги третьою особою сплачуються відповідачем, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивезення твердих побутових відходів) та підтвердних документів щодо виставлених рахунків на оплату комунальних послуг. Позивач був зобов`язаний п. 6.4. договору № 314 від 13.06.2024 укласти з третьою особою та відповідачем договори відшкодування спожитих комунальних послуг окремо за кожним видом комунальних послуг. Дана вимога виконана сторонами договору № 314 від 13.06.2024 шляхом укладання договору за № 1035 від 23.07.2024 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії укладеного між позивачем, відповідачем та третьою особою.

Крім того, суд зауважує, що зі змісту відповіді відповідача на вимогу позивача щодо сплати заборгованості за спожиту третьою особою електричну енергію, вбачається, що останнім не заперечується факт та розмір суми заборгованості та обсяг спожитої електричної енергії третьою особою тобто наявної заборгованості.

Також відповідачем не надано до суду доказів звернення до позивача щодо незгоди з сумою заборгованості за спожиту третьою особою електричну енергію або незгоди з розміром тарифів (вартість постачання електричної енергії), згідно яких нараховувалася сума заборгованості.

При цьому, суд зауважує, що обсяг спожитої електричної енергії та її вартість підтверджено третьою особою, шляхом підписання актів виконаних робіт(послуг) та інших документів, які своєчасно були надані позивачем на адресу відповідача для їх підписання та проведення оплати.

Отже, суд вказує, що відповідачем не обґрунтовано наявності істотних обставин, які б могли перешкодити відповідачу здійснити розрахунок з позивачем за спожиту третьою особою електричну енергію та чи пов`язана неповнота розрахунків та необхідність остаточних розрахунків, у зв`язку з розбіжностями обсягів з даними актів прийому-передачі.

Також, суд звертає увагу, що ненадання позивачем рахунків на оплату за вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 - не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в силу ст. 613 цього Кодексу, тобто наявність або відсутність рахунків не звільняє відповідача від обов`язку сплатити вартість фактично спожитої третьою особою електричної енергії відповідно до умов договору № 1035 від 23.07.2024 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, що також не суперечить ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що заборгованість відповідача за спожиту третьою особою електричну енергію у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2024 у розмірі 59 717, 24 грн є доведеною матеріалами справи та не спростованою відповідачем належними доказами.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення заявлених Акціонерним товариством «Завод «Надія» позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 4, 12, 20, 46, 50, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61; код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерного товариства «Завод «Надія» (вул. Надії, 15-А, смт. Пісочин, Харківській район, Харківської обл., 62416; код ЄДРПОУ 04543542) компенсацію за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію з розподілом електричної енергії в сумі 59 717, 24 грн, судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач - Акціонерне товариство «Завод «Надія» (вул. Надії, 15-А, смт. Пісочин, Харківській район, Харківської обл., 62416; код ЄДРПОУ 04543542);

Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61; код ЄДРПОУ 07923280);

Третя особа - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Повне рішення складено 11.06.2025.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/1232/25