Рішення від 26.05.2025 по справі 199/7057/24

Справа № 199/7057/24

(2/199/496/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра

у складі головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Циганок К.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Амельченка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»</a>, третя особа ОСОБА_3 , про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони на відчуження нерухомого майна, припинення обтяження,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що 28 березня 2007 року між нею та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11134183000, за умовами якого позивач отримала кредит в розмірі 34000 доларів США, зобов`язавшись повернути його до 27 березня 2014 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом. В забезпечення вказаного кредитного зобов`язання між тими ж сторонами 28 березня 2007 року було укладено договір іпотеки №11134183000/1, за умовами якого позивач передала в іпотеку належне їй нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0405 га, на якій такий будинок розташований. Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року у справі №2-1677/11 задоволено в повному обсязі позов ПАТ «УкрСиббанк» та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь банку в достроковому порядку заборгованість договором про надання споживчого кредиту №11134183000 від 28 березня 2007 року в розмірі 233020,05 гривень. Вказане рішення суду набрало законної сили 09 грудня 2011 року, однак виконавчий лист за ним не видавався та примусовому порядку не виконувався. 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем було укладено договір факторингу №1, а також договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, відповідно до яких відповідач набув прав первісного кредитора та іпотекодержателя за вищевказаними договором про надання споживчого кредиту №11134183000 від 28 березня 2007 року та договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року. В листопаді 2016 року позивач отримала досудову вимогу від відповідача про усунення порушень свого кредитного зобов`язання із зазначенням реквізитів для оплати боргу. 25 липня 2019 року позивач повторно звернулась до відповідача із проханням повідомити актуальну суму заборгованості та банківські реквізити для її погашення. 11 листопада 2019 року ОСОБА_3 було здійснено добровільне виконання вищевказаного заочного рішення суду та сплачено на рахунок відповідача кошти в розмірі 233020,05 гривень. Своїми заявами від 28 квітня 2020 року та від 19 травня 2020 року позивач звернулась до відповідача із проханням надати підтвердження повного виконання нею кредитного зобов`язання для припинення іпотеки нерухомого майна, однак такі звернення залишились без відповіді. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2022 року по справі №199/1779/21 задоволено частково позов та визнано припиненою іпотеку нерухомого майна житлового будинку за договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року, також знято заборону відчуження нерухомого майна зазначеного житлового будинку. У задоволенні вимог про припинення іпотеки земельної ділянки було відмовлено, оскільки на час ухвалення рішення суду відповідачем, як новим кредитором та іпотекодержателем, 14 березня 2017 року за наслідками реалізації передбаченого договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0405 га із кадастровим номером 1210100000:01:298:0008. Однак станом на подання даного позову до суду відповідач більше не є власником спірної земельної ділянки, оскільки додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2022 року по цивільній справі №199/3694/17 було скасовано державну реєстрацію за відповдіачем права власності на спірну земельну ділянку, що, в свою чергу, поновило іпотеку такої земельної ділянки та права відповідача як іпотекодержателя. На даний час відповідач ігнорує звернення позивача щодо припинення іпотеки та знаття обтяження щодо земельної ділянки. За таких обставин, посилаючись на те, що основне забезпечене іпотекою зобов`язання відповідача виконано в повному обсязі, відповідач має право нараховувати лише інфляційні втрати та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України, які не входять до змісту основного зобов`язання, позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просила суд визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року в частині земельної ділянки, зняти заборону на відчуження такого нерухомого майна, яке було предметом іпотеки (земельна ділянка), а також припинити обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2025 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, а справу призначеного до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з викладених у позові підстав та обставин.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволенні позову заперечував з підстав, викладених у раніше розглянутій судом по суті із постановленням ухвали заяві про закриття провадження у справі.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України провести судове засідання та здійснити розгляд даної цивільної справи по суті за наведеної явки учасників справи.

Вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 28 березня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», як кредитодавцем, та позивачем ОСОБА_2 , як позичальником, було укладено договір про надання споживчого кредиту №11134183000, за умовами якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 34000 доларів США (еквівалент 171700 гривень), а позичальник зобов`язалась повернути такий кредит відповідно до графіку щомісячними платежами до 27 березня 2014 року, сплативши 13,5% річних за користування кредитом, а також інші обов`язкові платежі відповідно до умов договору. Умовами договору (розділ 11) також передбачено право кредитора вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в тому числі у випадку порушення позичальником строків/термінів повернення кредиту, сплати процентів, комісій більше ніж на один місяць. Такому праву кореспондує відповідний обв`язок позичальника здійснити зазначене дострокове повернення кредиту. Викладені обставини підтверджуються копією кредитного договору.

З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 вищевказаних взятих на себе договірних кредитних зобов`язань між АКІБ «УкрСиббанк», як кредитодавцем, та третьою особою ОСОБА_3 , як поручителем, 28 березня 2007 року укладено договір поруки №11134183000/3. За умовами такого договору ОСОБА_3 зобов`язався перед кредитодавцем відповідати солідарно та в повному обсязі із позичальником ОСОБА_2 за невиконання останньою взятих на себе договірних зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №11134183000 від 28 березня 2007 року. Викладене підтверджується рішенням Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська віл 27 січня 2022 року по цивільній справі №199/1779/21, яке набрало законної сили.

Крім того, виконання позичальником ОСОБА_2 своїх договірних зобов`язань із повернення кредиту, отриманого за договором про надання споживчого кредиту №11134183000 від 28 березня 2007 року, в повному обсязі забезпечено також і договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», як іпотекодержателем, та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем. Предметом іпотеки виступило належне іпотекодавцю нерухоме майно: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,0405 га, на якій такий будинок розташований. Даний договір іпотеки було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. за реєстровим №1598, і на його підставі (договору) у відповідному державному реєстрі зареєстровані обтяження означених предметів іпотеки. Умовами договору іпотеки передбачено і право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Копія договору іпотеки наявна в матеріалах справи.

09 червня 2009 року ОСОБА_2 отримано під розпис досудову вимогу АКІБ «УкрСиббанк», якою банк визнав термін повернення кредиту за договором про надання споживчого кредиту №11134183000 від 28 березня 2007 року таким, що настав на 32 календарний день з дня одержання позичальником такої вимоги, та вимагав від позичальника повернути кредит достроково в повному обсязі протягом 31 календарного дня з дати одержання позичальником такої вимоги. Викладене підтверджується рішенням Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська віл 27 січня 2022 року по цивільній справі №199/1779/21, яке набрало законної сили.

29 червня 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. За наслідками розгляду такого позову судом 09 листопада 2011 року у цивільній справі №2-1677/11 ухвалено заочне рішення суду, яким позовні вимоги банку задоволено в повному обсязі та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11134183000 від 28 березня 2007 року станом на 01 червня 2010 року в загальному розмірі 233020,05 гривень, з яких: 195 631,09 гривень заборгованість за тілом кредиту, 30026,30 гривень заборгованість за процентами по користуванню кредитом, 7362,17 гривень пеня. Ухвалою того ж суду від 07 вересня 2012 року відмовлено ОСОБА_2 у перегляді вказаного заочного рішення, в апеляційному порядку заочне рішення суду не оскаржувалось, а відтак набрало законної сили. Викладене підтверджується рішенням Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська віл 27 січня 2022 року по цивільній справі №199/1779/21, яке набрало законної сили.

Згідно листа Амур-Нижньодніпровського ВДВС у м. Дніпрі ПСМУМЮ (м. Дніпро) від 02 липня 2021 року №33189 виконавчий лист, виданий на вищевказана заочне рішення суду від 09 листопада 2011 року у цивільній справі №2-1677/11, до відділу на виконання не надходив. Дані обставини встановлені рішенням Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська віл 27 січня 2022 року по цивільній справі №199/1779/21, яке набрало законної сили.

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», як клієнтом, та відповідачем ТОВ «Кей-Колект», як фактором, було укладено договір факторингу №1, за умовами якого відповідач набув належних ПАТ «УкрСиббанк» прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11134183000 від 28 березня 2007 року, що підтверджується копією договору факторингу та додатку до нього.

Також 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», як цедентом, та відповідачем ТОВ «Кей-Колект», як цесіонарієм, було укладено нотаріально посвідчений договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, за умовами якого відповідач набув належних ПАТ «УкрСиббанк» прав іпотекодержателя за договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року, а також прав кредитора за договором поруки №11134183000/3 від 28 березня 2007 року. При цьому на підставі такого договору за відповідачем, як за іпотекодержателем, перереєстровано обтяження відповідного спірного предмету іпотеки. Викладені обставини підтверджуються копією договору відступлення прав вимоги з додатком, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

14 березня 2017 року за наслідками реалізації ТОВ «Кей-Колект», як новим іпотекодержателем, передбаченого договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» було зареєстровано право власності на спірний предмет іпотеки: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,0405 га, на якій такий будинок розташований. Викладені обставини підтверджуються копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

16 січня 2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за наслідками розгляду цивільної справи №199/3694/17 (провадження №2/199/221/19) було ухвалено рішення суду, який позов ОСОБА_2 задоволено та вирішено скасувати державну реєстрацію права власності на нерухома майно житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Кей-Колект» та запис про право власності №19512737 від 14 березня 2017 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Зубко В.Ю., індексний номер 34333136 від 20 березня 2017 року. Копія означеного рішення суду разом з копією ухвали про виправлення описки наявна в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що 11 листопада 2019 року ОСОБА_3 здійснено оплату на користь ТОВ «Кей-Колект», як правонаступника первісного кредитодавця та іпотекодавця, грошових коштів в розмірі 233020,05 гривень в якості погашення кредитної заборгованості договором про надання споживчого кредиту №11134183000 від 28 березня 2007 року, яку (заборгованість) було вирішено стягнути вищевказаним заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року у цивільній справі №2-1677/11. Таким чином, поручителем виконано в повному обсязі основне кредитне зобов`язання, що встановлено рішенням Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська віл 27 січня 2022 року по цивільній справі №199/1779/21, яке набрало законної сили.

27 січня 2022 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за наслідками розгляду цивільної справи №199/1779/21 ухвалено рішення по суті спору, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме вирішено: визнати припиненою іпотеку нерухомого майна житлового будинку загальною площею 66 кв.м, житловою площею 42,9 кв.м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , за Договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. за реєстровим №1598, укладеним між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750); зняти заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку загальною площею 66 кв.м, житловою площею 42,9 кв.м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. з реєстровим №1599 у зв`язку із укладенням Договору іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року. Частковість задоволенні позовних вимог була зумовлена тим, що як на момент погашення кредитної заборгованості позивача, так і на момент звернення позивача до суду із позовом та його розгляду по суті судом, за відповідачем, як новим кредитором та іпотекодержателем, ще 14 березня 2017 року за наслідками реалізації передбаченого договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0405 га із кадастровим номером 1210100000:01:298:0008, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , яка входила до предмету іпотеки за згаданим договором іпотеки. Відтак, ще до звернення до суду із позовом іпотека означеної земельної ділянки припинилась на підставі ст.17 Закону України «Про іпотеку» внаслідок набуття відповідачем, як новим іпотекодержателем, права власності на земельну ділянку, як предмет іпотеки. Таке рішення суду набрало законної сили 01 березня 2022 року, а його копія наявна в матеріалах справи.

В той же час, 19 вересня 2022 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі №199/3694/17 було ухвалено додаткове рішення, яким скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,0405 га, кадастровий номер 1210100000:01:298:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968), та запис про право власності №19513000 від 14.03.2017 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Зубко В.Ю., індексний номер 34333136 від 20.03.2017 року. Вказане рішення набрало законної сили 20 жовтня 2022 року. Копія додаткового рішення суду наявна в матеріалах справи.

Таким чином, на даний час підстава для часткового задоволення позовних вимог у цивільній справі №199/1779/21 та відмови у задоволенні позову в частині вимог щодо припинення іпотеки спірної земельної ділянки, знаття заборони на її відчуження, припинення обтяження відпала припинила існувати з огляду на правові наслідки додаткового рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2022 року по цивільній справі №199/3694/17.

Також судом встановлено, що за наслідками укладення зазначених вище договору іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року, договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек внесено записи про наступні обтяження: 19513533 від 09 жовтня 2007 року, 19513308 від 09 жовтня 2007 року, 19513591 від 28 березня 2007 року, 19513441 від 28 березня 2007 року, що підтверджується інформаційною довідкою із вказаних державних реєстрів.

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вищезазначених договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок).

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), договір поруки (ст.553 ЦК України), а також іпотечний договір, який має бути нотаріально посвідченим (ст.ст.3, 18 Закону України «Про іпотеку»).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Положеннями ст.524 ЦК України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.ст.546, 547, 573 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись порукою, а також заставою, якою також може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

За змістом норм ст.ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно до ст.575 ЦК України різновидом застави є іпотека.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом норм ст.ст.3-5, 18 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.574, 575, 577, 585 ЦК України іпотека як форма застави виникає і на підставі договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою цієї статті; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст.ст.7,33Закону України«Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Нормою ст.36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 цього Закону.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

За змістом положень ст.ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст.1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно ст.24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

За змістом ст.ст.598, 599 ЦК України зобов`язанняприпиняється частковоабо уповному обсязіна підставах,встановлених договоромабо законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом норм ст.593 ЦК України, ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Частиною 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно допункту 1частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

За змістом положень ст.74 Закону України «Про нотаріат», пп.5.1 п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна при одержанні повідомлення: про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання; за рішенням суду.

Відповідно до ст.27 ч.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться, в тому числі, на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні).

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини спірних правовідносин сторін в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, за змістом наведених вище судом норм законодавства іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. В свою чергу, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином. Належне виконання у повномуобсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняє як таке основне зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, а отже і саму іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки. При цьому належним способом захисту прав іпотекодавця є саме визнання іпотеки за іпотечним договором, такою, що припинена, а не визнання припиненим іпотечного договору. У зв`язку із тим, що належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку, то відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі №910/16461/16, від 14 листопада 2018 року по справі №500/4127/16-ц, від 26 січня 2022 року по справі №127/26402/20, від 28 квітня 2022 року по справі №480/2365/16-ц, від 31 серпня 2022 року по справі №311/2420/20, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі №522/407/15-ц, від 27 березня 2019 року по справі №711/4556/16-ц.

При цьому, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання, визначені ст.625 ЦК України у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, не є санкцією, передбаченою умовами договору за неналежне виконання умов договору, та не входять до складу основного зобов`язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2020 року по справі №569/613/19.

Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то судом встановлено, що заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року у цивільній справі №2-1677/11 було задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк», як первісного кредитора/іпотекодержателя, та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , як позичальника/іпотекодавця, та ОСОБА_3 , як поручителя, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11134183000 від 28 березня 2007 року станом на 01 червня 2010 року в загальному розмірі 233020,05 гривень. Тобто, означеним заочним рішенням суду визначено остаточну суму заборгованості ОСОБА_2 за кредитним зобов`язанням, як основним по відношенню до іпотеки. І за вищезазначеним заочним рішенням суду борг було виплачено в повному обсязі на рахунок відповідача ТОВ «Кей-Колект», як нового кредитора/іпотекодержателя, боржниками ще 11 грудня 2019 року, що безумовно свідчить про припинення основного кредитного зобов`язання ОСОБА_2 внаслідок його повного та належного виконання, що, в свою чергу, зумовлює припинення і спірної іпотеки, як похідного/акцесорного зобов`язання, яке поділяє долю основного. Як зазначалось вище, припинення іпотеки зумовлює необхідність зняття обтяження предмету іпотеки шляхом проведення відповідної державної реєстрації припинення обтяження. Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність заявлених позовних вимог, а отже і про можливість їх задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 391, 512-514, 516, 524, 525, 526, 530, 546, 547, 553, 554, 573-575, 577, 585, 593, 598, 599, 610, 611, 629, 553, 1050, 1054, 1055, 1077-1079, 1082 ЦК України, ст.ст.1, 3-5, 7, 17, 18, 24, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.74 Закону України «Про нотаріат», пп.5.1 п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку, ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»</a> (ЄДРПОУ 37825968; адреса місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Менделєєва, 12, офіс 94/1), третя особа ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони на відчуження нерухомого майна, припинення обтяження задовольнити.

Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна земельної ділянки площею 0,0405 га та кадастровим №1210100000:01:298:0008, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , за Договором іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. за реєстровим №1598, укладеним між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750).

Зняти заборону відчуження нерухомого майна земельної ділянки площею 0,0405 га та кадастровим №1210100000:01:298:0008, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. з реєстровим №1599 у зв`язку із укладенням Договору іпотеки №11134183000/1 від 28 березня 2007 року.

Припинити обтяження (іпотеку) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек (реєстраційні номери обтяжень: 19513533 від 09 жовтня 2007 року, 19513308 від 09 жовтня 2007 року, 19513591 від 28 березня 2007 року, 19513441 від 28 березня 2007 року) із внесенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко