Ухвала від 12.06.2025 по справі 927/1516/23

У Х В А Л А

12 червня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1516/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши матеріали заяви від 07.03.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Формат-М", код ЄДРПОУ 38676941, проспект Калініна, буд. 52, оф. 5, м. Дніпро, 49064

до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1

про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за вимогами кредиторів

у справі

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева", код ЄДРПОУ 40141589, адреса: 16700, Чернігівська обл., Прилуцький район, місто Ічня, вул. Швидченка, буд. 36

до боржника: Фермерського господарства "Щурівське",

код ЄДРПОУ 37528722, вул. Київська, 6, м. Звягель, Житомирська область, 11707, (попереднє місцезнаходження: вул. Коцюбинського, буд. 33, с. Щурівка, Ічнянський район, Чернігівська область, 16753)

учасники провадження у справі:

розпорядник майна - арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович, свідоцтво №149 від 18.02.13, а/с9, м. Київ, 03035 e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ід. код НОМЕР_2

кредитор: Приватне підприємство "Лубнимаш", код ЄДРПОУ 37504303, проспект Володимирський, 110/1, м. Лубни, Полтавська область, 37500

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Формат-М", код ЄДРПОУ 38676941, проспект Калініна, буд. 52, оф. 5, м. Дніпро, 49064

кредитор: Головне управління ДПС у Житомирській області, вул. Тютюнника Юрка, буд. 7, м. Житомир, 10003

про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участю представників учасників справи:

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває на стадії розпорядження майном справа про банкрутство Фермерського господарства "Щурівське".

Ухвалою суду від 25.02.202 серед іншого продовжено строк процедури розпорядження майном боржника на два місяці до 04.05.2025; призначено підсумкове засідання суду на 23.04.2025 о 10:00.

Ухвалою суду від 13.05.2025 призначено підсумкове засідання суду на 17.06.2025 о 10:00 (в режимі відеоконференції).

10.03.2022 до Господарського суду Чернігівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Формат-М" надійшла заява від 07.03.2025 про покладення на керівника боржника - ОСОБА_1 солідарної відповідальності за вимогами кредиторів.

В обґрунтування заяви посилається на те, що керівник господарства - ОСОБА_1 порушив вимоги ч.6 ст. 34 КУзПБ, не звернувся до господарського суду в місячний строк із заявою про відкриття провадження у справі банкрутство при наявності ознак неплатоспроможності.

Ухвалою суду від 17.03.2025 заяву прийнято до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з урахуванням особливостей, визначених КУзПБ, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 16.04.2025 зупинено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Формат-М" від 07.03.2025 про покладення на керівника боржника - ОСОБА_1 солідарної відповідальності за вимогами кредиторів до перегляду ухвали Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2025 у справі №927/1516/23 в порядку апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2025 у справі №927/1516/23 залишено без змін.

08.05.2025 матеріали справи № 927/1516/23 повернуто до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою суду від 13.05.2025 поновлено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Формат-М" від 07.03.2025 про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності.

Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на заяву у встановлений судом строк.

Ухвали суду від 17.03.2025, від 16.04.2025, від 13.05.2025, направлені на адресу відповідача, зазначену у заяві і яка відповідає інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, повернуті відділенням зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про прийняття заяви до розгляду та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідно до приписів ст. 7 КУзПБ суд розглядає заяву за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення заяви по суті, суд встановив:

Унаслідок конкуренції прав кредиторів за умови недостатності майна боржника виникає необхідність у спеціальному правовому регулюванні.

Частина 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Абзац 2 частини 6 статті 34 КУзПБ врегульовує, що якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

У положеннях КУзПБ відсутні конкретно визначені вимоги щодо форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, у межах справи про банкрутство, в тому числі із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об`єднання позовів (стаття 173 ГПК України) (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).

Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, висновки якої підлягають врахуванню, зазначила, що за буквального прочитання частини шостої статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності відповідно до цього Кодексу настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Звідси застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених / невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ).

Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів:

1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку (п. 10.28. постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20, від 02.11.2022 у справі № 902/1068/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 22.02.2024 у справі № 910/3205/22.

Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.

Саме така стійкість та незворотність стану фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема в частині розрахунків з кредиторами, і відрізняє загрозу неплатоспроможності боржника від іншого його стану фінансово-господарської діяльності, що має тимчасовий характер, і передбачає реальну (обґрунтовану матеріально-фінансовими показниками) можливість боржника у межах звичайної господарської діяльності у розумні строки змінити та відновити свої фінансові й економічні показники, що нададуть можливість боржнику в межах звичайного режиму господарської діяльності виконувати свої зобов`язання перед контрагентами та задовольняти грошові вимоги кредиторів.

У практиці Верховного Суду виявлення "ознак загрози неплатоспроможності" пов`язане з наданням судами оцінки:

- зібраним у справі доказам щодо підстав, обставин та дати виникнення у боржника перед кредитором зобов`язання, невиконання якого обумовило звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі;

- доказам, наданим на підтвердження підстав, обставин та дати виникнення у боржника зобов`язань перед іншими кредиторами у справі;

- доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у нього виникли та одночасно тривали зобов`язання перед щонайменше двома кредиторами боржника (заявником у спорі про покладення солідарної відповідальності та ще одним із кредиторів боржника, постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

Так, ухвалою суду від 21.12.2023 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "УКР НАНО ХІМ" відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Щурівське", визнано грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "УКР НАНО ХІМ" (код ЄДРПОУ 43262179) у сумі 1 128 616,19 грн, з якої: 1 041 476,19 грн основного боргу, 26 840,00 грн судового збору, 60 300,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому.

Кредиторські вимоги ТОВ «УКР НАНО ХІМ» підтверджуються рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2023 у справі №927/737/23, яким з боржника вирішено стягнути 98 924,35 грн інфляційних нарахувань, 177 690,16 грн 24% річних, 343 447,37 грн пені, 36 193,79 грн штрафу, 731 446,15 грн курсової різниці, 12 600,00 грн витрат на правову допомогу та 20 815,53 грн судового збору.

У даному рішенні судом встановлено, що ФГ «Щурівське» порушено строки оплати за товар, вказані у специфікації №1 до Договору поставки на умовах товарного кредиту №01-11-2021/ДК-Х від 01.11.2021, а саме: до 25.12.2021 в сумі 201 076,61грн та до 20.10.2022 в сумі 1 608 612,90грн.

Ухвалою суду від 02.04.2024 у справі №927/1516/23 постановлено замінити Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "УКР НАНО ХІМ" (код ЄДРПОУ 43262179, проспект Миру, буд. 53, офіс 562, м. Чернігів, 14005) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Зорі Обмачева» (код ЄДРПОУ 40141589, адреса: 16700, Чернігівська обл., Прилуцький район, місто Ічня, вул. Швидченка, буд. 36).

Ухвалою суду від 01.04.2024 у справі №927/1516/23 визнано кредитором Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева" (код ЄДРПОУ 40141589, вул. Швидченка, 36, м. Ічня, Прилуцький район, Чернігівська область, 16700) в сумі 11 473803,41 грн., із включенням основного боргу в сумі 8 034 691,68 грн - до четвертої черги, неустойку в сумі 3439111,73 грн - до шостої черги, та 6056 грн. судового збору.

Даною ухвалою встановлено, що у заяві про грошові вимоги ТОВ «Зорі Обмачева» від 15.01.2024 заявник зазначав про те, що між ним та ФГ «Щурівське» 24.10.2022 укладено договір позики №ПДФ-24-10-22, на виконання умов якого ТОВ «Зорі Обмачева» перерахувало ФГ «Щурівське» грошові кошти в сумі 780450,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями: №113 від 25.10.2022 на суму 239,00, № 126 від 06.12.2022 на суму 496000,00 грн, №17 від 19.01.2023 на суму 158000,00грн, № 22 від 24.01.2023 на суму 365000,00 грн, №23 від31.01.2023 на суму 250000,00 грн, № 28 від 01.02.2023 на суму 4200000,00 грн, №29 від 01.02.2023 на суму 17000,00 грн, №30 від 02.02.2023 на суму 5000,00 грн, №31 від07.02.2023 на суму 844000,00 грн, №32 від 14.02.2023 на суму 423000,00 грн, №34 від 21.02.2023 на суму 8000,00 грн, №40 від 23.02.2023 на суму 100000,00 грн., №46 від 21.03.2023 на суму 20000,00 грн, №52 від 29.03.2023 на суму 6500,00 грн, №58 від 11.04.2023 на суму 153000,00 грн, №67 від 13.04.2023 на суму 8000,00 грн, №70 від 27.04.2023 на суму 504000,00грн, №73 від 11.05.2023 на суму 8000,00 грн.

В порушення взятих на себе грошових зобов`язань відповідно до умов договору, ФГ «Щурівське» не повернуто ТОВ «Зорі Обмачева» позики в розмірі 7 804 500,00 грн. у визначені договором строки до 24.05.2023.

Ухвалою суду від 25.04.2024 у справі № 927/1516/23 визнано кредитором Головне управління ДПС у Житомирській області (вул. Тютюнника Юрка, буд. 7, м. Житомир, 10003) в сумі 773 265,85 грн., із включенням основного боргу в сумі 594 524,04 грн до третьої черги, неустойки в сумі 178 741,81 грн - до шостої черги (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), та 4844 грн. судового збору до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Даною ухвалою встановлено, що згідно зі змісту заяви, боржник, як платник податків, має зобов`язання із сплати податків і зборів, які мають статус податкового боргу, на загальну суму 771 208,73 грн, з яких: 594 524,04 грн - основного платежу, 176 684,69 грн штрафу та 2057,12 грн пені. Заявлені вимоги підтверджуються наявними в матеріалах справи: уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9180979036 за 01.08.2022 на суму 588466,92 грн основного платежу - не сплачено у строки встановлені законодавством та мають статус податкового боргу 588466/92 грн; уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9180979036 від 21.07.2023 на суму 10618,00 грн штрафної санкції - не сплачено у строки встановлені законодавством та мають статус податкового боргу 10618,00 грн; уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9181147322 за 01.09.2022 на суму 4000,00 грн основного платежу - не сплачено у строки встановлені законодавством та мають статус податкового боргу 4000,00 грн; уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9181147322 від 22.07.2023 на суму 120,00 грн штрафної санкції - не сплачено у строки встановлені законодавством та мають статус податкового боргу 120.00 грн; уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9183174807 від 25.07.2023 на суму 22133,00 грн штрафної санкції - не сплачено у строки встановлені законодавством та мають статус податкового боргу 22133,00 грн; податковим повідомленням-рішенням (форма 'Н') №6913/Ж10/25-01-04-07-12/881 від 14.07.2023 на суму 143813,69 грн, донараховано штрафні санкції згідно з п. 120.1.1., 120.1.2. ст. 1201 ПКУ за актом поточного року - не сплачено у строки встановлені законодавством та мають статус податкового боргу 143813,69 грн. Згідно змісту заяви, боржнику також нараховано пеню на підставі ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)) з 20.10.2023 на Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок N 9180979036 від 21.07.2023 у сумі 2057,12 грн - не сплачено у строки встановлені законодавством до 15.06.2023 та мають статус податкового боргу.

Отже, у період з 07.10.2022 по 21.11.2023 у боржника були грошові зобов`язання щонайменше перед двома кредиторами на загальну суму 10 186 378,75грн (1 608 612,90грн + 7 804 500,00грн + 773 265,85грн).

Розпорядником майна, відповідно до методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (в редакції наказу Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. №1361) було проведено аналіз фінансово-господарського стану, на підтвердження чого надано до суду Звіт про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства Фермерське господарство «Щурівське», за результатами якого складено відповідний висновок, у якому зазначено, що з метою формування загального уявлення та загальних тенденцій розвитку підприємства оцінка змін фінансового стану підприємства здійснена за попередні три календарні роки до порушення справи про банкрутство на підставі фінансової звітності за 2020 р., 2021 р., 2022 р. та встановлено, що:

-протягом всього періоду, що аналізується обсяги фінансово-господарської діяльності змінились;

-коефіцієнти, що характеризують структуру балансу, а саме: коефіцієнт покриття, коефіцієнт автономії, коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів та мають значення менше нормативних;

-структура балансу підприємства станом на 31.12.2022 р. є незадовільною;

-величина фінансових витрат підприємства значно перевищує прибуток від операційної діяльності, що призводить до збитковості діяльності підприємства в цілому;

-підприємство має надкритичну неплатоспроможність;

-підприємство на кінець періоду не має достатньої кількості активів, які можна було б використати для погашення кредиторської заборгованості;

Аналіз фінансового стану підприємства боржника здійснено на підставі балансу на 31.12.2021, 31.12.2022 роки:

«З метою виявлення ознак стійкої фінансової неспроможності проаналізовано наступні ознаки:

-збитковість діяльності протягом трьох років - діяльність Підприємства є збитковою на протязі трьох років-2020,2021,2022 р.;

-відхилення показників ліквідності від граничного значення на протязі всього періоду, що аналізується - всі показники ліквідності мають значення нижче граничного;

-зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов`язань, строки платежів за якими настали;

-наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов`язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому;

-наявність значної суми непогашених боргових зобов`язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами;

-наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку , за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства;

-наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

За результатами звіту зроблено наступний ВИСНОВОК:

Проведений аналіз підприємства ФГ «ЩУРІВСЬКЕ» станом на 31.12.2022 р. показав:

-протягом всього періоду, що аналізується обсяги фінансово-господарської діяльності змінились.

-коефіцієнти, що характеризують структуру балансу, а саме: коефіцієнт покриття, коефіцієнт автономії, коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів мають значення менше нормативних, структура балансу підприємства станом на 31.12.2022 року є незадовільною.

-величина фінансових витрат підприємства значно перевищує прибуток від операційної діяльності, що призводить до збитковості підприємства в цілому.

-підприємство має надкритичну неплатоспроможність.

-підприємство на кінець періоду не має достатньої кількості активів, які можна було б використати для погашення кредиторської заборгованості» (стор.13 Аналізу фінансового стану підприємства боржника)».

Таким чином, проведений арбітражним керуючим Аналіз фінансового стану Боржника та його висновки доводять те, ФГ «ЩУРІВСЬКЕ» мало ознаки тривалої неплатоспроможності (не маючи достатніх активів для виконання власних грошових зобов`язань) та суттєво збільшило власну кредиторську заборгованість.

Відтак суд доходить висновку, що станом на грудень 2022 року ФГ «ЩУРІВСЬКЕ» перебувало у стійкому та незворотному фінансово-економічному стані, який свідчив про нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

Вказане породило у органів управління боржника обов`язок у місячний строк звернутись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ «ЩУРІВСЬКЕ» з метою недопущення ситуації, при якій задоволення вимог одного чи двох кредиторів позбавить можливості інших кредиторів отримати задоволення своїх вимог.

Закон визначає, що суб`єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.

Так, відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи; держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

За приписами частини першої статті 92 цього Кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Тож оскільки органи управління юридичної особи не є учасниками цивільних відносин, суб`єктами права, вони не можуть нести відповідальність, а при належному тлумаченні частини шостої статті 34 КУзПБ під суб`єктами відповідальності слід розуміти членів органів управління боржника - юридичної особи.

Суд також зазначає, що законодавець не встановлює обмежень для притягнення до солідарної відповідальності колишнього керівника (членів органів управління боржника), оскільки норма частини шостої статті 34 КУзПБ не містить жодних обмежень щодо покладення такої відповідальності на керівника (члена органу управління) боржника, повноваження якого (яких) на час відкриття або здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 (пункт 176).

Суд враховує, що притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної, субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. У його застосуванні необхідно враховувати як сутність конструкції юридичної особи, яка передбачає майнову відособленість цього суб`єкта, його самостійну відповідальність, наявність у засновників, які входять до складу органів управління юридичної особи, широкої свободи розсуду при прийнятті (узгодженні) ділових рішень, і заборона заподіяння ними шкоди незалежним учасникам обороту у вигляді недобросовісного використання інституту юридичної особи.

Так, кожен учасник цивільного / господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливим є лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема, щодо контрагентів боржника.

Отже, визначення членів органів управління боржника суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з наведеними положеннями частини першої статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку.

Фермерське господарство "Щурівське" зареєстроване в якості юридичної особи 13.05.2011, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10451020000000625.

Відповідно до інформації з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ФГ «Щурівське» у період з 07.10.2022 по 21.11.2023 був ОСОБА_1 .

Відтак суд доходить висновку, що до органів управління боржника, на яких поширюється обов`язок, передбачений ч. 6 ст. 34 КУзПБ, та які були обізнані із неможливістю виконання ФГ «Щурівське» своїх зобов`язань перед кредиторами, починаючи з грудня 2022 року, та були наділені повноваженнями звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, є ОСОБА_1 .

Керівник ФГ «Щурівське» ОСОБА_1 у відповідні періоди виконання ним повноважень не звернувся до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у встановлений ч.6 ст.34 КУзПБ строк при наявності загрози неплатоспроможності.

Докази надсилання керівником засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомостей щодо наявності ознак неплатоспроможності чи її загрози відповідно до ч.3 ст.4 КУзПБ у матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного Кодексу передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством.

Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Згідно зі ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства виконавчий орган боржника , а щодо державних та комунальних підприємств також орган, уповноважений управляти майном боржника, у межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно виявляти та вживати заходів щодо запобігання та реагування у разі настання неплатоспроможності. У разі виникнення ознак неплатоспроможності чи її загрози керівник боржника зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання відповідної інформації надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника, а також іншим органам управління, до компетенції яких належить вирішення цих питань, відомості щодо наявності ознак неплатоспроможності чи її загрози.

Водночас відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного суду у складі суддів палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі №908/3236/21, суд зазначає наступне.

За змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов`язань боржника до суб`єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником / органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.

Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб`єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора / кредиторів.

Тобто законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб`єкта відповідної суми.

Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду суд може задовольнити позов саме тоді, коли спосіб захисту, про який просить позивач, є ефективним, тобто може мати наслідком захист права без необхідності повторного звернення до суду, зокрема для вжиття інших, додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98) та багато інших).

У контексті наведеного вище, судове рішення про виявлення порушення без притягнення винної особи до відповідальності вочевидь не призводить до захисту будь-чиїх прав і створює потребу в повторному зверненні до суду, що порушує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду.

Тож належним та ефективним способом захисту при зверненні із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред`явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за таке порушення солідарної відповідальності з одночасним стягненням із суб`єкта відповідної суми.

Правовий висновок подібного змісту наведений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2024 у справі №927/784/23, від 19.11.2024 у справі №910/3070/21.

У даній справі кредитор - ТОВ «Компанія Формат-М» звернувся до суду у межах справи про банкрутство Фермерського господарства "Щурівське" із заявою, в якій просив: встановити порушення з боку керівника боржника - ОСОБА_1 строків відкриття провадження у справі про банкрутство та покласти на керівника боржника відповідальність за зобов`язаннями боржника.

Отже, з урахуванням того, що кредитором не заявлено вимогу про стягнення із суб`єкта солідарної відповідальності збитків, обраний ним спосіб захисту права є неефективним, оскільки не призводить до захисту порушеного права та створює потребу у повторному зверненні до суду.

Велика Палата Верховного Суду дотримується сталої позиції, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925642/19, від 06.04.2021 у справі №91010011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

Керуючись ст. 34 Кодексу України з питань банкрутства, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Формат-М» у задоволенні заяви від 07.03.2025 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Суддя В.В. Моцьор