Постанова від 10.06.2025 по справі 235/4677/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/572/25 Справа № 235/4677/24 Суддя у 1-й інстанції - Назаренко Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року м. Кривий Ріг

справа № 235/4677/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Корчистої О.І.

секретар судового засідання Дяченко Д.П.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,без фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справи,в порядкуспрощеного позовногопровадження,апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , та Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2024 року, яке ухвалено суддею Назаренко Г. В. у місті Покровську Донецької області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

Позовна заява мотивована тим, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем на різних посадах з 12 жовтня 2016 року по 25 лютого 2021 року.

За час роботи на підприємстві відповідача він набув хронічних професійних захворювань, а саме, пневкоконіоз, ЛН І-ІІ ст., хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем пониження слуху (ІІІ ст.) за класифікацією Остапкович В.Є. та Пономарьової Н.І., про що було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 3 листопада 2021 року.

У п.17 Акту зазначено, що професійні захворювання виникли у зв`язку з тривалим періодом роботи на підприємствах вугільної промисловості, зокрема, і на ТОВ «Шахтобудівельна компанія» в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, параметри яких перевищували допустимі норми.

Згідно з п.18 зазначеного Акту причинами виникнення професійного захворювання є вуглепородний пил фактична величина 18,3-19,5 мг/куб.м при нормативному значенні 2 мг/куб.м; важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) фактична величина 87,4 127,3 Вт при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) фактична величина 61,5 83,3 Вт при нормативному значенні 45 Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується фактична величина 10-32 кг при нормативному значенні 30 кг; робоча поза в нахиленому положенні більше 30°28-48% зміни при нормативному значенні 30° 25% зміни; нахили корпусу 115-145 разів за зміну при нормативному значенні 50 100 разів за зміну; фактичні рівні звукового тиску, еквівалентні рівні шуму 83-85 дБА при нормативному значенні 80 дБА.

Згідно з довідкою МСЕК м. Краматорськ від 25 листопада 2021 року серії 12ААА № 106216 позивачу первинно безстроково визначено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 50% за професійними захворюваннями, з яких 30% - пневмоконіоз, 20% - приглухуватість. Зазначені повторні 10% через трудове каліцтво не є предметом позову.

Згідно з довідкою МСЕК м. Краматорськ від 25 листопада 2021 року серії 12ААВ № 547564 позивачу первинно безстроково встановлено 3 групу інвалідності за професійним захворюванням.

Позивач зазначає, що у зв`язку з отриманням ним хронічних професійних захворювань порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічних професійних захворювань він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжуються значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не виключати переживання, страждання, стрес, депресію.

Позивач вважає, що факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування. Такж вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.

Позивач вважає, що внаслідок професійного захворювання йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 245 000 грн та яку він просив стягнути з відповідача на свою користь.

РішеннямКрасноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Шахтобудівельна компанія»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, 95000 грн без утримання з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з з ТОВ «Шахтобудівельна компанія»на користь держави судовий збір у сумі 375 грн 76 коп.

Позивач ОСОБА_1 , будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням в частині визначеного розміру моральної шкоди подав апеляційну скаргу, в якій, просить змінити рішення суду першої інстанції, збільшивши розмір моральної шкоди до заявлених у позові вимог, тобто до 245 000 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

При цьому, скаржник зазначає, що визначена судом до відшкодування сума моральної шкоди є значно заниженою та такою, що не відповідає глибині його фізичних та моральних страждань, характеру немайнових втрат та неможливості їх відновлення у майбутньому та іншим обставинам справи. Позивач вважає, що суд першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди не врахував практику Європейського суду з прав людини та практику Верховного Суду України в аналогічних справах.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» в апеляційній скарзі просить змінити оскаржуване судове рішення та зменшити розмір моральної шкоди до 40 000 грн.

Відповідач звертає увагу на те, що шкода позивачеві завдана внаслідок послідовної роботи на декількох підприємствах вугільної галузі, а відтак і розмір має бути розподілений відповідно до стажу роботи позивача на цих підприємствах та ступеню шкідливого впливу (з урахуванням трудового стажу на кожному підприємстві). Вказує, що загальний стаж роботи позивача в шкідливих умовах праці складає 26 років 8 місяців 1 день, з них на ТОВ «Шахтобудівельна компанія» - 4 роки 4 місяці 14 днів або 16,5% від загального стажу. На думку відповідача обґрунтованою сумою моральної шкоди буде 40 000 грн.

Також відповідач ТОВ «Шахтобудівельна компанія» просить змінити рішення суду в частині утримання податків та загальнообов`язкових зборів, відповідно до чинного законодавства України, оскільки що у випадку, коли за судовими рішенням сума відшкодування моральної шкоди, спричиненої життю чи здоров`ю, більша аніж чотирьох кратний розмір мінімальної заробітної плати, то це є доходом, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Відзиви на апеляційні скарги не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

При цьому, представник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» - Львов А.Л., якому Дніпровський апеляційний суд, згідно ухвали суду 14 квітня 2025 року, забезпечив участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та роз?яснив положення ч. 5 ст. 212 ЦПК України щодо ризиків технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на стабільний відеозв?язок із судом не зміг вийти та клопотань про відкладення судового розгляду до початку судового засідання не надав.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапредставника позивача підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга ТОВ «Шахтобудівельна компанія» - задовленню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював у ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 12 жовтня 2016 року по 25 лютого 2021 року електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі, звільнений на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.8-10).

Як зазначенов актірозслідування причинвиникненняхронічного професійного захворювання (отруєння), складеного 02 листопада 2021 року комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затвердженого начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці 03 листопада 2021 року, професійне захворювання позивача виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи на підприємствах вугільної промисловості, а саме шахта ім. А.Г.Стаханова; ТОВ «Донбас ШПУ»; ВАТ «Укрвуглебуд»; ТОВ «Донбасвуглепроходка»; ШБУ № 9 ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка»; ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка»; ТОВ «Шахтобудівельна компанія» в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, параметри яких перевищували допустимі норми (п.17).

Згідно з п.18 акту причиною виникнення професійного захворювання євуглепородний пил фактична величина 18,3 19,5 мг/куб.м при нормативному значенні 2 мг/куб.м. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) фактична величина 87,4 127,3 Вт при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) фактична величина 61,5 83,3 Вт при нормативному значенні 45Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується фактична величина 10 32 кг при нормативному значенні 30 кг. Робоча поза в нахиленому положенні більше 300 28-48% зміни при нормативному значенні 300 25% зміни. Нахили корпусу 115-145 разів за зміну при нормативному значенні 50 100 разів за зміну. Фактичні рівні звукового тиску еквівалентні рівні шуму 83 85 дБА при нормативному значенні 80 дБА (а.с.11-12).

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія 12 ААА № 106216, виданої МСЕК м. Краматорська 25 листопада 2021 року, позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності за сукупністю(30% - за пневмоконіозом вперше, 20% - за хронічною приглухуватістю вперше та 10% - за трудовим каліцтвом 22 квітня 2012 року повторно, які не є предметом позову) безстроково; визначена потреба у медикаментозному лікуванні, санаторно-курортному лікуванні за професійним захворюванням пневмоконіоз.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 547564, виданоїМСЕК м. Краматорська 25 листопада 2021 року, позивачу вперше встановлена 3 група інвалідності безстроково за професійними захворюваннями, рекомендовано «Д» терапевта, ЛОР (а.с.13).

Встановивши,що позивач ОСОБА_1 втратив професійнупрацездатність внаслідокотримання професійнихзахворювань,у зв`язкуз роботою,зокрема на ТОВ «Шахтобудівельна компанія», в умовах шкідливих виробничих факторів, що характеризувалися впливом пилу, вимушеної робочої пози та значних фізичних навантажень, що перевищували допустимі параметри, суд першої інстанції, керуючись вимогами ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, дійшов висновку щодо завдання позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, у зв`язку з отриманими ним на виробництві відповідача професійними захворюваннями, та обов`язку відповідача ТОВ «Шахтобудівельна компанія» відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, оскільки саме останнє є особою, винною в ушкодженні здоров`я позивача на виробництві, яке потягло за собою втрату ним професійної працездатності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2ст.153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першоїст.237-1КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни в«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з Акту розслідування причинвиникненняхронічного професійного захворювання (отруєння), складеного 02 листопада 2021 року, причинами професійних захворювань позивача євуглепородний пил фактична величина 18,3 19,5 мг/куб.м при нормативному значенні 2 мг/куб.м. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) фактична величина 87,4 127,3 Вт при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) фактична величина 61,5 83,3 Вт при нормативному значенні 45Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується фактична величина 10 32 кг при нормативному значенні 30 кг. Робоча поза в нахиленому положенні більше 300 28-48% зміни при нормативному значенні 300 25% зміни. Нахили корпусу 115-145 разів за зміну при нормативному значенні 50 100 разів за зміну. Фактичні рівні звукового тиску еквівалентні рівні шуму 83 85 дБА при нормативному значенні 80 дБА (а.с.11-12).

Отже, роботодавець ТОВ «Шахтобудівельна компанія», під час роботи позивача на вказаному підприємстві, допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли, зокрема, з вини ТОВ «Шахтобудівельна компанія», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Визначаючи розмірморальної шкоди,який підлягаєстягненню зТОВ «Шахтобудівельнакомпанія» на кориись позивача у сумі 95 000 грн, суд виходив з обставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідності додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану та відсоток втрати ним професійної працездатності.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, яка підлягає компенсації на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок ТОВ «Шахтобудівельна компанія».

Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з професійними захворюваннями позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, втратив професійну працездатність у розмірі 50% та визнаний людиною з інвалідністю ІІІ групи, безстроково. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, у зв`язку з втратою професійної працездатності він постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль, незважаючи на постійні курси лікування, які дають тимчасове полегшення його стану, відновлення його стану здоров`я у повному обсязі неможливе.

10 % втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом 22 квітня 2012 року, не є предметом позову

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 95000 грн не відповідає судовій критеріям розумності, виваженості і справедливості у даній ситуації.

Так, колегією суддів встановлено, що позивач зазнав фізичну біль, а також страждання у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я. Лікування позивача вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів виходить з наступного: життя і здоров`я людини найвища соціальна цінність, невід`ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров`я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров`ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.

Отже, з урахуванням того, що позивачу ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності у зв`язку з професійними захворюваннями в розмірі 50 % (30% - за пневмоконіозом вперше, 20% - за хронічною приглухуватістю вперше) та визнано людиною з інвалідністю ІІІ групи, безстроково, що безумовно тягне за собою невідворотні зміни, як у професійному, так і у буденному житті позивача, також з урахуванням того, що загальний стаж роботи позивача в шкідливих умовах праці складає 26 років 8 місяців 1 день, з них на ТОВ «Шахтобудівельна компанія» - 4 роки 4 місяці 14 днів або 16,5% від загального стажу, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, стягнутої з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» і зменшити цей розмір з 95 000 грн до 40 000 грн, що буде відповідати розумності, виваженості і справедливості у його ситуації.

У зв`язку з наведеним вище та з урахуванням стажу роботи позивача на підприємстві відповідача в шкідливих умовах праці протягом 4 років 4 місяців 14 днів, із загального стажу роботи позивача в шкідливих умовах праці - 26 років 8 місяців 1 день, колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що визначена судом до відшкодування сума моральної шкоди є значно заниженою та такою, що не відповідає глибині його фізичних та моральних страждань, характеру немайнових втрат та неможливості їх відновлення у майбутньому та іншим обставинам справи.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції не було враховано при винесенні судового рішення положенняЗакону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»(даліЗакон № 466), яким внесено зміни до п.п.164.2.14 астатті 164 Податкового кодексу Українищодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року), колегія суддів зазначає на наступне.

У пункті163.1 статті 163 ПК Українипередбачено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пункт164.1 статті 164 ПК Українита підпункт 164.1.1 цього пункту).

Відповідно до пункту «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК Українизі змінами, внесеними згідно ізЗаконом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

У попередній редакції зазначена норма права передбачала, щодо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Тобто з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК Українидоповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».

Колегія суддів зауважує, що застосування сполучника «а також» підтверджує, що згаданий перелік був доповнений новою нормою права, яка не змінює зміст інших складових частин пункту «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Граматичне та системне тлумачення зазначеногопункту ПК Україниу чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачається, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20 (провадження № 61-1св21).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21 (провадження № 61-18490св21) викладено висновок про застосування нової редакції підпункту «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК Українив частині оподаткування сум відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, що компенсується, зокрема її батькам, згідно з яким такі суми не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сума моральної шкоди, підлягає стягненню без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» - задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2024 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на користь ОСОБА_1 змінити, зменшивши цей розмір з 95 000 гривень до 40 000 (сорок тисяч) гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10 червня 2025 року.

Головуючий:

Судді: