Рішення від 12.06.2025 по справі 442/2127/25

Справа №442/2127/25

Провадження №2/442/859/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої судді - Курус Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

за участю секретаря судових засідань Фіцяк А.А.,

в с т а н о в и в :

19.03.2025 позивачка звернуласьдо суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку (пай) розміром 1,2732 га, яка знаходиться на території Бориславської ТГ (Урізької сільської ради).

У відповідності до ч. 1 статті 1261 Цивільного кодексу України позивачка, його дочка, є спадкоємицею 1 черги за законом. Інших спадкоємців, які б могли претендувати на спадкове майно, немає, оскільки зі своєю дружиною (матір`ю ОСОБА_1 ) - ОСОБА_3 шлюб розірвано в січні 2020 року. Інших дітей в моїх батьків не було.

17 грудня 2020 року приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Андруневич О.М. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок.

В жовтні 2024 року, після набуття повноліття, позивачка звернулася до того ж нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав також і на земельну ділянку (пай), розміром 1,2732 га, яка знаходиться на території Бориславської ТГ (Урізької сільської ради).

Проте, 18 жовтня 2024 року остання отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій №105/02-31, оскільки нею не було надано оригіналів правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на неї.

Причиною відсутності оригіналів правовстановлюючих документів стало те, що за життя покійний батько, успадкувавши вказану земельну ділянку після смерті своєї тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , належним чином не оформив документи на це майно.Земельна ділянка (пай), розміром 1,2732 га, яка є предметом спору в даній справі, належала, згідно Архівного витягу, ОСОБА_4 на підставі Розпорядження голови Дрогобицької районної державної адміністрації від 01 жовтня 2008року за № 389 «Про передачу земельних часток (паїв) у власність, видачу державних актів на право власності на земельну ділянку» та Додатку до цього розпорядження (Списку громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки в межах земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, де під порядковим номером 771 зазначено ОСОБА_4 - покійну тітку батька позивачки).

Зазначає, що протягом багатьох років разом зі своїми батьками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом із ОСОБА_4 в одному будинку АДРЕСА_1 та вели спільне господарство. Тітка ОСОБА_5 була інвалідом дитинства та потребувала постійного стороннього догляду та допомоги, яку за її життя весь час надавали батьки позивачки. Тітка не мала власного чоловіка та дітей, відтак проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_6 , які весь час допомагали тітці у побуті за життя, коли вона хворіла, а після смерті тітки здійснили поховання за власні кошти.

Звертає увагу суду на те, що проживаючи разом із тіткою ОСОБА_5 за однією адресою у будинку АДРЕСА_1 до дня її смерті, доглядаючи її до кінця життя, батько позивачки, як єдиний спадкоємець за законом, фактично прийняв спадщину на земельну ділянку (пай) та не відмовився від неї протягом визначеного законом шестимісячного терміну. Отже, батько вступив в управління спадковим майном, проте не встиг за життя оформити належним чином своїх спадкових прав на земельну ділянку та раптово помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак не мав офіційно зареєстрованого права власності на це майно. Отже, батько фактично за життя набув право власності на земельну ділянку (пай) після смерті своєї тітки Степанії, проте не отримав правовстановлюючих документів, які позивачка тепер могла би надати нотаріусу для оформлення спадщини на вказану вище земельну ділянку.

Оскільки оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку ОСОБА_1 дійсно відсутні, а виготовити їх не вбачається за можливе, оскільки такі не можуть бути видані та зареєстровані на ім`я померлої особи, то єдиним способом захисту її прав є лише звернення до суду.

Просить, з уточненням позовних вимог, постановити рішення, яким визнати за нею право на земельну частку (пай), розміром 1,2732 га (в т. ч. рілля 1,20194 га. в т.ч. кормові угіддя 0,07126 га) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Бориславської ТГ (Урізької сільської ради), в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та успадкував вказане право після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 19.03.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

27.03.2025 від представника Дрогобицької міської ради надійшла заява про заміну неналежного відповідача - Дрогобицьку міську раду Львівської області, на належного Бориславську міську раду Львівської області.

Ухвалою від 03.04.2025 замінено неналежного відповідача - Дрогобицьку міську раду Львівської області, на належного Бориславську міську раду Львівської області, підготовче судове засідання відкладено на 29.04.2025.

14.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву. В відзиві зазначають, що як вбачається зі змісту позовної заяви 18 жовтня 2024 року постановою приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І., Позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на право на земельну частку (пай) розміром 1,2732 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Бориславської ТГ (Урізької сільської ради), оскільки не подані документи, що підтверджують виникнення права на це майно і необхідні для вчинення вищевказаної нотаріальної дії. Крім цього, у постанові зазначено, що спадкоємець стверджує, що сертифікат, який посвідчує право померлого на земельну частку (пай), у неї відсутній і тому надати його нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності шляхом пред`явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.

Отже, за цим же листом, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) єзвернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, а вимога про визнання права власності на земельну ділянку є неналежним способом захисту прав спадкоємців.

Таким чином, вимога позивача в частині визнання права власності на земельну ділянку не підлягає задоволенню.

Щодо суті справи повідомили, що для визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування позивачу необхідно надати суду доказ, а саме інформацію Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, який підтверджував би факт реєстрації вказаного сертифікату у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Крім того, зазначили, що позовна вимога про визнання права власності на земельну ділянку за позивачем підлягала б до задоволення у разі якщо б об`єктом спірних правовідносин була саме земельна ділянка, а не земельна частка (пай). Водночас,на підтвердження своїх вимог позивач не долучив до позовної заяви жодного доказу, згідно з яким спадкодавцеві була передана у приватну власність земельна ділянка. З огляду на вище наведене просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

22.04.2025 представником позивачки подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, яке 29.04.2025 протокольною ухвалою задоволено, підготовче судове засідання відкладено на 22.05.2025.

15.05.2025 позивачем подано відповідь на відзив. В відповіді на відзив зазначає, що позивачка надала докази фактичного проживання спадкодавця разом із спадкодавцем попереднього покоління (тіткою ОСОБА_5 ), його участі у догляді за нею та спільному веденні господарства, що свідчить про фактичне прийняття спадщини її батьком ОСОБА_2 після смерті тітки. Той факт, що спадкодавцем не були оформлені належним чином правовстановлюючі документи на спірне майно, не спростовує правомірності фактичного прийняття ним спадщини, а лише свідчить про наявність юридичної перешкоди для подальшого нотаріального оформлення прав його спадкоємця.

Нотаріус, керуючись Порядком вчинення нотаріальних дій, затвердженим наказом Мін`юсту від 22.02.2012 № 296/5, у випадку відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця, зобов`язаний роз`яснити спадкоємцю необхідність звернення до суду для вирішення питання у судовому порядку, що й було зроблено.Тому саме через наявність перешкод для нотаріального оформлення прав спадкоємця позивачки остання звернулася до суду з позовом про визнання права власності, що прямо передбачено ч. 1 ст. 392 ЦК України.

Твердження відповідача про необхідність подання позову про визнання права на земельну частку (пай) не враховують того факту, що в позові конкретно зазначено площу, місце розташування та тип угідь спірної ділянки, що відповідає ознакам об`єкта нерухомості. Отже, позов є конкретизованим та належним за предметом. Отже, загальна судова практика підтверджує, що визнання права власності через суд є належним способом захисту прав спадкоємця, коли нотаріальне оформлення спадщини неможливе через відсутність необхідних документів.У таких випадках суди враховують обставини, що підтверджують спадкові права особи, та можуть визнати право власності на спадкове майно, включаючи земельні ділянки або земельні частки (паї), навіть за відсутності правовстановлюючих документів.

Довід відповідача про обов`язковість надання суду інформації з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо реєстрації сертифіката на земельну частку (пай) у Книзі реєстрації сертифікатів не є правовою підставою для відмови у задоволенні позову.

Вказаний сертифікат (або його реєстрація) є лише одним із можливих підтверджуючих документів, які можуть засвідчувати виникнення права на земельну частку (пай). Однак згідно з усталеною судовою практикою, у випадках, коли право спадкодавця не було реалізоване документально, суд вправі встановити наявність спадкових прав на підставі сукупності інших доказів.

У справі подано:

архівний витяг з Розпорядження голови Дрогобицької РДА від 01.10.2008 р. № 389,

додаток із прізвищем спадкодавця як особи, якій видано земельну частку (пай),

документи, що підтверджують родинний зв`язок, спільне проживання та фактичне прийняття спадщини.

Цих доказів достатньо для підтвердження факту існування спадкового майна та правового зв`язку між спадкодавцем і майном.

Таким чином, відсутність зазначеної відповідачем довідки з Держгеокадастру не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач надав інші належні та допустимі докази, які підтверджують право на спадкування спірного майна.

З огляду на викладене, вважає доводи відповідача необгрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню.

21.05.2025 позивачем подано заяву про зміну предмета позову та доказ надсилання відповідачу копії заяви про зміну предмета позову з доданою позовною заявою зі зміненим предметом позову.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.05.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивачка не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить задоволити позов, а.с. 36.

Представник Бориславської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений, а.с. 65.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Так, вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які уклали шлюб 06.04.2006 /а.с.6-7/.

Рішенням суду від 16.01.2020 у справі №442/8160/25 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано /а.с.9-10/.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.11/.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.03.1987, вбачається, що батьками ОСОБА_2 були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 /а.с.12, 25/.

ОСОБА_7 був рідним братом ОСОБА_4 , батьками яких були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /а.с.20-23/.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.05.2016 /а.с.19/.

ОСОБА_4 до дня своєї смерті проживала за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею спільно проживали та вели спільне господарство ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Старости сіл Уріж, Винники, Мокряни, Підмонастирок №16-19/296 від 29.04.2024 /а.с.15/.

Крім того, старостою сіл Уріж, Винники, Мокряни, Підмонастирок Михайлом Блюм згідно довідки №16-19/295 від 29.04.2024 підтверджується що ОСОБА_2 дійсно проживав в АДРЕСА_1 з листопада 2011 і до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.16/.

Згідно розпорядження голови Дрогобицької РДА №389 від 01.10.2008 ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельні ділянки в межах земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва всього 1,2732 га, в т.ч. рілля 1,20194 га, в.ч. кормові угіддя 0,07126 га /а.с.17-18/.

17.12.2020 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 . Спадщина на яку видане свідоцтво складається з житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с.13/.

Постановою приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І. №105/02-31 від 18.10.2024 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), розміром 1,2732 га, оскільки не подані документи, що підтверджують виникнення права на це майно і необхідні для вчинення вищевказаної нотаріальної дії /а.с.14/.

Згідно ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом її відкриття є день її смерті, а відповідно до ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок смерті.

За правилами статей 1222-1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а в разі його відсутності, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Оскільки протягом встановленого законом строку спадкоємець - позивач не заявив про відмову від спадщини, то на підставі п. п. 3, 5 ст.1268 ЦК Україниспадщина, незалежно від часу її прийняття, належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права

Згідно ст. 66-69 ЗУ "Про нотаріат", п. 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вимогами ст.392ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Отже, судом встановлено, що батько позивачки - ОСОБА_2 , спільно проживав із спадкодавцем ОСОБА_4 на час її смерті, а відтак, фактично прийняв спадщину. Той факт, що спадкодавцем не були оформлені належним чином правовстановлюючі документи на спірне майно, не спростовує правомірності фактичного прийняття ним спадщини, а лише свідчить про наявність юридичної перешкоди для подальшого нотаріального оформлення прав його спадкоємця.

Доводи відповідача про обов`язковість надання суду інформації з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо реєстрації сертифіката на земельну частку (пай) у Книзі реєстрації сертифікатів не є правовою підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки вказаний сертифікат (або його реєстрація) є лише одним із можливих підтверджуючих документів, які можуть засвідчувати виникнення права на земельну частку (пай). Однак згідно з усталеною судовою практикою, у випадках, коли право спадкодавця не було реалізоване документально, суд вправі встановити наявність спадкових прав на підставі сукупності інших доказів.

Враховуючи наведене, той факт, що позивачкою додано архівний витяг з Розпорядження голови Дрогобицької РДА від 01.10.2008 р. № 389, додаток із прізвищем спадкодавця як особи, якій видано земельну частку (пай), документи, що підтверджують родинний зв`язок, спільне проживання та фактичне прийняття спадщини, а відтак, позивачкою підтверджено факт існування спадкового майна та правового зв`язку між спадкодавцем і майном.

Таким чином, відсутність зазначеної відповідачем довідки з Держгеокадастру не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач надав інші належні та допустимі докази, які підтверджують право на спадкування спірного майна.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що нотаріусом відмовлено позивачці в оформленні спадкового майна, ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за законом, яка вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, але з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10,12,81,247,258,263-265,268 ЦПК України, ст. ст.328,392,1216,1218,1222,1223,1261,1268 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право на земельну частку (пай), розміром 1,2732 га (в т. ч. рілля 1,20194 га. в т.ч. кормові угіддя 0,07126 га) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Бориславської ТГ (Урізької сільської ради), в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та успадкував вказане право після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення рішення 12 червня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Бориславська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ 26181298, місцезнаходження: вул. Т. Шевченка, 42, м. Борислав Львівської області.

Суддя Курус Р.І.