Заводський районний суд м. миколаєва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 487/2622/25
Провадження № 2/487/1841/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судового засідання Кабівничої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Біржа нерухомості «ЭДВАЙС-КОНСУЛЬТ" про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з даним позовом, який мотивовано тим, що вона є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу Cepiї АВК №001520 був укладений її мамою ОСОБА_5 в її інтересах з ОСОБА_2 та зареєстрований товарною бiржею "ЭДВАЙС-КОНСУЛЬТ" 25 лютого 2000 року, а 10 березня 2000 року було зареєстровано право власностi Миколаївським мiжмiським бюро технiчної iнвентаризації. Наразі позивач не може розпорядитися належною їй власністю, оскільки договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений. А тому позивач звернулася до суду та просить визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним.
25 квітня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Треті особи в судове засідання не з`явилися. Були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином. Рекомендовані поштові повідомлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У призначені судові засідання 22.05.2025 та 12.06.2025 відповідач не з`явилася. Правом на відзив не скористалася. Про призначений час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Причини її неявки суду не відомі. Рекомендовані поштові повідомлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, ураховуючи заяву представника позивача про відсутнісь заперечень проти ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Ураховуючи, що учасники справи в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України
Дослідивши письмові матеріали справи та надавши оцінку наявним доказам, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правиламист. 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5ст. 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 25 лютого 2000 року товарною бiржею "ЭДВАЙСКОНСУЛЬТ" зареєстровано договiр купiвлi-продажу Cepiї АВК №001520 квартири АДРЕСА_1 та 10 березня 2000 року було зареєстровано право власностi Миколаївським мiжмiським бюро технiчної iнвентаризації. Договір купівлі-продажу було укладено між ОСОБА_2 та мамою позивачки ОСОБА_5 ,яка діялав інтересахсвоїх неповнолітніхдітей ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .Вказане підтверджуєтьсякопіює договорукупівлі-продажута довідкоюКП «ММБТІ»№1-15319від 06.10.2008.Надалі,у зв`язкуіз розірванням таукладенням шлюбів,прізвище матеріпозивача змінювалося та, натепер, є ОСОБА_7 . Позивач є власницею 1/3 частки квартири, однак не може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд, оскільки договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально.
Відповідно дост. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
При цьому, п. 4 Прикінцевих іперехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Отже, правовідносини щодо купівлі-продажу спірного майна виникли у 1994 році, тому для їх врегулювання слід застосовувати нормиЦК УРСРв редакції 1963 року.
Так,статтею 47 ЦК УРСРвизначено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другоюстатті 48 цього кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Згідно змістустатті 15 Закону України «Про товарну біржу», чинній на час укладення угоди, яка предметом розгляду у даній справі:
Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:
а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;
б) якщо її учасниками є члени біржі;
в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. ( Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2932-XII ( 2932-12 ) від 26.01.93 )
Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.
З аналізу вказаної статті та наданого позивачем договору купівлі-продажу є очевидним, що договірукладено здотриманням вимогст.15ЗУ «Протоварну біржу».Покупці зазначенічленом біржі,біржова операція являла собою купівлю-продаж, договір зареєстровано на біржі у той же день. Отже, договір купівлі-продажу у відповідності до вимог ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» вважався укладеним.
Разом із тим, згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 10 квітня 1998 року № 17-12/44 «Щодо діяльності товарних бірж» передбачено особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку (його частини). Якщо хоча б однією із сторін є громадянин, вважається, що такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги згідно зіст. 47 ЦК УРСРтягне недійсність договору.
Також увказаному роз`ясненнізвертається увагана те,що угоди,зареєстровані набіржі,не прирівнюютьсядо нотаріальнопосвідчених.
Згідно зістаттею 224 ЦК УРСРза договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.
Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (стаття 128 ЦК УРСР).
Відповідно до частини першої статті45, статті47 ЦК УРСРнедодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.
Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другоюстатті 48 цього Кодексу.
Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Статтею 227 ЦК УРСРпередбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.
Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та втратила чинність 06.11.2009) з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.
Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі частини другоїстатті 47 ЦКза вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження (наприклад, статтями101,102,105,114,226 ЦК).
Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі частини другоїстатті 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що сторонами виконано усі узгоджені умови, мамою було здійснено реєстрацію права власності на придбану квартиру в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, а на даний час здійснити нотаріальне посвідчення договору неможливо в зв`язку із неможливістю знайти відповідача.
Відповідно до частини другоїстатті 47 ЦК УРСР, чинної на час виникнення спірних правовідносин, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Судом встановлено, що між сторонами правочину мав місце договір купівлі-продажу нерухомого майна, який не був нотаріально посвідчений, як того вимагає частина першастатті 227 ЦК УРСР, але він був письмо укладений, зареєстрований товарною бiржею"ЭДВАЙС-КОНСУЛЬТ" та у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації. Обидві сторони умови договору виконали, однак нотаріально його не посвідчили, оскільки договір купівлі-продажу, оформлений біржею, не містить застереження щодо вимоги нотаріального посвідчення.
Наразі позивач позбавлена можливості розпорядитися своєю власністю і причиною тому послугувало не неналежне виконання сторонами умов укладеного договору, а нечіткість вимог законодавства, що призвело до хибної думки учасників договору щодо відсутності законодавчої необхідності його нотаріального посвідчення. З 2000 року і дотепер позивач користується придбаною нерухомістю, право власності на яку було зареєстровано в БТІ. Однак, відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу створює перешкоди для позивача у реалізації її законних прав на розпорядження своєю власності А тому її права підлягають захисту.
За цих обставин суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями10,13,18,76-81,89,259,263-265,268,280-283,352,354,355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позовнівимоги ОСОБА_1 .
Визнати дiйсним договiр купiвлi-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений мiж ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , яка дiяла в iнтepecax cвoїx неповнолiтнiх дiтей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Біржею нерухомості "ЭДВАЙС-КОНСУЛЬТ", Cepiї АВК №001520 від 25.02.2000.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду в порядку ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідачеві, який не з`явився в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272ЦПК України
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса: АДРЕСА_3 , iндекс: НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання вiдома адреса проживання: АДРЕСА_4 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .
Треті особи:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Біржа нерухомості "ЭДВАЙС-КОНСУЛЬТ", ідентифікаційний код юридичної оосби: 23401807, адреса: м Миколаїв, вул Лягіна (Героїв Рятувальників), 26А, кв 22.
Суддя: К.М. Скоринчук
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2025 |
Оприлюднено | 16.06.2025 |
Номер документу | 128072864 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Скоринчук К. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні