Рішення від 11.06.2025 по справі 381/942/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/820/25

381/942/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіКовалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фастівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року до суду звернулися позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовною заявою до Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_3 та після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 3,9009 га кадастровий номер 3224986900:01:003:0041 цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на грошовий вклад у ПАТ «Державний ощадний банк». Позивачі як спадкоємці першої черги спадкування за законом прийняли спадщину після смерті батька подавши відповідну заяву до нотаріуса та отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку та на грошовий вклад. У видачі свідоцтв про право на житловий будинок позивачам було відмовлено з тих підстав, що існує ще один житловий будинок з такою самою адресою тільки перебуває у власності інших осіб. При зверненні позивачів до відповідача із заявою про зміну адреси успадкованого ними житлового будинку по АДРЕСА_1 , отримали відмову у зміні адреси будинку з тих підстав, що частиною 15 статті 26-3 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено подання такої заяви виключно власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна. При цьому право власності заявника на об`єкт нерухомого майна повинно бути підтверджено в передбачений законом спосіб, тому позивачі змушені були звернутися до суду за захистом своїх прав..

Ухвалою судді від 26 лютого 2025 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання. А також витребувано від державного нотаріуса Другої фастівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 03 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивачів адвокат Мельник Тетяна Олександрівна не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник Фастівської міської ради в судове засідання не з`явився, про день розгляду справи повідомлений судом належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди представника позивачів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.13),

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 3,9009 га кадастровий номер 3224986900:01:003:0041 цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на грошовий вклад у ПАТ «Державний ощадний банк».

Факт, що позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_5 підтверджено копією свідоцтва про їх народження що знаходяться у спадковій справі №347/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.80,82,83).

Позивачі як спадкоємці першої черги спадкування за законом, прийняли спадщину після смерті батька через своєчасне подання нотаріусу відповідних заяв, внаслідок чого державним нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори Бігіч С.Ю. було відкрито спадкову справу, що також, підтверджено матеріалами спадкової справи №347/2014 (а.с.73-135).

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

18 березня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме: на земельну ділянку площею 3,9009 га кадастровий номер 3224986900:01:003:0041 цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на грошовий вклад у ПАТ «Державний ощадний банк» (а.с.15, 17, 19,20).

Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Проте, у видачі свідоцтв про право на житловий будинок АДРЕСА_1 нотаріусом позивачам відмовлено з тих підстав, що існує ще один житловий будинок із АДРЕСА_1 , який перебуває у власності інших осіб.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в порядкуст. 76 ЦПК Українидокази в їхні сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., зокрема, в ст. 1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст. 9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України). Об`єктами права власності є будь-які речі (майно). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок від 13 січня 1989 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Фастівської районної ради № 185 від 28.12.1988 року «Про оформлення прав особистої власності на житлові будинки мешканців сіл Фастівського району», зареєстрованого в Фастівському БТІ 13.01.1989 року в реєстрову книгу № 1 під реєстровим номером №68 (а.с.23, 29).

Загальна площа будинку в цілому становить 77,8 кв.м., житлова 52,2 кв.м.На земельній ділянці розташований житловий будинок «А», прибудова «а2», «а3», веранда «а1», сарай «В», ганок «а4», гараж «г», літня кухня «Б», погріб «Д», убиральня «Е», ворота «№1», «№4», вимощення «І», колодязь питний «№5», огорожа «№2», «№3» (а.с.24-27).

За життя спадкодавця, враховуючі реєстрацію права власності на паперових носіях в КП ФМР «Фастівське БТІ», інформації про наявність дублювання адрес ні у спадкодавця, ні у позивачів, як його дітей, не було (а.с.30).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано житловий будинок загальною площею 101,7 кв.м, житловою 69,1 кв.м. Житловий будинок -А, погріб з шийкою В, сарай Г, сарай Д, сарай (дошки) Е, навіс Ж, З, убиральня Л, вимощення Ш, огорожа №1, 2 ,3, 4, 5 (а.с.21).

Таким чином, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано інший будинок за адресою АДРЕСА_1 , а реєстрація успадкованого позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_1 неможлива в зв`язку із дублюванням адреси, що потребує її коригування органом місцевого самоврядування.

Звернувшись до Виконавчого комітету Фастівської міської ради із заявою про зміну адреси успадкованого позивачами житлового будинку по АДРЕСА_1 , вони отримали відмову у зміні адреси будинку з тих підстав, що частиною 15 статті 26-3 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено подання такої заяви виключно власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна (а.с.32).

При цьому право власності заявника на об`єкт нерухомого майна повинно бути підтверджено в передбачений законом спосіб.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги відсутність можливості нотаріального оформлення правовстановлюючих документів на будинок, а також ту обставину, що ми є спадкоємцями майна свого батька, прийняли спадщину в передбачений законом спосіб та отримали свідоцтва про право на інше спадкове майно, вважаємо за можливе задоволення судом даного позову та визнання за нами в порядку спадкування за законом право власності на будинок після смерті нашого батька, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого володіння майном.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Як зазначенов п.3.3листа Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ від16.05.13№ 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-47/0/9-12 від 10.07.2012, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 223, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст. ст.16, 179, 328, 392, 1218, 1268,1270 ЦК України, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фастівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , право власності по 1/2 частині кожному на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Ковалевська