Ухвала від 30.05.2025 по справі 757/22404/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22404/25-к

пр. 1-кс-20445/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: не з`явився,

представника власника майна - адвоката: не з`явився,

власника майна: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 14.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 14.05.2025 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у будинку та прибудинкових спорудах, розташованих на земельних ділянках кадастровий номер 3221483301:01:015:0016 та 3221483301:01:015:0015, що являють собою цілісний майновий комплекс та розташовані в с. Іванковичі Обухівського району Київської області, а саме - кошти в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, 8 000 (вісім тисяч) євро та 102 300 (сто дві тисячі триста) доларів США.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 14.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ряд суб`єктів господарської діяльності, які протягом 2022-2025 років організували протиправний механізм неконтрольованого виводу валютних коштів закордон, пов`язаний з використанням «валютного коридору» при імпортних операціях, який полягає у наступному.

Зокрема, понад 100 суб`єктів господарювання, які сумарно перерахували понад 51 млрд. гривень в адресу на разі невстановлених нерезидентів з метою оплати/попередньої оплати за нібито поставлений на територію України товар. При цьому, аналізом імпортних операцій з податкового блоку ДПС України засвідчено факти відсутності поставки більшої частини товару. З вищевказаної суми в Україну фактично надійшло товару лише на 2,6 млрд грн, що свідчить про безпідставне виведення майже 49 млрд гривень під виглядом проведення імпортних операцій.

Також установлено, що більшість так званих «імпортерів» з зазначеного переліку взагалі не імпортували будь-якого товару, мають у штаті 1-3 співробітників та «нульові» показники сплати податків до державного бюджету, зокрема податків на прибуток та на додану вартість.

Ураховуючи те, що вказана діяльність відноситься до однієї з активних форм організованої злочинності господарських злочинів, а суб`єкти їх вчинення використовують різноманітні корупційні канали (зв`язки) у наглядових органах та органах державної влади, є підстави вважати, що до участі у вчинені вказаних злочинів причетні посадові особи Національного банку України, Міністерства фінансів України, Торгово-промислової палати, а також керівників та/або працівників відповідальних за валютний нагляд та фінансовий моніторинг банківських установ (особливо в частині певних дій) або бездіяльності посадових осіб при виконанні комплексу ризик-орієнтованих заходів, проведення яких дозволяє з`ясувати суть і мету фінансових операцій.

Вбачається, що банківськими установами проігноровано наявність у зазначених імпортних операціях низку індикаторів/критеріїв, характерних для функціонування схем відмивання доходів, відповідно до типологічного дослідження відмивання доходів від привласнення коштів і майна державних підприємств та інших суб`єктів, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, затвердженому Наказом Державної служби фінансового моніторингу України 24.12.2019 №159.

Крім того, відповідно до вимог п.6 Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 8, банк здійснює первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до Положення N? 8 (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи).

Згідно з Переліком індикаторів та заходів щодо здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції (додаток до Положення № 8) одним із індикаторів сумнівної валютної операції під № 25 є валютна операції з метою здійснення розрахунків (попередньої оплати), пов`язані з наявними ризиками невиконання контрагентом - нерезидентом зобов`язань щодо поставки товарів за зовнішньоекономічним договором уключаючи наявність порушень контрагентом нерезидентом законодавчо встановлених строків розрахунків, створення заплутаних та/або штучних умов здійснення платежів, наявність законодавчих обмежень щодо ввезення товарів на територію України).

При цьому, агенти валютного нагляду (банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію НБУ) мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк (ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про валюту і валютні операції»).

Агентом валютного нагляду опрацьовується відповідний пакет документів, що стосуються операцій припинення зобов`язань за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютного законодавства, агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому НБУ (4. 11 ст. 11 ЗУ «Про валюту і валютні операції»).

Так, певні суб?єкти господарської діяльності, які користуючись послугами комісіонерів здійснюють схемні імпортні операції протягом 2022-2025 років, що надає змогу виводити грошові кошти з України в адресу офшорних юрисдикцій та без фактичної поставки товарів/послуг завдаючи збитків державі в особливо великих розмірах.

У межах кримінального провадження опрацьовано інформацію щодо руру коштів по рахункам ТОВ «Норма Плюс» (код ЄДРПОУ 32917708) та встановлено, що службові особи вказаного підприємства здійснили ряд ризикових фінансових операцій із наступними суб`єктами господарювання: ТОВ «Оператор ГТС України» (код ЄДРПОУ 42795490), ТОВ «АНБ-ТР» (код ЄДРПОУ 43362275), ТОВ «Будівництво Комфорта» (код ЄДРПОУ 41021053), ТОВ «Рітейл-Ітком» (код ЄДРПОУ 43362170), ТОВ «Айвент Сервіс» (код ЄДРПОУ 41438284), ТОВ «Символи» (код ЄДРПОУ 41406535), ТОВ «Ескандер-С» (код ЄДРПОУ 42641857), ТОВ «Норма Плюс» (код ЄДРПОУ 32917708), ТОВ «Юстофін» (код ЄДРПОУ 38869990), ТОВ «Дар-Веб» (код ЄДРПОУ 43123756), ТОВ «Аурум ХХІ» (код ЄДРПОУ 43441655), ТОВ «Алмейда Стиль» (код ЄДРПОУ 42083739), ТОВ «НВП «Простір-К» (код ЄДРПОУ 19138288), ТОВ «Вайс Буд Пром» (код ЄДРПОУ 41273105), ТОВ «ВТФ «Європа» (код ЄДРПОУ 43419525), ТОВ «Логістик ЮА.» (код ЄДРПОУ 44435800), ПП «Дюг Сервіс» (код ЄДРПОУ 36563991), ТОВ «Ас-Ма» (код ЄДРПОУ 43922825), ТОВ «Кельвіон Девелопмент ЛТД» (код ЄДРПОУ 42440404), ТОВ «Симартл» (код ЄДРПОУ 44001883), ТОВ «Кортекс Інвест» (код ЄДРПОУ 43023843), ТОВ «Фабула Трейд Компані» (код ЄДРПОУ 40451765), ТОВ «Будівельні Інновації Центр Буд» (код ЄДРПОУ 44570469), ТОВ «Нафто-Спец-Кепітал» (код ЄДРПОУ 43880822), ТОВ «ТК Трейдлайт» (код ЄДРПОУ 39823794), ПП «Київбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31922235), ТОВ «Технодом Проектні Рішення» (код ЄДРПОУ 44447349), ТОВ «НВП Техно-Проект» (код ЄДРПОУ 42519479), ТОВ «Альянс Буд Реконстукція» (код ЄДРПОУ 42569320), ТОВ «Трейдком Ріелт Груп» (код ЄДРПОУ 44592110), ТОВ «Промвидобуток Графіт» (код ЄДРПОУ 44631877), ТОВ «Анвік-Трейд» (код ЄДРПОУ 43479872), ТОВ «ДЛ Трейд» (код ЄДРПОУ 43116326), ТОВ «Міратекс Лімітед ЛТД» (код ЄДРПОУ 44673351), ТОВ «Альянс нафто тур 7» (код ЄДРПОУ 43881056), ТОВ «Вікон Груп» (код ЄДРПОУ 43586621).

При відпрацюванні ланцюгу операцій встановлено, що невстановлені особи, використовуючи реквізити та банківські рахунки ТОВ «Нафто-Спец-Кепiтал» (код ЄДРПОУ 43880822) на підставі зовнішньоекономічного контракту здійснили перерахування коштів в сумі 123,9 млн. грн. на адресу «ZB Group Atik su Aritma Imalat Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi», Турецька Республіка.

Також при відпрацюванні ланцюгу операцій встановлено, що невстановлені особи, використовуючи реквізити та банківські рахунки ТОВ «Логістик ЮА.» (код ЄДРПОУ 44435800) на підставі зовнішньоекономічного контракту перерахували 97,7 млн. грн. на адресу «Intertech Supply Sp. z.o.o.», Республіка Польща.

Директором та засновником ТОВ «Нафто-Спец-Кепiтал» (код ЄДРПОУ 43880822) значиться ОСОБА_5 , яка під час допиту повідомила, що вказана компанія їй не відома, державну реєстрацію ТОВ «Нафто-Спец-Кепiтал» вона не здійснювала.

Директором та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Логістик ЮА.» (код ЄДРПОУ 44435800) значиться громадянин України ОСОБА_6 , який під час допиту повідомив, що вказана компанія йому невідома.

Згідно висновку аналітичного дослідження від 19.12.2024 №332/99-00-08-01-02-20/42379361 фінансові операції із отримання ТОВ «НАФТО-СПЕЦ-КЕПІТАЛ» на банківські рахунки від ряду зареєстрованих на території України суб`єктів господарювання, діяльність яких ймовірно має ознаки фіктивності, грошових коштів у якості оплати за товари (в т.ч. насоси) та їх подальше перерахування на користь нерезидента ZB GROUP ATIK SU ARITMA IMALATSANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) в загальному розмірі 3 290 213,00 доларів США (еквівалент 124 223 928,41 грн) у якості оплати за поставку товарів на виконання укладеного зовнішньоекономічного контракту «TIC09-88 dated 27.11.2023», фактичне постачання яких станом на дату складання даного висновку не відбулось, ймовірно здійснені без розумної економічної причини (ділової мети), не підпадають під визначення господарської діяльності, та спрямовані виключно на отримання неправомірної вигоди, легалізацію та виведення грошових коштів за межі України.

Фінансові операції, пов`язані із перерахуванням ТОВ «ЛОГІСТИК ЮА.» на користь нерезидентів (у тому числі на користь INTERTECH SUPPLY Sp.z.o.o) грошових коштів у загальному розмірі 942 970,20 Євро та 2 178 078,87 доларів США (еквівалент 116 401 924,90 грн) у якості оплати за товари (в т.ч. генератори), фактичне постачання яких станом на дату складання даного висновку не відбулось, які здійснені без розумної економічної причини (ділової мети) та не підпадають під визначення господарської діяльності, ймовірно містять ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

ОСОБА_4 являється співзасновником та колишнім директором ТОВ «Норма Плюс» (код ЄДРПОУ 32917708).

14.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2025 у справі № 757/19211/25-к проведено обшук за місцем проживання колишнього директора та співзасновника ТОВ Норма Плюс» ОСОБА_4 , у будинку та прибудинкових спорудах, розташованих на земельних ділянках кадастровий номер 3221483301:01:015:0016 та 3221483301:01:015:0015, що являють собою цілісний майновий комплекс та розташовані в с. Іванковичі Обухівського району Київської області, під час якого виявлено та вилучено кошти в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, 8 000 (вісім тисяч) євро та 102 300 (сто дві тисячі триста) доларів США, походження яких не підтверджене.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 від 14.05.2025 вищевказане майно на підставі ст.ст. 100, 110 КПК України визнане речовим доказом.

Перелічені вище кошти відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 14.05.2025 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Враховуюючи викладене прокурор просить накласти арешт на вилучені грошові кошти.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Прокурор та власник майна чи його представник в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 подала письмові заперечення, в яких зазначила, що власник майна ОСОБА_4 має офіійний дохід, що підтверджує законність походження вилучених грошових коштів, а саме, згідно Відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платнків податків про джерела та суму нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та війського збору встановлено:

- сума доходу за 2021 рік складає - 5 261 300 грн. 54 коп.;

- сума доходу за 2022 рік складає - 3 819 563 грн. 63 коп.;

- сума доходу за 2023 рік складає - 1 402 769 грн. 55 коп.;

- сума доходу за 2024 рік складає - 3 357 635 грн. 10 коп.

Також, законність походження вилучених коштів підтверджує Довідка про нараховсні дивіденди від ТОВ "НОРМА ПЛЮС". Таким чином, аналізуючи офіційний дохід ОСОБА_4 можна дійти висновку, що походження вилучених грошових коштів є законні та обгрунтовані, та як такі, що не мають ознак коштів, що здобуті злочинним шляхом, а тому не мають відношення до кримінального провадження № 12023000000002306 від 14.12.2023 року.

Звертає увагу, що ОСОБА_4 не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 14.12.2023 року, у зв`язку з чим арешт на майно - грошові кошти, не може бути накладено з метою збеереження речових доказів, як виду забезпечення кримінального провадження. Відтак, відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 14.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 14.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2025 у справі № 757/19211/25-к проведено обшук за місцем проживання колишнього директора та співзасновника ТОВ Норма Плюс» ОСОБА_4 , у будинку та прибудинкових спорудах, розташованих на земельних ділянках кадастровий номер 3221483301:01:015:0016 та 3221483301:01:015:0015, що являють собою цілісний майновий комплекс та розташовані в с. Іванковичі Обухівського району Київської області, під час якого виявлено та вилучено кошти в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, 8 000 (вісім тисяч) євро та 102 300 (сто дві тисячі триста) доларів США, походження яких не підтверджене.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 від 14.05.2025 вищевказане майно на підставі ст.ст. 100, 110 КПК України визнане речовим доказом.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене в ході обшуку майно.

Як визначено у ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, на правову підставу для звернення з клопотанням прокурор посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якого арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку майно, належне ОСОБА_4 , дійсно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до п.п. 5, 7, 9, 11 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України та Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року за № 51/401/649/471/23/125, факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії. У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений. Усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.

В порушення вищевказаних вимог, виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти жодним чином не ідентифіковані, у протоколі обшуку та, відповідно, у клопотанні про арешт майна відсутні будь-які відомості про їх серійні номери. Додаток до протоколу містить опис вилучених коштів без їх ідентифікації.

Відтак, прокурором також не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 171 КПК України, оскільки зазначено перелік і види майна, що належить арештувати.

Статтею 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Вказане свідчить, що всупереч доводам прокурора, матеріали провадження та доводи сторони захисту підтверджують законність походження грошових коштів, належних ОСОБА_4 , а відтак на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна і при вказаних обставинах явно порушуватиметься справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як визначено у ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-175, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 14.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1