Рішення від 12.06.2025 по справі 120/3153/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 р. Справа № 120/3153/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`зання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), який поданий його представником адвокатом Морозовим О.В., до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі ДІАМ, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправну бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо не проведення позапланової перевірки об`єкту містобудування за адресою: АДРЕСА_1 за його зверненням відносно обставин незаконного будівництва.

Ухвалою від 17.03.2025 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою суд в порядку статті 49 КАС України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Вацак» (далі ТОВ «КД «Вацак», третя особа).

03.04.2025 від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно яких ТОВ «КД «Вацак» проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Свої доводи мотивує тим, що товариство жодних будівельних робіт на першому поверсі нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 не здійснює. На думку представника третьої особи ДІАМ належним чином розглянуло звернення заявника та винесло обґрунтовані висновки щодо відсутності підстав для проведення позапланової перевірки.

07.04.2025 від ДІАМ надійшов відзив на позовну заяву, за яким відповідач проти позову заперечує, вважаючи його безпідставним. Зазначає, що звернення ОСОБА_1 зареєстровані ДІАМ за № М/3451/08-24 від 28.11.2024, № М/3524/08-24 від 09.12.2024, № М/3525/08-24 від 09.12.2024 з урахуванням доповнень № М/3579/08-24 від 16.12.2024 щодо реконструкції першого поверху нежитлової будівлі та будівництва котельні за адресою: АДРЕСА_1 , було розглянуто комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності 17.12.2024. Під час розгляду вищезазначених звернень Комісія встановила, що викладені у них обставини щодо реконструкції першого поверху нежитлової будівлі та будівництва котельні за адресою: АДРЕСА_1 не можуть бути підставою для проведення позапланової перевірки. Представник відповідача звертає увагу, що 13.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", пунктом 2 якої визначено умови, за наявності яких протягом періоду воєнного стану дозволяється здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Це, зокрема, наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

На думку відповідача, звернення позивача не можна вважати такими, що містять інформацію про питання, які підлягають контролю та обґрунтування наявності підстав для проведення позапланового заходу, що передбачені пунктом 2 зазначеної Постанови. За таких обставин відповідач вважає, що в його поведінці при розгляді звернень позивача жодних ознак протиправної бездіяльності не має, у зв`язку з чим в позові просить відмовити.

Відповіді на відзив як і інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є співвласником нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № 535 від 16.04.2008 і свідоцтва про право власності № 534 від 16.04.2008, на частина підвалу літери «А1», площею 218,1 кв.м. та приміщення ІІ поверху нежитлової будівлі магазину загальною площею 376,46 кв.м.

Власником першого поверху цього приміщення є ТОВ «КД «Вацак».

28.11.2024 позивач звернулась до ДІАМ із скаргою в якій вказав, що ТОВ «КД «Вацак», через пов`язаних із ним осіб, здійснює незаконне будівництво, тобто без отримання дозвільних документів та дотримання порядку у сфері будівельної діяльності, на території двору, а також інженерних систем нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 .

У вимогах цієї скарги позивач просив ДІАМ розглянути таку скаргу та повідомити його про результати її розгляду на електронну адресу.

Наступними листами від 09.12.2024 № б/н, зареєстрованих ДІАМ 09.12.2024 за № М/3524/08-24, № М/3525/08-24, від 13.12.2024 № б/н, зареєстрованих ДІАМ 16.12.2024 за № М/3579/08-24, від 17.12.2024 № б/н, зареєстрованих ДІАМ 17.12.2024 за № М/3592/08-24, № М/3594/08-24, № М/3595/08-24, № М/3603/08-24, ОСОБА_1 надано на адресу відповідача додаткові документи на обґрунтування своєї скарги.

Вказані звернення були розглянуті Комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі Комісія).

Так, в межах розгляду цих звернень Комісією встановлено, що згідно з Актом обстеження земельної ділянки від 04.11.2024 тимчасової комісії, створеної розпорядженням міського голови від 31.10.2024 № 304-р, без дозвільних документів та погоджень самовільно встановлено навіс, металеву тимчасову споруду (кіоск), три металеві гаражі, розміщено будівельні матеріали та сміття

Також ДІАМ отримано пояснення ТОВ «КД «Вацак» вих. №06/12/24р від 06.12.2024, яке зареєстровано в ДІАМ 10.12.2024 за вх. № 25208/07-24, та в якому зазначено, що Товариство є одноосібним власником першого поверху нежитлової будівлі магазину загальною площею 356,46 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі- продажу нерухомого майна від 20.05.2024 та Витягом з Державного реєстру речових прав № 379302796 від 20.05.2024. На дату набуття цього права фасад нежитлової будівлі з внутрішнього двору вже був змінений, зокрема, віконні прорізи1-го та 2-го поверхів закладено цеглою, через утворені глухі стіни 1-го поверху виведено повітроводи технологічного обладнання.

Водночас, між ТОВ «КД «Вацак», як власником приміщення (орендодавцем) та ФОП ОСОБА_2 , як орендарем, 30.05.2024 було укладено договір оренди нерухомого майна № 3 0052024/1, за умовами якого орендарю у тимчасове платне користування було передано частину нежитлового приміщення загальною площею 338,17 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Усі роботи, які проводяться на першому поверсі нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 , здійснюються ФОП ОСОБА_2 .

Також Комісія ознайомилась із актом обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 04.11.2024, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_2 зобов`язано звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 0510400000:00:004:1051 від будівельного сміття, складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом встановлення навісу з порушенням правил благоустрою міста по АДРЕСА_1 .

При цьому відповідно до інформації з ДРРП земельна ділянка з кадастровим номером 0510400000:00:004:1051 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246750405104) перебуває у комунальній власності, в оренду не надана.

Розглядаючи звернення позивача щодо обґрунтованості проведення позапланової перевірки Комісія врахувавши пункти 1, 4, 7, 8 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406; взявши до уваги відсутність висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; врахувавши, що питання монтажу кіоску, у якому розташовано обладнання котельні, встановлення навісу, вирішення питання безперешкодного користування сходовою клітинкою та протипожежним виходом у внутрішній двір будівлі не належить до компетенції ДІАМ як і те, що саме звернення позивача не містить відомостей, які б підтверджувались відповідними документами та/або фактами, про наявність реального ризику настання негативного впливу на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, сформувала Висновок від 17.12.2024, у якому Комісія вирішила, що рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення ОСОБА_1 відсутні.

Про результат розгляду звернень Комісія ДІАМ повідомила позивача листом від 25.12.2024 за № 8058/02/13-24.

Незгода позивача із такою поведінкою ДІАМ, яка полягає у непроведені позапланової перевірки за його скаргою, зумовила звернення останнього до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі також Закон № 3038-VI).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Статтею 41 Закону №3038-VI передбачено, що державним архітектурно-будівельним контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з преамбулою Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі також Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI та пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Зокрема, за положеннями статті 41 Закону № 3038-VI та пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 7-1 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.

У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Висновок комісії повинен обов`язково містити:

дату та місце проведення засідання комісії;

склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування (за, проти чи утримався);

реквізити та суть звернення;

рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Отже виходячи із наведеного правового регулювання слідує, що передумовою для видання відповідачем наказу про проведення позапланової перевірки на підставі звернення фізичної особи є попередній розгляд такого звернення відповідною Комісією ДІАМ та прийняття нею більшістю голосів від її персонального складу відповідного висновку з рекомендацією про необхідність проведення такої позапланової перевірки.

Як з`ясовано судом, Комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності ДІАМ за результатами розгляду звернень ОСОБА_1 прийнято рішення від 17.12.2024 у формі висновку, яким одноголосно (6 голосів «за», 0 «проти») надано рекомендацію щодо необґрунтованості позапланової перевірки та відсутності необхідності в її проведенні.

Основними мотивами для прийняття такого рішення є те, що звернення ОСОБА_1 не містить відомостей та підтверджуючих документів про наявність реального ризику настання негативного впливу на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Надаючи оцінку таким висновкам відповідача суд зважає на таке.

Звернення позивача щодо проведення позапланової перевірки у сфері містобудівної діяльності мало місце в листопаді 2024 року, тобто в період запровадження в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 N 64 воєнного стану.

Так, 13.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" ( далі - Постанова N 303).

Відповідно до пункту 1 Постанови N 303 Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. N 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Водночас пунктом 2 даної Постанови визначено випадки, при яких допускається проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Зокрема, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Тобто, проведення позапланової перевірки у сфері державного нагляду в період дії воєнного стану допускається у випадках наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, однак лише на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Таким центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури), що випливає із Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 № 1400).

Отже, із вищевикладеного слідує, що на період воєнного стану, для висновку Комісії щодо обґрунтованості і необхідності проведення позапланової перевірки, та в подальшому отримання дозволу Мінінфраструктури, звернення фізичних (юридичних) осіб мають містити інформацію про питання, які підлягають контролю та обґрунтування наявності підстав для проведення позапланового заходу, що передбачені пунктом 2 Постанови № 303.

З цього приводу Верховний Суд у постанові від 03.10.2024 у справі №160/4625/23 дійшов висновку про те, що протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) можуть бути проведені лише за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Наявність таких обставин підлягає доведенню у встановленому процесуальним законом порядку на підставі належних та допустимих доказів.

Натомість, досліджуючи звернення (скаргу) позивача від 28.11.2024 із наступними доповненнями та долученими до неї доказами, судом не встановлено обставин, які б дійсно вказували на наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Фактично усі основні доводи поданої скарги стосуються питання здійснення будівництва іншими особами без (як вказано у скарзі) документів, що дають право на це. Проте, оцінка таким обставинам була надана у висновку Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності ДІАМ від 17.12.2024. А інших доказів на підтвердження того, що таке будівництво становить явну загрозу та має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я позивача чи інших людей, встановлено не було.

За таких обставин суд погоджується із доводами відповідача, що звернення позивача не можна вважати такими, що містять інформацію про питання, які підлягають контролю та обґрунтування наявності підстав для проведення позапланового заходу, передбачених пунктом 2 Постанови № 303.

Що стосується посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26 квітня 2023 року у справі N420/22130/21, то суд не приймає її до уваги, оскільки правовідносини у цій справі та у справі N420/22130/21 не можуть вважатися подібними, так як виникли за різного правового регулювання, позаяк питання застосування Постанови КМ України № 303 від 13.03.2022 не було предметом дослідження Верховного Суду у означеній справі. Натомість в межах спірних правовідносин вказане питання є ключовим.

Тим більше, для реалізації вимоги позивача щодо проведення позапланової перевірки згідно п. 2 Постанови № 303 необхідним є наявність рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, якого наразі не існує. Тобто, у спірному випадку за відсутності такого рішення покладання на ДІАМ обов`язку в проведені позапланової перевірки загалом є неможливим.

За змістом статей 5, 9 КАС України кожна особа, яка звертається до адміністративного суду та вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень були порушені її права, свободи або інтереси, самостійно обирає способи захисту таких прав, свобод або інтересів, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання його вчинити дії.

Водночас саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин. Відтак для надання такого захисту суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить, і що це право, свобода чи інтерес порушені рішенням, дією або бездіяльністю відповідача у публічно-правових відносинах, які оскаржуються.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені (див. серед іншого постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 9901/480/19).

В контексті наведеного та беручи до уваги проаналізовані вище норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд не може погодитися з твердженнями позивача про допущення відповідачем бездіяльності щодо неприйняття рішення про проведення позапланової перевірки спірного об`єкту містобудування, позаяк для цього відсутні усі необхідні умови, визначені пунктом 2 Постанови КМ України № 303.

За наведених вище обставин суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та основним доводам сторін, суд вважає заявлений адміністративний позов таким, в задоволенні якого необхідно відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, понесення сторонами судових витрат які б підлягали розподілу при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 12.06.25.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Вацак» (вул. Вірменська, 12, м. , м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ: 42796845).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович