Рішення від 12.06.2025 по справі 240/13489/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року м. Житомир

справа № 240/13489/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень і карток відмови,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000152 та рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000138/2 від 26.04.2024;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000178 та рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000152/2 від 08.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариство відповідно до контракту №LD/UA/2024/702 від 11.03.2024 придбало сіль таблетовану SOLAQUО у кількості 22000кг загальною вартістю 7260 Євро. Надалі, з метою імпорту товару на територію України подано до Житомирської митниці митну декларацію для митного оформлення імпорту товару.

На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000138/2 від 26.04.2024 та №UA101000/2024/000152/2 від 08.05.2024 на підставі інформації, наявної в митному органі.

Зазначає, що як при первинному так і при подальшому поданні позивачем документів вони жодного разу не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містили ознаки підробки, а навпаки містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому рішення відповідача є протиправним.

Вважаючи, що спірні рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач - Житомирська митниця Державної митної служби України надіслала до суду відзив на позовну заяву (за вх.№45701/24), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Таким чином, контролюючим органом встановлено неподання документів, та розбіжності в поданих документах.

Крім того вказує, що надані до митного оформлення документи, містять ціну поставки товарів з різними комерційними найменуваннями.

Документ, поданий для митного оформлення під кодом «9610», №24PL301010E0508281 від 24.04.2024 не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, так як він складений іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Надані до митного оформлення товаросупровідні документи, в т.ч. додатково не спростовували сумніви митного органу щодо достовірності декларування та не усували наведені вище розбіжності.

Згідно з ухвалою суду від 11.06.2025 у задоволенні клопотання Житомирської митниці Державної митної служби України про розгляд справи з викликом сторін, - відмовлено.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 11.03.2024 між ТОВ "Церсаніт Інвест" ("Покупець") та EDACH Sp.z. o.o. Sp.k - Польща ("Постачальник") укладено Контракт №LD/UA/2024/702 (далі - Договір, Контракт), за яким "Постачальник" виробляє, продає і постачає, а "Покупець" приймає і оплачує товари (далі - Товар) зазначений у додатках до цього Контракту, відповідно до даних вказаних у них.

15.04.2024 між зазначеними сторонами укладено Додаток №1, згідно яким "Постачальник" - EDACH Sp.z. o.o. Sp.k зобов"язується поставити на користь ТОВ "Церсаніт Інвест" товар - сіль таблетовану SOLAQUО у кількості 22000 кг загальною вартістю 7260 Євро, ціна за 1 кг товару складає 0,33 Євро. Умови оплати - 100 % попередня оплата.

25.04.2024 до митного посту "Новоград-Волинський", з метою імпорту товару «Сіль (хлорид натрію) для власних виробничих потреб: Сіль таблетована SOLAQUA», що ввозився на адресу ТОВ «Церсаніт Інвест», подано митну декларацію №24UA101090004620U5.

Разом з митною декларацією були подані такі документи:

- 4100 - контракт № LD/UA/2024/702 від 11.03.2024;

- 4103 - додаток до контракту №1 від 15.04.2024;

- 0380 - комерційний інвойс №0001/4/24/DXCH від 22.04.2024;

- 0271 - пакувальний лист №б/н від 23.04.2023;

- 3004 - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №164 від 25.04.2024;

- 0730 - автотранспортна накладна (CMR) № 697370 від 23.04.2024;

- 9000 - Сертифікат якості продукту від 25.04.2024;

- 9610 - копія митної декларації країни відправлення № 24PL301010E0508281 від 24.04.2024.

Заявлена митна вартість визначена за основним методом на рівні 0,5376 доларів США за кілограм.

Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (АСМО) згенеровано митну формальність за кодом 106-2, 117-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості» з наступним повідомленням: «По товару № (1) наявний ризик заниження митної вартості.

Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем 26.04.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА101000/2024/000138/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101090/2024/000152.

В розділі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено наступне: за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних товарів, митне оформлення яких здійснювало у тому числі ТОВ "Церсаніт Інвест".

Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

У додатково наданій проформі-інвойс №0001/4/24/DXCH від 15.04.2024 вказано найменування товару «Tabletki Solne», а згідно з інвойсом №0001/4/24/DXCH від 22.04.2024, поданим до митного оформлення, найменування товару, що декларується «Tabletki Solne Solagua 25 kg», що може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару.

Водночас у Додатку №1 від 15.04.2024 до контракту №LD/UA/2024/702 від 11.03.2024 назва товару зазначена як «Tablet salt SOLAQUA SOLINO», а у графі 31 ЕМД №24UA101090004620U5 задекларовано товар: «Сіль (хлорид натрію) для власних виробничих потреб: Сіль таблетована SOLAQUA». Тобто, надані до митного оформлення документи, містять ціну поставки товарів з різними комерційними найменуваннями.

У додатково наданій комерційній пропозиції від 07.02.2024 та прайс-листі від 07.02.2024 найменування товару вказано як «Solagua - salt tablets», а також, у цих документах не вказано термін дії даної пропозиції щодо поставки товару та інформація про те, що у квітні 2024 року вказаний рівень цін ще діяв.

Наданий до митного оформлення пакувальний лист, виписаний 23.03.2023 задовго до видачі комерційних документів (15.04.2024). У митниці є підстави вважати, що даний документ не стосується оцінюваного товару.

Відповідно до Додатку №1 від 15.04.2024 до контракту №LD/UA/2024/702 від 11.03.2024 умова поставки товару - 100% передоплата. Декларантом до митного оформлення додатково надано документ про оплату оцінюваного товару від 19.04.2024, яким оплачується сума, зазначена у проформі-інвойсі № 0001/4/24/DXCH від 15.04.2024 - 7260,00 євро.

У інвойсі №0001/4/24/DXCH від 22.04.2024, поданому до митного оформлення, загальна сума складає 990,00 євро. Розбіжності у сумах та найменуванні товару, що декларується можуть свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару.

Для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано рахунок №164 від 25.04.2024, виписаний ТОВ «Траст Експрес Делівері».

Даний документ не може бути використаний як належний доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування задекларованої партії товару, тому що він не містить посилання на автотранспорту накладну. Відсутність цієї інформації може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару.

Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Документ, поданий для митного оформлення під кодом «9610», №24PL301010E0508281 від 24.04.2024 не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, так як він складений іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок №В-1071 від 26.04.2024 не міг бути використаний для підтвердження митної вартості у зв`язку з тим, що він ґрунтується на твердженнях, що середня ринкова ціна на аналогічний товар на світовому ринку визначалась експертом з врахуванням цін товарів, які пропонуються для купівлі з урахуванням знижки (акційні товари), про що свідчать додатки №1 та №2 до експертного висновку, а також при її розрахунку використовувалась інформація з мережі Інтернет у вигляді конкретних електронних сторінок сайтів тільки двох країн: Польщі та Литви, що позбавляє митний орган можливості перевірити цінову інформацію від інших європейських постачальників.

Надані до митного оформлення товаросупровідні документи, в т.ч. додатково не спростовували сумніви митного органу щодо достовірності декларування та не усували наведені вище розбіжності.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості схожого товару та інформувалося про встановлені розбіжності.

Під час консультації додаткові документи для підтвердження митної вартості декларантом не надано. Враховуючи наведене митницею було прийнято рішення про необхідність коригування митної вартості.

Методи 2а і 2б не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів: МД №24UA101090001113U0 від 29.01.2024 «1. Сіль (хлорид натрію) для власних виробничих потреб: SOLAQUA25 Сіль таблетована SOLAQUA SOLINO 25кг 240 мішків, із вмістом хлориду натрію (NaCl) - мін.99%, вміст антизлежувальної речовини Е536 - макс.3мг/кг, у формі таблеток D.25мм, запакована в п/е мішки по 25кг. Не придатна для споживання людьми. Використовується для процесів пом"якшення та очищення води в системах водопідготовки на власному керамічному виробництві» 0,625 євро/кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №24UA101090004680U2 від 29.04.2024 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Крім того, 07.05.2024 до митного посту "Новоград-Волинський" з метою імпорту товару «Сіль (хлорид натрію) для власних виробничих потреб: Сіль таблетована SOLAQUA», що ввозився на адресу ТОВ «Церсаніт Інвест», подано митну декларацію № 24UA101090005048U7.

Разом з митною декларацією були подані такі документи:

- 4100 - контракт № LD/UA/2024/702 від 11.03.2024;

- 4103 - додаток до контракту №1 від 15.04.2024;

- 3025 - рахунок-проформа (Proforma) №0001/4/24/DXCH від 15.04.2024;

- 0380 - комерційний інвойс № 0001/5/24/DXCH від 06.05.2024;

- 0271 - пакувальний лист №б/н від 06.02.2024;

- 3004 - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №154 від 07.05.2024;

- 0730 - автотранспортна накладна (CMR) № 71363 від 06.05.2024;

- 0954 - Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AT

0098432 від 06.05.2024;

- 3000 - комерційна пропозиція від 07.02.2024;

- 3001 - банківський платіжний документ від 19.04.2024;

-3016 - експертний висновок №В-1071 від 26.04.2024 з додатками до нього;

- 9000 - Сертифікат якості продукту від 25.04.2024;

- 9000 - бюлетень з перекладом на українську мову від 26.07.2018;

-9610 - копія митної декларації країни відправлення №24PL301010E0554461 від 06.05.2024.

Заявлена митна вартість визначена за основним методом на рівні 0,405 доларів США за кілограм.

З метою контролю правильності визначення митної вартості до спеціалізованого підрозділу управління митних платежів, контролю митної вартості та митно тарифного регулювання ЗЕД направлено запит про визначення митної вартості товару.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем 27.12.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА101000/2024/000152/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101090/2024/000178.

В розділі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено наступне: документи, подані для митного оформлення містили розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Платіжний документ від 19.04.2024 не міг бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінювані товари, оскільки не містив обов`язкових реквізитів платіжного документу.

Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VII « Про валюти і валютні операції» (зі змінами), Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені

Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216. Відповідно до відомостей, що містяться у автотранспортній накладній CMR № 71363 від 06.05.2024 фактичним перевізником оцінюваного товару є ФОП ОСОБА_1 . Разом з тим, для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано рахунок №154 від 07.05.2024, виписаний ФОП ОСОБА_2 , який відповідно до даних автотранспортної накладної, не здійснював перевезення товару.

До митного оформлення надано додатково Договір транспортного експедирування №LD/UA/2020/2373 від 01.09.2020, п.п. 1.2.1.-1.2.5 якого передбачено, що "Замовник" створює заявку на сайті:http/tms caolin.pt./OptiengineWeb, а "Виконавець" приймає і опрацьовує створену "Замовником" заявку, направляючи при цьому "Замовнику" свою пропозицію. Якщо пропозиція "Виконавця" буде визначена "Замовником" як найбільш вигідна, "Замовник" повідомляє "Виконавця" про прийняття його пропозиції.

Відсутність документу про прийняття пропозиції "Замовника" позбавляє митний орган пересвідчитись, що дана пропозиція була прийнята "Замовником".

Також п.2.1 даного Договору передбачено, що найменування та кількісні характеристики вантажу, маршрут перевезення, пункт відправлення та пункт призначення, а також інші умови перевезення, які не визначені цим Договором, зазначаються в заявці на кожну організацію перевезення, яка є невід`ємною частиною цього Договору. У додатково наданій Заявці про перевезення від 30.04.2024 не зазначено місце призначення та місце розвантаження.

Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Документ, поданий для митного оформлення під кодом «9610», №24PL301010E0554461 від 06.05.2024 не міг бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки останній складений іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

У наданій комерційній пропозиції від 07.02.2024 не вказано термін її дії, відсутні інформація про рівень цін саме на момент поставки товару у квітні 2024.

Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок №В-1071 від 26.04.2024 не міг бути використаний для підтвердження митної вартості у зв`язку з тим, що ґрунтується на твердженнях, що середня ринкова ціна на аналогічний товар на світовому ринку визначалась експертом з врахуванням цін товарів, які пропонуються для купівлі з урахуванням знижки (акційні товари), про що свідчать додатки №1 та №2 до експертного висновку, а також, при її розрахунку використовувалась інформація з мережі Інтернет у вигляді конкретних електронних сторінок, з наведених у висновку сайтів, тільки двох країн: Польщі та Литви, що позбавляє митний орган можливості перевірити цінову інформацію від інших європейських постачальників.

Прайс-лист від 01.11.2023 не міг бути використаний для підтвердження митної вартості, оскільки не містив терміну дії пропозиції, умов платежу, термін поставок товарів тощо.

Методи 2а і 2б не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів: МД №24UA101090001113U0 від 29.01.2024 - «1. Сіль (хлорид натрію) для власних виробничих потреб: SOLAQUA25 Сіль таблетована SOLAQUA SOLINO 25кг - 240 мішків, із вмістом хлориду натрію (NaCl) - мін.99%, вміст антизлежувальної речовини Е536 - макс.3мг/кг, у формі таблеток D.25мм, запакована в п/е мішки по 25кг. Не придатна для споживання людьми. Використовується для процесів пом`якшення та очищення води в системах водопідготовки на власному керамічному виробництві» - 0,625 євро/кг з дотриманням принципів і критеріїв, визначених

Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №24UA101090005093U2 від 08.05.2024 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b), оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Частиною 1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм вказаного Кодексу.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст 53 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України (ч. 8 ст. 57 МК України).

Позивачем митна вартість товару за обома деклараціями була визначена за ціною договору та з урахуванням витрати на транспортування оцінюваного Товару до митної території України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугувало те, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 26.04.2024 №UА101000/2024/000138/2, суд зазначає наступне.

Щодо доводів митного органу про розбіжності у сумах та найменуванні товару, що декларуються та можуть свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару, суд зазначає про їх безпідставність зважаючи на наступне.

Відповідно до Додатку №1 від 15.04.2024 до контракту №LD/UA/2024/702 від 11.03.2024 умова поставки товару - 100% передоплата. Декларантом до митного оформлення додатково надано документ про оплату оцінюваного товару від 19.04.2024, яким оплачується сума, зазначена у проформі-інвойсі №0001/4/24/DXСН від 15.04.2024 - 7260,00 євро. У інвойсі №0001/4/24/DXСН від 22.04.2024, поданому до митного оформлення, загальна сума складає 990,00 євро.

15.04.2024 cторони уклали Додаток №1 до Контракту, в якому домовилися про поставку солі таблетованої SOLAQUA SOLINO у кількості 22 000 кг, із ціною 0,33 євро за 1 кг. Загальна вартість поставки - 7260 євро.

15.04.2024 EDACH Sp.z. o.o. Sp.k був виписаний проформа-інвойс №0001/4/24/DXСН на суму 7260 євро.

22.04.2024 EDACH Sp.z. o.o. Sp.k к був виписаний інвойс №0001/4/24/DXСН на таблетовану сіль у кількості 3000 кг на суму 990 євро у зв`язку з тим, що cторонами було вирішено здійснити поставку Товару вказаного у Додатку №1 до Контракту двома партіями: 3000 кг та 19000 кг.

19.04.2024 ТОВ «Церсаніт Інвест» здійснило оплату на користь EDACH Sp.z. o.o. Sp.k у розмірі 7 260 євро, тобто всієї суми згідно Додатку №1 до Контракту.

Отже зі змісту платіжного документа наявна інформація про платника та отримувача, сума, дата платежу, у призначенні платежу серед іншого вказано дані документа на підставі якого здійснено оплату - проформа-інвойс №0001/4/24/DXСН від 15.04.2024 р., а саме там зазначено: «1/4/24/ВХСН ОВ (тобто дата) 15/04/2024».

Слід зазначити, що проформа-інвойс (іншими словами рахунок-проформа, англ. Proforma Invoice, франц. Facture Proforma , нім. Proforma-Rechnung, італ. Fattura proforma) у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару).

Інвойс (англ. invoice), рахунок (англ. bill), рахунок-фактура (нім. Rechnung) у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Щодо доводів митного органу про ненадання декларантом документів, що підтверджують витрати на транспортування оцінюваного товару, суд вказує наступне.

Митний органом зазначено, що відповідно до відомостей, що містяться у автотранспортній накладній СМR №697370 від 23.04.2024 фактичним перевізником оцінюваного товару є ФОП ОСОБА_3 разом з тим, для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано рахунок №164 від 25.04.2024, виданий ТОВ «Траст Експрес Делівері», який відповідно до даних автотранспортної накладної, не здійснював перевезення товару.

Однак суд вказує наступне, між ТОВ «Церсаніт Інвест» ("Замовник") та ТОВ «Траст Експрес Делівері» ("Виконавець") укладено Договір №LD/UA/2024/415 про надання експедиційно-транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 25.01.2024.

Згідно з п. 1, 2 даного Договору "Виконавець" зобов`язується надати "Замовнику" експедиційно-транспортні послуги для перевезення вантажів автомобільним транспортом, з метою виконання заявок про перевезення вантажів.

Перелік послуг, ставки та інші умови оговорюються Сторонами у кожному конкретному випадку та викладаються у заявках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Позивачем надана заявка, складена ТОВ «Церсаніт Інвест» №Cersanit SA Z675/263468 від 22.04.2024, у графі «кількість та розміри пакувальних місць» якої вказано «сіль - вага - 3150,00 кг / 3 - палет, зазначена дата та місце завантаження, а також ціна перевезення - 36500 грн.

У автотранспортній накладній СМR № 697370 від 23.04.2024 перевізником вказаний ФОП ОСОБА_3 , оскільки останній був залучений експедитором ТОВ «Траст Експрес Делівері» до виконання замовлення із перевезення кореспондується із правами експедитора, вказаними у ст. 932 ЦК України.

Відповідно до ст.932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Тобто право на залучення підрядників перевізником передбачено безпосередньо законом України, обумовлене в договорі між "Перевізником" - ТОВ «Траст Експрес Делівері» і позивачем.

Також відповідачу був наданий рахунок на оплату №164 від 25.04.2024, складений ТОВ «Траст Експрес Делівері», на суму 36500,00 грн. щодо транспортно-експедиційних послуг, в якому серед іншого зазначені номери транспортного засобу та причепу, які відповідають інформації, зазначеній у автотранспортній накладній СМR №697370 від 23.04.2024, а також наданий Договір №22/04/2024/VS на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і внутрішньому сполученні від 22.04.2024, укладений між ТОВ «Траст Експрес Делівері» та ФОП

ОСОБА_4 свою чергу законодавством не встановлені інші вимоги до довідки про транспортні витрати, в свою чергу законодавством і договором не заборонено перевізнику залучати субпідрядників для виконання договору перевезення вантажу.

Суд вказує, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

При цьому суд враховує, що в платіжних дорученнях міститься посилання на Контракт, а сума зазначена в платіжних дорученнях повністю відповідає сумі зазначеній в додатку до контракту та рахунку фактурі. Отже, сума сплачена "Покупцем" "Постачальнику" визначена у договорі, рахунку-фактурі, та платіжних-дорученнях повністю співпадає.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача про не підтвердження позивачем розміру витрат на транспортування товару.

Також необґрунтованими є доводи відповідача щодо обов"язковості укладення окремої заявки під кожне перевезення, оскільки в п.1.2 вищевказаного Договору про транспортно-експедиторське обслуговування визначено, що під кожне перевезення сторони можуть укласти окрему заявку.

Тобто сторонами обумовлено право сторін, а не обов`язок, на формування таких заявок.

У постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі №803/718/17

Також необґрунтованими є доводи відповідача про не зазначення у комерційній пропозиції від 07.02.2024 та прайс-листі від 07.02.2024 терміну дії даної пропозиції щодо поставки товару та інформація про те, що у квітні 2024 року вказаний рівень цін ще діяв.

Прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.

Прайс-лист, прайс або ж прейскурант це перелік товарів з урахуванням їхніх характеристик та ціни. В українському законодавстві відсутнє правове регулювання форми прайс-листа.

Прайс-лист стосується всіх учасників ринку «за замовчуванням». Наданий Декларантом прайс-лист не містить даних, які б давали підстави зробити висновок про те, що ціна в ньому індивідуальна і не є актуальною для всіх інших учасників ринку, зворотне відповідачем доведено не було.

Суд зауважує, що з огляду на підписаний 15.04.2024 між ТОВ «Церсаніт Інвест» та EDACH Sp.z. o.o. Sp.k Додаток №1 до Контракту, в якому ціна солі вказана 0,33 євро за 1 кг, відсутні сумніви, що комерційна пропозиція від 07.02.2024 та прайс-лист від 07.02.2024 містять актуальну ціну Товару на моменту здійснення його розмитнення.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 08.05.2024 №ПА101000/2024/000152/2, суд зазначає наступне.

Безпідставність доводи відповідача про неможливість врахування платіжного документу від 19.04.2024, як документ, що підтверджує факт оплати за оцінювані товари, оскільки не містив обов`язкових реквізитів платіжного документу, аргументовані судом вище.

В даному випадку, суд констатує, що відповідно до змісту банківського платіжного документа від 19.04.2024 слідує наявність інформації про платника та отримувача, сума, дата платежу, у призначенні платежу серед іншого вказано дані документа на підставі якого здійснено оплату - проформа-інвойс №0001/4/24/DXСН від 15.04.2024, а саме там зазначено: «1/4/24/DXСН D (тобто дата) 15/04/2024».

Щодо доводів митного органу про ненадання декларантом документів, що підтверджують витрати на транспортування оцінюваного товару, аналогічне обґрунтування безпідставності вказаним доводам, з огляду на наступне.

Між ТОВ «Церсаніт Інвест» ("Замовник") та ФОП ОСОБА_2 ("Виконавець") укладено Договір транспортного експедирування №LD/UA//2020/2373 від 01.09.2020.

Згідно з умов даного Договору "Виконавець" зобов`язується надати "Замовнику" експедиційно-транспортні послуги для перевезення вантажів автомобільним транспортом, з метою виконання заявок про перевезення вантажів.

Відповідачу була надана заявка, складена ТОВ «Церсаніт Інвест» на виконання вказаного вище Договору транспортного експедирування, № Cersanit Edach Z678/263468 від 30.04.2024, у графі «кількість та розміри пакувальних місць» якої вказано «сіль - вага - 19 570 кг / 19 - палет, зазначена дата та місце завантаження, а також ціна перевезення - 57000 грн,

У автотранспортній накладній СМR №71363 від 06.05.2024 р. перевізником вказаний ФОП ОСОБА_1 , оскільки такий був залучений експедитором ФОП ОСОБА_2 до виконання замовлення із перевезення вантажів, що передбачено правами експедитора, вказаними у ст. 932 ЦК України.

Також відповідачу був наданий рахунок на оплату №154 від 07.05.2024, складений ФОП ОСОБА_2 , на суму 57000,00 грн щодо транспортно-експедиційних послуг, в якому серед іншого зазначені номери транспортного засобу та причепу, які відповідають інформації, зазначеній у автотранспортній накладній СМR №71363 від 06.05.2024.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Крім того, згідно з експертним висновком Житомирської ТПП від 26.04.2024 за №В-1071 (наданого до митних декларацій) ринкова вартість оцінюваної таблетованої солі становить 0,33 євро за 1 кг.

При цьому, згідно зі ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами є обов`язковими для застосування на всій території України.

Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.

За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Отже, відповідачем суду не доведено в чому саме полягають виявлені ним розбіжності в поданих для митного оформлення документах, який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України; які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.

Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як свідчить зміст рішень про коригування митної вартості товарів від №UA101000/2024/000138/2 від 26.04.2024 та №UA101000/2024/000152/2 від 08.05.2024, у них зазначено про неможливість застосування 2а та 2б методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Досліджуючи наявні у справі докази та обставини щодо наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем для митного оформлення, суд встановив, що такі розбіжності мали місце, відображені в рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів, проте спростовані позивачем під час розгляду справи відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України.

Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірних рішень про коригування митної вартості товарів від №UA101000/2024/000138/2 від 26.04.2024 та №UA101000/2024/000152/2 від 08.05.2024. До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом.

Відповідно до частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваними рішеннями №UA101000/2024/000138/2 від 26.04.2024 та №UA101000/2024/000152/2 від 08.05.2024 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000152 та №UA101090/2024/000178, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (вул.Чижівська, 4, с. Чижівка, Житомирська обл., Звягельський р-н,11725, код ЄДРПОУ 33529350) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул.Перемоги, 25, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 43115923) про визнання протиправним та скасування рішень і карток відмови, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000152 та рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000138/2 від 26.04.2024.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000178 та рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000152/2 від 08.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 12 червня 2025 р.

12.06.25