Ухвала від 11.06.2025 по справі 320/28623/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 червня 2025 року № 320/28623/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод «МЕТАЛІСТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

Уповноважений представник позивача Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в особі керівника, звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод «МЕТАЛІСТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, у якому просить суд:

-стягнути з Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод «МЕТАЛІСТ» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб адміністративно-господарських санкцій у розмірі 136 436, 53 грн. та пені у розмірі 2 114, 82 грн., разом складає 138 551, 35 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дану позовну заяву фактично передано судді для розгляду 11.06.2025 року.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Щодо доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що представник позивача, в особі керівника, зазначає, що попередній орієнтовний розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести складається з суми сплаченого судового збору в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Однак, на підтвердження факту сплати судового збору представник позивача не надав жодних документів чи платіжних підтверджень. Відповідно, не можливо підтвердити факт сплати судового збору на підставі наданих матеріалів.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою КП «Діловодство спеціалізованого суду». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять у автоматичному режимі до КП «Діловодство спеціалізованого суду», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Так, суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Щодо сплати судового збору за позов майнового характеру.

Із змісту прохальної частини адміністративного позову, вбачається, що позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комп`ютерна лабораторія» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб адміністративно-господарських санкцій у розмірі 136 436, 53 грн. та пені у розмірі 2 114, 82 грн., разом складає 138 551, 35 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3 028 грн. 00 коп.

Таким чином, стороні позивача необхідно сплатити судовий збір у сумі 3 028 грн. 00 коп. та надати відповідний документ про його сплату чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (за їх наявності).

При цьому суд роз`яснює, що під поняттям «усунення недоліку» розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/10366/17).

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 607/23244/21 (14-116цс22) апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Також не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Щодо надання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи копій документів.

Згідно з ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, в другому абзаці ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

У відповідності до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

При цьому, у постанові від 14.11.2018 року у справі № 761/9285/17 Верховний Суд зробив висновок, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позовна заява Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а також долучені до неї документи подані стороною позивача до суду у паперовій формі.

Однак, у порушення вимог чинного процесуального законодавства, позивач не надав доказів надсилання копій позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи у належний спосіб. Із матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом направлення вказаних документів до Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод «МЕТАЛІСТ» є фіскальний чек АТ «Укрпошта», який не підтверджує зміст та склад відправлення.

Таким чином, зважаючи на те, що сторона позивача звернулася до суду із позовом у паперовій формі, необхідно додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

Підсумки суду.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.

За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України , то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали, шляхом:

- надання документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ухвалив:

Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод «МЕТАЛІСТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишити без руху.

Позивачу надається п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод «МЕТАЛІСТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Вісьтак М.Я.