Рішення

від 10.12.2010 по справі 5020-1/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

10 грудня 2010 року справа № 5020-1/141

За позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральна військова туристська база «Севастополь»

(вул. Симонка, буд.62,  м. Севастополь, 99002)

до Військової частини А0235

(вул. Соловйова буд. 1, м. Севастополь, 99007)

про стягнення 19049,91 грн.

                                                                                    Суддя  Алсуф'єв В.В.

Представники:

Від позивача – Коваленко Г.В., представник, довіреність б/н від 23.11.2010;

                           Присяжний В.Г., представник, довіреність б/н від 18.10.2010;   

                           Лебедєв К.В. керівник, наказ  МО України №72 від 28.01.2005;   

Від відповідача  - Семенець М.І., представник, довіреність №1546 від 03.11.2010.   

 Суть спору:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральна військова туристська база «Севастополь»(надалі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до  Військової частини А0235 (надалі –Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 11264,44 грн., а також 901,16 грн. –інфляційних втрат, 2963,31 –пені, всього 15126,91 грн.

10.12.2010 Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача заборгованість за договором про надання послуг у розмірі 16090,94 грн., а також 1287,28 грн. – інфляційних втрат, 1671,69 грн. –пені, всього 19049,91 грн. /а.с. 37/.

Відповідач надав суду  заяву про підтвердження правильності розрахунку суми боргу, інфляційних втрат та пені здійсненим Позивачем та викладеним у Акті звірки взаємних розрахунків станом на 07.12.2010 /а.с. 47/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача,  суд,

в с т а н о в и в :

03.07.2010 між Позивачем та Відповідачем укладено договір послуг №  106 /а.с. 14/.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Позивач прийняв на себе зобов'язання надати послуги в порядку та на умовах визначених договором, а Відповідач зобов'язався прийняти й оплатити надані послуги.

Пунктом 4.1 договору послуг від 03.07.2010 № 106 встановлено обов'язок Відповідача здійснити оплату повної вартості наданих послуг на протязі 10 днів з моменту виставленого рахунка та підписаного акту виконаних робіт.

06.07.2010 Позивачем та Відповідачем підписано акт здачі-приймання послуг             № С-00000092, згідно із яким Позивачем були надані Відповідачу послуги з тимчасового розміщення та харчування представників шефських делегацій, які прибули на святкування Дня Флоту України з 03.07.2009 по 06.07.2009. Загальна вартість наданих послуг склала 34 939,00 грн. /а.с. 15/.

06.07.2010 Позивачем було надано Відповідачу рахунок № С-00000189 для сплати наданих послуг /а.с.16/.  

Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг, а саме: 10 000,00 грн. –платіжне доручення від 22.07.2009 № U198782, 7 000,00 грн. - платіжне доручення                     від 14.08.2009 № U220084, 1200,00 грн. - платіжне доручення від 08.07.2009 № 13,               648,06 грн. - платіжне доручення від 16.11.2009 № U322572, всього 18 848,06 грн.

Отже сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 16090,94 грн. (34939,00 –18 848,06 = 16 090,94).

07.12.2010 сторонами був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким Відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості перед Позивачем у сумі 16090,94грн. Окрім того, у зазначеному акті звірки Відповідач визнав наявність у нього зобов'язання зі сплати Позивачу 1287,28 грн. – суми інфляційних втрат, та 1671,69 грн. – пені /а.с. 35/.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

                    За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає заборгованість Відповідача в сумі 16090,94  грн. доведеною та обґрунтованою.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачений статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 договору послуг від 03.07.2010 № 106 встановлено, що за прострочення платежу за виконані послуги замовник (Відповідач)  сплачує виконавцю (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 1287,28 грн. –інфляційних втрат, а також 1671,69 грн. –пені, всього 19049,91 грн. Судом перевірено правильність зробленого Позивачем розрахунку зазначених сум.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1287,28 грн. –інфляційних втрат, а також 1671,69 грн. –пені, - такими, що підлягають задоволенню.  

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 193 Господарського кодексу України,              статтями 11, 525, 526, 625, 901  Цивільного кодексу України,  статтями 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з  Військової частини А0235 (вул. Соловйова буд. 1, м. Севастополь, 9900,  ідентифікаційний код 08373597, номер в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів 02465, р/р 35221057000019 ГУДК України у                 м. Севастополь, МФО 824509, або з інших рахунків) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральна військова туристська база «Севастополь» (вул. Симонка, буд.62,  м. Севастополь, 99002, ідентифікаційний код 22994107, р/р 260010280801 в Севастопольській філії ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 384812, або на інші рахунки 19049,91 грн. (дев'ятнадцять тисяч сорок дев'ять грн. 91 коп.), в тому числі 16090,94 грн. –сума заборгованості, 1287,28 грн. –інфляційних втрат, 1671,69 грн. –пені, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 190,50 грн. (сто дев'яносто грн.,            50 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі  236,00 (двісті тридцять шість) гривень.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                    В.В. Алсуф'єв

Розсилка:

1.  Державне підприємство

    Міністерства оборони України

    «Центральна військова туристська база «Севастополь»

    (вул. Симонка, буд.62,  м. Севастополь, 99002)

2.  Військова частина А0235

(вул. Соловйова буд. 1, м. Севастополь, 99007)