Рішення від 12.06.2025 по справі 380/8400/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2025 рокусправа № 380/8400/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (82482, Львівська область, Стрийський район, м. Моршин, вул. Паркова Площа, 3, ЄДРПОУ 02649905) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо ненадіслання Акту про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування від 18.02.2025 №7517/13-01-04-03/02649905 за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або невручення такого Акту особисто платнику податків (його представнику);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2025 №0105170403.

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо ненадіслання Акту про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування від 19.02.2025 року №7922/13-01-04-03/02649905 за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або невручення такого Акту особисто платнику податків (його представнику);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2025 №0105810403;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо ненадіслання Акту про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування від 19.02.2025 №7920/13-01-04-03/02649905 за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або невручення такого Акту особисто платнику податків (його представнику);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №0110680403.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вручення цих 3 (трьох) Актів про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування: від 18.02.2025 №7517/13-01-04¬03/02649905, від 19.02.2025 №7922/13-01-04-03/02649905 та від 19.02.2025 №7920/13-01-04-03/02649905, мало відбутись в один з таких спосіб - або засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», або особисто. ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», стверджує, що не отримував жоден з цих 3 (трьох) Актів про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування: від 18.02.2025 №7517/13-01-04-03/02649905, від 19.02.2025 №7922/13-01-04-03/02649905 та від 19.02.2025 №7920/13-01-04¬03/02649905, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Податковим органом не була дотримана процедура належного вручення спірних податкових повідомлень-рішень платнику податків, передбачена п. 42.2. ст. 42 ПК України, тобто має місце відсутність належного повідомлення Позивача, як платника податків, про оскаржувані ППР (Позивач не отримував оскаржуване ППР на адресу свого місцезнаходження за допомогою засобів поштового зв`язку АТ «Укрпошта» та/або йому або його представнику не було вручено такі ППР особисто). Зі сторони відповідача має місце порушення п. 86.8. ст. 86 ПК України: прийняття податкового повідомлення-рішення №0105170403 на суму 325 037,36 грн поза межами встановленого строку - на 16-й робочий день з дня, наступного за днем надіслання (вручення) платнику податків (Позивачу) через Електронний кабінет платника податків Акту про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування від 18.02.2025 №7517/13-01-04-03/02649905; прийняття податкового повідомлення-рішення №0110680403 на суму 226 615,61 грн поза межами встановленого строку - на 17-й робочий день з дня, наступного за днем надіслання (вручення) платнику податків (Позивачу) через Електронний кабінет платника податків Акту про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування від 19.02.2025 №7920/13-01-04-03/02649905. Просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що Головне управління ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо дотримання вимог п.201.10 ст.201 ПК України. За результатами перевірки встановлено, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» відповідно до о п. 201.1 ст.201 та або п.192.1 ст.192 ПК України порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. На підставі акта камеральної перевірки від 18.02.2025 №7517/13-01-04-03/02649905 Головне управління ДПС у Львівській області винесло: податкове повідомлення-рішення від 12.03.2025 №0105170403 та нарахувало штрафні санкції на суму 325037,61 грн; податкове повідомлення-рішення від 13.03.2025 №0105810403 та нарахувало штрафні санкції на суму 313761,47 грн; податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №0110680403 та нарахувало штрафні санкції на суму 226615,61 грн. До Позивача застосовано штрафні санкції відповідно до змін, які були внесені до ПК України. ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» подало до ГУ ДПС у Львівській області заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет від 05.08.2024. Твердження позивача про не отримання ним актів перевірки, податкових повідомлень-рішень не відповідають дійсності, оскільки ГУ ДПС у Львівській області скерувало через електронний кабінет акти про проведення камеральної перевірки, що підтверджується квитанціями про доставку документів в електронний кабінет. Податкові повідомлення рішення відповідач скерував через електронний кабінет, що підтверджується квитанціями. Позивач у позовній заяві фактично просить скасувати податкові повідомлення-рішення у зв`язку з тим, що вважає протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Львівській області у зв`язку з не скеруванням актів перевірки поштою. Акт перевірки є службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст.5 КАС України, що може бути оскаржено до адміністративного суду. Вважає,що Головне управління ДПС у Львівській області не допустило бездіяльності щодо скерування актів про проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень. Позивач у позовній заяві сам здійснює посилання на електронний кабінет і додає до матеріалів справи витяги з електронного кабінету. Аналіз оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дає підстави для висновку, що з його змісту можна з`ясувати суть порушення податкового законодавства, а також чітко встановити суму та підставу для застосування штрафу. Стверджує, що процедурні порушення, які не вплинули на правильність визначення змісту податкового правопорушення, підстав та розміру донарахованого грошового зобов`язання/застосованих штрафних санкцій, та які не мали наслідком порушення прав платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання таких актів протиправними. Вважає, що Головне управління ДПС у Львівській області діяло згідно та у відповідності до норм національного законодавства, а отже вважаємо, що доводи позивача викладені у позовній заяві є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що Податкові повідомлення-рішення були надіслані Податковим органом платнику податків через Електронний кабінет платника податків. Зазначені обставини підтверджується скріншотами з Електронного кабінету платника податків. З аналізу відзиву Головного управління ДПС у Львівській області вбачається, що Відповідач визнає факт процедурного порушення строку для прийняття ППР. ГУ ДПС у Львівській області порушила строки, встановлені п. 86.8. ст. 86 ПК України для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

Головне управління ДПС у Львівській області провело камеральні перевірки ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо дотримання вимог п.201.10 ст.201 ПК України.

За результатами перевірки встановлено, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» відповідно до о п. 201.1 ст.201 та або п.192.1 ст.192 ПК України порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

На підставі актів камеральної перевірки від 18.02.2025 №7517/13-01-04-03/02649905, від 19.02.2025 №7922/13-01-04-03/02649905, від 19.02.2025 №79020/13-01-04-03/02649905 Головне управління ДПС у Львівській області винесло:

податкове повідомлення-рішення від 12.03.2025 №0105170403, яким позивачу нараховано штрафні санкції на суму 325037,61 грн;

податкове повідомлення-рішення від 13.03.2025 №0105810403, яким позивачу нараховано штрафні санкції на суму 313761,47 грн;

податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №0110680403, яким позивачу нараховано штрафні санкції на суму 226615,61 грн.

ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства у зв`язку з чим звернулося з позовом до суду.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Кодексу щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

До 31 грудня 2015 року була чинною редакція пункту 201.10 статті 201 ПК України згідно з якою у разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

З 1 січня 2016 року ця норма викладена у редакції, відповідно до якої у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Відповідно до змісту цієї норми в редакції з 1 січня 2017 року у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

За змістом положень другого речення цієї норми таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операції з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із пунктом 120.1 статті 120 та підпунктів 69.1, 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів, передбачених статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статті 192 та статті 201 Податкового кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування».

Законом від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-ІХ) підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до ПН у ЄРПН, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.

Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, встановлюється у таких розмірах:

до 15 календарних днів - 2 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;

від 16 до 30 календарних днів - 5 відсотків такої суми ПДВ;

від 31 до 60 календарних днів - 10 відсотків такої суми ПДВ;

від 61 до 365 календарних днів - 15 відсотків такої суми ПДВ;

на 366 і більше календарних днів - 25 відсотків такої суми ПДВ.

Штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.

При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 25 Порядку заповнення податкової накладної затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Отже, зміст наведеного дає підстави вважати, що пункт 192.1 статті 192 ПК України визначає підстави та порядок складання РК, натомість пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України уточнюють процедуру реєстрації РК у певний часовий період.

Статтею 192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів / послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів / послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а)постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б)отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів / послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Тобто постачальник має право зменшити податкові зобов`язання залежно від своєчасності реєстрації розрахунку коригування на зменшення отримувачем (покупцем) з урахуванням вищезазначених строків, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому такий розрахунок коригування складено (у разі своєчасної реєстрації отримувачем (покупцем)) або зареєстровано (у разі несвоєчасної реєстрації отримувачем (покупцем)).

Отримувач (покупець) зобов`язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу виникли підстави для складання такого розрахунку коригування продавцем.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених зі по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

-для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

-для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, визначені пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі - Порядок № 1246), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (пункти 12 та 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (пункт 14 Порядку № 1246).

Статтею 192 Кодексу визначено обов`язок покупця зменшити податковий кредит або при поверненні суми попередньої оплати товарів / послуг, або у випадках повернення товарів / послуг незалежно від факту реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН (надсилання такого розрахунку коригування для реєстрації в ЄРПН контрагентом). Тому обов`язок проведення такого коригування податкового кредиту є підтвердженням того, що контрагент- покупець є обізнаним про необхідність реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Чинним законодавством передбачено механізм для забезпечення покупцем товарів / послуг виконання своїх обов`язків та реалізації прав в частині отримання від продавця розрахунку коригування на зменшення для наступної його реєстрації в ЄРПН.

Підпункт 201.10 статті 201 Кодексу передбачає, що у разі допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу) податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець / продавець таких товарів / послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця / покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів / послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів / послуг.

Отже, відповідно до визначених у абзаці двадцять п`ятому пункту 201.10 статті 201 ПК України нормативних положень, чинних на час спірних правовідносин, на які послався суд апеляційної інстанції, механізм подання скарги передбачений передусім для випадків, коли постачальник припускається помилки в реквізитах ПН/РК або порушує строки їх реєстрації в ЄРПН, що безпосередньо впливає на права покупця. Однак у ситуації, коли постачальник складає РК в один день, а надсилає його покупцеві пізніше, формально не відбувається порушення строків реєстрації самим постачальником, оскільки обов`язок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації покладається саме на покупця. Таким чином, подання скарги на постачальника за затримку в надсиланні РК не матиме правового ефекту, адже пункт 201.10 ПК України не охоплює таких випадків і не встановлює відповідальності постачальника за несвоєчасне направлення РК покупцеві.

Форма заяви про допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7) (далі - додаток 7) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Виходячи з форми додатку 7 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі його відмови скласти та надати розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв`язку з придбанням товарів / послуг або факт отримання / повернення таких товарів / послуг.

Тобто у разі ненадання платником податку - продавцем розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг, доцільним є подання платником податку - покупцем до податкової декларації з ПДВ заяви із скаргою на такого продавця та копій документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, у тому числі документів, що засвідчують дату отримання такого розрахунку коригування.

Платник податку отримувач (покупець), на якого покладено обов`язок реєстрації розрахунку коригування, після повернення товарів / послуг або попередньої оплати за товари / послуги зобов`язаний зменшити податковий кредит на дату складання такого розрахунку коригування і незалежно від дати реєстрації в ЄРПН, і у разі ненадсилання такого розрахунку коригування для реєстрації постачальником в ЄРПН у терміни, визначені пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, має право подати скаргу на такого постачальника у складі декларації за відповідний звітний період.

Тому дотримання платником наведених норм, що підтверджує факт несвоєчасного отримання платником - контрагентом розрахунку коригування, може бути підставою прийняття комісією рішення щодо відсутності підстав винесення податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду заперечень.

Порушення строків реєстрації розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг фіксується актом камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації в ЄРПН таких розрахунків коригування, а в рамках положень Кодексу платник має право звертатися із запереченнями до акту та/або поданих документів у рамках розгляду скарг відповідно до статті 56 Кодексу, що забезпечить розгляд (врахування) обставин отримання розрахунку коригування із запізненням і відповідно прийняття обґрунтованого рішення ДПС.

Подання до податкової декларації з ПДВ, зокрема звітного (податкового) періоду, в якому таким покупцем зменшено податковий кредит, заяви зі скаргою на продавця (додаток 7), який не направив розрахунок коригування покупцю та копії відповідних документів згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного продавця. Право на подання заяви зі скаргою має також продавець у випадку порушення покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування.

Після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, за якою податкова накладна/ розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.

Суд встановив, що Головне управління ДПС у Львівській області провело камеральні перевірки ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо дотримання вимог п.201.10 ст.201 ПК України.

За результатами перевірки встановлено, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» відповідно до п. 201.1 ст.201 та п.192.1 ст.192 ПК України: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за квітень травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2023 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2025 №0105170403 та нараховано штрафні санкції на суму 325037,61 грн; порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 та винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2025 №0105810403 та нараховано штрафні санкції на суму 313761,47 грн; порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за жовтень, грудень, листопад 2024 та винесено податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №0110680403 та нараховано штрафні санкції на суму 226615,61 грн.

Відповідач зазначає, що до Позивача застосовано штрафні санкції відповідно до змін, які були внесені до ПК України.

В обґрунтування протиправності податкових повідомлень-рішень від 12.03.2025 №0105170403, від 13.03.2025 №0105810403, від 17.03.2025 №0110680403 позивач зазначає, що вони були надіслані Податковим органом платнику податків через Електронний кабінет платника податків. Зазначені обставині підтверджуються скріншотами з Електронного кабінету платника податків. Вказує, що податковий орган порушив порядок проведення камеральних перевірок та не вручив платнику податків Акти камеральних перевірок. Стверджує, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», у порядку ст. 42.4 ПК України не подавав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет. Вважає, що вручення цих 3 (трьох) Актів про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування: від 18.02.2025 року №7517/13-01-04¬03/02649905, від 19.02.2025 року №7922/13-01-04-03/02649905 та від 19.02.2025 року №7920/13-01-04-03/02649905, мало відбутись в один з таких спосіб - або засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», або особисто. Позивач стверджує, що відповідач порушив п. 86.8. ст. 86 ПК України, а саме прийняв податкові повідомлення-рішення поза межами встановленого строку.

Отже, обґрунтування протиправності спірних податкових повідомлень-рішень зводиться лише до процедур проведення камеральних перевірок, процедур прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. При цьому, розмір штрафних санкцій, кількість днів порушення реєстрації ПН/РК в ЄРПН позивачем не оскаржується, що свідчить про те, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» погоджується з ними.

Реєстрація податкової накладної є податковим обов`язком платника податку. Цей обов`язок не змінювався (не виключався) ані під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), ані після введення в Україні воєнного стану.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України (пункт 2.1 статті 2 ПК України) з 27 травня 2022 року скасував встановлений до цього мораторій на застосування штрафних санкцій, передбачений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Тобто, саме у період з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року діяв мораторій на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в тому числі й тих, граничний строк реєстрації яких припадав до 01 березня 2020 року.

З набранням чинності Закону України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов`язку.

Пункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установив, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок, в тому числі й щодо своєчасної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов`язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку відповідальність, передбачена статтею 120-1 ПК України, до цього платника податків не застосовується.

Верховний Суд у постановах від 02 квітня 2024 року у справі № 520/18349/23, від 16 липня 2024 року у справі №440/2936/23 висловив правову позицію, за змістом якої та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, у будь-якому випадку не позбавляє платників податків права довести у визначений спосіб факт неможливості своєчасно виконати свій обов`язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком.

Суд зазначає, що сторони не надали доказів того, що позивач звертався до контролюючого органу із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків у спірний період. Обставини прийняття ГУ ДПС рішення про неможливість виконання податкових обов`язків в частині своєчасної реєстрації спірних у цій справі ПН відсутні, відповідно, як правильно зазначили суди, позивач вважається таким, що мав можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, а підстави для звільнення позивача від відповідальності на підставі пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України відсутні.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Кодексу щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за квітень травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2023 року, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 року, за жовтень, грудень, листопад 2024 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з порядком, визначеним пунктом 86.7 статті 86 Кодексу платник податку має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. ХХ Кодексу та наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 щодо підприємців, які не можуть виконувати податкові зобов`язання через війну, не застосовуються штрафні санкції. Але таку можливість необхідно довести документально. Підтвердити неможливість виконання своїх податкових обов`язків необхідно заявою, яку слід подати до ДПС за місцем реєстрації суб`єкта господарювання.

ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» такої заяви не подав.

Не надав і суду позивач доказів звернення до податкового органу про підтвердження неможливості виконання ним обов`язку щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом № 2876-IX, який набрав чинності 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану визначені збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997 зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від 24 вересня 2024 року у справі № 500/261/24 Верховний Суд висловив правову позицію про те, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації. Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Зазначення в пунктах 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні» не є та не може розцінюватись як пряма вказівка, що зазначені пункти мають зворотну дію в часі, тобто що їх дія має поширюватися на правовідносини, які виникли з 24 лютого 2022 року.

Відповідно, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

У постанові від 18 лютого 2025 року у справі № 400/226/24 Верховний Суд також зазначав, що положення пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України перебувають у нерозривній єдності. Такого роду підхід обумовлюється формально-юридичною логікою: приписи пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України мають взаємно відсильні норми одна на одну. Положеннями Закону № 2876-ІX не було скасовано чи прямо призупинено дію приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. З формально-юридичної точки зору, вище зазначені приписи ПК України і надалі продовжують діяти. При цьому, колізія в аспекті одночасної дії різних правил регулювання відповідних відносин наразі долається колізійним принципом «Lex posterior derogat legi priori» (новий закон превалює над старим законом), що однак не означає зворотної дії в часі нового закону. Механіка правового регулювання, яка передбачена у пунктах 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України перебуває у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Більше того, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачає окремий склад податкового правопорушення, так як фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пункту 201.10. статті 201 ПК України. Положення пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не є можливою.

Верховний Суд вже вирішував питання його застосовності, висловивши відповідні висновки зокрема у постановах від 24 вересня 2024 року у справі № 520/24541/23, від 24 вересня 2024 року у справі №560/19985/23, від 24 вересня 2024 року у справі №560/9886/23.

Верховний Суд зазначив, що системний аналіз загальних норм (статті 120-1 і 201 ПК України) і тимчасових (пункти 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) дає підстави для висновку, що станом на час виникнення спірних правовідносин ПК України, фактично, розділив розмір фінансової відповідальності за податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних на дві категорії в залежності від норми, якою такий строк був встановлений, а саме:

1) у випадку, якщо до конкретної податкової накладної застосовним є строк її граничної реєстрації, встановлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної поза таким строком утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України;

2) у випадку, якщо до конкретної податкової накладної застосовним є строк її граничної реєстрації, встановлений пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, реєстрація податкової накладної поза таким строком утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Отже, розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних залежить від складу правопорушення, допущеного платником податків.

Це свідчить про відсутність колізії між загальними нормами (статті 120-1 і 201 ПК України) і тимчасовими (пункти 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України), оскільки відсутні підстави вважати, що одне і те саме питання станом на час виникнення спірних правовідносин врегульовувалося різними нормами права по-різному.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23 підтримав позицію про незастосовність пунктів 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у подібних справах (коли строк для реєстрації податкових накладних розпочався і закінчився до 08 лютого 2023 року) в тому числі з точки зору правового регулювання, що міститься у пункті 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Суд зазначає, що введення воєнного стану в Україні було непередбачуваною подією, яка спонукала законодавця швидко реагувати на зміну суспільних відносин, що зумовило як внесення нових положень до ПК України, так і їх поступову зміну залежно від ситуації, яка складалася через дію воєнного стану. При цьому, жодна нововведена норма в ПК України не звільняла платника податків від обов`язку, в тому числі своєчасної реєстрації податкових накладних, а лише запроваджувала певні умови, за яких не наступає відповідальність за несвоєчасне його виконання з причин, пов`язаних із дією воєнного стану. Запровадження ж таких умов задля звільнення від відповідальності платників податків, які не мали можливості у певний проміжок часу виконати свої податкові обов`язки, не свідчить про те, що усі платники податків перебували у стані правової невизначеності щодо обсягу їх прав і обов`язків.

Такий підхід висловлений і в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2025 року у справі №280/3447/23.

Враховуючи те, що позивач не здійснив (не забезпечив) своєчасну реєстрацію розрахунку коригування до податкових накладних в ЄРПН, за наслідками проведеної камеральної перевірки ГУ ДПС у Львівській області правомірно застосовано штрафні санкції податковими повідомленнями - рішеннями від 12.03.2025 №0105170403, від 13.03.2025 №0105810403, від 17.03.2025 №0110680403.

Щодо твердження позивача про не скерування актів перевірки, податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення (на думку позивача), є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та " "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та " "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Суд встановив, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» подано до ГУ ДПС у Львівській області заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет від 05.08.2024.

Норма ст. 42 ПК України містить імперативну норму, яка визначає, що документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Суд зазначає, що твердження позивача про не отримання ним Актів перевірки, податкових повідомлень-рішень не відповідають дійсності, оскільки ГУ ДПС у Львівській області скерувало через електронний кабінет Акти про проведення камеральної перевірки: від 18.02.2025 №7517/73-01-04-03/02649905, що підтверджується квитанцією про доставку документів в електронний кабінет від 18.02.2025; від 19.02.2025 №7922/13-01-04-03/02649905, що підтверджується квитанцією про доставку документів в електронний кабінет від 20.02.2025; від 19.02.2025 №7920/13-01-04-03/02649905, що підтверджується квитанцією про доставку документів в електронний кабінет від 20.02.2025.

Податкові повідомлення рішення відповідач скерував через електронний кабінет, що підтверджується квитанціями: від 12.03.2025 ( ППР від 12.03.2025 №0105170403); від 13.03.2025 (ППР від 13.03.2025 №0105810403); від 18.03.2025 (ППР від 17.03.2025 №0110680403).

Суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Львівській області не допустило бездіяльності щодо скерування актів про проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень. Позивач позовній заяві сам здійснює посилання на електронний кабінет і додає до матеріалів справи витяги з електронного кабінету.

А тому процедурні порушення, які не вплинули на правильність визначення змісту податкового правопорушення, підстав та розміру донарахованого грошового зобов`язання/застосованих штрафних санкцій, та які не мали наслідком порушення прав платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання таких актів протиправними.

Суд зазначає, що підставами для скасування податкових повідомлень-рішень є не будь-які порушення, допущені під час проведення камеральних перевірок, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами таких перевірок та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень: від 12.03.2025 №0105170403, від 13.03.2025 №0105810403, від 17.03.2025 №0110680403.

Отже, межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Позивач не навів та не надав суду доказів наявності причинно-наслідкових зв`язків між процедурними порушеннями допущеними контролюючим органом (на переконання платника податків) під час проведення перевірки та висновків сформованих за результатами такої перевірки.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що порушення на які покликається позивач є необґрунтованими та в цілому не є фундаментальними та такими, що є підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович