Постанова від 12.06.2025 по справі 478/199/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 478/199/25

Перша інстанція: суддя Томашевський О.О.,

повний текст судового рішення

складено 24.03.2025, смт. Казанка

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Сектору поліцейської діяльності №1 Баштанського РУП ГУНП в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: лейтенант поліції Кравчина Олександр Андрійович, про визнання неправомірними дій працівників поліції у винесенні постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення поліції №1 Сектору поліцейської діяльності №1 Баштанського РУП ГУНП в Миколаївській області (далі ГУНП) та просив визнати неправомірними дії працівників поліції ГУНП у винесені постанови серії ЕНА №3935471 від 25.01.2025 року щодо відмови в наданні посвідчення на право користування автомобілем.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2025 року адміністративний позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись з даною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2025 року адміністративний позов залишено без руху та позивачу надано час для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску, уточненого адміністративного позову, оформленого у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України.

Позивачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку.

19 березня 2025 року, на виконання наведеної вище ухвали, представником позивача адвокатом Ляшенко М.Д. подано нову редакцію позовної заяви, згідно якої останній просив поновити строк на звернення до суду з позовною заявою, мотивуючи причини пропуску строку тим, що ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 22.02.2025 року було задоволено скаргу позивача та зобов`язано слідчого Відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області внести до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.365 КК України, яку отримано 05.03.2025 року.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду було відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП про визнання неправомірними дій працівників поліції у винесенні постанови повернуто позивачеві.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником не надано жодних доказів та обґрунтувань щодо поважності причин пропуску десятиденного строку на звернення до суду про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як встановлено пунктом 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд повертає позовну заяву позивачу.

У свою чергу, поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем оскаржуються дії працівників поліції ГУНП у винесені постанови серії ЕНА №3935471 від 25.01.2025 року щодо відмови в наданні посвідчення на право користування автомобілем.

Разом з тим, адміністративний позов подано до суду першої інстанції 25 лютого 2025 року, тобто з пропуском 10-тиденного строку, встановленого ч.2 ст.286 КАС України.

В заяві про поновлення процесуального строку та апеляційній скарзі скаржник, як на підставу для поновлення строку для звернення до суду, посилається на отримання ним ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 22.02.2025 року - 05.03.2025 року.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржено дії відповідача щодо складання відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення, у зв`язку з неправомірною поведінкою поліцейського, які мали місце саме 25.01.2025 року.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, отримання позивачем 05.03.2025 року ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 22.02.2025 року не спростовує того факту, що позивач був обізнаний (або повинен був бути обізнаний) про наявність спірної постанови, яку він фактично оскаржує, саме з 25.01.2025 року.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Отже, апеляційний суд приходить до переконання, що позивачем пропущений встановлений статтею 286 КАС України десятиденний строк звернення до суду.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено, та підтверджується належними і допустимими доказами.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 122 КАС України, особа, яка вважає, що рішенням, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси, повинна подати відповідну позовну заяву у визначений законодавством строк, а у випадку його пропуску з поважних причин в найкоротший час після того, як відпали обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

У рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 Конституційний Суд України роз`яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, а інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain № 11681/85).

Позивачем у межах даної справи суду не було надано належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що позивач не навів належних доказів поважності пропуску десятиденного строку передбаченого статтею 286 КАС України.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, такі обставини не є переконливими для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Резюмуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що враховуючи недоведеність заявником існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, визнання неповажними зазначених заявником причин пропуску строку, та фактичне невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху - позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення а ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк