Постанова від 06.06.2025 по справі 280/7908/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року

м. Київ

справа № 280/7908/23

касаційне провадження № К/990/48208/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року (головуючий суддя - Кисіль Р.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Семененко Я.В.; судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)

у справі № 280/7908/23

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2023 року № 0001847/5101.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 27 травня 2024 року позовні вимоги задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19 листопада 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖПРОМГРУП», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР», Товариством з обмеженою відповідальністю «АСКОМ СЕРВІС», Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСЕРВІС Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІН ІМПЕКС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПИ-НКО ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ГІЛЬДІЯ УКРАЇНСЬКИХ МАШИНОБУДІВНИКІВ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС-КОМПАНІ», Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ЛЮКС», Товариством з обмеженою відповідальністю «РІМОЛ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕХНОМЕТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЗА-НУЛЬ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ РТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГСИНТЕЗ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД УКРСПЕЦМАШ», Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ФАБРИКА ПАПЕРОВОЇ ПРОДУКЦІЇ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗОФІКС», Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНЖЕНИРІНГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНВЕСТИТОР», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІАН ПЛЮС».

Верховний Суд ухвалою від 19 грудня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП.

30 грудня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, у декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року (від 20 квітня 2023 року № 9086072826) з урахуванням уточнюючого розрахунку (від 18 травня 2023 року № 9116016284), за результатами якої складено акт від 19 червня 2023 року № 645/32-00-51-01-04/00191230.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 192.1 статті 192, підпункту «а» пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей та послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖПРОМГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР», Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОМ СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСЕРВІС Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІН ІМПЕКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РЕДВУД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИ-НКО ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ГІЛЬДІЯ УКРАЇНСЬКИХ МАШИНОБУДІВНИКІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС-КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ЛЮКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «РІМОЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕХНОМЕТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЗА-НУЛЬ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ РТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГСИНТЕЗ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД УКРСПЕЦМАШ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ФАБРИКА ПАПЕРОВОЇ ПРОДУКЦІЇ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗОФІКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНЖЕНИРІНГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНВЕСТИТОР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІАН ПЛЮС» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган наголошував на неможливості здійснення контрагентами платника задекларованих господарських операцій внаслідок: недостатньої чисельності працюючих; відсутності/незначної наявності основних засобів; відсутності технічної та матеріальної бази для виконання робіт/надання послуг; відсутності дозвільних документів (ліцензій, дозволів тощо); неможливості виробництва товарно-матеріальних цінностей; невстановлення фактичних виробників активів по ланцюгам придбання/реалізації.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2023 року № 0001847/5101, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2023 року на 19377324,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: рахунків-фактур; видаткових накладних; актів надання послуг зі звітами; податкових накладних; коригувальних рахунків; коригувальних видаткових накладних; платіжних інструкцій; прибуткових ордерів; актів списання товарно-матеріальних цінностей; залізничних накладних; товарно-транспортних накладних; експрес-накладних; паспортів та сертифікатів якості; карток вимірювань; оборотно-сальдових відомостей тощо.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи відповідача про відсутність у постачальників платника достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок, а також непідтвердження придбання активів по ланцюгам постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Східного МУ ДПС по роботі з ВПП без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова