Постанова від 05.06.2025 по справі 160/4145/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року

м. Київ

справа № 160/4145/23

адміністративне провадження № К/990/7438/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

за участі:

секретаря судового засідання: Бугаєнко Н. В.,

представники позивача Співак Н. М.,

Полуциганкова І. В.,

представник відповідача Маланія М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/4145/23

за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Царікова О. В.) від 10 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Щербак А. А., Баранник Н. П., Малиш Н. І.) від 24 січня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2023 року Приватне акціонерне товариство «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (далі ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН») звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому, з урахуванням уточнень від 24 травня 2023 року, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 378/32-00-07-06-26 від 09 грудня 2022 року, № 379/32-00-07-06-26 від 09 грудня 2022 року, № 380/32-00-07-06-26 від 09 грудня 2022 року, № 54/32-00-04-01-02-05-30926946 від 19 січня 2023 року, № 55/32-00-04-01-02-05-30926946 від 19 січня 2023 року, № 56/32-00-04-01-02-05-30926946 від 19 січня 2023 року; № 116/32-00-07-06-19 від 08 лютого 2023 року, № 117/32-00-07-06-19 від 08 лютого 2023 року, № 118/32-00-07-06-19 від 08 лютого 2023 року; № 154/32-00-04-01-02-01-30926946 від 21 лютого 2023 року; від 17 січня 2023 року № 43/32-00-04-01-02-01-30926946; № 202/32-00-04-01-02-01-30926946 від 17 березня 2023 року, № 286/32-00-04-01-02-01-30926946 від 17 квітня 2023 року.

2. В обґрунтування позову позивач зазначав, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є протиправними та необґрунтованими. Зокрема наголошував, що операції з придбання позивачем товарів та послуг за договорами, укладеними з вказаними в акті перевірки контрагентами, є реальними, їх реальність підтверджується, в тому числі первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства України, згідно яких здійснювалося постачання, отримання, оплата та оприбуткування товару (робіт/послуг). Економічний зміст відповідних операцій з переліченими в акті перевірки контрагентами полягає в необхідності забезпечення нормальної господарської діяльності позивача як промислового підприємства, для чого ним здійснювалося придбання необхідного обладнання, матеріалів, запасних частин, послуг. З огляду на вказане вважає, що Товариством дотримано всі передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України) умови для формування податкового кредиту з ПДВ.

Водночас позивач зазначає, що непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагентів, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Позивач також зазначив про здійснення розрахунку за операціями із постачальником ТОВ «ЕНЕРГО-С», що підтверджується платіжним дорученням № 0000132867. Щодо взаємовідносин з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для позбавлення його права на відшкодування ПДВ за операціями, здійсненими з вказаним контрагентом за відповідні періоди, оскільки ним виконані усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування за наявності необхідних документальних підтверджень розміру податкового кредиту.

При цьому позивач звертав увагу й на безпідставність висновків контролюючого органу, щодо того, що взаємовідносини ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» підпадають під дію Постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» (далі - Постанова КМУ № 187), внаслідок чого правочини між позивачем та вказаним контрагентом є нікчемними. Позивач зазначає, що при здійсненні операцій з погашення кредиторської заборгованості за поставлену ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» продукцію позивачем не було порушено мораторію, встановленого Постановою КМУ № 187.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: від 09 грудня 2022 року № 378/32-00-07-06-26 (форми В1), від 09 грудня 2022 року № 379/32-00-07-06-26 (форми В3), від 09 грудня 2022 року № 380/32-00-07-06-26 (форми В4), від 19 січня 2023 року № 54/32-00-04-01-02-05-30926946 (форми В1), від 19 січня 2023 року №55/32-00-04-01-02-05-30926946 (форми В4), від 19 січня 2023 року № 56/32-00-04-01-02-05-30926946 (форми В3), від 08 лютого 2023 року №116/32-00-07-06-19 (форми В1), від 08 лютого 2023 року № 117/32-00-07-06-19 (форми В3), від 08 лютого 2023 року № 118/32-00-07-06-19 (форми В4), від 21 лютого 2023 року № 154/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В3), від 17 січня 2023 року № 43/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В3), від 17 березня 2023 року № 202/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В), від 17 квітня 2023 року № 286/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В3).

Стягнуто на користь ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26 840 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 27 лютого 2024 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» в задоволенні позову.

При цьому в касаційній скарзі Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року по справі № 160/4145/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

5. Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

Цією ж ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року по справі № 160/4145/23.

6. 21 березня 2024 року до Верховного Суду від ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року - без змін.

7. 08 травня 2024 року до Верховного Суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла заява про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року по справі № 160/4145/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

8. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

9. 24 травня 2024 до Верховного Суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла повторна заява про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року по справі № 160/4145/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

10. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року відмовлено Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків в задоволенні заяви про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року по справі № 160/4145/23.

11. 04 липня 2024 року до Верховного Суду від ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» надійшла заява про долучення додаткових пояснень та документів до матеріалів справи.

12. Також 25 вересня 2024 року до Верховного Суду від ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

13. 20 березня 2025 року до Верховного Суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення у справі.

14. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2025 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний у відкрите судове засідання на 05 червня 2025 року.

15. 30 травня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

16. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2025 року вказане клопотання задоволено.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що видами діяльності позивача є: виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (основний) (код КВЕД 24.20), виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11), професійно-технічна освіта (код КВЕД 85.32), оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), діяльність у сфері архітектури (код КВЕД 71.11), відновлення відсортованих відходів (код КВЕД 38.32).

18. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за деклараціями з податку на додану вартість за лютий 2022 року (вх. № 9042915070 від 21 березня 2022 року з урахуванням уточнюючих розрахунків), березень 2022 року (вх. № 9047783834 від 21 квітня 2022 року), квітень 2022 року (вх. № 9053489024 від 20 травня 2022 року), травень 2022 року (вх. № 9088111187 від 20 червня 2022 року) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

19. За результатами перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було складено акт перевірки від 07 листопада 2022 року № 483/32-00-07-06-26-21/30926946, згідно висновку якого встановлено порушення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» пункту 44.1 статті 44, підпункту «а» пункту 198.1, абзаців першого-третього пункту 198.2, абзаців першого-другого пункту 198.3 статті 198 ПК України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до порушення пункту 200.1, абзацу «в» пункту 200.4 статті 200 розділу V ПК України в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту (р. 21 податкової декларації з ПДВ) за травень 2022 року на 50 023 грн та абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 в частині завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1 податкових декларацій з ПДВ) за лютий 2022 року на суму 12 082 грн.

Зазначено, що у відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України, у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відсутнє право на бюджетне відшкодування всього на суму 70 289 195 грн, в т.ч: в лютому 2022 року на суму 30 332 521 грн, в березні 2022 року на суму 6 666 667 грн, в квітні 2022 року на суму 3 393 281 грн, в травні 2022 року на суму 29 896 726 грн.

20. 09 грудня 2022 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акту перевірки від 07 листопада 2022 року № 483/32-00-07-06-26-21/30926946 були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 378/32-00-07-06-26, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунку платника у банку та нараховано штраф: сума завищення бюджетного відшкодування 12 082 грн, штрафні (фінансові) санкції 6 041 грн.

- № 379/32-00-07-06-26, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період лютий 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року в розмірі 33 532 088 грн.

- № 380/32-00-07-06-26, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 50 023 грн.

21. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся зі скаргою до ДПС України.

22. Рішенням ДПС України від 16 лютого 2023 року № 3807/6/99-00-06-01-02-06 зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

23. Також судами встановлено, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за деклараціями з податку на додану вартість за червень 2022 року (вх. № 9133988825 від 20 липня 2022 року), липень 2022 року (вх. № 9163387091 від 22 серпня 2022 року), серпень 2022 року (вх. № 9187776059 від 20 вересня 2022 року) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

24. За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки від 19 грудня 2022 року № 573/32-00-04-01-02-05/30926946, згідно висновку якого встановлено порушення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» пункту 44.1 статті 44, підпункту «а» пункту 198.1, абзаців першого-третього пункту 198.2, абзаців першого-другого пункту 198.3 статті 198 ПК України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до порушення пункту 200.1, абзацу «в» пункту 200.4 статті 200 розділу V ПК України в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту (р. 21 податкової декларації з ПДВ) за травень 2022 року на 28 545 грн, за липень 2022 року на 20 087 грн, за серпень 2022 року на 111 115 грн, та абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України в частині завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1 податкових декларацій з ПДВ) за червень 2022 року у розмірі 31 371 грн, за серпень 2022 року у розмірі 1 141 984 грн.

Зазначено, що у відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України, у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відсутнє право на бюджетне відшкодування всього на суму 68 732 487 грн, в т. ч. по періодам червень 2022 року на суму 16 218 431 грн, липень 2022 року на суму 40 916 676 грн, серпень 2022 року на суму 11 597 380 грн.

25. 19 січня 2023 року відповідачем на підставі акту перевірки від 19 грудня 2022 року № 573/32-00-04-01-02-05/30926946 були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 54/32-00-04-01-02-05-30926946, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунку платника у банку та нараховано штраф: сума завищення бюджетного відшкодування 1 173 355 грн, штрафні (фінансові) санкції 586 677,50 грн.

- № 55/32-00-04-01-02-05-30926946, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 159 747 грн.

- № 56/32-00-04-01-02-05-30926946, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року в розмірі 68 732 487 грн.

26. Також, у період з 28 листопада 2022 року по 30 грудня 2022 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за деклараціями з податку на додану вартість за вересень 2022 року (вх. № 9215535340 від 20 жовтня 2022 року), з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

27. За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки від 06 січня 2023 року № 4/32-00-07-06-14/30926946, згідно висновку якого встановлено порушення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» пункту 44.1 статті 44, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2, абзаців 1, 2 пункту 198.3 статті 198 ПК України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до порушення пункту 200.1, абзацу «в» пункту 200.4 статті 200 розділу V ПК України в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту (р. 21 податкової декларації з ПДВ) за вересень 2022 року на 7 137 грн, та абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України в частині завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1 податкових декларацій з ПДВ) за вересень 2022 року у розмірі 8 674 561 грн.

Зазначено, що у відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України, у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відсутнє право на бюджетне відшкодування у сумі 97 072 грн за вересень 2022 року.

28. 08 лютого 2023 року відповідачем на підставі акту перевірки № 4/32-00-07-06-14/30926946 від 06 січня 2023 року були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 116/32-00-07-06-19, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунку платника у банку та нараховано штраф: сума завищення бюджетного відшкодування 8 674 561 грн, штрафні (фінансові) санкції 4 337 280,50 грн.

- № 117/32-00-07-06-19, згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період вересень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 38 752 грн.

- № 118/32-00-07-06-19, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7 139 грн.

29. Крім того судами встановлено, що у період з 22 листопада 2022 року по 20 грудня 2022 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за жовтень 2022 року.

30. За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки № 609/32-00-04-01-02-01-30926946 від 20 грудня 2022 року, яким встановлено, що у відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України, у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2022 року на суму 16 103 844 грн.

31. 17 січня 2023 року відповідачем на підставі акту перевірки № 609/32-00-04-01-02-01-30926946 від 20 грудня 2022 року, було винесено податкове повідомлення-рішення № 43/32-00-04-01-02-01-30926946, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період жовтень 2022 року в розмірі 16 103 844 грн.

32. Також у період з 21 грудня 2022 року по 19 січня 2023 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за листопад 2022 року.

33. За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки від 19 січня 2023 року № 43/32-00-04-01-02-01-30926946, яким встановлено, що у відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України, у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2022 року на суму 13 117 677 грн.

34. 21 лютого 2023 відповідачем на підставі акту перевірки від 19 січня 2023 року № 43/32-00-04-01-02-01-30926946, було винесено податкове повідомлення-рішення № 154/32-00-04-01-02-01-30926946 згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 13 117 677 грн.

35. Крім того у період з 23 січня 2023 року по 17 лютого 2023 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за грудень 2022 року.

36. За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки від 17 лютого 2023 року № 112/32-00-04-01-02-01-30926946, яким встановлено, що у відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України, у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2022 року на суму 3 371 262 грн.

37. 17 березня 2023 року відповідачем на підставі акту перевірки від 17 лютого 2023 року № 112/32-00-04-01-02-01-30926946, було винесено податкове повідомлення-рішення № 202/32-00-04-01-02-01-30926946 згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період грудень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 3 371 262 грн.

38. Також у період з 21 лютого 2023 року по 21 березня 2023 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за січень 2023 року.

39. За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки від 21 березня 2023 року № 200/32-00-04-01-02-01-30926946, яким встановлено, що у відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України, у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відсутнє право на бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2023 року на суму 45 324 919 грн.

40. 17 квітня 2023 року відповідачем на підставі акту перевірки від 21 березня 2023 року № 200/32-00-04-01-02-01-30926946, було винесено податкове повідомлення-рішення № 286/32-00-04-01-02-01-30926946 згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 5 560 135 грн.

41. Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та відмови в отриманні бюджетного відшкодування ґрунтуються на тому, що перевіркою встановлено завищення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ФОРНАС ГРУП», ТОВ «РАДОС СВ», ТОВ «І Т С», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «БЛАНЕС-ТОРГ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЕКСАНДР», ТОВ «ФОРНАС ГРУП»; ТОВ «КРИВБАСПІДШИПНИК», діяльність яких перевіркою визнана як така, що не має реальних наслідків з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано відсутністю в контрагентів платника в достатній кількості трудових ресурсів, основних та виробничих засобів, необхідних для виконання спірних поставок, непідтвердженням придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання.

42. Крім того, за висновками перевіряючих, позивач у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року відобразив взаємовідносини з постачальником ТОВ «ЕНЕРГО-С» по податковій накладній № 81 від 08 лютого 2022 року. Фактична сплата згідно наданого позивачем платіжного доручення від 20 лютого 2022 року № 0000132867 відбулася 20 липня 2022 року. Таким чином, станом на 28 лютого 2022 року сума податку не була фактично сплачена позивачем за поставлені контрагентом товари.

43. Згідно позиції контролюючого органу, у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування з відповідні періоди по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ «КЬЮ. ЕФ. ЕМ. КЛІНІНГ», ТОВ «Трансполіс плюс», ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ», які згідно рішень комісій контролюючих органів за місцем обліку вказаних контрагентів, визнано їх такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв).

44. Також відповідач вважає, що у ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість, заявленого у відповідних деклараціях по взаємовідносинах з постачальником ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ.А.М.КУЗЬМІНА» з огляду на наявність ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року у справі № 757/23352/22-к у кримінальному провадженні № 62021000000000146 від 16 лютого 2021 року.

45. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

46. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що контролюючий орган в ході здійснення перевірки дійшов помилкових висновків щодо недотримання позивачем норм податкового законодавства, у зв`язку з чим відповідачем було винесено протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню.

47. Зокрема, оцінюючи господарські операції позивача з переліченими вищи контрагентами, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: специфікацій; рахунків-фактур; видаткових накладних; податкових накладних; платіжних доручень; банківських виписок; прибуткових ордерів; транспортної документації; сертифікатів на товар.

48. Водночас, за висновками судів, контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

49. Доводи відповідача про відсутність у постачальників платника достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок, а також непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

50. Суди попередніх інстанцій також зауважено, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на витрати з податку на прибуток, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

51. Оцінюючи доводи податкового органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування по операціям з ТОВ «Трансполіс плюс», ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ» та ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ», суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх необґрунтованість, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ», ТОВ «Трансполіс плюс» мали місце до прийняття рішення про відповідність вказаних підприємств критеріям ризиковості. Водночас рішення про відповідність ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» критеріям ризиковості скасовано в судовому порядку.

52. Судами попередніх інстанцій також визнано також необґрунтованими твердження податкового органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування, сформоване за рахунок податкового кредиту за операціями з постачальником ТОВ «ЕНЕРГО-С» через нібито відсутність оплати за товар, оскільки згідно наявних у матеріалах справі доказів, придбані позивачем у ТОВ «ЕНЕРГО-С» товари були оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується рахунком на оплату № 65 від 08 лютого 2022 року та платіжним дорученням № 0000132867.

53. Крім того, надаючи оцінку твердженням контролюючого органу про відсутність права ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ по операціям з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» за відповідні періоди, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх необґрунтованість, оскільки відповідачем не підтверджено обставин, які підпадають під сферу правового регулювання Постанови КМУ № 187.

54. При цьому, відповідачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено, що операції позивача із контрагентом ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» були спрямовані саме на порушення мораторію, встановленого Постановою КМУ 187, а не здійснювалися в межах забезпечення звичайної господарської діяльності позивача.

55. Водночас посилання на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року у справі № 757/23352/22-к у кримінальному провадженні від 16 лютого 2021 року № 62021000000000146 судовими інстанціями не прийнято до уваги, оскільки обставини і факти, які досліджуються в межах кримінального провадження № 62021000000000146 від 16 грудня 2021 року, не стосуються взаємовідносин позивача та ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА».

56. Судами попередніх інстанцій наголошено, що Постанова КМУ № 187 не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема, щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Крім того, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються ПК України, отже відповідні права не можуть встановлюватись, змінюватись або припинятись підзаконними нормативно-правовими актами.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

57. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

58. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

59. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували пункт 44.1 статті 44, статті 72, 83, підпункт «а» пункту 198,1, абзаци 1-3 пункту 198.2, абзаци 1-2 пункту 198.3 статті 198, пункту 201, абзацу «в» пункту 200.4 статті ПК України при вирішенні питання в частині завищення позивачем задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість у податкових деклараціях за рахунок відображення податкового кредиту на суму податку на додану вартість по операціям з придбання товарів/послуг на території України за нереальними господарськими операціями з контрагентами-постачальниками, та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість без урахування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 19 грудня 2019 року по справі № 804/1118/16, від 12 березня 2021 року по справі № 200/6316/19-а, від 02 жовтня 2018 року по справі № 816/2328/17, від 20 грудня 2022 року по справі № 826/17079/17.

60. Скаржник наголошує, що у справі яка розглядається суди попередніх інстанцій обмежились лише формальними посиланнями на ознаки господарських операцій, та не з`ясували, яким саме чином спірні операції були виконані контрагентами за відсутності достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів, основних засобів, а постачальники вказаних контрагентів не є ані виробниками ані імпортерами товару, який постачався, не мать матеріально-технічних та технологічних можливостей для здійснення спірних операцій з урахуванням специфіки відповідного товару що був предметом договірних відносин. Також скаржник зазначає, що судами також залишено поза увагою відсутність ділової мети для здійснення вказаних господарських операцій.

61. При цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник покликається на Постанову КМУ № 187, яка вводить мораторій (заборону) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

62. На переконання скаржника, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано підпункт «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, з урахуванням Постанови КМУ № 187, та підпункту «в» пункту 200.14 статті 200 ПК України при вирішенні питання щодо відсутності права на бюджетне відшкодування від`ємного значення сформованого за рахунок податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин Російської Федерації. При цьому висновок Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах відсутній.

63. Відповідач вказує, що серед кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» є громадянка Російської Федерації, що вказано у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року та до якої цим рішенням застосовані санкції.

64. Відтак скаржник вважає, що операції по перерахуванню грошових коштів на адресу ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» підпадають під дію Постанови КМУ № 187, та є нікчемними, а тому отримання позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування є неправомірним та передчасним.

64.1. В судовому засіданні представник Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків наполягав на задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.

64.2. Представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги. Наполягав на правомірності оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

65. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

66. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

67. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

68. Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

69. Відповідно до положень пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

70. За змістом підпункту «а» пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

71. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

72. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

73. Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

74. Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

75. Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 ПК України.

76. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

77. За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

78. Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

79. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

80. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

81. Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

82. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

83. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

84. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

85. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

86. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

87. Ці вимоги однаковою мірою стосуються формування й інших показників податкового обліку, в тому числі, доходу і податкових зобов`язань з ПДВ за господарськими операціями, оскільки податковий облік, як і будь-який облік, обов`язковість якого встановлена законом, не може ґрунтуватися на недостовірних даних.

88. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

89. У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

90. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

91. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

92. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

93. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

94. Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але не виключно) в постановах від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 28 жовтня 2019 року у справі № 280/5058/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/1308/18, від 06 травня 2020 року у справі № 640/4687/19.

95. Отже, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

96. Як вказує зміст установлених судами попередніх інстанцій обставин у періоди 2019 - 2022 років позивачем було укладено договори поставок (купівлі-продажу) товарно-матеріальних цінностей з суб`єктами підприємницької діяльності - постачальниками/продавцями: ТОВ «ФОРНАС ГРУП», ТОВ «РАДОС СВ», ТОВ «І Т С», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «БЛАНЕС-ТОРГ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЕКСАНДР», ТОВ «ФОРНАС ГРУП»; ТОВ «КРИВБАСПІДШИПНИК», ТОВ «ЕНЕРГО-С».

97. Зокрема, між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «ФОРНАС ГРУП» (код ЄДРПОУ 37196533) було укладено договір № 4600012047 від 02 травня 2019 року, згідно умов якого ТОВ «ФОРНАС ГРУП» зобов`язується передати у власність позивачу (покупцеві) трубопровідну арматуру та інші матеріали, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, наведеними у Специфікаціях, а позивач (покупець) зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим Договором.

98. Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «РАДОС СВ» (код ЄДРПОУ 44055420) було укладено Договір № 4600013577 від 27 квітня 2021 року, згідно умов якого ТОВ «РАДОС СВ» зобов`язується передати у власність позивачу (покупцеві) трубопровідну арматуру та інші матеріали, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, наведеними у відповідних Специфікаціях, а позивач (покупець) зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим Договором.

99. Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «І Т С» (код ЄДРПОУ 30004231) було укладено Договір № 4600013646 від 06 липня 2021 року, згідно умов якого ТОВ «І Т С» зобов`язується передати у власність позивачу редуктора, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором.

100. Між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «ЕНЕРГО-С» було укладено Договір № 4600013374 від 15 березня 2021 року, згідно умов якого ТОВ «ЕНЕРГО-С» зобов`язується передати у власність позивачу запчастини згідно креслень, іменовані надалі Товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах, передбачених цим договором.

101. Між ПРАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) було укладено Договір № 4600013675 від 08 липня 2021 року, згідно умов якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язується передати у власність позивачу радіо- та електро-запчастини, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором.

102. Між ПРАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЕКСАНДР» було укладено Договір № 4600014243 від 15 лютого 2022 року, згідно умов якого ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЕКСАНДР» зобов`язується передати у власність позивачу абразивні матеріали, іменовані надалі товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах, передбачених цим Договором.

103. Між ПРАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «КРИВБАСПІДШИПНИК» було укладено Договір № 4600013306 від 03 лютого 2021 року, згідно умов якого ТОВ «КРИВБАСПІДШИПНИК» зобов`язується передати у власність позивачу підшипники та інші матеріали, іменовані надалі Товар, у кількості та номенклатурі, які вказані у відповідних Специфікаціях, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором.

104. Постачання товару за вказаними договорами здійснювалося позивачу на підставі підписаних сторонами договорів специфікацій.

105. Факт відвантаження товару позивачу за договорами підтверджується відповідними видатковими накладними.

106. Факт транспортування зазначеного товару підтверджується товаро-транспортними накладними.

107. Оприбуткування товару, поставленого переліченими вище контрагентами, здійснювалося позивачем на підставі прибуткових ордерів.

108. Придбані позивачем товари були сплачені, що підтверджується відповідними рахунками на оплату та платіжними інструкціями.

109. Операції з придбання товарів були відображені позивачем в бухгалтерському обліку у відповідності до вимог чинного законодавства України, що підтверджується Журналом-ордером № 6.

110. В подальшому, придбані позивачем товари за вказаними договорами, були списані у виробництво, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск матеріалів та картками складського обліку.

111. Податковий кредит за вищевказаними операціями було відображено позивачем на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

112. Крім того, як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, операції з придбання робіт ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» у ТОВ «БЛАНЕС-ТОРГ» здійснювалися у відповідності до умов Договору підряду № 4600013486 від 27 травня 2021 року, згідно умов зазначеного якого, позивач доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до умов цього договору, а замовник прийняти цю роботу та оплатити її. Підрядник виконує роботи: «капітальний ремонт будівлі цеху інв. 000036 (ремонт підлог 3 прольоту»).

113. Факт та обсяг виконаних робіт зафіксовано в актах приймання виконаних будівельних робіт.

114. Придбані позивачем у ТОВ «БЛАНЕС-ТОРГ» роботи були оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується рахунками на оплату та платіжними інструкціями.

115. Податковий кредит за вищевказаними операціями було відображено позивачем на підставі отриманих від ТОВ «БЛАНЕС-ТОРГ» податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

116. Під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраним судами на підставі статті 9 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку.

117. При цьому судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», містять відомості про господарських операції та підтверджують їх здійснення. У той час, як відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

118. Разом із цим, судами попередніх інстанцій установлено, що відповідачем не заперечується надходження коштів від позивача до контрагентів на підставі платіжних доручень і списання їх з рахунку позивача на рахунки контрагентів.

119. Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПРАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

120. З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності вказаних господарських операцій, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку є підставою для формування податкового кредиту.

121. При цьому, судами обґрунтовано зазначено, що відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

122. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотнє.

123. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання контролюючого органу на відсутність документів, які підтверджують якість товару, оскільки сертифікати якості чи інші відповідні документи не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документами, що посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому відсутність таких документів не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

124. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 380/12821/22.

125. На переконання колегії суддів, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів з огляду лише на податкову інформацію щодо його контрагент (відсутність достатніх трудових ресурсів осіб з відповідною спеціальною освітою, відсутність основних засобів, необхідних складських, виробничих приміщень та обладнання у періоді, що перевірявся тощо; дослідження ланцюга постачання), оскільки відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання ТМЦ (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це.

126. Більше того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

127. Поряд із цим судами першої та апеляційної інстанцій вірно вказано на необґрунтованість тверджень контролюючого органу про те, що позив не має права на бюджетне відшкодування по операціям з ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ» (код ЄДРПОУ 23721044) у зв`язку з тим, що щодо ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ» було прийнято рішення № 180513 від 29 вересня 2022 року про відповідність підприємства критеріям ризиковості, та по операціям з ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» (код ЄДРПОУ 33421302) у зв`язку з тим, що щодо ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» було прийнято рішення № 21038 від 02 грудня 2021 року про відповідність підприємства критеріям ризиковості.

128. Зокрема судами враховано, що господарські операції між позивачем та ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ» мали місце до прийняття такого рішення. А саме, договір №б/н між сторонами було укладено 19 липня 2021 року, постачання товару здійснювалося ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ» позивачу на підставі підписаної сторонами Договору специфікації № 4 від 10 січня 2022 року; відвантаження товару ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ» позивачу за Договором мало місце 17 січня 2022 року, що підтверджується видатковою накладною № ЕМ-17/01-1 від 17 січня 2022 року та товаро-транспортною накладною № 17 від 17 січня 2022 року.

129. Придбані позивачем у ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ» товари були оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується рахунком на оплату № ЕМ0000012 від 17 січня 2022 року та платіжною інструкцією № 0000130490 від 20 травня 2022 року.

130. Податковий кредит за вищевказаними операціями було відображено позивачем 17 січня 2022 року на підставі отриманої від ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ» податкової накладної № 17.

131. Тобто, усі операції між позивачем та ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ», щодо яких відповідачем було відмовлено позивачеві у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, були завершені сторонами за декілька місяців до прийняття щодо ТОВ «СП ЕКОМЕТАЛ» рішення про його відповідність критеріям ризиковості.

131. Що стосується операцій з ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ», то судами вірно враховано, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі № 160/3622/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21038 від 02 грудня 2021 року про відповідність платника податку ТОВ «Кью.Еф.Ем.Клінінг» критеріям ризиковості платника податку.

132. Перевіряючи твердження контролюючого органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування за деклараціями з ПДВ по операціям з ПрАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» судами встановлено, що відповідач обґрунтовує таку відмову наявністю кримінального провадження № 62021000000000146 та Постановою КМУ 187 та зазначає, що кінцевим, бенефіціарним власником акцій ПрАТ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ім. М.М. КУЗЬМІНА є громадяни Російської Федерації.

133. Так, у Постанові КМУ № 187 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що відповідно до статей 12-1, 20 Закону України Про правовий режим воєнного стану, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України постановив:

1. Для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:

1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором):

громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України:

які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій;

визначених розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, прийнятим відповідно до Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. №812 Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану (Офіційний вісник України, 2004 р., № 26, ст. 1696);

щодо яких за поданням міністерства, іншого державного органу у зв`язку з провадженням такими юридичними особами діяльності, необхідної для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України або подолання її наслідків, Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про тимчасове управління державою відповідними акціями, корпоративними правами або іншими правами участі (контролю), що належать Російській Федерації або особі, пов`язаній з державою-агресором;

2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна;

3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або на користь Російської Федерації.

2. Установити, що:

1) правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними;

2) нотаріальне посвідчення правочинів, що порушують мораторій, визначений пунктом 1 цієї постанови, забороняється. Державна реєстрація або інше визнання державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, особами, які надають публічні (адміністративні) послуги, правочинів, укладених з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, забороняється.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, але не більше одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану.

134. Суд зазначає, що Постанова КМУ № 187 прийнята саме з метою посилення захисту інтересів держави Україна та припинення шляхів фінансування юридичних осіб, пов`язаних з Російською Федерацією, що неминуче призводить до опосередкованого фінансування неспровокованої військової агресії проти України, та встановлення мораторію на виконання зобов`язань за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, перед юридичними особами, у тому числі, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

135. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються ПК України, отже відповідні права не можуть встановлюватись, змінюватись або припинятись підзаконними нормативно-правовими актами.

136. Питання яким надається визначення нікчемних (недійсних) правочинів врегульовано положеннями Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

137. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

138. Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК, яка визначає загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.

139. Згідно із ст. 215 ЦК України недійсні правочини поділяються на нікчемні та оспорювані.

140. Нікчемні правочини - якщо їх недійсність установлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

141. Оспорювані правочини - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує їх дійсність на підставах, визначених законом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

142. Нікчемними, зокрема, є правочини, що вчинені:

без додержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України);

малолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності (ст. 221 ЦК України);

особою, цивільна дієздатність якої обмежена за межами її цивільної дієздатності (ст. 223 ЦК України);

без дозволу органів опіки та піклування (ст. 224 ЦК України);

якщо своєю суттю порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України) тощо.

143. Статтею 228 ЦК України встановлені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

144. Таким чином, правочин може вважатися нікчемним, якщо його недійсність прямо установлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

145. Положеннями п.п 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

146. В межах цієї справи не встановлено судами, що податковий орган реалізував своє право на звернення до суду з питань визнання правочинів між позивачем та ПрАТ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ім. М.М. КУЗЬМІНА, який є юридичною особою - резидентом України недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за спірними договорами, якими відповідач у спірних перевіряємих періодах вважав нікчемними, відповідно до Постанови КМ України № 187.

147. Станом на час виникнення спірних правовідносин у спірний перевіряємий період ні Закон України "Про правовий режим воєнного стану" 2 травня 2015 року № 389-VIII у відповідності до якого прийнята Постанова КМ України № 187, ні будь - який інший закон, зокрема і ПК України не визнавав нікчемними господарські відносини укладеними між двома господарюючими суб`єктами, які є юридичними особами - резидентами України, що зареєстровані на перебувають на податковому обліку.

148. З огляду на вимоги законодавства, яким врегульоване питання нікчемності правочинів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Постанова КМУ № 187 не є законом, а є підзаконним актом, який не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема, щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

149. Також, з наданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань кінцевим беніфіціарним власником ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ є Наталія Селіванова, Франція. Належність вказаної особи до громадянства Франції підтверджується долученою до матеріалів справи копією паспорту.

150. Також надана структура власності ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ, з яких не вбачається наявності у позивача кінцевого бенефіціарного власника, члена або учасника (акціонера), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства Російської Федерації.

151. Щодо Указу Президента України № 279/2023 від 12 травня 2023 року, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким затверджено список осіб, до яких застосовано санкції, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, про залишення його поза увагою, оскільки на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вказаний Указ був відсутній.

152. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій що під час здійснення господарських операцій позивач не міг передбачити прийняття вказаного нормативного акту та керувався даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

153. При цьому, не зважаючи на зауваження скаржником щодо перебування у складі засновників, учасників ПрАТ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М.КУЗЬМІНА певних фізичних та юридичних осіб, відносно яких є питання щодо приналежності (пов`язаності) їх до рф, то станом на час проведення податкових перевірок та ухвалення спірних податкових повідомлень - рішень, ПрАТ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М.КУЗЬМІНА не перебував під санкційними обмеженнями, які приймались РНБО та вводились в дію відповідним Указом Президента України.

154. Щодо посилання відповідача на наявність кримінального провадження, то суд зазначає таке.

155. Так, відповідач посилається на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року по справі № 757/23352/22-к по кримінальному провадженню № 62021000000000146 від 16 лютого 2021 року та зазначає, що суд при винесенні ухвали надав оцінку наявності достатніх обґрунтованих підозр щодо вчинення кримінального правопорушення ПрАТ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М.КУЗЬМІНА. Крім того, в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року по справі № 757/23355/22-к зазначено обставини, які підпадають під пункт 1 та пункт 2 Постанови КМУ № 187. У зв`язку з вищенаведеним, на підставі пп. в) п.200.14 ст.200 ПК України у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення на загальну.

156. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до положень частини 6 статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, надано не було.

157. На теперішній час у суду відсутні відомості про наявність вироку у кримінальній справі чи будь-якого іншого кінцевого рішення у кримінальній справі.

158. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено обставин, які мають наслідком відсутність права ПРАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ за операціями з ПрАТ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М.КУЗЬМІНА.

159. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

160. Під час ухвалення судового рішення, колегія суддів додатково враховує висновки Верховного Суду викладені у постановах у справах № 280/1040/23 від 25 червня 2024 року, 280/1507/23 від 13 вересня 2024 року стосовно врахування інформації яка викладена в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року по справі № 757/23352/22-к по кримінальному провадженню № 62021000000000146 від 16 лютого 2021 року щодо вчинення кримінального правопорушення ПрАТ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М.КУЗЬМІНА.

161. Касаційна скарга не містить доводів та доказів, які б спростовували помилковість встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи або їх неправильної оцінки.

162. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, однак, при цьому посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

163. Інші обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі.

164. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

165. У контексті оцінки доводів касаційних скарг Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

166. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

167. Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам частини четвертої статті 328 КАС України.

168. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

169. З огляду на наведене, касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 160/4145/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов