Рішення від 13.06.2025 по справі 475/290/25

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/290/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.06.2025смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Єгорової Н.І.,

за участю секретаря Маковецької Л.А..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Доманівка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12511.25 грн. , посилаючись на те, що 17.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 17.06.2024-100000121, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 8000,00 грн., строком на 98 днів, процентна ставка за яким складає 1,35% в день користування кредитом; комісія -1200грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі. Позичальник ОСОБА_1 частково свої зобов`язання за Договором виконала, однак, у зв"язку неналежним виконанням умов договору у неї перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 12511.25 грн., з яких 3737.29 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4555.64 грн. заборгованість по процентам, 298.32 грн. заборгованість по комісії, 3920 грн.-неустойка, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», тому позивач змушений звернутися в суд з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення поштової кореспонденції за місцем реєстрації, а також розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 17.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 17.06.2024-100000121, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 8000,00 грн., строком на 98 днів, процентна ставка за яким складає 1,35% в день користування кредитом. Відповідно до даних переказу, ОСОБА_1 було перераховано 8000,00 грн. за кредитним договором № 17.06.2024-100000121, що свідчить про виконання ТОВ «Споживчий центр» умов кредитного договору.

Відповідач частково виконала умови договору, а саме внесла кошти за кредитним договором в сумі 2493.68грн.01.07.2024, 5000грн.14.08.2024, 2000грн.07.09.2024 .

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 17.06.2024-100000121 від 17.06.2024, заборгованість ОСОБА_1 складає у розмірі 12511.25 грн., з яких 3737.29 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4555.64 грн. заборгованість по процентам, 298.32 грн. заборгованість по комісії, 3920 грн.-неустойка, при цьому зазначається, що проценти по кредиту нараховані за період з 17.06.2024 по 22.09.2024.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилом ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 3.1. за Кредитним договором, Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти. 3.2. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. 3.3. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на наступних умовах: Сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; Тип кредиту: фінансовий кредит; Строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; Проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти Графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.п. 4.1 цього Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.

Згідно п. 6.1. Договору позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця.

У п.п.6.7.1, 6.7.2 п. 6.7 Кредитного договору, Позичальник підтверджує, що: він уклав цей Договір, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, та має здатність виконувати його умови. Він повністю розуміє та вважає справедливими щодо себе усі умови Договору, свої права та обов`язки за Договором і погоджується з ними.

Згідно п. 13.12 Кредитного договору, позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», графік платежів з переліком складових загальної вартості кредиту відповідно до Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, примірник цього договору.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами Договору та ст.ст.1049, 1050 та 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит.

Згідно ст. 527, 530 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відзиву на позов відповідачка суду не надала, заперечень щодо розміру заборгованості не спростувала.

Відповідач частково виконувала взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту, однак не здійснила повне погашення кредиту, чим порушила вимоги кредитного договору, тому суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Відповідно дост. 141 ЦПК України у разі задоволеня позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. .12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»( 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ37356833) заборгованість за кредитним договором № 17.06.2024-100000121 від 17.06.2024 в сумі 12511.25 грн., з яких 3737.29 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4555.64 грн. заборгованість по процентам, 298.32 грн. заборгованість по комісії, 3920 грн.-неустойка.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»( 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ37356833) судові витрати у виді судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу або заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. І. Єгорова