Ухвала від 13.06.2025 по справі 750/7971/25

Справа № 750/7971/25

Провадження № 2-о/750/195/25

У Х В А Л А

13 червня 2025 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Маринченко О.А. розглянула матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

заінтересовані особи: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, Олишівська селищна рада,

в с т а н о в и л а :

11 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично постійно не проживала за цією адресою разом з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та фактично не прийняла спадщину після смерті останньої.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Звертаючись до суду із заявою заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне їй майно. 05 липня 2024 року державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори Деркач Н.Б. заявнику було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є її дочки: ОСОБА_1 (на 1/2 частку у спадщині) та ОСОБА_2 (на 1/2 частку у спадщині). Заявнику нотаріусом було повідомлено, що згідно із довідкою Олишівської селищної ради від 11 травня 2021 року № 130 померла ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала разом із дочкою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а тому фактично прийняла спадщину. Однак, вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 фактично проживає в російській федерації та з 2019 року до України не приїжджала, а тому мати заявника на день своєї смерті фактично проживала одна, а ОСОБА_2 не може вважатися такою, що прийняла спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України.

Встановлення вказаного факту необхідне заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину на іншу 1/2 частку у спадщині померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яке ще не видано ОСОБА_2 .

У пунктах 1, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду від 23.12.2021 в справі № 442/1904/20 вказано, що під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

З матеріалів справи слідує, що 05 липня 2024 року державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори Деркач Н.Б. заявнику було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є її дочки: ОСОБА_1 (на 1/2 частку у спадщині) та ОСОБА_2 (на 1/2 частку у спадщині). Останній свідоцтво про право на спадщину ще не видано.

За вказаних обставин, встановлення даного факту пов`язане з наступним вирішенням спору про право, зокрема, право ОСОБА_2 на спадщину, який повинен розглядатися судом у порядку позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Керуючись статтями 4, 293, 315, 354, 355 ЦПК України

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Маринченко