Рішення від 12.06.2025 по справі 761/35951/23

Справа № 761/35951/23

Провадження № 2/761/1559/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

12 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Матвєєвій Ю.О.

при секретарі. Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

24.042025 року на адресу суду надійшла позовна заява КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість з урахування заяви про збільшення позовних вимог у загальному розмірі 20796,89 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за адресою: АДРЕСА_1 , за якою КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», здійснює надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, де зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проте останні не проводять оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 15425,47 грн. Таким чином, оскільки відповідачі у добровільному порядку заборгованість не погашають, позивач вимушений був звернутись до суду за її примусовим стягненням, а також просив суд стягнути три проценти річних, інфляційну складову заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору.

03.10.2023 року до суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1139 від 16.04.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 року в провадження судді Матвєєвої Ю.О. надійшла цивільна справа за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою суду від 17.04.2025 р. відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

28.04.2025 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.05.2025 року змінено порядок розгляду справи на спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечую проти винесення заочного рішення.

Судом вживались заходи стосовно повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Так, у призначені судові засідання відповідачі не з`явилися, поштові відправлені, направлені на їх адресу повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду міста Києва було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідачів.

Враховуючи те, що відповідачі у встановлений строк відзив на позовну заяву не надали, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстровані у житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 та є власниками особового рахунку споживача житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій 317705 (попередній номер 1059317705).

Відповідно до відомостей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 109-5130 від 25.08.2023 року, за вищевказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Згідно розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 09.02.2011 року № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» (далі - розпорядження 80), КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків.

Відповідно до п. 2.1. Статуту Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» підприємство створено з метою забезпечення ефективного утримання, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об`єктів благоустрою та отримання прибутку.

Щорічно через систему відкритих електронних торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» укладає договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з їх переможцем згідно ДІ

Тобто, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_1 , зокрема, надавалися: у 2020 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», договір №446 від 4 листопада 2019 року; у 2021 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС-ГАЗ», договір №338 від 27 жовтня 2020 року; у 2022 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС-ГАЗ», договір №7 від 6 січня 2022 року; у 2023 році - Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю», договір №348 від 28 грудня 2022 року.

Згідно п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Умовами п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

При цьому, вимогами п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Положеннями ст.ст. 151, 162 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, з наступними змінами, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності з ч. 3 ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з яким споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним дод укладення відповідного договору.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі 36-2951 цс 15, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №751/3 840/15-ц (провадження №14-280цс18).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Як вбачається із розрахунку наданим позивачем, заборгованість з урахування заяви про збільшення позовних вимог відповідачів за житлово-комунальні послуги, надані за адресою: АДРЕСА_1 , складає: основний борг - 16554,81 грн., 3% річних у сумі 875,13 грн., інфляційне збільшення у сумі 3366,95 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідачі процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, не скористалися, хоча були повідомлені про розгляд справи, та можливість подати свої заперечення стосовно позову, тому доводи позивача відповідачами не спростовано.

Оскільки судом було встановлено, що позивач здійснює господарське відання, забезпечує обслуговування та надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які були надані відповідачам, які проживають у квартирі АДРЕСА_1 у вказаному будинку, при цьому, останні зобов`язання щодо сплати житлово-комунальних послуг у встановлені строки не виконують, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254) заборгованість у загальному розмірі 20796,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254) судові витрати у рівних долях, тобто по 536,80 грн. з кожного відповідача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

12 червня 2025 року