Ухвала від 12.06.2025 по справі 641/1939/25

Слобідський районнийсуд містаХаркова

Номер провадження № 1-в/641/92/2025 Справа № 641/1939/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

засудженої ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали клопотанняадвоката ОСОБА_4 захисниказасудженої ОСОБА_5 ,яка відбуваєпокарання вДУ «Качанівськавиправна колонія№ 54»про звільненнявід покаранняабо відподальшого йоговідбування захворобою, на підставі ч. 2ст. 84 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 захисниказасудженої ОСОБА_5 , яка відбуваєпокарання вДУ «Качанівськавиправна колонія№ 54»про звільненнявід покаранняабо відподальшого йоговідбування захворобою, обґрунтовуючи його тим, що 20.10.2022 вироком Октябрського районного суду м. Полтави, який ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01.05.2024 залишено без змін, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст.307КК України та з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з конфіскацією всього належного їй майна. 15.05.2024 засуджена ОСОБА_5 прибула до Державної установи «Качанівська виправна колонія (№ 54)» із Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», наряд ПСМУ № 222-1554/14/14/15-24 від 10.05.2025. Під час відбування покарання у ОСОБА_5 діагностовано тяжку онкологічну хворобу, на яку вона захворіла після постановлення зазначеного вироку, а саме; лімфому Ходжкіна IV A, X ст. (Ann-Arbor), варіант нодулярного склерозу, ураження медіастинальних, бронхопульмональних лімфатичних вузлів, утворення переднього середостіння з огортанням висхідного відділу аорти та верхної порожнистої вени. IPS-2 (високий ризик). Стан після ПХТ (1 в. 1 к. ABVD). Вказане, на його думку, є підставою для звільнення від відбування покарання. Також просить суд врахувати, що на теперішній час ОСОБА_5 відбула третину з призначеного покарання, має постійне місце мешкання, родину, члени сім`ї якої можуть забезпечити догляд за ОСОБА_5 , а також має чоловіка ОСОБА_7 , який наразі перебуває в лавах ЗСУ.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти звільненнявід подальшого відбування покарання захворобою, вказуючи про те, що висновком лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженої щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання, не підтверджено наявність у ОСОБА_5 захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання.

Захисник ОСОБА_4 та засуджена ОСОБА_5 у судовому засіданні просили суд розглянути клопотання з урахування долученої медичної документації, з якої вбачається, що ОСОБА_5 захворіла на тяжку онкологічну хворобу та потребує належного догляду після проведення хіміотерапій, який не можливо забезпечити в умовах відбування покарання у виправній колонії. Просив суд врахувати всі обставини, що склалися, зокрема молодий вік засудженої, яка в 22 роки захворіла на тяжку невиліковну хворобу, вказував на те, що ОСОБА_5 потребує постійного догляду, який не можливо надати в умовах виправної колонії, в той час як вона має батьків, які в змозі піклуватися про неї та просять надати їм можливість бути разом із донькою, щоб доглядати її та підтримувати. Просив суд врахувати також те, що ОСОБА_5 діагностовано лімфому Ходжкіна IV стадії, що вже є тяжким захворюванням, та наближено до термінальної стадії захворювання. ОСОБА_5 має проходити постійні хіміотерапії, але враховуючи те, що відсутні підстави для залишення її в лікарні, працівники колонії змушені кожного дня доставляти та забирати її з лікарні, що завдає значної шкоди організму та призводить до страждань засудженої внаслідок щоденного транспортування з колонії до онкологічного центру.

Представник ДУ «Качанівськавиправна колонія№ 54» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений.

Заслухавши пояснення засудженої та її захисника, прокурора, дослідивши надані до клопотання документи, матеріали особової справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч. 2ст. 84 КК України, звільняється від покарання особа, яка під час його відбування захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбування покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 12 до цього Порядку (надалі - Перелік хвороб).

Ухвалою суду від 08.04.2025 задоволено клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 та направлено засуджену ОСОБА_5 на медичний огляд спеціальної лікарсько-консультативної комісії у порядку, передбаченомуНаказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства юстиції України за № 1348/5/572 від 15.08.2014, яка діє в Темнівській багатопрофільній лікарні № 100, для складання висновку щодо наявності у ОСОБА_5 захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання.

Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії від 06.05.2025 про медичний огляд засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, заключний діагноз ОСОБА_5 є лімфома Ходжкіна IV A, X ст. (Ann-Arbor), варіант нодулярного склерозу, ураження медіастинальних, бронхопульмональних лімфатичних вузлів, утворення переднього середостіння з огортанням висхідного відділу аорти та верхної порожнистої вени. IPS-2 (високий ризик). Стан після другого курсу хіміотерапії. За вказаним Висновком засуджена ОСОБА_5 не може бути представлена до суду щодо звільнення від подальшого відбування покарання, так як вищевказаний діагноз не набрав термінальної стадії захворювання.

Відповідно до Розділу IV Новоутворення Переліку хвороб підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання є новоутворення IV стадії за міжнародною класифікацією TNM (з гістологічним та морфологічним підтвердженнями); гострі лейкози (з гістологічним та морфологічним підтвердженнями); хронічні лейкози, термінальна стадія (з гістологічним та морфологічним підтвердженнями); лімфоми, термінальна стадія (з гістологічним та морфологічним підтвердженнями).

Отже, дійсно, підставою для складання висновку про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання є встановлення діагнозу лімфома, яке перейшло в термінальну стадію.

Суд ураховує, що діагноз, який встановлено ОСОБА_5 , (лімфома Ходжкіна IV A, X ст. (Ann-Arbor), варіант нодулярного склерозу, ураження медіастинальних, бронхопульмональних лімфатичних вузлів, утворення переднього середостіння з огортанням висхідного відділу аорти та верхної порожнистої вени. IPS-2 (високий ризик). Стан після другого курсу хіміотерапії) є новоутворенням IV стадії за міжнародною класифікацією Ann-Arbor, але не перейшло в термінальну стадію.

Тим не менш, відсутність переходу в термінальну стадію з урахуванням даної конкретної ситуації не можебути єдиною підставою для відмови в задоволенні клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання.

Суд встановив, що 20.10.2022 вироком Октябрського районного суду м. Полтави, який ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01.05.2024 залишено без змін, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст.307КК України та з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) років з конфіскацією всього належного їй майна.

15.05.2024 засуджена ОСОБА_5 прибула до Державної установи «Качанівська виправна колонія (№ 54)» із Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», наряд ПСМУ № 222-1554/14/14/15-24 від 10.05.2025. Станом на момент розгляду засуджена відбула вже більше ніж третину покарання. Кінець строку відбування покарання 03.04.2027.

Під час відбування покарання у ОСОБА_5 діагностовано тяжку онкологічну хворобу, на яку вона захворіла після постановлення зазначеного вироку, а саме; лімфому Ходжкіна IV A, X ст. (Ann-Arbor), варіант нодулярного склерозу, ураження медіастинальних, бронхопульмональних лімфатичних вузлів, утворення переднього середостіння з огортанням висхідного відділу аорти та верхної порожнистої вени. IPS-2 (високий ризик). Стан після ПХТ (1 в. 1 к. ABVD).

Суд зазначає, що якщо особа після постановлення вироку захворіла на тяжку хворобу , яка перешкоджає відбуванню покарання, останнє стає недоцільним, антигуманним, і , найголовніше, здатним завдавати фізичних страждань засудженому(ній). Водночас покарання не повинне мати на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності (ч. 3 ст. 50 КК України).

Суд ураховує молодий вік засудженої, яка в 22 роки захворіла на тяжку онкологічну хворобу Лімфома Ходжкіна 4 стадія (IV), яка за міжнародною класифікацією Ann-Arbor є дисемінованою стадією, на якій патологічний процес (метастази) поширюється на один або більше органів за межами лімфатичної системи, тобто фактично найважчою стадією захворювання, яке потребує постійного лікування, контролю лікарів, догляду, які неможливо забезпечити в умовах перебування у виправній колонії, навіть не скільки з точку зору медичної допомоги, а з точки зору моральної складової, психологічної допомоги, адже 4 стадія захворювання є найбільш агресивною стадією, і в таких випадках хвора людина (в цій конкретній ситуації молода дівчина) потребує значної психологічної підтримки з боку рідних.

В даному випадку суд уважає, що очікування того, що захворювання перейде до термінальної стадії, тобто призве до розвитку уремічної коми, приєднанням інфекційних ускладнень, які протікають у важкій формі, буде суперечити принципу гуманізму, адже наразі захворювання ОСОБА_5 так само має важку симптоматику.

Суд не може не врахувати ту обставину, що ОСОБА_8 потребує проведення періодичних курсів хіміотерапій, але такі курсі хіміотерапії мають проводитися під постійним контролем лікарів-онкологів, тобто в умовах знаходження в стаціонарі онкологічного центру. Водночас в ситуації з ОСОБА_5 перебування в онкоцентрі в умовах стаціонару є неможливим, що має наслідком щоденне транспортування її до лікарні та до колонії. Таке щоденне транспортування безсумнівно завдає болісних страждань засудженій.

Суд ураховує, що ОСОБА_5 має батьків, які мають можливість піклуватися про неї, надавати матеріальну та моральну підтримку, в той час як її перебування в колонії позбавлено будь-якого сенсу з урахуванням відсутності у засудженої можливості працювати та нездатність сприймати здійснюваний щодо неї виправний і каральний вплив, який становить зміст покарання, через патологічний стан здоров`я.

Також Суд ураховує, що на момент вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 виповнилося 19 років. Вказаний злочин за класифікацією належить до особливо тяжких злочинів, водночас у вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 20.10.2022 було визначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України, для чого суд врахував дійове каяття, молодий вік обвинуваченої, вчинення злочину внаслідок збігу складних сімейних обставин, ставлення до вчиненого.

Отже, застосовуючи індивідуальний підхід до кожної особи, Суд уважає, що звільнення від відбування покарання внаслідок хвороби в даному конкретному випадку буде відповідати принципу гуманізму.

Так, принцип гуманізму - це один зі спеціальних (галузевих) принципів кримінального права, який передбачає заборону жорстоких, болісних, тілесних покарань, що спричиняють фізичні страждання; повагу до людської гідності засудженого або обвинуваченого у злочині. До реалізації принципу гуманізму на практиці також відносять передбачені кримінальним законом випадки звільнення осіб, які вчинили злочини, від кримінальної відповідальності, покарання, в тому числі через тяжку хворобу.

За таких обставин, відповідно до ст. 84 КК України, суд ураховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (суспільна-небезпечність якого істотно знизилася внаслідок щирого засудження ОСОБА_5 своїх дій), сумлінну поведінку під час відбування покарання, причини виникнення хвороби та характер захворювання (новоутворення останньої стадії з поширенням метастаз на інші органи, ускладнення стану здоров`я через приєднання супутніх захворювань після проходження хіміотерапії (токсичний, лікарський гепатит), особу засудженої (молодий вік, наявність міцних соціальних зв`язків, наявність чоловіка, який наразі проходить військову службу за мобілізацією) та інші обставини справи (можливість батьків надати повноцінне лікування та піклування за хворою донькою, значний вплив хвороби на процес реалізації покарання), які у сукупності дають можливість в даному конкретному випадку встановити баланс між необхідністю гуманного ставлення до тяжко хворої і недопущенням з її боку подальшої злочинної поведінки після звільнення, керуючись принципом гуманізму, суд дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_4 захисниказасудженої ОСОБА_5 про звільнення відподальшого відбування покарання захворобою слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, ст. 84 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 захисниказасудженої ОСОБА_5 про звільнення відподальшого відбування покарання захворобою задовольнити.

На підставіч.2ст.84КК Українизвільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від подальшоговідбування покарання,призначеного вироком Октябрськогорайонного судум.Полтави від20.10.2022 узв`язкуіз захворюваннямна тяжкухворобу,яка перешкоджаєподальшому відбуваннюзасудженою покаранняу видіпозбавлення воліна невідбутийстрок 1 рік, 9 місяців, 23 дні.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження для відома, начальнику Державної установи «Качанівська виправна колонія (№ 54)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй судового рішення.

Cуддя ОСОБА_1