Ухвала від 12.06.2025 по справі 645/7359/24

Справа № 645/7359/24

Провадження № 1-кп/645/251/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 р. м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників обвинуваченої адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові кримінальнепровадження закримінальними правопорушеннями,відомості проякі внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 42022222020000071від 21.12.2022року пообвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінальних правопорушеньпередбачених ч.4ст.191,ч.2ст.366 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні суду знаходиться вищевказана кримінальна справа.

Ухвалою суду від 31.03.2025 року призначено судовий розгляд справи.

У судовому засіданні 12.06.2025 року обвинувачена та її захисники подали спільну заяву про відвід прокурора від участі у кримінальному провадженні а Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні № 42022222020000071 від 21.12.2022.

У заяві окрім правового обґрунтування зазначено, що у даному кримінальному провадженні 31.03.2025 відбулось підготовче судове засідання, участь у якому приймали прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_6 та її захисники адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Під час підготовчого судового засідання вирішувались питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду та про прийняти до розгляду цивільного позову прокурора у кримінальному провадженні № 42022222020000071 від 21.12.2022. У судовому засіданні сторона захисту звертала увагу суду на те, що прокурором не доведено підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах Харківської міської ради та Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, які потерпілими у справі не визнані та їх ставлення щодо подання позову не з`ясована, оскільки відповіді на повідомлення Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова від 13.01.2025 до Харківської міської ради та Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради не отримано, а позовну заяву подано до суду вже 17.01.2025. Згідно відомостей журналу судового засідання № 4288842 від 31.03.2025 головуючий суддя ОСОБА_1 видалилась із зали суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення. Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачена та її захисники залишились в залі суду. О 13.28 год. прокурор ОСОБА_3 повідомила, що не буде чекати проголошення ухвали суду у зв`язку із зайнятістю по роботі та видалилась із зали суду. В той же час, прокурор ОСОБА_3 , одразу після виходу із зали суду, розуміючи, що суддя ОСОБА_1 перебуває у нарадчий кімнаті у справі, у якій приймає участь прокурор ОСОБА_3 , будучи досвідченим фахівцем у галузі права та обізнаною про заборону перебування у нарадчий кімнаті сторонніх осіб, умисно порушила вимоги законодавства та зайшла до нарадчої кімнати під час розгляду суддею ОСОБА_1 питань, передбачених ст. ст. 315-316 КПК України за наслідками підготовчого судового засідання у даній справі та перебувала у нарадчій кімнаті деякий час, спілкуючись із суддею ОСОБА_1 . Безпосереднім свідком цих подій стала захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 , яка увійшла до приймальні судді ОСОБА_1 о 13.30.22 з метою попередити секретаря судового засідання про те, що сторона захисту не буде на проголошенні ухвали суду та з метою з`ясування питання про можливість отримання примірників позовної заяви для себе та обвинуваченої ОСОБА_6 . У сторони захисту виникло питання, з якою метою прокурор ОСОБА_3 зайшла до нарадчої кімнати. Вона виявила зацікавленість у прийнятті судом певного рішення у даній справі чи взагалі намагалась здійснити вплив на суд?! Вважають, що умисне порушення прокурором ОСОБА_3 вимог кримінального процесуального законодавства України щодо заборони перебування в нарадчий кімнаті викликають сумніви в неупередженості у даному кримінальному провадженні, а також можуть бути визнані "обгрунтованими" в очах стороннього незацікавленого спостерігача, що є підставою для задоволення заяви про відвід.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення відводу заперечувала, наголосивши на відсутності конкретних доказів її упередженості в даній справі, а також зазначила, що ніяким чином не порушувала таємницю нарадчої кімнати суду.

За результатом розгляду заяви про відвід прокурору суд доходить таких висновків.

Процедура вирішення питання про відвід передбачена ст. 81 КПК України. Згідно із цією нормою суд при розгляді відводу має заслухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та вирішити питання про відвід у нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою.

Відповідно дост. 77 КПК Українипрокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відвід повинен бути мотивованим, що передбачено ч. 5ст. 80 КПК України.

З аналізу статей77,80 КПК Українислідує, що заявник відводу має навести мотиви заявленого відводу та підстави для його задоволення. Необхідно зауважити, що заявляючи відвід прокурору з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1ст. 77 КПК України, заявник повинен не просто заявити про сумнів в неупередженості прокурора, а вказати на існування обставин, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості прокурора.

Ключовим моментом відводу, як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого прокурора, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував прокурор достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний прокурор був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що прокурор у цій справі виявляє особисту упередженість.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного прокурора об`єктивно виправдані.

Так, однією із підстав для відводу прокурора стороною захисту зазначено те, що у підготовчому засіданні в кримінальній справі № 645/7359/24 вирішувалося також питання прийняття до розгляду цивільного позову прокурора у кримінальному провадженні № 42022222020000071 від 21.12.2022. Сторона захисту звернула увагу суду на те, що прокурором не доведено підстав для звернення до суду з вказаним позовом в інтересах Харківської міської ради та Департаменту охорони здоров`я ХМР, які потерпілими у справі не визнані і не з`ясоване їх ставлення до пред`явленого позову.

Частиною 1-2статті 36 КПК Українивстановлено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цьогоКодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор виконує функцію нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Таким чином, на прокурора покладається обов`язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координації проведення процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України. Саме по собі вчинення чи невчинення прокурором будь-яких процесуальних дій не є підставою для висновку про його можливу упередженість.

Незгода ж учасників кримінального провадження з боку захисту з діями, бездіяльністю та прийнятими прокурором процесуальними рішеннями можуть бути предметом оскарження під час досудового розслідування або на них можуть бути подані заперечення стороною захисту.

Разом із тим, на сторону обвинувачення покладено обов`язок доказування обставин (зокрема, винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, наявності шкоди, завданої злочином). Перевірка законності притягнення особи до кримінальної відповідальності та законності вимог про стягнення шкоди, завданої злочином, може бути здійснена виключно шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження у судовому засіданні на предмет законності отримання інформації та відомостей, які свідчать про причетність особи до кримінального правопорушення та її вини у завданні відповідної шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Факт подання прокурором позову сам по собі не є порушенням або підставою для відводу прокурора.

В ухвалі суду від 31.03.2025 року, якою позов прокурора прийнято розгляду, чітко зазначено, що встановити наявність чи відсутність цих обставин на стадії підготовчого судового засідання у кримінальні справі суд позбавлений можливості через те, що дослідження доказів у справі відбувається на стадії судового розгляду. Таким чином, позов прокурора суд приймає до розгляду і надасть йому належну правову оцінку при ухваленні вироку у справі.

Суд ще раз наголошує, що остаточну оцінку щодо того, чи є підстави для задоволення або відмову в задоволенні позовних вимог учасників справи у кримінальному провадженні здійснює суд, а не прокурор. Таким чином, суд вважає, що такі обставини не свідчать про упередженість або неналежну поведінку прокурора.

Також, сторона захисту наполягала на тому, що прокурором ОСОБА_3 , 31.03.2025 року була порушена тайна нарадчої кімнати суду під час постановлення ухвали від 31.03.2025 року про призначення судового розгляду.

Так, адвокат ОСОБА_5 повідомила суд, що 31.03.2025 року стала безпосереднім свідком того, як прокурор ОСОБА_3 зайшла до нарадчої кімнати під час розгляду суддею ОСОБА_1 питань, передбачених ст.ст. 315-316 КПК України за наслідками підготовчого засідання у справі по обвинуваченню ОСОБА_6 .

Судом під час розгляду заяви були досліджені відео з камер відеоспостереження Фрунзенського (зараз- Немишлянського) районного суду м.Харкова, розташовані в коридорі першого та другого поверхів лівого крила будівлі суду за 31.03.2025 року з 13.00 до 14.00 год, на яких відображено час і момент виходу головуючого у справі до нарадчої кімнати, момент та час коли залу судового засідання залишили прокурор ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_5 , момент та час коли головуюча зайшла до приймальні судді № 13, момент та час коли до цієї ж приймальні зайшли вказані прокурор та адвокат.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що не вбачає жодної обґрунтованої підстави, відповідно до вимог КПК України, яка б свідчила про її упередженість або зацікавленість у цій кримінальній справі. Також прокурор заперечила факт порушення нею таємниці нарадчої кімнати суду, оскільки це твердження нічим не обґрунтоване. Прокурор також зазначила, що як прокурор за день вона відвідує приймальні різних суддів для вирішення різних питань.

Слід зазначити, що у Немишлянському районному суді м.Харкова відсутні кімнати, які мали б бути спеціально відведені для перебування суддів у нарадчій кімнати. З огляду на що, нарадчою кімнатою для суду умовно можна назвати кабінет, який закріплений у приміщенні суду за певним суддею. За суддею ОСОБА_1 в даному суді закріплений кабінет № 13, який складається з двох приміщень, приймальні судді та особистого кабінету судді, вхід до якого здійснюється через приймальню.

На відео з камер відеоспостереження суду зафіксовано момент та час коли учасники справи 31.03.2025 року зайшли саме до приймальні судді ОСОБА_1 , що не може свідчити про порушення таємниці нарадчої кімнати суду. Відомостей знаходження будь-кого із учасників справи, окрім головуючого, у нарадчій кімнаті під час постановлення ухвали від 31.03.2025 року в справі № 645/7359/24 не надано.

Також, відсутні відомості про здійснення тиску прокурором ОСОБА_3 на головуючого у справі суддю ОСОБА_1 .

Таким чином, твердження адвоката ОСОБА_5 про знаходження прокурора саме нарадчій кімнаті, під час перебування там суду, спростовуються, як показами прокурора, так і вказаним відео.

Дослідивши зміст заяви про відвід, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали, на які посилається сторона захисту у своїй заяві, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого прокурору відводу, з огляду на те, що стороною захисту не надано конкретних доказів упередженості прокурора, а також не доведено втручання прокурора в таємницю нарадчої кімнати суду 31.03.2025 року та здійснення тиску на суд.

Керуючись ст.ст. 77, 81, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви сторони захисту про відвід прокурору ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 13.06.2025 року.

Суддя ОСОБА_1