Постанова

від 11.06.2025 по справі 917/1949/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року м. Харків Справа № 917/1949/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників учасників справи:

позивача С.М. Гузій (в режимі відеоконференції);

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (вх.№954П/1-43) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 (суддя С.В. Погрібна, повний текст складено 15.04.2025) у справі №917/1949/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", село Климівка, Полтавський район, Полтавська область,

до Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, вул. Миру, 9, селище Ланна, Полтавський район, Полтавська область,

про визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" звернулось до суду з позовом до Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі від 20.11.2012 щодо земельної ділянки площею 3,2256 га, кадастровий номер 5321681600:00:00:003:0296 (текст Додаткової угоди згідно прохальної частини).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №917/1949/24 в позові відмовлено.

В обґрунтування вказаного рішення суд першої інстанції зазначив наступне:

- позивачу Рішенням Ланнівської сільської ради № 131 від 15.06.2023 було продовжено строк дії договору оренди землі від 20.11.2012 до 01.01.2025, про що було також зазначено і в Рішенні Ланнівської сільської ради № 12 від 18.06.2024, ТОВ Батьківщина було обізнане про строк дії договору оренди земельної ділянки саме до 01 січня 2025 року, разом з тим із відповідним Листом-повідомленням та проєктом додаткової угоди до відповідача у 30-денний строк до закінчення дії договору, не звернулося, таким чином, станом на момент звернення позивача до суду із відповідною позовною заявою, у останнього не було підстав вважати, що відповідач відмовив в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 20.11.2012 із якою позивач звернувся до нього Листом-повідомленням № 46 від 27.05.2024; разом з тим, станом на 01.01.2025 Договір оренди землі від 20.11.2012 вважається припиненим.

- позивач скористався правом на поновлення спірного договору оренди, а відповідний орган місцевого самоврядування прийняв рішення про поновлення договору, що вказує на те, що сторони узгодили можливість саме поновлення цього договору на певний строк, але не погодили терміни такого строку та розмір орендної плати.

- сторони, починаючи із травня 2023 року, не дійшли згоди щодо орендної плати та продовження строку договору оренди земельної ділянки, що є істотними умовами договору, а також запропоновані позивачем умови додаткових угод не були погоджені відповідачем та сторони не дійшли спільної згоди щодо умов, на яких може бути продовжено дію договору оренди землі, тому переважне право позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк є неможливим; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України Про оренду землі).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №917/1949/24 і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити, яким визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20.11.2012, укладену Ланнівською сільською радою (код ЄДРПОУ 21046584) попередній Орендодавець - Карлівська районна державна адміністрація)) та Товариством з обмеженою відповідальністю Батьківщина (код ЄДРПОУ 31786887) в редакції позивача.

В обґрунтування скарги заявник наводить наступні доводи:

- суд першої інстанції не врахував позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 906/1314/21, відповідно до якої, укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору;

- орендар завчасно, в травні місяці 2024 року, звернувся до орендодавця з пропозицією щодо продовження строку договору, однак орендодавець у місячний термін після закінчення строку договору не надіслав жодного повідомлення про заперечення у продовженні договору оренди землі, не повернув сплачену орендну плату як безпідставну;

- рішення Ланнівської сільської ради не відповідають вимогам Закону «Про оренду землі» (на момент укладення договору) та суперечать діючому договору, а саме, договір не може бути поновлено на термін з 15.07.2024 до 01.01.2025, оскільки відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років;

- суд першої інстанції помилково зазначає що умови додаткової угоди щодо розміру орендної плати сторонами погоджені так і не були, оскільки позивач продовжив сплачувати річну орендну плату у розмірі визначеному 7% нормативної грошової оцінки до 14.07.2024, не зважаючи на рішення Ланнівської сільської ради; від відповідача не надходила підписана додаткова угода про збільшення розміру орендної плати, тоді як узгодження внесення змін до договору мало відбуватися у формі листування, а не прийняття рішення органу місцевого самоврядування, яке є незаконним та таким що не підлягає до виконання як акт індивідуальної дії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №917/1949/24 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки апелянтом до скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, витребувано з суду першої інстанції матеріали даної справи. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення вказаної ухвали. Призначено справу до розгляду на "11" червня 2025 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

16.05.2025 до суду надійшли матеріали справи №917/1949/24.

19.05.2025 ТОВ «Батьківщина» через систему «Електронний суд» подало клопотання (вх.№ 6282), в якому просить приєднати до матеріалів справи та врахувати при її розгляді наступні докази: лист-повідомлення про врегулювання спору щодо поновлення договору оренди землі № 76 від 18 листопада 2024 року, в якому запропоновано відповідачу: «З метою врегулювання спору ТОВ «Батьківщина» звертається до Ланнівської сільської ради з пропозицією щодо поновлення строку Договору оренди землі № б/н від 20.11.2012 року шляхом укладення Додаткової угоди з орендною платою, що відповідає 12% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки»; доданий до листа проект відповідної додаткової угоди до договору оренди. Заявник просить поновити строк подання вказаних доказів, зазначаючи, що необхідність у поданні доказів виникла в зв`язку з виникненням потреби у наданні даного клопотання щодо доводів відповідача, викладених у апеляційній скарзі; вказані докази вже виникли в ході розгляду справи, тому позивач не міг їх долучити при розгляді справи в суді першої інстанції. За таких обставин, на думку ТОВ «Батьківщина», наявні об`єктивні обставини, які унеможливили подання доказів у строк, встановлений процесуальним законодавством.

Представник відповідача, Ланнівської сільської ради, через систему «Електронний суд» надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, зазначаючи наступне:

- ТОВ «Батьківщина» фактично погодилася із рішенням Ланнівської сільської ради № 131 від 15.06.2023, оскільки не звернулося до відповідача із листом про незгоду зі строком дії договору оренди, не оскаржило дане рішення в судовому порядку та не зверталося до суду з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди у запропонованому ними варіанті;

- рішення Ланнівської сільської ради № 12 від 18.06.2024 було направлено відповідачу рекомендованим листом з описом 21.06.2024 та оприлюднено на офіційному сайті Ланнівської сільської ради, тобто, посилання позивача на те, що відповідачем не було у строк надано йому відповідь на його лист-повідомлення, не відповідає дійсності;

- відповідач, двічі отримавши від позивача проект додаткової угоди, вказував у своїх рішеннях про збільшення орендної плати із 7% до 8 %, однак, позивач жодним чином не відреагував на запропоновані зміни умов договору, таким чином, умови додаткової угоди щодо розміру орендної плати сторонами погоджені так і не були, оскільки позивач продовжив сплачувати річну орендну плату у розмірі визначеному 7% нормативної грошової оцінки до 14.07.2024, незважаючи на рішення Ланнівської сільської ради; починаючи із 15.07.2024 позивач хоча і продовжив користуватися земельною ділянкою, але орендну плату перестав сплачувати взагалі.

Від представника Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області адвоката Конюшенко Марії Анатоліївни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№ 6564 та 6567 від 26.05.2025). Ухвалою суду від 26.05.2025 вказане клопотання було задоволено.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" адвоката Гузія Сергія Михайловича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№6602 від 26.05.2025). Ухвалою суду від 26.05.2025 вказане клопотання було задоволено.

07.06.2025 представник відповідача, Ланнівської сільської ради, адвокат Конюшенко М.А. через систему «Електронний суд» подала клопотання (вх.№7144 від 09.06.2025), в якому просить відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням у відпустці та неможливістю брати участь у судовому засіданні 11.06.2025.

09.06.2025 у зв`язку з відпусткою судді Плахова О.В. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.

09.06.2025 представник відповідача, Ланнівської сільської ради, адвокат Конюшенко М.А. через систему «Електронний суд» подала клопотання (вх.№7213 від 10.06.2025), в якому просить зупинити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, посилаючись на те, що наразі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.05.2025 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 917/1954/24, в якій правовідносини є подібними до тих, що мають місце в даній справі №917/1949/24.

У судовому засіданні 11.06.2025 взяв участь представник позивача (в режимі відеоконференції).

Відповідач не скористався процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні.

Розглянувши клопотання представника відповідача, Ланнівської сільської ради, про зупинення провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України до розгляду Верховним Судом справи № 917/1954/24, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до вищенаведеної процесуальної норми, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Проте, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень та програми «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.05.2025 касаційну скаргу ТОВ «Батьківщина» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 917/1954/24 залишено без руху. Будь-яких інших процесуальних документів суду касаційної інстанції станом на 11.06.2025 у ЄДРСР та у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» не розміщено, відповідачем до заяви також не додано доказів наявності судових рішень, якими б касаційну скаргу ТОВ «Батьківщина» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 917/1954/24 було б прийнято до розгляду палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, на думку колегії суддів, процесуальні підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження відсутні у зв`язку з чим у вказаному клопотанні (вх.№7213 від 10.06.2025) слід відмовити.

Стосовно клопотання від 07.06.2025 (вх.№7144 від 09.06.2025), в якому відповідач просив відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням представника у відпустці та неможливістю брати участь у судовому засіданні 11.06.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, також ним у клопотанні не наведено обґрунтування неможливості направлення в судове засідання 11.06.2025 іншого представника.

За таких обставин, враховуючи, що присутність представника відповідача в судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача (вх.№7144 від 09.06.2025) про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи нових доказів (вх.№ 6282 від 19.05.2025), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вимоги ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, під час подання учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №918/237/20).

Відповідно до висновку щодо застосування ст. 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 03.04.2019 у справі №913/317/18 та від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012, від 29.05.2025 у справі № 922/4391/23 (922/2216/24), єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

ТОВ «Батьківщина» зазначає, що вказані докази вже виникли в ході розгляду справи, тому позивач не міг їх долучити при розгляді справи в суді першої інстанції.

Проте, як було встановлено вище, лист-повідомлення про врегулювання спору щодо поновлення договору оренди землі № 76, який ТОВ «Батьківщина» просить долучити до матеріалів справи, датовано 18.11.2024, тоді як оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області ухвалено 03.04.2025, тому твердження ТОВ «Батьківщина» про об`єктивну неможливість надання зазначеного доказу до суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними. Колегія суддів також враховує, що зазначені докази (лист та доданий до нього проєкт додаткової угоди) створено самим позивачем, при цьому ним у клопотанні не обґрунтовано, які об`єктивні обставини перешкодили ТОВ «Батьківщина» надіслати відповідачеві такий лист раніше.

Заявник також зазначає, що необхідність у поданні доказів виникла в зв`язку з виникненням потреби у наданні даного клопотання щодо доводів відповідача, викладених у апеляційній скарзі. Разом з тим, апеляційну скаргу у даній справі №917/1949/24 подано не відповідачем, а позивачем, ТОВ «Батьківщина» (при цьому заявником не обґрунтовано неможливості надання відповідного доказу разом зі скаргою).

З урахуванням приписів ч.4 ст.13 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, колегія суддів зазначає, що заявником не наведено посилань на об`єктивні обставини, що перешкоджали б поданню відповідних доказів до суду першої інстанції, а також разом з апеляційною скаргою.

Відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №914/1725/19; від 12.01.2021 у справі №01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі №925/1052/19; від 21.04.2021 у справі №906/1179/20).

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні вищевказаного клопотання апелянта.

Стосовно суті вимог апеляційної скарги представник апелянта в судовому засіданні підтримав викладену письмово правову позицію позивача.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутнього в судовому засіданні уповноваженого представника ТОВ «Батьківщина», проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2012 між Карлівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (орендар) укладено Договір оренди землі (далі по тексту - Договір), зареєстрований у відділі Держземагенстві Карлівського району Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 грудня 2012 за № 532160004002735 (а.с. 9-10).

Згідно пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,2256 га, в тому числі: 3,2256 га ріллі (невитребувана земельна частка (пай)). Кадастровий номер: 5321681600:00:003:0296. Термін дії договору - 5 років.

17 грудня 2012 відповідно до Акту приймання-передачі земельна ділянка передана в оренду позивачу (а.с. 10 зворотна сторона).

Розпорядженням Карлівської районної державної адміністрації № 84 від 03.04.2017 поновлено дію договору оренди строком на 7 років (а.с. 38).

14 липня 2017 додатковою угодою до договору оренди від 20.11.2012 внесені зміни відносно пунктів 2, 5, 8, 9, 15 (уточнено предмет договору, НГО, строк дії договору, розмір оренди, цільове призначення земельної ділянки, а.с. 39). Зокрема, згідно з додатковою угодою від 14.07.2017 Про поновлення договору оренди землі від 20.11.12 пункт 9 договору викладено в такій редакції: 9. Орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки у грошовій формі в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі в рік.

Відповідно до пункту 8 договору, він діє до 14.07.2024 року. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Реєстрація права оренди земельної ділянки, загальною площею - 3,2256 га, розташованої у Полтавській області, Карлівський район, с/рада Климівська, кадастровий номер 5321681600:00:003:0296 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена 31.10.2017, про що свідчить інформація із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.11.2017 № 102556363 (номер запису 23175057 (спеціальний розділ) від 31.10.2017), дата закінчення дії договору - 14.07.2024 (а.с. 40).

Згідно з п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, статей 19, 22, 23, 50 Закону України «Про землеустрій», пп. а п. 13 частини 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», п. 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» земельна ділянка з кадастровим номером 5321681600:00:003:0296 загальною площею 3,2256 га перейшла у розпорядження Ланнівської сільської ради.

Ланнівська територіальна громада утворена 27 квітня 2017 шляхом об`єднання Ланнівської та Нижньоланнівської сільських рад Карлівського району відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

07 серпня 2019 внаслідок добровільного приєднання до громади приєдналася Верхньоланнівська сільська рада. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Карлівського району, громада увійшла до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області. Рішенням сесії Ланнівської сільської ради № 19 від 20.11.2020 Климівська сільська рада (код ЄДРПОУ 21046609) приєдналася до Ланнівської сільської ради (а.с. 41-43).

30.05.2023 ТОВ Батьківщина звернулося до Ланнівської сільської ради з Листом-повідомленням № 05/23-2 про поновлення договору оренди землі від 20.11.2012 на земельну ділянку кадастровий номер 5321681600:00:003:0296 та просило за взаємною згодою затвердити Додаткову угоду, проєкт якої додало.

А саме, як вбачається з матеріалів справи, позивач мав намір продовжити термін дії договору до 31.12.2031, інші ж його умови залишити незмінними.

Проте, отримавши вказане повідомлення, Ланнівська сільська рада не погодилася із запропонованою додатковою угодою та не підписала її, натомість прийняла рішення № 131 від 15.06.2023, в якому було викладено наступні умови:

- поновити термін дії договору оренди землі площею 3,2256 га з кадастровим номером 5321681600:00:003:0296, укладений 20.11.2012 між Карлівською РДА та ТОВ Батьківщина на строк до 01 січня 2025 року;

- встановити, що після закінчення строку вищевказаного договору 01.01.2025 орендар, ТОВ Батьківщина не має права поновлення договору на новий строк;

- змінити орендодавця з Карлівської РДА на Ланнівську сільську раду в особі сільського голови Удовиченка К.О;

- замінити у договорі слова державної власності на комунальної власності;

- встановити річну орендну плату у розмірі 8% нормативної грошової оцінки;

- відмовити ТОВ Батьківщина у погодженні відступлення прав і обов`язків за Договором оренди землі на користь ТОВ Агро-край (а.с. 51).

ТОВ Батьківщина повторно звернулося до Ланнівської сільської ради з Листом-повідомленням № 46 від 27.05.2024 про поновлення строку дії договору оренди землі від 20.11.2012 на земельну ділянку кадастровий номер 5321681600:00:003:0296 та просило за взаємною згодою затвердити Додаткову угоду, проєкт якої додало (а.с. 47). Вказаний проєкт передбачав поновлення терміну договори оренди до 31.12.2031, а також містив пункт, відповідно до якого інші умови договору залишаються незмінними.

Рішенням Ланнівської сільської ради № 12 від 18.06.2024 Про поновлення договору оренди землі було вирішено:

- поновити термін дії договору оренди землі площею 3,2256 га. з кадастровим номером 5321681600:00:003:0296 укладений 20.11.2012 між Карлівською РДА та ТОВ Батьківщина на строк до 01.01.2025 (що не суперечить попередньому рішенню сільської ради № 131);

- встановити розмір річної орендної плати у розмірі 8% нормативної грошової оцінки.

Рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом з описом 21.06.2024 та оприлюднено на офіційному сайті Ланнівської сільської ради (а.с. 93).

Вважаючи свої права порушеними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" звернулось до суду з позовом до Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі від 20.11.2012 щодо земельної ділянки площею 3,2256 га, кадастровий номер 5321681600:00:00:003:0296.

Як вбачається з тексту запропонованої позивачем додаткової угоди, він відповідає тому проєкту додаткової угоди, що було надіслано на адресу відповідача, зокрема, листом-повідомленням № 46 від 27.05.2024.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №917/1949/24 в позові відмовлено (з наведених вище підстав).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, спір у справі стосується правовідносин щодо оренди земельної ділянки та реалізації орендарем свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави та порядок поновлення договору оренди землі врегульовано положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі».

16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу.

Отже, як правильно зазначено місцевим господарським судом, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору 20.11.2012).

Відтак, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано процедуру поновлення договору оренди землі на новий строк, шляхом реалізації переважного права орендаря перед іншими особами.

За умовами статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частини 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин 1-5 та частини 6 Закону України «Про оренду землі» є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору.

У відповідності до ч.1 статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, при вирішенні спору між сторонами договору оренди землі, який стосується реалізації орендарем переважного права на поновлення договору, з`ясуванню судом підлягає, зокрема, обставина, чи досягнуто між сторонами згоди в процесі погодження нових істотних умов.

При цьому, якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 922/1357/20.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не врахував позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 906/1314/21, відповідно до якої, укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Проте, на думку суду апеляційної інстанції, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду, не суперечать вищенаведеній постанові Верховного Суду, в якій зазначено, що право змінювати істотні умови договору належить сторонам. Тобто орендодавець не зобов`язаний у безумовному порядку погоджуватися на запропоновані орендарем умови. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яким у постанові від 23.05.2023 у справі № 917/129/22 зазначено, що у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частинами 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", умови такого договору можуть бути змінені, але лише за згодою сторін, а недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору призводить до припинення переважного права орендаря, тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших неузгоджених сторонами умовах.

Також, як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано апелянтом, позивач реалізував своє переважне право як орендаря на укладення договору на новий строк.

Зокрема, у травні 2023 року позивач звернувся до відповідача (орендодавця) з пропозицією щодо продовження строку договору, однак відповідного погодження не отримав, натомість відповідачем у червні 2023 року було прийнято рішення про поновлення терміну дії договору на інших умовах.

Доказів вжиття позивачем у період з червня 2023 року по травень 2024 року будь-яких заходів з погодження таких умов або з оскарження вищевказаного рішення відповідача № 131 від 15.06.2023 в установленому законом порядку матеріали справи не містять.

У травні 2024 року позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічною пропозицією (у задоволенні якої відповідачем вже було відмовлено). Заявник скарги стверджує, що узгодження внесення змін до договору мало відбуватися у формі листування, а не прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що відповідач у червні 2024 року направляв позивачеві листи із доданими до них копіями рішень Ланнівської сільської ради із вказаного питання тобто волевиявлення відповідача щодо умов договору здійснювалося у формі листування.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції помилково зазначив. що умови додаткової угоди щодо розміру орендної плати сторонами погоджені так і не були.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач пропонував залишити незмінним розмір орендної плати - 7% від нормативної грошової оцінки землі, тоді як відповідач наполягав на розмірі 8% нормативної грошової оцінки. Та обставина, що позивач певний час продовжував сплачувати річну орендну плату у розмірі 7% нормативної грошової оцінки, на думку колегії суддів, не свідчить про погодження обома сторонами умови щодо розміру такої плати.

Заявник скарги посилався на те, що рішення Ланнівської сільської ради не відповідають вимогам Закону «Про оренду землі» (на момент укладення договору) та суперечать діючому договору, а саме, договір не може бути поновлено на термін з 15.07.2024 до 01.01.2025, оскільки відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Проте, на думку колегії суддів, відповідні доводи не спростовують тих обставин, що сторонами з 2023 року не було погоджено іншу істотну умову договору розмір орендної плати. При цьому позивач не навів доказів того, що запропонований відповідачем її розмір (8% нормативної грошової оцінки) не узгоджується з вимогами чинного законодавства або договору. Натомість, як зазначає заявник у скарзі, згідно з Податковим кодексом України орендна плата на землі державної та комунальної власності може бути погоджена сторонами від 3% до 12% від нормативної грошової оцінки землі на рік. Окрім того, у п.12 договору оренди землі від 20.11.2012 сторони передбачили можливість перегляду розміру орендної плати.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сторони, починаючи із травня 2023 року, не дійшли згоди щодо орендної плати та продовження строку договору оренди земельної ділянки, що є істотними умовами договору, а також запропоновані позивачем умови додаткових угод не були погоджені відповідачем та сторони не дійшли спільної згоди щодо умов, на яких може бути продовжено дію договору оренди землі, тому переважне право позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк є неможливим.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №917/1949/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.06.2025.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко