Рішення від 13.03.2025 по справі 917/988/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025 Справа № 917/988/24

м. Полтава

за позовною заявою Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області вул. Незалежності,88 корпус 2,Хорол,Полтавська область,37800

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" вул.Чумацький шлях, 62,Полтава,Полтавська область,36010

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 18 070, 46 грн

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання.

Розглядається позовна заява Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про визнання недійсними додаткових угод №1 від 13.10.2021р., №2 від 04.11.2021 та стягнення 18 070,46 грн. надмірно сплачених коштів.

Ухвалою від 18.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі; ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження; призначив дату підготовчого засідання на 18.07.2024 року на 12:00 год.

Ухвалою суду від 18.07.2024 відкладено розгляд справи на 26.09.2024 на 09:30 год.

23.07.2024р. (вхід. № 10004) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про долучення доказів у справі.

26.09.2024р. (вхід. № 12746) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Судове засідання, призначене на 26.09.2024р. на 09:30 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 03.10.2024 призначено розгляд справи на 12.11.2024р. на 09:30 год.

Ухвалою від 12.11.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.01.2025р. на 10:00 год.

23.01.2025р. (вхід. № 894; 889) від представника позивача до матеріалів справи надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 23.01.2025 відкладено розгляд справи на 13.03.2025 на 09:50 год.

12.03.2025р. (вхід. № 3383) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про долучення доказів, яке задоволено судом.

Відповідач правом на участь в судових засіданнях та подачу відзиву на позов з дотриманням приписів ГПК України не скористався.

Із змісту ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В результаті ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за період з 01.01.2021 по 31.12.2023, проведеної Державною аудиторською службою України північно-східного офісу держаудитслужби управління північно-східного офісу держаудитслужби в Полтавській області встановлено порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, в ході проведення відкритих торгів UA- 2021-08-31-003782-а за предметом згідно коду ДК 021:2015 (CPV 2008) 09300000-9- Нафта і дистилянти.

В ході проведення конкурсної комісії закупівлі відкритих торгів в системі електронних закупівель PROZORRO (ідентифікатор закупівлі - UA-2021-08-31-003782- а згідно коду ДК 021:2015 (СРV 2008) 09130000-9 Нафта і дистилянти (бензин А 92, дизельне паливо). Підстава для застосування процедури відкритих торгів розділ ІV Закону України «Про публічні закупівлі».

На участь у торгах до закінчення строку подання (до 01:00 04 квітня 2021 року) тендерних пропозицій було надано 2-ма (двома) учасниками, а саме:

1. ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» (код ЄДРПОУ 38194448);

2. ТОВ «Лівайт Торг» (код ЄДРПОУ 41449359);

За результатами проведеного аукціону, який відбувся 17 вересня 2021 року, найбільш економічно вигідною пропозицією електронною системою визнано пропозицію ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на суму 717780,00 грн (сімсот сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень нуль копійок) (з ПДВ).

За результатами процедури UA-2021-08-31-003782-а між Відділом освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» укладено договір №215/21 про закупівлю від 01.10.2021 (далі Договір).

Згідно з п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується у 2021 році поставити Замовникові Товар згідно коду ДК 021:2015 (CPV 2008) 09130000-9- Нафта і дистилянти (бензин А92, дизельне паливо), а саме: бензин А92 (09132000-3-Бензин), дизельне паливо (09134200-9-Дизельне паливо), що зазначено в специфікації, яка додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною, а Замовник прийняти і оплатити визначені умовами даного Договору товари.

Ціна товару кожного найменування зазначається у специфікації, яка додається до Договору і яка є його невід`ємною частиною (п. 3.2. Договору).

Відповідно до Специфікації (Додаток 1 до Договору) Постачальник зобов`язується поставити Замовнику:

- бензин А-92 в кількості 10480 л. по ціні 27,66 грн за одиницю (з ПДВ);

- дизельне паливо в кількості 17310 л. по ціні 24,72 грн за одиницю (з ПДВ).

Всього з ПДВ на суму 717780,00 грн.

Відповідно до пп.6.2.5. п.6.2. Договору Замовник має право за ініціативи Постачальника, погоджувати збільшення ціни за одиницю товару, у разі якщо підвищення ціни за одиницю має фінансове та економічне обгрунтування, та не перевищує середній рівень споживчих цін в регіоні у відповідний період.

У п.п. 6.4.4 п.64. Договору Постачальник має право збільшувати ціну за одиницю товару, який є предметом даного Договору або його окремою частиною, при цьому зменшуючи обсяг продукції, яка постачається в межах суми договору, але не більше ніж 10 (десять) % від ціни за одиницю товару. Така зміна ціни за одиницю товару повинна бути фінансово та економічно обгрунтованою в письмовому вигляді, з наданням документу від Постачальника із зазначенням опису причин та обставин, які вплинули на зміну ціни із додатковим наданням документу від уповноваженого на те органу (Інспеції по цінам, Торгово-промисловою Палатою України (або її структурними підрозділами), та ін.), що свідчитиме про рівень ціни товару у відповідному регіоні.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частинами 5 та 6 ЗУ «Про публічні закупівлі».

В подальшому Сторонами укладено дві додаткові угоди (від 13.10.2021 №1 та від 04.11.2021 №2) на збільшення ціни за одиницю товару до 10 % (без збільшення суми, визначеної у Договорі) кожного разу, із посиланням на п.2 ч.5 ст. 42 Закону України «Про публічні закупівлі». Всі інші умови Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

На підставі Договору від 01.10.2021 №215/21 ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» поставлено відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради 10030 л. бензину А-92 та 16450 л. дизельного палива, на загальну суму 731322,00 грн. Поставлений товар оплачено Відділом освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради в повному обсязі.

На підтвердження наявності документальних підстав для внесення змін до істотних мов Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткової угоди від 13.10.2021 № 1 надано лист Постачальника від 04.10.2021 № 21/07-1408, відповідно до якого у зв`язку із зростанням цін унеможливлюється відпуск пального за ціною згідно акцептованої ціни та пропонується підвищення ціни межах 10% за договором із застосуванням ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

До вказаного листа додано інформацію ТОВ Консалтингова група «А-95» (лист від 04.10.2021 №6601) щодо рівня роздрібних цін (мінімальні, максимальні, середні) на АЗС в Харківській та Полтавських областях, станом на 02.09.2021 та 04.10.2021 (у співвідношенні грн/л, з урахуванням ПДВ).

Позивач вважає, що надані документи (листи Постачальника від 04.10.2021 № 21/07-1408 та ТОВ Консалтингова група «А-95» від 04.10.2021 №6601) не можуть слугувати обґрунтуванням для збільшення ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткової угоди від 13.10.2021 №1 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922 та умов договору від 01.10.2021 № 215/21, тому внесення зазначених змін до Договору є необгрунтованими та документально не підтвердженими.

Щодо додаткової угоди від 04.11.2021 № 2.

Замовнику було надано лист Постачальника від 01.11.2021 № 21/07-1436/1 щодо ініціювання збільшення ціни та цінова довідка № 2731/21 Харківської торгово- промислової палати (дата складання: 02.11.2021), якою підтверджено наявність коливання ціни предмету закупівлі на ринку.

Позивач зазначає, що оскільки при кожному внесенні змін до Договору шляхом укладання додаткової угоди, Сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого Договору з урахуванням змінених його умов кожного разу, було перераховано ціну бензину А-92 та дизельного палива, визначеної в додатковій угоді № 2 без урахування її збільшення на підставі додаткової угоди №1, тобто, зростання на підставі додаткової угоди № 2 має відбуватися з ціни, встановленої в початковому Договорі.

Таким чином, Відділом в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами), ч.1 ст.525, ч.1 ст.526, ч.1 ст.629, ч.2 ст.632, ч.1 ст.651, ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (зі змінами), ч.1 ст. 188, ч. 1 ст. 193 ГК України та умов договору від 01.10.2021 № 215/21 (пп.1.1, 3.2, 6.2, 6.4, 11.1) на підставі додаткової угоди від 13.10.2021 № 1 внесено зміни до істотних умов цього Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, що спричинило збитки Відділу освіти у вигляді зайво (надмірно) сплачених коштів на користь ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна» упродовж жовтня 2021 - січня 2022 року, на загальну суму 18 070,46 гривень.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ч.1 ст. 629 ЦК України України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких "умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частина 1 статті 651 ЦК України містить правила про те, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із імперативною нормою, встановленою у п. 2 ч. 5 ст.41 Закону № 922 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тобто законодавством передбачено та унормовано початковий період коливання ціни товару на ринку а саме: «коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару».

У постанові Верховного Суду від 13.10.2020 (справа № 912/1580/18) визначено, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена Документ сформований в системічинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Документ про зміну ціни, повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічна позиція міститься і у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №913/368/19 та від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18.

За правовою конструкцією договір від 01.10.2021 № 215/21 є договором поставки товарів.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

В силу вимог ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону).

Метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Аналогічні положення вказані і у розділі ХІ Договору № 215/21 від 01.10.2021. Зокрема, у пункті 11.1 Договору встановлено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі". Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частинами 5 та 6 ЗУ "Про публічні закупівлі".

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано збільшенням ціни товару.

Для внесення змін до договору постачальник надав покупцю цінову довідку Харківської торгово-промислової палати та лист ТОВ "Консалтингова група "А-95", які носять довідково-інформаційний характер та містять інформацію про рівень роздрібних цін на ринку м. Полтава та Полтавської області, АЗС в Харьківській і Полтавській областях на бензин - 92 та дизельне паливо станом на певну дату.

Отже матеріалами справи підтверджується, що до Договору за вказаними додатковими угодами протягом зазначеного вище періоду часу граничну ціну бензину та дизельного палива збільшено більше, ніж на 10 % від початкової граничної ціни, визначеної у договорі.

При укладенні спірних додаткових угод не обґрунтовано документально неврахування вказаних у цінових довідках мінімальних ринкових цін на товар та підстав для застосування збільшеної ціни товару.

Відповідач не надав жодного доказу в підтвердження, за якими даними визначалася ним ціна товару, указана у тендерній пропозиції, та в договорі на дату його укладення; жодного доказу щодо розміру ринкової ціни товару на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.

Вказані цінові довідки Харківської торгово-промислової палати та лист ТОВ "Консалтингова група "А-95" не є належними доказами наявності установлених ЗУ "Про публічні закупівлі" підстав для внесення змін до договору щодо збільшення ціни на товар, оскільки вони не містять інформації щодо дати та первісної ціни та дати, коли збільшилася ціна. Вони також не містять інформації щодо коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення у період з дати укладання договору до дати укладання спірних додаткових угод. У них не вказано даних щодо ціни товару на дату укладення договору між сторонами.

Ціна за одиницю товару, визначена в договорі, є такою, що сформована сторонами за результатами проведення процедури закупівлі (тендеру) на основі вільного волевиявлення в домовленості між собою та не може братися для порівняння при визначенні коливання ціни товару на ринку.

Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни (постанова від 13.10.2021 у справі № 910/20141/20, постанова від 18.03.2021 по справі № 924/1240/18, постанова від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Відтак, усі зміни, внесені спірними додатковими угодами до Договору, якими безпідставно змінено істотні умови договору, відповідно суперечать статтям 5, 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", що має наслідком їх недійсність у порядку статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ст. 5 названого Закону, закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них; об`єктивного та неупередженого визначення переможців процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В силу ч. 4 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, та у разі коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Позивач, звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними спірних додаткових угод до Договору визначив саме положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22, постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 від 24.01.2024).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону №922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 вказав, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Судом встановлено, що при укладанні оспорюваних додаткових угод не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%.

З урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення статті 5 Закону №922-VIII, суд зазначає, що укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при укладенні Відділом освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна" оспорюваних додаткових угод, сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару в період виконання умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладено з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Суд встановив, що на підставі Договору № 215/21 від 01.10.2021 постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна" поставлено Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області 10 030 л бензину А-92 та 16 450 л дизельного палива, на загальну суму 731 322,00 грн. Поставлений товар оплачений Відділом в повному обсязі.

Виходячи з умов Договору щодо ціни товару сума надміру сплачених постачальнику грошових коштів, з урахуванням недійсності окаржуваних додаткових угод, складає 18 070,46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка нафтопродуктів, і їх оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Таким чином, грошові кошти в сумі 18 070,46 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позов позивача підтверджений належними та допустимим доказами та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 13.10.2021 року укладену між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна".

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 04.11.2021 року укладену між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, будинок, 62, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Незалежності,88, корпус,2, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область, 37800, код ЄДРПОУ 44133660) надмірно сплачені кошти в сумі 18 070,46 грн. та понесені витрати на сплату судового збору в сумі 9 084,00 грн.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Солодюк О.В.