Рішення від 29.05.2025 по справі 307/415/25

Справа № 307/415/25

Провадження № 2/307/116/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ком`яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві зазначила, що в будинку АДРЕСА_1 проживали її дід ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та бабуся ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вищевказаний будинок перебував у їх власності, про що свідчить довідка Тячівського РПГІ від 27 травня 2022 року. Після смерті діда ОСОБА_4 ще в 2007 році бабуся ОСОБА_5 почала виготовляти правовстановлюючі документи, звернулась до державного нотаріуса та до Тячівського РПТІ, про що свідчить лист Тячівської державної контори від 23 липня 2007 року та виготовлені нею технічні матеріали на будинок і надвірні споруди. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку і надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_2 . Вказує на те, що після смерті останньої позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини, що стверджено листом Тячівської державної нотаріальної контори від 12 квітня 2024 року та те, що позивачка вступила в управління, володіння та користування спадковим майном стверджено відповідачем, тобто складеним депутатом і завіреним головою Буштинської ОТГ, актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, до зазначено що будинок охайний, перебуває в хорошому задовільному стані, будинок має окремий порядковий номер № НОМЕР_1 , зареєстрований в селищній раді. Також позивачка вказує на те, що при житті ОСОБА_5 , селищною радою було прийнято рішення від 26 грудня 1997 року про передачу земельної ділянки, яка була у її постійному користуванні у приватну власність. У зв`язку з тим, що за життя спадкодавець ОСОБА_5 ніякого розпорядження щодо спадкового майна не залишила, позивачка у встановлений законом термін звернулася із заявою до Тячівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, але через втрачене свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 25 квітня 1969 року, тобто відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно, позивачка позбавлена можливості оформити спадщину, а тому їй було запропоновано звернутись до суду щодо визнання права власності на майно. Зазначає, що крім неї із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до державної нотаріальної контори звернулись її дочка ОСОБА_3 , та брат позивачки ОСОБА_2 . Рідна дочка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , спадкоємниця першої черги, після свого одруження. вже більше тридцяти років не проживає та не проживала з покійними батьками, також і на час відкриття спадщини, а тому вважає що вона не прийняла спадщину, хоч і заявила право на таку. При житті її мати матеріально допомагала їй у побутові власного будинку, про що при необхідності можуть підтвердити свідки. Повнолітні діти ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина покійної ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовились від своєї частки на користь позивачки, про що свідчить довідка Тячівської державної нотаріальної контори від 12 квітня 2024 року. Таким чином, із спадкоємців, які народились, постійно прописані та проживають в цьому будинку на день смерті останньої ОСОБА_5 є позивачка - онучка ОСОБА_1 та онук ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_9 не заперечує, щоб його частка спадкового майна належала ОСОБА_1 . Інші спадкоємці на володіння та користування даним будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляли та не заявляють. Відповідно до технічного паспорту спадкове нерухоме майно, що розташоване в АДРЕСА_2 , складається з житлового будинку загальною площею 87,71 квадратних метрів, житловою площею 36,4 квадратних метрів.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на спадковий житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 87,71 квадратних метрів, житловою площею 36,4 квадратних метрів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в цілій частині.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Лозан Б.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Чопик В.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_3 звернулась до Тячівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що проти позову не заперечує, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Представник відповідача Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Представник третьої особи Тячівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 18 січня 1960 року, про що виконкомом Тереблянської сільської ради зроблено актовий запис №7, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер у віці ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 у віці 81 рік, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.11).

З довідки Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації №07/35 від 27 травня 2022 року вбачається, що станом на дату передачі підприємством повноважень державної реєстрації речових прав та їх обмежень 31 грудня 2011 року було зареєстровано нерухоме майно в Тячівському районі, Закарпатської області за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 в частині та ОСОБА_10 в частині; майно зареєстровано у відповідності до свідоцтва про право власності, видане Буштинською селищною радою №941 від 25 квітня 1969 року, реєстрований №227, книга 1 (а.с.12).

З довідки Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації №07/761 від 13 травня 2007 року вбачається, що за ОСОБА_11 в цілому зареєстровано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , реєстровий номер 227 (а.с.12).

Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_6 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

З листа Тячівської державної нотаріальної контори від 12 квітня 2024 року за №116/02-14 вбачається, що нею було повідомлено ОСОБА_1 про те, що після смерті бабусі ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями майна померлої є: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (в тому числі з урахуванням частки, від якої відмовилися на її користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ) та онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с.13).

З Витягу про реєстрацію спадкової справи від 12 квітня 2024 року за №76584311 вбачається, що спадкова справа №144/22 зареєстрована в реєстрі під №69254630, спадкодавцем являється ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

З архівного витягу архівного відділу Державного архіву Закарпатської області від 03 вересня 2024 року за №Л-85/01-12 вбачається, що ОСОБА_4 надано дозвіл до побудову будинку (а.с.14).

З довідки виконавчого комітету Буштинської селищної ради вбачається, що адреса житлового будинку в АДРЕСА_2 , на сьогоднішній день внаслідок зміни вулиці та перенумерації з АДРЕСА_3 відповідає адресі АДРЕСА_2 (а.с.17).

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 3 липня 2024 року, складеного депутатом Буштинської селищної ради, вбачається, що при обстеженні встановлено, що будинок АДРЕСА_2 та прилегла до нього земельна ділянка в смт. Буштино, Тячівського району належали ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та його дружині ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цьому будинку разом з ними проживала їх дочка ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час в цьому будинку проживають чоловік ОСОБА_14 померлої ОСОБА_13 та його повнолітні діти: дочка ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_15 та їхніми дітьми ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ; син ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_18 та їх дитиною ОСОБА_19 , які проживають в цьому будинку і на даний час. ОСОБА_1 являється онучкою та ОСОБА_2 онуком діда ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 . Рідна дочка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_3 як спадкоємниця першої черги, після одруження, вже більше тридцяти років не проживає та не проживала з батьками. Таким чином із спадкоємців, які народились, постійно прописані та проживають в цьому будинку на день смерті ОСОБА_5 , є онука ОСОБА_1 та онук ОСОБА_2 , який не заперечує, щоб його частка спадкового майна належала сестрі ОСОБА_1 . Будинок охайний, перебуває в хорошому задовільному стані, фактично онучка ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю вела та веде догляд за будинком, здійснювала та здійснює поточні ремонти, використовувала та використовує земельну ділянку, сплачує комунальні платежі, і лише вона після смерті ОСОБА_5 вступила в управління, володіння та користування спадковим нерухомим майном (а.с.17).

З архівного витягу архівного відділу Тячівської районної державної адміністрації від 05 вересня 2024 року за №01-11-/192 вбачається, що згідно рішення Буштинської селищної ради від 26 грудня 1997 року про передачу земельних ділянок у приватну власність вирішено передати у приватну власність громадянам земельні ділянки, які були у їх постійному користуванні (згідно списку), передачу земельних ділянок проводити тільки після контрольних обмірів даних ділянок та при погодженні меж земельної ділянки обов`язково попереджати суміжних землевласників про відповідність за збереження межових знаків і граничних ліній (згідно списку під №626 значиться ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_2 ) а.с.19.

З технічного паспорту на житловий будинок садибного тип з господарськими будівлями та спорудами від 25 травня 2022 року вбачається, що технічний паспорт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , виконано на замовлення ОСОБА_1 , його загальна площа становить 73,24 квадратних метра, житлова - 36,40 квадратних метра, рік побудови будинку 1965 рік (а.с.32-37).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 вересня 2024 року за №396023509 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформації щодо державної реєстрації нерухомого майна в АДРЕСА_2 (а.с.15).

Із заяви про прийняття спадщини від 27 квітня 2022 року вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканка АДРЕСА_4 , 27 квітня 2022 року в спадковій справі №144/2022 звернулась до Тячівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.88).

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Підстави набуття права власності визначені у ст.328 ЦК України, згідно з якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до ст.328ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на майно.

Судом встановлено, що право власності на спірний спадковий житловий будинок, розташований АДРЕСА_1 , становм на 31 грудня 2011 року належало та було зареєстровано за ОСОБА_4 в частині та ОСОБА_10 в частині; та майно було зареєстровано у відповідності до свідоцтва про право власності, видане Буштинською селищною радою №941 від 25 квітня 1969 року, реєстрований №227, книга 1.

Відповідно до ст.2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної вище норми права державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18.

У відповідності до ст.ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги за законом є також її донька відповідачка ОСОБА_3 , яка в шестимісячний строк звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщину та дана заява нотаріальною конторою була прийнята.

Згідно зі ст.1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Частиною 1 ст.1298ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

З урахуванням положень статей 1296-1299ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, відповідно до ст.392ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

В позовній заяві позивачка зазначила, що звернулася до суду з даним позовом про визнання за нею права власності на спадкове нерухоме майно, посилаючись на втрату правовстановлюючого документу на спадкове майно, яке належало померлому спадкодавцю ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на майно від 25 квітня 1969 року за №941, у зв`язку з чим нотаріусом їй було запропоновано звернутися з позовом до сулу про визнання права власності на спадкове майно.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень окрім випадків, встановлених цим Кодексу.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 не доведено неможливість отримання нею від нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що нотаріусом позивачу було відмовлено увидачі свідоцтвапро правона спадщинуна майно,а такожнаявність іншихспадкоємців наспадкове майнопісля смерті ОСОБА_5 ,суд приходитьдо висновку,що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.5, 12, 76-79, 81, 200, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканка АДРЕСА_2 , України. Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , мешканець АДРЕСА_2 , України.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканка АДРЕСА_4 , України.

Відповідач - Буштинська селищна рада Тячівського Закарпатської області, адреса: 90556, селище Буштино, вул. Головна, 91, Закарпатської області, України.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - Тячівська державна нотаріальна контора, адреса: 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, 30, Закарпатської області, України.

Повний текст рішення суду складено 9 червня 2025 року.

Головуючий В.І. Бобрушко