Ухвала

від 12.06.2025 по справі 913/266/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 913/266/20(913/119/21)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (вх. № 3255/2025)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025

у справі № 913/266/20 (913/119/21)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

до відповідача-1 - ОСОБА_1 ,

відповідача-2 - ОСОБА_2 ,

відповідача-3 - ОСОБА_3 ,

відповідача-4 - ОСОБА_4 ,

відповідача-5 - ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оленерго"

про звернення стягнення на предмет застави

в межах справи № 913/266/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл"

до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про банкрутство,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави.

15.09.2021 рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/266/20 (913/119/21) позов задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет застави за договором застави №1 від 13.03.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оленерго", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №304, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго" за кредитним договором №4982 від 20.09.2013 перед Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" в загальній сумі 1 500 000,00 грн, на наступне рухоме майно:

1. автомобіль марки МАЗ, модель 544008, тип - загальний вантажний сідловий тягач - Е, 2008 року випуску, колір - білий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації 25.01.2012, дата реєстрації - 14.11.2014, заставною вартістю 201469,17 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого органом Центр ДАІ 8008 14.11.2014 - зареєстрований 17.09.2016, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 ;

2. автомобіль марки МАЗ, модель 544008, тип - загальний вантажний сідловий тягач -Е, 2008 року випуску, колір - білий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації - 26.01.2012, дата реєстрації - 14.11.2014, заставною вартістю 199443,33 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого органом Центр ДАІ 8008 - 14.11.2014, зареєстрований 23.07.2016, реєстраційний номер НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_3 ;

3. автомобіль марки МАЗ, модель 544008, тип - загальний вантажний сідловий тягач -Е, 2008 року випуску, колір - білий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації - 26.01.2012, дата реєстрації - 14.11.2014, заставною вартістю 184158,33 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 , виданого органом Центр ДАІ 8008 - 14.11.2014, зареєстрований - 06.10.2016, реєстраційний номер НОМЕР_12 , що належить ОСОБА_4 ;

4. напівпричіп марки ППЦ, модель 28, тип - спеціальний напівпричіп, н\пр-цистерна-Е, 1993 року випуску, колір - оранжевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації - НОМЕР_15 , дата реєстрації - 25.11.2014, заставною вартістю 191364,17 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 , виданого органом - Центр ДАІ 8008 - 25.11.2014, зареєстрований - 29.04.2016, реєстраційний номер НОМЕР_17 , що належить ОСОБА_5 ;

5. напівпричіп марки ППЦ, модель 24.099983, тип - спеціальний напівпричіп, н\пцитсерна -Е, 2002 року випуску, колір - оранжевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_19 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації - 14.02.2013, дата реєстрації - 14.11.2014, заставною вартістю 126486,17 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 , виданого органом Центр ДАІ 8008- 14.11.2014, зареєстрований 13.11.2015, що належить ОСОБА_2 .

Встановлено спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 500,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 500,00 грн

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 500,00 грн

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 500,00 грн

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 500,00 грн

31.03.2025 постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 10.04.2025) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справі № 913/266/20 (913/119/21) скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову повністю.

29.04.2025 (через систему "Електронний суд") Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справі № 913/266/20 (913/119/21).

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

20.05.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену касаційну передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В.І., Огородніка К. М.

З 06.06.2025 по 10.06.2025 у зв`язку з технічним збоєм, що стався в локальній мережі Верховного Суду, було призупинено роботу електронних сервісів та автоматизованих систем Верховного Суду, про що складено Акт фіксації збоїв у роботі програмних продуктів та інформаційних систем від 06.06.2025, Акти про неможливість роботи автоматизованої системи діловодства Верховного Суду від 09.06.2025 та від 10.06.2025, а також розміщено повідомлення на веб-порталі "Судова влада України".

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Предметом позову у справі № 913/266/20 (913/119/21) є вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Оленерго" за кредитним договором № 4982 від 20.09.2013 в розмірі 1 500 000,00 грн перед Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача.

Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зважаючи на викладене, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 913/266/20 (913/119/21) про відмову у задоволенні позову повністю, Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" належало сплатити судовий збір у розмірі 36 000 грн (1 500 000 х 1,5% х 200% х 0,8)

Водночас у порушення зазначених вимог скаржником до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, ні документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, підставою касаційного оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 913/266/20 (913/119/21) Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" зазначило пункти 1 і 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. При цьому необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Однак, на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" чітко не зазначено норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи. Також скаржником не наведено сам висновок і не обґрунтовано необхідність відступлення від нього.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності та змагальності Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу доводами, які скаржник не навів у її тексті, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом зазначених принципів господарського судочинства.

З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:

1) надати документ про сплату судового збору у розмірі 36 000 грн;

2) належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Разом з цим, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Однак, скаржником до касаційної скарги додано докази надсилання копії скарги лише Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" та арбітражному керуючому Скопич Ярославу Васильовичу. Доказів надсилання касаційної скарги іншим учасникам справи № 913/266/20 (913/119/21) Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" не надало.

Верховний Суд акцентує, що неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 ГПК України. Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.

Відтак, Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" необхідно надати Суду докази надіслання усім учасникам справи № 913/266/20 (913/119/21) копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

При цьому Верховний Суд зазначає, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, також необхідно надіслати учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 913/266/20 (913/119/21) - залишити без руху.

2. Надати Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков