Рішення

від 12.06.2025 по справі 732/575/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/575/25

Провадження 2/732/254/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

12 червня 2025 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання Дударенко Ю. П.,

за участю: позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) до Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області (адреса: вул. Троїцька, 13, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100, код ЄДРПОУ 04061731) про визнання права власності на житловий будинок з побутовими та господарськими спорудами в порядку спадкування за законом,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Неволько Віта Анатоліївна (вул. Троїцька, 10, м.Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100),

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до Городнянської міської ради Чернігівської області, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу з побутовими та господарськими спорудами по АДРЕСА_2 , зазначені у технічному паспорті № 1129 від 19.03.2025 під літерами: А-1 основна будівля (житловий будинок) з «а2» прибудовою, «а3» верандою загальною площею 50,6 кв. м, в тому числі житловою площею 30,0 кв. м, допоміжною площею 7,6 кв. м, літніх неопалювальних приміщень площею 13,0 кв м, «Б» сарай, «В» погріб з люком, «Г» вбиральня, №1, №2 огорожа з металу та азбоцементних листів, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 . До складу спадкового майна померлого ОСОБА_2 , окрім іншого, увійшло право власності на житловий будинок з побутовими та господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний житловий будинок був побудований батьками позивачки за час перебування у шлюбі на земельній ділянці, виділеній спадкодавцю на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п`яти включно, укладеного 08.08.1956 між виконкомом Городянської районної ради та ОСОБА_2 . Земельна ділянка була виділена в натурі та передана забудовнику. За життя ОСОБА_2 добудований будинок не був зданий в експлуатацію та право власності на нього зареєстровано не було. За правилами діючої на той час ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР спірний будинок як майно, набуте за час шлюбу, вважається спільною власністю подружжя (батьків позивачки). Матір позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 належну їй 1/2 частину спірного житлового будинку успадкував її чоловік ОСОБА_2 , оскільки фактично вступив в управління та володіння вказаним спадковим майном своєї дружини.

19 лютого 2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Неволько В. А. із заявою про прийняття спадщини її померлого батька, де і була відкрита спадкова справа до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час огляду наданих позивачкою документів нотаріусом було встановлено, що факт набуття спадкодавцем права власності на спадковий житловий будинок АДРЕСА_2 безспірно документально не підтверджений, будинок в експлуатацію не зданий, що унеможливлює оформлення спадщини на вказане майно в нотаріальному порядку. Нотаріус письмово роз`яснила, що питання успадкування позивачкою права власності на спірний житловий будинок має вирішуватись в судовому порядку, оскільки нотаріус не приймає документів, що не відповідають вимогам закону. У зв`язку з тим, що позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на спадковий житловий будинок, вона звертається до суду.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 18квітня 2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача по справі Городнянської міської ради Чернігівської області про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився.

12.05.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги відповідач визнає та не заперечує проти їх задоволення.

10.06.2025 від відповідача надійшло клопотання, в якому останній вказує, що під час огляду доданих до позовної заяви документів було виявлено помилку у прізвищі забудовника ОСОБА_2 у договорі про представлення йому в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п`яти включно, укладеного 08.08.1956, а саме замість його прізвища « ОСОБА_4 » у договорі його прізвище помилково зазначено « ОСОБА_5 ». Відповідач просить правильним вважати прізвище забудовника ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть, яке у свій час було видане на підставі його паспорта.

Позивачка проти клопотання відповідача не заперечувала.

Оскільки у договорі, який має істотне значення для вирішення спору, відповідачем була виявлена технічна описка в анкетних даних особи, суд вважає за доцільне подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням наданих зауважень у клопотанні відповідачем.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Неволько В. А. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання третя особа повідомлялася належним чином, подала до суду письмову заяву від 03.06.2025 з проханням розглянути справу за її відсутності (а. с. 75).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши в судовому засіданні позивачку, дослідивши письмові докази та вивчивши матеріали справи, з`ясувавши позиції сторін та третьої особи по суті заявлених позивачкою позовних вимог, оглянувши інвентаризаційну справу № 1129 на домоволодіння (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_2 , суд доходить висновку, що позовні вимоги підтверджені доказами, зібраними у справі, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 53 років у м. Городня Чернігівської області (а. с. 12).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все належне їй майно.

Дослідженням свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб 28 жовтня 1956 року, прізвища подружжя після реєстрації шлюбу: « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 » (а. с. 9).

Дослідженням довідки № 309, виданої відділом ЦНАП Городнянської міської ради Чернігівської області 15.04.2025, установлено, що на день своєї смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_2 (а. с. 16).

З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 згідно із нормами статей 529, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), вважається таким, що прийняв спадщину після смерті його дружини ОСОБА_3 .

За повідомленнями в.о. завідувача Державного нотаріального архіву Чернігівської області Світлани Репех від 25.04.2025 спадкова справа до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Городнянською районною державною нотаріальною контрою не заводилась. Перевірка проведена по книгам обліку і реєстрації спадкових справ Городнянської районної державної нотаріальної контори за період з 23 грудня 1988 року по 30 грудня 1990 року та алфавітним книгам обліку спадкових справ за період з січня 1990 року по 2008 рік (а. с. 53).

Дослідженням інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 23.04.2025 установлено, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація про відкриття спадкової справи до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 51).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 установлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 років у м. Городня Чернігівської області (а. с. 11).

Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі успадковане ним після смерті його дружини ОСОБА_3 .

Дослідженням довідки № 204, виданої відділом ЦНАП Городнянської міської ради Чернігівської області 18.02.2025 установлено, що на день своєї смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на день смерті ОСОБА_2 за цією ж адресою були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 15).

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та її померлим батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджується документально (а. с. 8, 10).

19.02.2025 позивачка, як спадкоємець за законом, звернулася до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Неволько В. А. із заявою про прийняття спадщини її померлого батька ОСОБА_2 , де і була заведена спадкова справа № 14/2025. Інші спадкоємці за даними спадкової справи відсутні (а. с. 43-50).

Дослідженням договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності із кількістю кімнат від однієї до п`яти включно від 08 серпня 1956 року, посвідченого державним нотаріусом Городнянської державної нотаріальної контори Чернігівської області Яцко М. Л. 08 вересня 1956 року за реєстровим номером 1214, установлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Городнянської Районної Ради депутатів трудящих від 27 квітня 1956 року №171, земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відведена на правах безстрокового користування для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності із кількістю кімнат від однієї до п`яти ОСОБА_9 (а. с. 18-19).

Рішенням 28 сесії 6 скликання Городнянської міської ради від 16 квітня 2015 року підтверджено перейменування вулиць, в тому числі, і АДРЕСА_2 (а. с. 28).

Наказом № 17 від 28.03.2025 начальника Відділу житлово-комунального господарства, благоустрою, архітектури та будівництва Городнянської міської ради Віктора Курти, підтверджується зміна адреси для упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна житловому будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який належить ОСОБА_9 (нині покійний), а саме: АДРЕСА_3 ) (а. с. 77).

З виготовленої КП «Городянське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації» Городянської міської ради довідки від 20.03.2025 № 245 установлено, що станом на 31.12.2012 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_4 не зареєстровано. Після огляду об`єкта нерухомого майна станом на 19.03.2025 установлено, що він відповідає таким характеристикам: щодо будинку садибного типу: А-1 основна будівля (житловий будинок) з а2 - прибудовою, а3 верандою, загальною площею 50,6 кв. м, в тому числі житловою площею 30,0 кв. м; щодо господарських будівель та споруд: Б - сарай, В - погріб з люком, Г - вбиральня, №1, №2 - огорожа з металу та азбоцементних листів. Змін в плануванні та складі об`єкта нерухомого майна щодо матеріалів технічної інвентаризації, проведеної 19.03.2025 не виявлено. Будинок садибного типу 100% готовності, але в експлуатацію не здавався. Будинку присвоєно літерування з цифровим позначенням згідно «Порядку проведення технічної інвентаризації», затвердженою Постановою КМУ від 12.05.2013 № 488 (а. с. 24).

Дослідженням технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , який виготовлений на ім`я ОСОБА_1 , установлено, що відповідно до технічної характеристики будівель та споруд зазначено: А1 - житловий основна будівля (житловий будинок), а2 - прибудова, а3 - веранда, Б - сарай, В - погріб з люком, Г - вбиральня, №1, №2 - огорожа з металу та азбоцементних листів. Роки побудови об`єктів 1956-1991 роки (а. с. 25-27). Ці дані підтверджуються матеріалами інвентаризаційної справи № 1129, наданої «Городянське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації» Городянської міської ради.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» застосовується чинне на той час законодавство.

Статтею 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, що діяв на момент побудови спірного будинку, було передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. За положеннями ч. 1 ст. 28 цього Кодексу в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Аналогічні норми містять статті 60, 61, 70, 73 СК України, який набрав чинності з 01.01.2004.

Враховуючи досліджені докази, суд приймає до уваги, що спірний будинок був побудований подружжям ОСОБА_4 у 1956 році на спеціально виділеній для цієї мети земельній ділянці та згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, але за життя спадкодавців вказане нерухоме майно не здано в експлуатацію та право власності на дане нерухоме майно ні за ким зареєстровано не було.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13 та у постанові Верховного Суду від 06листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц (провадження № 61-31049св18).

Відповідно до ст. 105 ЦК УРСР (який діяв на час побудови спірного будинку) було закріплено, що громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію: збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів; збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

Отже, прийняттю в експлуатацію підлягають індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року.

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Листом Міністерства юстиції від 23 лютого 2016 року №8.4-35//18/1 з метою напрацювання єдиної практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в частині державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, збудовані до 5 серпня 1992 року, доведено до відома органів державної реєстрації, утворених Міністерством юстиції України, та суб`єктів державної реєстрації, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що відносини, пов`язані з державною реєстрацією права власності на збудовані об`єкти нерухомого майна, нерозривно пов`язані з законодавством у сфері містобудування, а саме із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, відповідно до норм вказаного Закону, обов`язковою умовою створення об`єкта містобудування як об`єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об`єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 Цивільного кодексу України.

Оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. Зокрема, до таких об`єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпні 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17, від 15 січня 2021 року у справі №1540/3952/18.

Отже, виходячи з положення вказаних норм після закінчення будівництва спірного будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули в ньому право по 1/2 його частині, оскільки будинок був побудований в період їх перебування зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з положеннями ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка позбавлена можливості оформити спадщину на спірний житловий будинок в нотаріальному порядку, оскільки право власності спадкодавців на це нерухоме майно не було зареєстроване за їх життя і правовстановлюючий документ відсутній. Роз`яснення нотаріуса щодо неможливості видати відповідне свідоцтво на спірний житловий будинок за відсутності реєстраційних документів підтверджена документально. (а. с. 29)

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на те, що набуття у власність спадкодавцем ОСОБА_2 1/2 частини спірного будинку, а також факт переходу до нього права на спірне нерухоме майно в порядку спадкування після смерті його дружини ОСОБА_3 підтверджено матеріалами справи, та підтверджено, що позивачка позбавлена можливості в нотаріальному порядку оформити на спірне нерухоме майно своє спадкове право, оскільки нерухоме майно не зареєстровано у встановленому законом порядку, суд, враховуючи положення статей 328, 392 ЦК України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, а тому наявні підстави для визнання за позивачкою права власності на спірне нерухоме майно та задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 529, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), статтями 328, 392, 1262, 1268, 1270, 1297 ЦК України, статтями 4, 5, 17, 206, 211, 223, 264, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з побутовими та господарськими спорудами в порядку спадкування за законом, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Неволько Віти Анатоліївни, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на житловий будинок садибного типу з побутовими та господарськими спорудами по АДРЕСА_2 , зазначені у технічному паспорті № 1129 від 19.03.2025 під літерами: А-1 основна будівля (житловий будинок) з «а2» прибудовою, «а3» верандою загальною площею 50,6 кв. м, в тому числі житловою площею 30,0 кв. м, допоміжною площею 7,6 кв. м, літніх неопалювальних приміщень площею 13,0 кв м, «Б» сарай, «В» погріб з люком, «Г» вбиральня, №1, №2 огорожа з металу та азбоцементних листів, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений і підписаний 13.06.2025.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Городнянська міська рада Чернігівського району Чернігівської області (адреса: вул. Троїцька, 13, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100, код ЄДРПОУ 04061731).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Неволько Віта Анатоліївна (вул. Троїцька, 10, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100).

Суддя А. О. Бойко