Рішення від 13.06.2025 по справі 566/272/25

справа №566/272/25

провадження № 2/566/282/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 червня 2025 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний Рівненської області

в складі : головуючого судді Лободзінського А.С.

при секретарі : Подолець Ю.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши в заочному порядку у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичноїособи підприємця ОСОБА_2 про поверненнябезпідставно набутихкоштів тавідшкодування моральноїшкоди,треті особи:ТзОВ «ПрогресШумозахист»,ТзОВ «УАПРОМ»,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до фізичноїособи підприємця ОСОБА_2 , в якому просив:

- стягнути з відповідачабезпідставно набутікоштів в сумі 15 700 грн.;

- відшкодувати завдану йому несвоєчасним поверненням безпідставно набутих коштів моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень;

стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу згідно ст.625 ЦК України, а також судові витрати по справі, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що 30 грудня 2024 року через інтернет -магазин Prom.UA здійснив замовлення на придбання в ТзОВ «Прогрес Шумозахист» кожуха генератора ШЗК-12 вартістю 15 700 гривень та отримав рахунок-фактуру для оплати замовлення. Згідно вказаного рахунку отримувачем коштів був ФОП ОСОБА_2 , якому позивач перерахував кошти у сумі 15 700 гривень. Проте, замовленого товару у визначений в замовленні строк до 05.01.2025 року він не отримав. Позивач стверджує, що оскільки ФОП ОСОБА_2 не є стороною у договорі купівлі-продажу кожуха генератора ШЗК-12 по його замовленню від 30.12.2024, то кошти в сумі 15 700 грн., він отримав без належної правової підстави. Позивач звертався до відповідач з письмовою вимогою засобами електронного зв`язку про повернення безпідставно набутих коштів, однак ОСОБА_2 таку його вимогу проігнорував. Бездіяльність ОСОБА_2 у неповерненні коштів позивач вважає протиправною. У зв`язку з протиправною поведінкою відповідача він - ОСОБА_1 зазнав моральної шкоди, оскільки був обурений такою поведінкою відповідача та переніс душевні хвилювання, невпевненість у відновленні його майнових прав, яку оцінює в розмірі 10 000 гривень.

Позивач зазначає, що правовідносини, що склалися між ним і відповідачем регулюються нормами ст.23, ст.625, ст.1212 ЦК України, на підставі яких просив його позов задовольнити.

Ухвалою від 06.03.2025 відкрито провадження у справі та визначено здійснювати судовий розгляд за правилами загального позовного провадження.

12 травня 2025 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог. З урахуванням вказаної заяви ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь 10 000 грн. в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди, а також судові витрати по справі. Решту позовних вимог - залишити без розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Просив стягнути з відповідача грошову компенсацію в розмірі 10 000 грн. в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди, а також зробив заяву про відшкодування понесених ним судових витрат.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засіданні не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, шляхом вручення судової повістки. ( а.с. ) Відзиву на позов не подав.

Представники третіх осіб в судове засідання також не з`явились. Від ТзОВ "УАПРОМ" надішла письмова заява про розгляд справи у відсутності представника цього Товариства . Від ТзОВ «ПрогресШумозахист» будь-яких заяв, клопотань не надійшло.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і дату судового розгляду, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач не з`явився на судовий розгляд справи, хоча був завчасно повідомлений про час, місце і дату розгляду справи в суді, відзиву на позов у визначений ухвалою суду строк не надав, а сторона позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд рахує за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши подані ним докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов ОСОБА_1 у межах позовних вимог, зазначених ним у заяві про зменшення позовних вимог, а саме у частині стягнення з відповідача на його користь 10 000 гривень в рахунок відшкодування завданої йому несвоєчасним поверненням безпідставно набутих коштів моральної шкоди, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що позивач отримав від ФОП ОСОБА_2 рахунок фактуру на оплату кожуха генератора ШЗК-12 ( вентилятор , кріплення, KS 8100 ie atsr) за № СФ 01320 від 30.12.2024.

Після цього, згідно платіжної інструкції від 30.12.2024 № 0.0.4101340347.1 ОСОБА_1 здійснив перерахунок грошових коштів в сумі 15700 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 за вищевказаним рахунком фактурою.( а.с.53)

Виходячи з вищенаведених обставин, суд визначає правову природу цивільних відносин, що склалися між позивачем і відповідачем з урахуванням наступних норм матеріального права.

Так, відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

При цьому, за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За змістом ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановленосудом тапідтверджується матеріаламисправи, ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 15 700 грн., а останній прийняв від нього вказану суму грошей.

Зазначені дії ОСОБА_1 вчинив зметою укладеннята виконаннядоговору купівлі-продажу кожуха генератора ШЗК-12. Проте стороню у такому договорі ФОП ОСОБА_2 не виступав, оскільки замовлення (пропозиція і прийняття пропозиції) на придбання зазначеного товару позивач здійснив на інтернет платформі Prom.UA у ТзОВ «Прогрес Шумозахист». Тобто другою стороною у договорі купівлі-продажу виступало ТзОВ «Прогрес Шумозахист».

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу ( між юридичними особами);

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)

За правилом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, договір, який мав намір укласти позивач за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, предметом якого мав бути кожух генератора ШЗК-12

і цей договір мав бути улкадений у письмовій формі, або електронній формі, з відображенням у ньому усіх істотних умов, які б стосувались його предмету, комплектності, технічного стану предмета договору , ціни та інших умов, в тому числі строків і способу постачання товару, досягнення яких сторони вважали необхідними для укладення договору з подальшим фактичним отриманням товару новим власником.

Проте, як вбачається з обставин справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було укладено договору купівлі-продажу кожуха генератораШЗК-12,позаяк усіхістотних умовтакого договору,зокремаа строківвиконання тапостачання товару,між нимидосягнуто небуло. Відповідно, переказ грошових коштів позивачем на банківський рахунок відповідача у сумі 15 700 гривень є таким, що відбувся без належних і достатніх правових підстав.

Відповідно до частини 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 з претензією від 11.02.2025 року, в якій вимагав повернути отримані ним від позивача грошові кошти в сумі 15 700 гривень ( а.с.52)

Також з матеріалів справи видно і це визнається самим позивачем, про що він вказав у заяві про зменшення позовних вимог, що відповідач ОСОБА_2 повернув йому вищевказану суму грошових коштів лише після звернення останнього з позовом до суду 12.03.2025 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у період з 30.12.2024 по 12.03.2025 відповідач ОСОБА_2 утримував у себе належні ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15 700 грн. без достатньої правової підстави, неповертаючи цих коштів позивачу, що є протиправним.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, підставою відшкодування моральної шкоди є винна протиправна поведінка заподіювача такої шкоди, внаслідок дій, чи бездіяльності якого потерпіла особа зазначила душевних страждань.

Суд дійшов переконання, що через протиправне утримання ОСОБА_2 у себе належних ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 15 700 грн. та неповернення цих коштів, позивач зазнав душевних переживань. Відтак, ОСОБА_1 має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди. Позивач просив стягнути 10 000 гривень в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Разом з тим, суд враховує, що період часу протиправного утримання ОСОБА_2 належних ОСОБА_1 коштів є незначним ( з 30.12.2024 по 12.03.2025). Також відносно не є значною сума грошових коштів в розмірі 15 700 грн., що належать на праві власності позивачу та протиправно утримувались відповідачем у себе впродовж вказаного періоду часу.

Таким чином, враховуючи вище наведене та вимоги розумності і справедливості, суд у відповідності до ч.3 ст.23 ЦК України, вважає, що розмір відшкодування, який буде достатнім і необхідним для відновлення душевного стану позивача, становитиме 5000 гривень. А тому, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково у розмірі 5000 гривень, а в іншій частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Оскільки позивач в судовому засіданні просив стягнути витрати на правову допомогу, про що зорбив відповідну заяву, однак усіх доказів на підтвердження цих витрат станом на час розгляду справи не надав, то судом при ухваленні судового рішення питання про їх розподіл не вирішується. Судовий збір підлагає стягненню з відповідача відповідно до положень ч.1 ст. 141, ч.3 ст.142 ЦПК України, оскільки частина позовних вимог позивача не була предметом судового розгляду, через те, що позивач не підтримав своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

На підставі наведеного, ст.ст. 23, 1212, 1213, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 18, 76, 82, 137, 141, 206, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди, треті особи: ТзОВ «Прогресс Шумозахист», ТзОВ «УАПРОМ» задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 в рахуноквідшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути зфізичної особипідприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ),жителя АДРЕСА_1 накористь ОСОБА_1 сплаченийсудовий збірв розмірі1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В іншій частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення також може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Повний текст рішення складено 13.06.2025 року.

Суддя