Ухвала від 12.06.2025 по справі 761/23544/25

Справа № 761/23544/25

Провадження № 2-з/761/217/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Волошин В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шабача Геннадія Вікторовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Ментал» про стягнення заборгованості за договором надання поворотної фінансової допомоги, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана справа.

09 червня 2025р. представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, а саме: суму не повернутої фінансової допомоги у розмірі 525310,00 грн., що знаходиться на рахунку відповідача: НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Заяву про забезпечення позову вмотивовано тим, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення боргу за договором надання поворотної фінансової допомоги від 14 лютого 2025р. у сумі 525310,00 грн. Пункт 4.1. вказаного договору передбачає, що фінансова допомога надається позичальнику строком на 3 (три) роки від дати її надання, визначеної у відповідному платіжному дорученні. Відповідно до п. 4.1.1. зазначеного договору позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю суму наданої фінансової допомоги по закінченню строку, на який вона була надана, або на письмову вимогу Позикодавця протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту направлення такої вимоги. На виконання умов Договору позивачем на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у загальній сумі 1525310,00 грн. Як вбачається з повідомлення про поповнення картки, відповідач 24 березня 2025р. здійснив повернення коштів згідно вищезгаданого договору у розмірі 1000000,00 грн. Проте решта грошових коштів за вказаним договором позивачу не поверталися.

Враховуючи зазначене, 09 травня 2025р. позивач надіслав на електронну адресу відповідача, зазначену у договорі, вимогу щодо повернення коштів за договором надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якої вимагав на підставі п. 4.1.1. договору. Проте відповіді на свою вимогу позивач не отримав. 12 травня 2025р. вказана вище вимога була направлена позивачем також на адресу відповідача поштою, однак відправлення повернуто відправнику (за закінченням встановленого терміну зберігання).

Метою вжиття заходів забезпечення позову заявником вказано уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про навність підстав для залишення заяви про забезпечення позову без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Відповідно до роз`яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Із змісту прохальної частини заяви вбачається, що сторона позивача просить вжити заходи забезпечення позову у вказаній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться на рахунку відповідача, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019р. по справі № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову.

При цьому, ч. 3 ст. 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Аргументи сторони позивача про невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги є підставами позову, яким суд надасть оцінку виключно під час розгляду справи по суті, з`ясовуючи фактичні обставини справи та надаючи доказам оцінку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, які спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги в майбутньому.

Також позивач не надав доказів реальної небезпеки ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що в заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність такого виду забезпечення позову. Доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Таким чином, заявником не наведено обґрунтованих підстав того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані кошти, впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання ймовірного рішення суду про задоволення вимог позову про стягнення грошових коштів. При цьому суд наголошує на тому, що невиконання відповідачем договірних зобов`язань з повернення боргу не є самостійною підставою для накладення арешту на його кошти в порядку вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи її обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що невжиття зазначених представником позивача заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому заява про накладення арешту на грошові кошти не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шабача Геннадія Вікторовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Ментал» про стягнення заборгованості за договором надання поворотної фінансової допомоги - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: