Рішення від 13.06.2025 по справі 140/4798/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4798/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2) з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у застосуванні з 25.02.2022 по 30.06.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату з 25.02.2022 по 30.06.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

3) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 01.07.2022 та з 01.01.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби та звільненням із неї;

4) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату з 01.07.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально- побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач зазначає, що з виплат грошового забезпечення та заробітної плати військовослужбовця вбачається, що посадовий оклад, оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення, в тому числі допомога на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань нараховані і виплачені у зв`язку із проходженням військової служби, обчислені виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

ОСОБА_1 вважає такі дії відповідачів щодо застосування при нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат із 25.02.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, протиправними, оскільки з 29.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. До спірних відносин належить застосувати пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1928-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача 1 у відзиві позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, з 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за військовою посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018. Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатної особи склав - «1 762,00 грн.».

Пункт 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у редакції постанови КМУ від 21.02.2018 №103 діяв до моменту скасування п. 6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 у межах справи №826/6453/18 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020), тобто до 29.01.2020.

З 29.01.2020 була відновлені юридична дія п. 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, де передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Представник відповідача звернув увагу на зміст п. 2 постанови КМУ від 12.05.2023 №481, яким установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Відтак, п. 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у редакції постанови КМУ від 12.05.2023 №481 підтверджений факт незмінності правила обчислення грошового забезпечення із використанням показника арифметичного значення прожиткового мінімуму у розмірі - «1 762,00 грн.».

Наведена обставина неспростовно засвідчує, що у спірних правовідносинах відсутня подія прийняття Урядом України як єдиним компетентним суб`єктом права з даного питання у період часу з 29.01.2020 - календарна дата звернення заявника до суду постанови КМУ з приводу збільшення розмірів посадових окладів та окладів за званнями у порядку ч. 4 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тому у силу дії відповідного рішення Уряду України нормативного характеру усі суб`єкти владних повноважень були зобов`язані призначати, обчислювати, нараховувати та виплачувати реальне (фактичне) грошове забезпечення діючих публічних службовців за постановою КМУ від 30.08.2017 №704 із використанням показника прожиткового мінімуму працездатної особи у «1762 грн.».

Просив відмовити у задоволені позовних вимог

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 29.05.2025 представник відповідача 2 позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, та зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

Крім того зазначаємо, що не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в п. 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».

Зазначив, що відповідно до картки особового рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи, з позивачем було проведено повний розрахунок. Підстав для проведення доплат чи перерахунку виплачених позивачу сум немає.

Також представник відповідача звернув увагу на те, що ВЧ НОМЕР_1 перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_4 до 31.05.2022. В картках особового рахунку остання виплата, яка була проведена в червні відбулася за попередній місяць перебування на фінансовому забезпеченні військової частини, тобто за травень 2022 року.

З урахуванням наведеного, відповідач 2 просив у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 08.02.2025 проходив військову службу по мобілізації та перебував на грошовому забезпеченні в військовій частині НОМЕР_2 , а згодом в військовій частині НОМЕР_3 , яка в подальшому була приєднана до складу військової частини НОМЕР_4 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_4 №41 від 08.02.2025 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: «Молодшого сержанта ОСОБА_1 , зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього заступника командира бойової машини - навідника-оператора механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05.02.2025 Nє35-РС з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, вважати таким, що 08.02.2025 справи та посаду здав та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 для зарахування на військовий облік. Відповідно до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280, згідно рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.03.2018, ВЧ НОМЕР_6 та НОМЕР_1 з дня їх формування були зараховані на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_6 (в подальшому - ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280, згідно рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.03.2018, військові частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_1 з дня їх формування були зараховані на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_6 (в подальшому - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно рішення Міністра оборони України про включення ІНФОРМАЦІЯ_7 до мережі розпорядників коштів, військова частина НОМЕР_3 зарахована на фінансове забезпечення до ВЧ НОМЕР_4 з 01.07.2022.

В свою чергу, ВЧ НОМЕР_1 з 01.07.2022 припинено перебування на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрито власний особовий рахунок, розпочато ведення самостійного (окремого) фінансового господарства та набуто статусу розпорядника бюджетних коштів 3 рівня.

Таким чином, нарахування та виплата грошового забезпечення та усіх інших передбачених законодавством виплат для військовослужбовців військової частини НОМЕР_6 , у якій позивач проходив службу, в період з 25.02.2022 по 30.06.2022 включно здійснювались розпорядником бюджетних коштів 3 рівня - ІНФОРМАЦІЯ_3 , на фінансовому забезпеченні якого перебувала дана військова частина до 01.07.2022.

02.05.2025 позивач з метою ознайомлення з порядком та сумами грошового забезпечення військовослужбовця, яке йому нараховане та виплачене, засобами електронного зв`язку (направлення на електронну пошту), а також засобами поштового зв`язку, було подано адвокатський запит до ВЧ НОМЕР_1 з проханням надати:

1. Провести нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному розмірі щомісячну доплату до основного розміру грошового забезпечення у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за період перебування на лікуванні з 20.04.2024 по 17.10.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.

2. Надати детальний розрахунок суми грошового забезпечення належної ОСОБА_1 при звільненні з військової служби, з розбивкою її складових та нарахованих сум по ним, в тому числі компенсації за невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки.

3. Надати інформацію стосовно того чи врахована щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 від 28.02.2022 при обчисленні та виплаті розміру компенсації за всі невикористані ОСОБА_1 дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки у кількості 79 днів та додаткової відпустки, яка надається відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту2» за 2023-2025 роки у кількості 42 дні, а у випадку її не врахування провести відповідний перерахунок та виплату компенсації за всі невикористані ОСОБА_1 дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки у кількості 79 днів та додаткової відпустки, яка надається відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2023-2025 роки у кількості 42 дні.

4. Надати інформацію, з якої саме розрахункової величини було обчислено грошове забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення, в тому числі допомогу на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, нараховані і виплачені у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, солдату ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 19.05.2023..

5. Надати копії карток особистого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 2022 по 2024 роки

Станом на 08.05.2025, момент подання позовної заяви, відповіді на вказаний запит отримано не було.

З виплат, які додані до матеріалів справи відповідачем 2, грошового забезпечення та заробітної плати військовослужбовця вбачається що посадовий оклад, оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення, в тому числі допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, нараховані і виплачені мені у зв`язку зі проходженням військової служби, обчислені виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Вважаючи, що в ході проходження військової служби обчислення і виплату грошового забезпечення здійснено з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту.

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються всіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Приписами статті 2 Закону №2011-XII визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно приписів до частини третьої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), якою підвищено грошове забезпечення відповідних категорій осіб рядового і начальницького складу та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.

Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №103 (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнав протиправним та нечинним пункт 6 Постанови №103.

Наведене свідчить, що, починаючи з 29.01.2020, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі -Закон №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

З аналізу наведених правових норм висновується, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.

Таким чином, ураховуючи зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Про Державний бюджет України на 2023 рік» виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловлених, зокрема, у постановах від 19.10.2022 та від 15.06.2023 у справах №400/6214/21 та №380/13603/21 відповідно.

Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі №120/965/22-а звернув увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX (далі Закон №294-IX), установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 102,00 грн, Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі Закон №1082-ІХ) установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 270,00 грн, Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ (далі Закон №1928-ІХ) установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 481,00 грн та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX (далі Закон №2710-IX), установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 684,00 грн.

Разом з тим суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та викладено абзац перший в такій редакції:

«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 набрала чинності 20.05.2023.

Таким чином, з 20.05.2023 застосовується редакція пункту 4 Постанови №704, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

Виходячи з викладеного, слідує, що з 29.01.2020 по 19.05.2023 відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Враховуючи вищенаведене, у період з 25.02.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача та його складові мали обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 відповідно, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

При вирішенні спору суд бере до уваги ту обставину, що в період з 24.02.2022 по 30.06.2022 ВЧ НОМЕР_6 та НОМЕР_1 з дня їх формування були зараховані на фінансове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачами.

Крім того, згідно рішення Міністра оборони України про включення ІНФОРМАЦІЯ_7 до мережі розпорядників коштів, ВЧ НОМЕР_6 зарахована на фінансове забезпечення до ВЧ НОМЕР_1 з 01.07.2022.

Стосовно позовної вимоги зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань за період служби з врахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня відповідного року, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п.1, 6 Розділу 23 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до п.п.1, абз.3 п.7 Розділу 24 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Зважаючи, що допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань обраховується в розмірі місячного грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позивач має право на її перерахунок, яка була нарахована за період з 25.02.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня відповідного року.

Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи не додано ні позивачем, ні відповідачем 1 витяг з картки особового рахунку військово службовця за період з 25.02.2022 по 30.06.2022, тому суд не може встановити чи за даний період позивачу нараховувалась матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань.

Як наслідок суд не може зобов`язати відповідача 1 здійснити перерахунок та виплату з 25.02.2022 по 30.06.2022 допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, тому дану позовну вимогу слід задовольнити частково.

Проте, з 01.07.2022 по 19.05.2023 відповідачем 2 при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача протиправно не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом січень 2022 року та січень 2023 року як розрахункову величину, суд дійшов висновку і про протиправність виплати допомоги на оздоровлення, а також інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, без урахуванням відповідних величин.

Разом з тим, при вирішенні спору судом враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку №44 виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З аналізу наведених норм вбачається, що належна до виплати позивачу сума перерахованого грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, тому в розглядуваному випадку підлягає застосуванню Порядок №44.

Така позиція відповідає висновкам постанови Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, згідно з якими механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, вимога позивача про проведення нарахування та виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 №44 підлягає задоволенню.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 які полягають у застосуванні з 25.02.2022 по 30.06.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року при нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату з 245.02.2022 по 30.06.2022 грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 01.07.2022 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби та звільненням із неї; зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату з 01.07.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у застосуванні ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 30.06.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року при нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 30.06.2022 грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні ОСОБА_1 з 01.07.2022 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби та звільненням із неї.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).

Суддя В.В. Дмитрук