Постанова від 29.04.2025 по справі 758/10636/24

Справа № 758/10636/24

3/758/177/25

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковбасюк О.О. за участю секретаря судового засідання Білоус А.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Корольової С.В., представника Енергетичної митниці Швед А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , брокера ТОВ «Торгівельний Дім Асканія» (код ЄДРПОУ 38290246),

за порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва надійшов протокол про порушення митних правил №0231/90300/24 від 19.06.2024, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України.

Як зазначено у протоколі, 12.06.2024 до відділу митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці представником митного брокера ТОВ «Торгівельний Дім Асканія» ОСОБА_1 , на підставі договору-доручення на митно-брокерські послуги №02-05/2024 від 01.05.2024, було подано електронну митну декларацію типу IM 40 ДР, якій присвоєно №24UA903020004721U5 (далі - ЕМД) та за якою задекларовано до оформлення в митному режимі «імпорт» товар «Електроенергія переміщена у травні 2024 р. 676 тис.кВт.год» за кодом 2716000000 згідно з УКТ ЗЕД, обсягом 676 тис. кВт*г та вартістю 24 480,5500 Євро.

Зазначений товар надійшов на адресу ТОВ «АСКАНІЯ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44564387, Україна, 01042, місто Київ, пров. Новопечерський, будинок 5) на підставі зовнішньоекономічного контракту №NT/AET-1 від 30.04.2024, укладеного між компанією NextTradeEurope s.r.o. (04011.Fatranska 1A, Kosice, Slovak Republic) тa ТОВ «АСКАНІЯ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД».

Для здійснення митного оформлення товару представником митного брокера ТОВ «Торгівельний Дім Аскація» ОСОБА_1 разом з ЕМД, крім інших, були подані наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) №2024133 від 31.05.2024;

- банківський платіжний документ №б/н від 05.06.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.04.2024;

- акт приймання-передачі електроенергії №1 від 31.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024.

Згідно з відомостями, зазначеними у рахунку-фактурі №2024133 від 31.05.2024 та акті приймання-передачі електроенергії №1 від 31.05.2024, загальна вартість товару становить 79 480,55 Євро, ціна - 0,11757478 Євро/кВт*г, відповідно до копії митної декларації країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024 загальна вартість товару складає 79 481 Євро.

При цьому, представником митного брокера ТОВ «Торгівельний Дім Асканія» ОСОБА_1 в графах 22, 42, електронному інвойсі даної ЕМД заявлено загальну вартість товару у сумі 24 480,55 Євро, ціна зазначена в електронному інвойсі - 36,21389000 Євро/тис. кВт*г.

Відомості, заявлені у гр. 12, 45, 46, 47, В даної ЕМД розраховані, виходячи з вартості товару у розмірі 24 480,55 Євро.

В графі 47 та В даної ЕМД нараховано до сплати митні платежі в розмірі 279 169,99 грн. (в тому числі: нараховано мито на товари за ставкою 2% - 21 278,20 грн., акциз за ставкою 3,2 % - 34 045,12 грн. та податок на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20 % в розмірі 223 846,67 грн.).

Також, відповідно до інформації, що міститься в АСМО «інспектор», залишок коштів на рахунку, відкритому на ім`я митних органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, авансові платежі (передоплата) платника податків, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних платежів, складає на 12.06.2024 - 281 000 грн.

Проте, при розрахунку митної вартості товару за інвойсом №2024133 від 31.05.2024 митна вартість товару повинна становити - 3 454 177,01 грн., а митні платежі, які підлягають до сплати, повинні становити - 906 376,04 грн. (в т. ч.: мито на товари за ставкою 2% - 69 083,54 грн., акциз за ставкою 3,2 % - 110 533,66 грн. та податок на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20 % в розмірі 726 758,84 грн.).

Таким чином, розмір сум митних платежів, що підлягають сплаті до Держбюджету України, зменшено на суму 627 206,05 грн.

На запрошення митного поста «Центральний» Енергетичної митниці (повідомлення відправлено через АСМО «інспектор» 12.06.2024 о 10:54:58) стосовно надання пояснень, представник митного брокера ТОВ «Торгівельний Дім Асканія» ОСОБА_1 надав письмові пояснення стосовно зменшення суми митних платежів, а саме, що ним допущено технічну помилку. Всі документи надані з правильною вартістю.

Відповідно до статті 266 МКУ декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частина п`ята статті 266 МКУ передбачає, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Також, підпункт 2.1.2 пункту 2.1 договору-доручення на митно-брокерські послуги №02-05/2024 від 01.05.2024 визначає, що виконавець зобов`язується правильно нараховувати митні платежі для сплати замовником.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МКУ суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митих правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 частини 1 статті 4 МКУ визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених МКУ, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Також, при здійсненні декларування товарів за вищезазначеною митною декларацією представником декларанта виступав ТОВ «Торгівельний Дім Асканія», у графі 54 зазначено ОСОБА_1 .

Пунктом 8 частини першої статті 4 МК України визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Частиною 1 статті 265 МК України визначено, що декларантами мають право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір при переміщенні.

При здійсненні декларування товару ««Електроенергія травень 2024 р. 676 тис.кВт.год» за митною декларацією типу ІМ 40 ДР №24UA903020004721 U5 від 12.06.2024 ТОВ «АСКАНІЯ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» користувалось послугами митного брокера ТОВ «Торгівельний Дім Асканія» на підставі договору про надання послуг митного брокера №02-05/2024від 01.05.2024 .

Таким чином брокер ТОВ «Торгівельний Дім Асканія» ОСОБА_1 вчинив дії, направлені на заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митих платежів неправдивих відомостей щодо митної вартості, а саме заявлення вартості товару в розмірі 24 480,55 Євро замість 79 480,55 Євро, що призвело до зменшення розміру митних платежів у сумі 627 206,05 гривень.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 485 МК України.

В судовому засіданні захисник Корольова С.В. вказала на відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та просила закрити провадження у справі з підстав, наведених у її письмових запереченнях.

Так, вказуючи на відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, захисник зазначила, що з об`єктивної сторони дане правопорушення може бути вчинено у спосіб заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Відповідно до фабули протоколу про порушення митних правил №0231/90300/24 дії ОСОБА_1 кваліфіковано як «вчинив дії, направлені на заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей щодо митної вартості, а саме заявлення вартості товару в розмірі 24 480,55 Євро замість 79 480,55 Євро, що призвело до зменшення розміру митних платежів у сумі 627 206,05 грн».

У відповідності до графи 44 наявної в справі митної декларації типу ІМ 40 ДР №24UA903020004721U5 від 12.06.2024 ОСОБА_1 разом із митною декларацією було подано інвойс №2024133 від 31.05.2024 (код документу 0380), акт прийому-передачі електроенергії №1 від 31.05.2024 (код документу 9102), митну декларацію країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024 (код документу 9610).

При цьому, відповідно до відомостей, наявних у поданих ОСОБА_1 митному органу документах, а саме: інвойсі №2024133 від 31.05.2024, акті прийому-передачі електроенергії №1 від 31.05.2024 та митній декларації країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024, вартість товару становить 79 480,55 Євро.

Отже, разом із митною декларацією типу ІМ 40 ДР №24UA903020004721U5 від 12.06.2024 ОСОБА_1 . Енергетичній митниці було подано документи, які містили правдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, зокрема, відомості про фактурну вартість товару, що відповідали дійсності.

Таким, чином, дії ОСОБА_1 по заявленню в митній декларації відомостей про фактурну вартість товарів не утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України (об`єктивну сторону), оскільки разом із митною декларацією ним було подано документи, які містили правдиві, точні та достовірні відомості про вартість товару.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Крім того, захисник вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Зокрема, захисник звертає увагу на те, що для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України необхідно довести, серед іншого, наявність прямого умислу.

Разом з тим, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умисності дій ОСОБА_1 .

Натомість, наявні в справі матеріали свідчать про те, що в митній декларації вартість товарів у сумі 24 480,55 Євро заявлено ОСОБА_1 внаслідок технічної помилки.

При цьому вона також звертає увагу суду на те, що наданий продавцем товару інвойс №2024133 від 31.05.2024 складений таким чином, що сума 24 480,55 Євро, вказана у виділеному рядку як «Total due» (загальна сума), є сумою, яка підлягала сплаті з урахуванням здійснених 13.05.2024 та 15.05.2024 передоплат за товар у сумі 55 000,00 Євро.

Одночасно, інвойс №2024133 від 31.05.2024 містив відомості про загальну вартість товару - електричної енергії за період 01.05.2024-31.05.2024 у сумі 79 480,55 Євро.

У неодноразово наданих митному органах поясненнях ОСОБА_1 звертав увагу на те, що у декларації ним було допущена технічна помилка, а саме вказана загальна сума інвойсу, що підлягала сплаті з урахуванням передоплати. При цьому він наголошував на тому, що у всіх документах, які були подані ним митному органу разом із декларацією, вказана вартість товарів у сумі 79 480,55 Євро.

Крім того, у поясненнях ОСОБА_1 наголошував, що 12.06.2024 ним була подана заява №22 про відкликання митної декларації IM 40 ДР №24UA903020004721U5 від 12.06.2024. В обґрунтування підстав для відкликання декларації ОСОБА_1 вказав необхідність внесення змін до декларації, з метою уточнення розрахунку митної вартості товару.

Таким чином, як свідчать наявні у справі копії документів, які подавалися ОСОБА_1 разом із митною декларацією (інвойс №2024133 від 31.05.2024, акт прийому передачі електроенергії №1 від 31.05.2024, митна декларація країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024), вони містили правдиву та достовірну інформацію про вартість товару, а саме, відомості про те, що вартість товару становить 79 480,55 Євро.

Таким чином, подання громадянином України ОСОБА_1 . Енергетичній митниці для здійснення митного контролю, у тому числі правильності визначення митної вартості, разом із митною декларацією документів із правдивими відомостями про вартість товару унеможливлювало зменшення розміру митних платежів.

Зазначений факт свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу, мети та мотиву на вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Також, захисник посилається на те, що відповідно до положень статті 269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Положеннями частини другої статті 269 МК України визначено, що внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається з моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення.

Згідно з частиною п`ятою статті 269 МК України відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до частини десятої статті 269 МК України у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Частиною першою статті 494 МК України визначено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заяву №22 про відкликання митної декларації у зв`язку із необхідністю внесення змін до декларації, з метою уточнення розрахунку митної вартості товару подано ОСОБА_1 12.06.2024.

Письмового повідомлення митного органу про відмову у відкликанні декларації матеріали справи не містять.

У той же час, протокол про порушення митних правил №0231/90300/24 складено посадовою особою Енергетичної митниці 19.06.2024.

Отже, з урахуванням положень частини десятої статті 269 МК України, провадження в справі про порушення митних правил не мало бути розпочато.

При цьому, захисник звертає увагу суду на те, що 20.06.2024, одразу після винесення Енергетичною митницею Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903020/2024/000232, митним брокером ТОВ «Торгівельний Дім Асканія» ОСОБА_1 , з метою митного оформлення товару «Електроенергія переміщена у травні 2024 р. 676 тис.кВт.год» та сплати всіх належних платежів було подано до Енергетичної митниці митну декларацію типу IM 40 ДР №24UA903020004980U8.

За вказаною митною декларацією станом на 20.06.2024 сплачено митні платежі у розмірі 908 774,47 грн. (мито на товар за ставкою 2% - 69 266,36 грн, акциз за ставкою 3,2% - 110 826,15 грн, податок на додану вартість за ставкою 20% - 728 681,96 грн).

Представник Енергетичної митниці вважала доведеними обставини, викладені в протоколі про порушення митних правил, підтримала подані до суду письмові заперечення.

Заслухавши пояснення захисника та представника митного органу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. А відтак, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. У відповідності до частини 2 цієї ж статті електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 8 статті 264 МК України визначено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

У відповідності до частини 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною 1 статті 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частиною 5 статті 266 МК України визначено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Статтею 485 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості , та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Судом встановлено, що 12.06.2024 до відділу митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці представником митного брокера ТОВ «Торгівельний Дім Асканія» ОСОБА_1 , на підставі договору-доручення на митно-брокерські послуги №02-05/2024 від 01.05.2024, було подано електронну митну декларацію типу IM 40 ДР, якій присвоєно №24UA903020004721U5 (далі - ЕМД) та за якою задекларовано до оформлення в митному режимі «імпорт» товар «Електроенергія переміщена у травні 2024 р. 676 тис.кВт.год» за кодом 2716000000 згідно з УКТ ЗЕД, обсягом 676 тис. кВт*г та вартістю 24 480,5500 Євро.

Зазначений товар надійшов на адресу ТОВ «АСКАНІЯ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44564387, Україна, 01042, місто Київ, пров. Новопечерський, будинок 5) на підставі зовнішньоекономічного контракту №NT/AET-1 від 30.04.2024, укладеного між компанією NextTradeEurope s.r.o. (04011.Fatranska 1A, Kosice, Slovak Republic) тa ТОВ «АСКАНІЯ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД».

Для здійснення митного оформлення товару представником митного брокера ТОВ «Торгівельний Дім Аскація» ОСОБА_1 разом з ЕМД, крім інших, були подані наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) №2024133 від 31.05.2024;

- банківський платіжний документ №б/н від 05.06.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.04.2024;

- акт приймання-передачі електроенергії №1 від 31.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024.

Згідно з відомостями, зазначеними у рахунку-фактурі №2024133 від 31.05.2024 та акті приймання-передачі електроенергії №1 від 31.05.2024, загальна вартість товару становить 79 480,55 Євро, ціна - 0,11757478 Євро/кВт*г.

Відповідно до копії митної декларації країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024 загальна вартість товару складає 79 481 Євро.

При цьому, в графах 22, 42, електронному інвойсі поданої ЕМД заявлено загальну вартість товару у сумі 24 480,55 Євро, зазначена в електронному інвойсі ціна - 36,21389000 Євро/тис. кВт*г.

Крім того, відомості, заявлені у гр. 12, 45, 46, 47, В даної ЕМД розраховані, виходячи з вартості товару у розмірі 24 480,55 Євро.

Так, в графі 47 та В даної ЕМД нараховано до сплати митні платежі в розмірі 279 169,99 грн. (в тому числі: нараховано мито на товари за ставкою 2% - 21 278,20 грн., акциз за ставкою 3,2 % - 34 045,12 грн. та податок на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20 % в розмірі 223 846,67 грн.).

Наведене стало підставою для складення відносно ОСОБА_1 , як представника митного брокера ТОВ «Торгівельний Дім Аскація», зазначеного вище протоколу про порушення митних правил,

Разом із цим, судом встановлено, що у відповідності до графи 44 наявної в справі митної декларації типу ІМ 40 ДР №24UA903020004721U5 від 12.06.2024 ОСОБА_1 разом із митною декларацією було подано інвойс №2024133 від 31.05.2024 (код документу 0380), акт прийому-передачі електроенергії №1 від 31.05.2024 (код документу 9102), митну декларацію країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024 (код документу 9610).

При цьому, відповідно до відомостей, наявних у поданих ОСОБА_1 митному органу документах, а саме: інвойсі №2024133 від 31.05.2024, акті прийому-передачі електроенергії №1 від 31.05.2024 та митній декларації країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024, вартість товару становить 79 480,55 Євро.

Отже, разом із митною декларацією типу ІМ 40 ДР №24UA903020004721U5 від 12.06.2024 ОСОБА_1 . Енергетичній митниці було подано документи, які містили правдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, зокрема, відомості про фактурну вартість товару, що відповідали дійсності.

Ураховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими доводи захисника про те, що дії ОСОБА_1 по заявленню в митній декларації відомостей про фактурну вартість товарів не утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України (об`єктивну сторону), оскільки разом із митною декларацією ним було подано документи, які містили правдиві, точні та достовірні відомості про вартість товару.

Як встановлено судом із пояснень захисника, фактично ОСОБА_1 було допущено технічну помилку, яка була пов`язана із особливістю заповнення відповідних товаросупроводжуючих документів, оскільки наданий продавцем товару інвойс №2024133 від 31.05.2024 складений таким чином, що сума 24 480,55 Євро, вказана у виділеному рядку як «Total due» (загальна сума), є сумою, яка підлягала сплаті з урахуванням здійснених 13.05.2024 та 15.05.2024 передоплат за товар у сумі 55 000,00 Євро.

Разом із цим, інвойс №2024133 від 31.05.2024 містив відомості про загальну вартість товару - електричної енергії за період 01.05.2024-31.05.2024 у сумі 79 480,55 Євро.

Таким чином, як свідчать наявні у справі копії документів, які подавалися ОСОБА_1 разом із митною декларацією (інвойс №2024133 від 31.05.2024, акт прийому передачі електроенергії №1 від 31.05.2024, митна декларація країни відправлення №24SK5265EX41887500 від 11.06.2024), вони містили правдиву та достовірну інформацію про вартість товару, а саме, відомості про те, що вартість товару становить 79 480,55 Євро.

У зв`язку з цим суд приймає до уваги доводи захисника про те, що подання ОСОБА_1 . Енергетичній митниці для здійснення митного контролю, у тому числі правильності визначення митної вартості, разом із митною декларацією документів із правдивими відомостями про вартість товару унеможливлювало зменшення розміру митних платежів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не вчинялося дій, визначених статтею 485 МК України, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, таких як внесення умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, вказування неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять неправдиві відомості.

Крім того, суд приймає до уваги, що 12.06.2024 ОСОБА_1 було подано заяву №22 про відкликання митної декларації IM 40 ДР №24UA903020004721U5 від 12.06.2024.

В обґрунтування підстав для відкликання декларації ОСОБА_1 вказав необхідність внесення змін до декларації, з метою уточнення розрахунку митної вартості товару.

При цьому суд звертає увагу, що заява про відкликання декларації була подана ОСОБА_1 у той же день, що й подана декларація - 12.06.2024 та по збігу трохи більше двох годин, а саме: декларація подана о 10 год. 09 хв., заява про відкликання - о 12 год. 27 хв.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово надавав митному органу пояснення, у яких звертав увагу на те, що у декларації ним була допущена технічна помилка, а саме вказана загальна сума інвойсу, що підлягала сплаті з урахуванням передоплати. При цьому він наголошував на тому, що у всіх документах, які були подані ним митному органу разом із декларацією, вказана вартість товарів у сумі 79 480,55 Євро.

Стаття 269 МК України у частині 1 встановлює, що відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Матеріали справи не містять письмового повідомлення митного органу про відмову у відкликанні декларації.

У той же час, протокол про порушення митних правил №0231/90300/24 складено посадовою особою Енергетичної митниці відносно ОСОБА_1 19.06.2024, тобто по спливу семи днів після подання декларації та заяви про її відкликання.

За частиною 2 ст. 269 МК України внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

При цьому відповідно до частини 10 ст. 269 МК України: у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

У своїх поясненнях на адресу Енергетичної митниці ОСОБА_1 зазначив про самостійне виявлення помилки та про те, що він звертався до митниці 12.06.2024 із заявою про внесення змін, проте вказані пояснення проігноровано та не відображено в протоколі про порушення митних правил, складеному відносно нього.

При розгляді даної справи суд також враховує, що зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт надання документів, що містять неправдиві відомості та умисно бажати, щоб відповідні документи вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі №725/3788/16-а, згідно з якою склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Отже, відсутність прямого умислу в діях особи, яка під час митного оформлення товару не заявила згідно зі встановленою формою необхідних для здійснення митного контролю відомостей про оподаткування товару (відомості щодо країни походження товару), указує на відсутність складу адміністративного правопорушення, встановленого статтею 485 Митного кодексу України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі №638/10546/16-а, зовнішній прояв винного протиправного діяння обов`язково має поєднуватися з умислом суб`єкта вчинення щодо посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків і зборів).

Об`єктивна сторона такого правопорушення полягає в поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору/контракту, ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. ЄСПЛ також неодноразово підкреслював, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 39 Постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, зазначено, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до п. 43 Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Отже, вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а тому провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9-11, 221, 247, 252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 485, 486, 489, 494-496, 527, 528, 529 Митного кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя О. О. Ковбасюк