Постанова від 02.06.2025 по справі 910/11419/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2025 р. Справа№ 910/11419/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Цікра А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 (повний текст складено та підписано 19.10.2023)

у справі № 910/11419/22 (суддя Борисенко І. І.)

за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс»

про стягнення 19 699 782,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» (далі - ДП «МТП «Південний», Підприємство) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (далі - ТОВ «Укр Газ Ресурс», Товариство) 19 699 782,00 грн, з яких: 17 346 553,80 грн - збитки, 2 358 228,20 грн - штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язання за договором про постачання електричної енергії від 28.12.2020 № Т/ВГЕ-377/20 (далі - Договір).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з 22.10.2021 безпідставно відмовилось від виконання своїх зобов`язань з постачання йому електричної енергії як споживачу за Договором, у зв`язку з чим позивач був змушений укласти з ДПЗД «Укрінтеренерго» договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 03.12.2021 № Т/ВГЕ-273/21 (що діє з 22.10.2021), внаслідок чого позивач вважає, що йому були завдані матеріальні збитки у вигляді сплаченої ДПЗД «Укрінтеренерго» різниці між вартістю електроенергії за договором, укладеним з відповідачем, та вартістю електроенергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 03.12.2021 № Т/ВГЕ-273/21 у період з 22.10.2021 по 31.12.2021.

Також у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки електричної енергії за Договором Позивач нарахував штрафні санкції у вигляді пені (1 701 106,91 грн) та штрафу (652 121,29 грн).

Справу господарські суди розглядали неодноразово.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/11419/22 позовні вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про стягнення 19 699 782,00 грн. задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" збитки у сумі 17 346 553 (сімнадцять мільйонів триста сорок шість тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн. 80 коп., пеню у сумі 1 701 106 (один мільйон сімсот одна тисяча сто шість) грн. 91 коп., 7 % штрафу у сумі 652 121 (шістсот п`ятдесят дві тисячі сто двадцять одна) грн. 29 коп., судовий збір у сумі 295 496 (двісті дев`яносто п`ять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн. 73 коп.

Суд першої інстанції виходив з того що договірні відносини між позивачем та відповідачем за Договором припинилися з ініціативи відповідача. Суд зауважив, що наявне у матеріалах справи листування сторін свідчить про те, що позивач відмовився від внесення змін до договору в частині збільшення ціни електричної енергії, а не відмовився від договору в цілому та не ініціював його розірвання. За висновком суду, у цьому спорі мають місце всі елементи складу правопорушення, що є підставою для відповідальності Товариства у вигляді відшкодування збитків, заподіяних Підприємству саме діями відповідача. Суд також погодився з доводами позивача, що у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання (непостачанням електричної енергії з 22.10.2021) позивач має право на стягнення з відповідача пені за період з 22.10.2021 по 01.06.2022 та штрафу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/11419/22 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, необґрунтованістю судового рішення, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Доводи апелянта зводяться до наступного:

Відповідно до положень Правил роздрібного ринку електричної енергії та Закону України «Про ринок електричної енергії», які виступають спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини у даній справі, укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 вважається достроково розірваним (припиненим) саме за ініціативою споживача - Державного підприємства «Морський торговельний порт «ПІВДЕННИЙ», внаслідок його незгоди з внесенням запропонованих ТОВ «Укр Газ Ресурс» змін щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно не врахував, що збільшення уповноваженим органом держави (Регулятором ринку) граничних цін підтверджує збільшення відпускної ціни для кінцевих споживачів електричної енергії, між тим позивач, будучи обізнаним з обставинами коливання ціни на ринку в сторону збільшення, умисно ухилився від укладення з відповідачем додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020.

Суд першої інстанції не проаналізував співвідношення правового регулювання стосовно зміни умов договору та припинення зобов`язань за ним, що визначене пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії та правове регулювання цих відносин, передбачено нормами Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також не в повній мірі з`ясував обставини, пов`язані з достроковим розірванням вищенаведеного договору.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини). Так, розірвання договору відбулося саме за ініціативою споживача, яке не зумовлене неправомірною поведінкою постачальника та ДП «МТП «Південний» достеменно було відомо, що після припинення постачання електричної енергії ТОВ «Укр Газ Ресурс» за договором, споживач буде змушений купувати електричну енергію у постачальника "останньої надії" за значно вищим тарифом. Отже, такі дії позивача щодо переходу до постачальника "останньої надії" жодним чином не пов`язані з поведінкою відповідача та здійснені позивачем за власним бажанням і не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з поведінкою відповідача, тобто відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача - ТОВ «Укр Газ Ресурс» та збитками позивача - ДП «МТП «Південний». Тому апелянт вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Суд дійшов помилкового висновку, що позивачем доведено наявність збитків, які підлягають до стягнення з відповідача, а також стягнення пені та штрафу за договором. При цьому, висновки суду про те, що дію договору було припинено саме з ініціативи та у зв`язку із протиправною поведінкою ТОВ «Укр Газ Ресурс» спростовуються постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі № 916/3857/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» про стягнення суми забезпечення виконання договору про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 у розмірі 2 326 700,00 грн., яка набрала законної сили.

Твердження суду про те, що укладення правочину між позивачем та постачальником "останньої надії" відбулося саме по причині протиправного припинення відповідачем постачання позивачу електричної енергії, не відповідає обставинам справи та є необґрунтованим.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №910/11419/22 касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» задоволено частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 скасовано, а справу №910/11419/22 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 справу №910/11419/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Скрипка І.М., суддів Хрипуна О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2024 прийнято до провадження колегії у визначеному складі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/11419/22, розгляд справи призначено в судовому засіданні.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції представниками сторін надано додаткові письмові пояснення з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 19.09.2024 у даній справі.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

В судовому засіданні 02.06.2025 представник позивача заперечував доводи апеляційної скарги, просив її відхилити з підстав, викладених у наданих суду поясненнях та запереченнях.

В судове засідання 02.06.2025 представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

02.06.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Поцеловим А.О. сформовано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням на лікарняному. До клопотання не подано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження викладеного.

Оскільки представником відповідача (апелянта) в судових засіданнях апеляційної інстанції вже була висловлена позиція про підтримання апеляційної скарги відповідача, також подано пояснення у справі з урахуванням висновків Верховного Суду при направленні справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, враховуючи не подання представником відповідача належних та допустимих доказів на підтвердження викладеного в клопотаннні про відкладення розгляду справи, та заперечення представника позивача проти задоволення клопотання відповідача, колегія суддів відхилила клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе завершувати розгляд справи у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 02.06.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

28.12.2020 між ДП «МТП «Південний» (споживачем) та ТОВ «Укр Газ Ресурс» (постачальником) за результатами проведення процедури публічної закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» укладено Договір, за умовами пункту 2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору його умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), Кодексу системи передачі, Правил ринку, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, № 309 та № 307, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.12.2017 № 1469, інших нормативно-правових актів.

Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначається сторонами у договорі та складає 21 950 000 кВт*год. Споживач має право коригування обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий місяць до 25 числа розрахункового місяця (пункти 2.3, 2.4 Договору).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві, яка є додатком № 1 до Договору. Строк поставки електричної енергії з 00:00 год 01.01.2021 по 24:00 год 31.12.2021, з розподілом за місяцями: січень 2021 - 2080000,00 кВт*год, лютий 2021 - 1900000,00 кВт*год, березень 2021 - 1970000,00 кВт*год, квітень 2021 - 1960000,00 кВт*год, травень 2021 - 1950000,00 кВт*год, червень 2021 - 1750000,00 кВт*год, липень 2021 - 1500000,00 кВт*год, серпень 2021 - 1600000,00 кВт*год, вересень 2021 - 1650000,00 кВт*год, жовтень 2021 - 1690000,00 кВт*год, листопад 2021 - 1900000,00 кВт*год, грудень 2021 - 2000000,00 кВт*год. Місцем поставки електричної енергії є ДП «МТП «Південний»: 65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13, згідно з Переліком об`єктів споживача, який є додатком до заяви (пункти 3.1, 3.2, 3.3 Договору).

У пунктах 3.5 та 3.6 Договору споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов Договору. Постачальник за договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у договорі та у додатках до нього.

Відповідно до пункту 5.2 Договору його загальна вартість становить 46 533 824,40 грн. Ціна на електричну енергію, зазначена у додатку № 2 до Договору, може бути змінена постачальником та споживачем у разі зміни ціни на електричну енергію не більше ніж на 10 відсотків через коливання ціни на електричну енергію на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у Договорі. При цьому постачальник або споживач підтверджує зміну ціни на електричну енергію довідкою, виданою ДП «Держзовнішінформ» з урахуванням умов постачання.

Згідно з пунктами 5.5, 5.6 і 5.7 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дня отримання оригіналів рахунків, актів приймання-передачі електричної енергії, спожитої в розрахунковому періоді. Постачальник зобов`язується до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, надати споживачу оригінали рахунків, актів приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць.

Відповідно до пункту 6.1.1 Договору споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, визначених у договорі.

Постачальник має право ініціювати припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством (пункт 7.1.3 Договору).

За умовами Договору постачальник зобов`язується: забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору (пункт 7.2.1); надавати споживачу інформацію про його права та обов`язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії. Така інформація оприлюднюється на офіційному вебсайті постачальника і безкоштовно надається споживачу на його запит (пункт 7.2.3); публікувати на офіційному вебсайті (і в засобах масової інформації в передбачених законодавством випадках) детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її у дію (пункт 7.2.4).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 13.1 Договору).

У пункті 13.2 Договору сторони передбачили, що умови Договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за 1 кВт*год електричної енергії) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Постачальник має повідомити споживача про намір внесення будь-яких змін до умов договору не пізніше ніж за 20 календарних днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір.

Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (пункт 13.3 Договору).

Відповідно до пункту 13.4 Договору зміни та доповнення до його умов можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до Договору, які є його невід`ємною частиною.

У додатку № 1 до Договору (заява-приєднання) сторони визначили персоніфіковані дані споживача та перелік об`єктів, а в додатку № 2 до договору сторони погодили специфікацію до Договору постачання електричної енергії на загальну суму 46 533 824,40 грн обсягом: 21 950 000 кВт*год.

На виконання умов договору сторони без зауважень підписали низку актів прийому-передачі електричної енергії за період з січня по вересень 2021 року.

З 19.02.2021 ТОВ «Укр Газ Ресурс» почало звертатися до Підприємства з листами про збільшення ціни за одиницю товару у зв`язку із зростанням ціни за одиницю товару на ринку, посилаючись на відповідні документи, що підтверджують збільшення (коливання) ціни на ринку електричної енергії.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 19.02.2021 відповідач звернувся до позивача з листом № 624/Ю2, у якому повідомив про коливання ціни в сторону збільшення у січні та лютому 2021 року, але не більше 10 %, у зв`язку з чим з 01.03.2021 ціна на електричну енергію за Договором складатиме 2,296536 грн з ПДВ за одиницю товару. До вказаного листа додано два примірники підписаних та скріплених печатками відповідача додаткової угоди до Договору разом зі специфікацією, а також цінову довідку Державного підприємства «Держзовнішінформ» № 121/30 від 19.02.2021, що підтверджує коливання ціни на ринку електричної енергії у бік збільшення.

За результатами опрацювання зазначеного вище листа позивач надіслав відповідь від 26.02.2021 № 1769/01/207/21 на адресу відповідача, в якій Підприємство повідомило про відмову укладати додаткову угоду до Договору про збільшення ціни на електричну енергію з 01.03.2021, оскільки надана постачальником довідка Державного підприємства «Держзовнішінформ» містить інформацію про коливання середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) в торгівельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС), тоді як ДП «МТП «Південний» купує електричну енергію на роздрібному ринку електричної енергії.

Також листом № 1007/Ю2 від 17.08.2021 ТОВ «Укр Газ Ресурс» повідомило позивача про необхідність зміни (збільшення) ціни електричної енергії за договором у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку. Крім зазначеного листа № 1007/Ю2 від 17.08.2021, відповідач звернувся до ДП «МТП «Південний» з листом № 1027/Ю2 від 17.08.2021, в якому повідомив позивача про те, що збільшення ціни електричної енергії в окремих сегментах роздрібного ринку електричної енергії зумовлює необхідність збільшення ціни на електричну енергію за договором, внаслідок чого з 01.09.2021 ціна на електричну енергію складатиме 2,296536 грн з ПДВ за одиницю товару. Додатками до вказаного листа надано роздруківку результатів аукціонів з продажу електричної енергії та лист Державного підприємства «Держзовнішінформ» № 121/1807-Л від 28.08.2021.

Листами ТОВ «Укр Газ Ресурс» № 1025/Ю2 від 28.08.2021 та № 1026/Ю2 від 28.08.2021 повідомлено споживачів електричної енергії про збільшення ціни електричної енергії внаслідок коливання відповідної ціни на ринку, що підтверджується довідками Державного підприємства «Держзовнішінформ» № 121/182 від 28.08.2021 та № 121/183 від 28.08.2021.

В адресованому Підприємству листі № 1027/Ю2 від 28.08.2021 відповідач попередив про підвищення ціни на ринку електричної енергії з 01.09.2021, надавши при цьому роздруківку результатів аукціонів з продажу електричної енергії та лист Державного підприємства «Держзовнішінформ» № 121/1807-Л від 28.08.2021.

Також 01.09.2021 Товариство звернулося до Підприємства з листом № 1027-1/Ю2, в якому наполягало на внесенні змін до Договору, у зв`язку з істотним збільшенням вартості за одиницю електричної енергії. До цього листа додано підписану відповідачем та скріплену його печаткою додаткову угоду у двох примірниках.

У листі № 1075/Ю2 від 16.09.2021 відповідач наголосив на тому, що він неодноразово звертався до позивача з листами щодо коливання ціни на електричну енергію на ринку, до яких були додані належні докази такого коливання, проте Підприємство не надало письмової відповіді на вказані звернення, у зв`язку з чим така поведінка розцінена постачальником як незгода з новими умовами поставки. Водночас у довідці Державного підприємства «Держзовнішінформ» підтверджено коливання ціни у сторону її збільшення на всіх існуючих ринках електричної енергії, передбачених чинним законодавством, а тому разом з цим листом відповідач утретє надіслав проєкт додаткової угоди до договору щодо підвищення ціни за одиницю електричної енергії та раніше надіслані матеріали, які підтверджують коливання, при цьому попередив позивача, що у разі неотримання постачальником підписаних зі сторони споживача додаткових угод Товариство вважатиме такі дії Підприємства направленими на припинення договору.

У подальшому ТОВ «Укр Газ Ресурс» звернулося до позивача з листом № 1123/Ю2 від 29.09.2021, в якому запропонувало розірвати Договір за згодою сторін для проведення нової тендерної процедури закупівлі. Обґрунтовуючи підстави для розірвання договору, відповідач послався, крім іншого, на довідки Харківської торгово-промислової палати № 1876-2/21 від 13.08.2021 та № 1914-1/21 від 17.08.2021, відповідно до яких за результатами визначення коливання середньозваженої ціни на РДН в Об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС) було встановлено, що за третю декаду липня 2021 року (21.07.2021- 31.07.2021) середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед» зросла на 77,83 % відносно першої декади травня 2021 року (01-05.2021- 10.05.2021), тоді як за першу декаду серпня 2021 року (01.08.2021- 10.08.2021) середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед» зросла на 31,04 % відносно третьої декади липня 2021 року (21.07.2021- 31.07.2021), а тому протягом чотирьох місяців (травень-серпень 2021 року) ціна електричної енергії в Україні зросла більше ніж на 108,87 %, що суттєво вплинуло на достатність фінансових активів для закупівлі, необхідних для виконання договорів зі споживачами.

Товариство направило Підприємству попередження № 1124/Ю2 від 29.09.2021 про повне припинення постачання електроенергії за Договором, в якому вказано, що останнім днем постачання електричної енергії є 21.10.2021, а також те, що про відключення електроустановок споживача постачальник направив відповідний лист оператору системи розподілу для вжиття заходів, передбачених ПРРЕЕ.

Листом № 7695/01/207/21 від 20.10.2021 позивач повідомив відповідача про неможливість збільшення вартості електричної енергії на підставі середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) в торгівельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС), оскільки Підприємство купує електричну енергію на роздрібному ринку електричної енергії, при цьому електрична енергія на РДН може бути тільки частиною, з якої складається вартість електричної енергії на роздрібному ринку. Крім того, у цьому листі позивач зазначив, що з огляду на обставини, які склались на ринку електричної енергії, Підприємство готове розглянути інші варіанти щодо внесення змін до Договору.

02.11.2021 позивач надіслав відповідачу лист № 7988/01/207/21 від 02.11.2021, в якому зазначив, що 22.10.2021 оператор системи розподілу Акціонерне товариство «Українська залізниця» повідомило Підприємство про переведення його з 22.10.2021 на постачальника «останньої надії» у зв`язку з припиненням дії Договору. Проте, як стверджує у цьому листі позивач, він не припиняв дії Договору та вважає його чинним, а отже наполягає на подальшому забезпеченні Підприємства електричною енергію згідно з його умовами.

03.11.2021 Відповідач направив Позивачу лист № 174-Ю1 від 03.11.2021, в якому зазначив, що з огляду на незгоду / неприйняття Підприємством запропонованих змін істотних умов Договору цей Договір згідно з ПРРЕЕ є розірваним за ініціативою споживача з 22.10.2021.

За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з умовами частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент укладення Договору), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з приписами статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:

- договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1);

- умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина 4);

- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5).

У пункті 13.2 Договору сторони передбачили, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив постанову від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, відповідно до якої відступив від попередніх висновків щодо додаткових угод у закупівельних договорах про збільшення ціни за товар та зазначив, що навіть за наявності зростання цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена у договорі купівлі-продажу чи поставки (у вказаній постанові проаналізовано підстави внесення змін до договору в частині застосування пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції закону до 19.04.2020, що є аналогічною пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Крім того, будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Отже, укладаючи відповідний договір на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики й одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до частини 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

У пункті 13.4 Договору сторони передбачили, що зміни та доповнення до договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У частині 3 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів: 1) про вартість та умови надання послуг; 2) про методи оплати, які не повинні допускати дискримінації між споживачами. Системи попередньої оплати мають бути справедливими та адекватно відображати прогнозне споживання; 3) про право споживачів безоплатно обирати і змінювати електропостачальника; 4) про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Зі свого боку споживач має право отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку (пункт 11 частини 1 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних вебсайтах Регулятора та електропостачальників.

Постачання електричної енергії споживачам, а також надання послуг, пов`язаних з постачанням електричної енергії, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 14.03.2018 № 312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії та є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

При цьому сторони у договорі зазначили, що відносини між ними регулюються, зокрема, ПРРЕЕ.

Умови Постачання електричної енергії на роздрібному ринку врегульовані у розділі III ПРРЕЕ.

Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

Місцем провадження господарської діяльності електропостачальника є територія України, крім постачальників універсальної послуги та постачальників «останньої надії», для яких місцем провадження господарської діяльності є територія, визначена в умовах конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг або постачальника «останньої надії» не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг або постачальниками «останньої надії», відповідно.

Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови (пункт 3.1.1 глави 3.1 розділу III).

Пункт 3.2.2 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ передбачає, що зміна або розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, цими Правилами та умовами договору.

Разом з тим у пункті 3.2.4 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ передбачено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або «останньої надії») та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні: 1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду / неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору; 2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду / неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін.

Учасник роздрібного ринку (крім споживача) має інформувати споживача, з якими укладено відповідний договір, про будь-яку зміну в умовах договору шляхом направлення відповідної інформації у визначений договором (обраною споживачем комерційною пропозицією) спосіб (через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі «Інтернет», засобами електронного зв`язку, смс-повідомленням, у пунктах прийому платежів тощо).

Фактично основним питаннями, на які повинні були надати відповідь суди при вирішенні спору у цій справі, є питання про те: 1) чи були у електропостачальника правові підстави для зміни договору, укладеного між ним та споживачем у вигляді окремого документа за результатами проведення процедури публічної закупівлі, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо так, то 2) чи виконав електропостачальник умови, визначені законодавством та договором, з якими пов`язується зміна умов договору (зокрема, в частині його ціни).

У зв`язку з необхідністю належного дослідження наведених обставин Верховний Суд постановою від 15.05.2024 направив цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, звернувши увагу судів попередніх інстанцій на те, що за змістом наведеного пункту ПРРЕЕ такий порядок дострокового припинення договору пов`язаний зі зміною умов договору які обумовлені: 1) змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або «останньої надії»); 2) змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії.

Отже, встановленню підлягало: чи були наявні саме зазначені обставини? чи обґрунтовував енергопостачальник зміну ціни саме ними? чи дотримався енергопостачальник порядку повідомлення встановленого законодавством та договором?

На необхідність врахування зазначеного, зокрема, звертав увагу Верховний Суд у постанові від 22.03.2023 у справі № 916/3857/21, у якій вирішується спір між цими ж сторонами про стягнення суми забезпечення виконання Договору, обґрунтований розірванням Договору за ініціативою Підприємства.

Враховуючи вказівки Верховного Суду, що містилися у постанові від 15.05.2024 у цій справі, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявне у матеріалах справи листування сторін, зазначив, що Товариство зверталося до Підприємства з листом від 01.09.2021 № 1027-1/Ю2 з пропозицією внести зміни до Договору шляхом підписання окремої додаткової угоди, проєкт якої додано до листа та підписано з боку постачальника (відповідача), керуючись статтею 651 ЦК України, статтею 188 ГК України, пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2021 рік, тобто у зв`язку зі змінами регульованих складових цін (ціни на послуги з передачі електричної енергії).

Також 16.09.2021, як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідач направив на адресу позивача лист № 1075/Ю2 з проєктами додаткової угоди (два примірники, підписані з боку постачальника) про підвищення ціни за одиницю товару електричної енергії з 01.09.2021 з додатками, а саме: копіями листів Товариства № 1027/Ю2 від 28.08.2021 з додатками, № 1027-1/Ю2 від 01.09.2021 з додатками та копії довідок Держзовнішінформу № 121/201 від 09.09.2021 та № 121/202 від 09.09.2021. При цьому, лист від 16.09.2021 направлений Товариством з описом вкладення у цінний лист та отриманий Підприємством, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, на лист від 16.09.2021 позивач надав відповідь відповідачу листом від 20.10.2021 № 7695/01/207/21, який також наявний в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції також дослідив, що у матеріалах справи наявний лист Товариства від 21.10.2021 № 1201/Ю2, який вручений Підприємству (на ньому наявна печатка позивача з вхідним номером та розміщено резолюцію щодо «підготування відповіді» на цей лист та зазначено виконавців, а саме: Кузьмішкін Д. - представник позивача у судових засіданнях у даній справі, Рабаджа П. К. та Жуков Д. І.). До цього листа додано: листи №1027/Ю2 від 28.08.2021 та № 1027-1/Ю2 від 01.09.2021 з доказами їх направлення та трекінгом відправлення, що підтверджує отримання цього листа споживачем; копія листа № 1123/Ю2 від 29.09.2021 та попередження № 1124/Ю2 від 29.09.2021 про припинення постачання з доказами направлення; копія листа споживача № 1718/01/207/21 від 24.02.2021; копія листа постачальника № 609/Ю2 від 15.02.2021 з додатками; копія листа споживача № 1769/01/207/21 від 26.02.2021; копія листа постачальника № 952/Ю2 від 30.06.2021 та шість скріншотів на підтвердження листування між сторонами договору у електронному вигляді.

За таких обставин апеляційний господарський суд виснував, що позивач отримав від відповідача усі листи, направлені Товариством, та дотримався порядку та строків повідомлення позивача про припинення постачання відповідно до законодавства та умов Договору.

У пункті 5.4 Договору сторони передбачили, що постачальник або споживач підтверджує зміну ціни на електричну енергію довідкою, виданою державним підприємством «Держзовнішінформ» з урахуванням умов постачання.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов`язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції.

За встановленими апеляційним господарським судом обставинами Товариство на офіційному вебсайті (https://ukrgasresource.com/) для виконання умов Договору: розмістило оголошення про збільшення ціни електричної енергії та у зв`язку із цим необхідність внесення змін до діючих договорів про постачання електричної енергії щодо усіх споживачів, у т. ч. ДП «МТП «Південний» шляхом підписання додаткової угоди до Договору; повідомило споживачів, що внаслідок коливання ціни на ринку електричної енергії середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торгівельній зоні ОЕС України (Об`єднаної енергетичної системи України) зросла на 32,23 %; станом на 02.08.2021, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України (Об`єднаної енергетичної системи України) 2 578,52 грн / МВт*год, що вище ніж на 01.08.2021 на 21,68 %; повідомило споживачів, що у випадку відмови від запропонованих постачальником змін до істотних умов Договору споживачі повинні надати обґрунтовані заперечення протягом 20 календарних днів з дати оголошення / публікації / отримання оферти про такі зміни. Відсутність вказаних заперечень споживача свідчить про мовчазну згоду на застосування запропонованих змін істотних умов до Договору та обов`язку підписати погоджений сторонами проєкт додаткової угоди до Договору. Товариство повідомило споживачів про право припинити дію договору та змінити електропостачальника або отримувати електроенергію від постачальника «останньої надії» у випадку неузгодження в майбутньому змін до Договору шляхом розірвання договору, попередивши постачальника за 21 календарний день до вказаної події, з наданням проєкта додаткової угоди про розірвання договору.

Направляючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду, Верховний Суд у постанові від 15.05.2024 зазначив, що:

Підприємство, обґрунтовуючи протиправність дій відповідача, посилалося, зокрема на те, що відповідно до умов договору постачальник або споживач підтверджує зміну ціни на електричну енергію довідкою, виданою ДП «Держзовнішінформ» з урахуванням умов постачання;

водночас надана довідка ДП «Держзовнішінформ» відображала зміну середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед», хоча в договірних відносинах енергопостачальник та споживач не діють на ринку «на добу наперед», а у договорі прямо міститься посилання щодо правового регулювання саме роздрібного ринку електричної енергії, порядок укладання договорів за яким регулюється пунктом 3.1. розділу ІІІ ПРРЕЕ;

при цьому доводи скаржника стосувались того, що ринок «на добу наперед» регулюється іншим законодавством, а саме Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, що передбачає інший порядок закупівлі електричної енергії та розрахунків.

Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та не перевірив доводи Підприємства у контексті того, що останнє не діє на ринку «на добу наперед», чим і обґрунтовував відмову від укладення додаткової угоди щодо зміни ціни на електричну енергію (зокрема, пункт 4.19 цієї постанови).

Верховний Суд у постанові від 15.05.2024 зазначив про необхідність під час нового розгляду справи: проаналізували співвідношення правового регулювання зміни умов договору та припинення зобов`язань за ним, що визначене пунктом 3.2.4 ПРРЕЕ, та правового регулювання цих відносин, що визначено нормами Закону України «Про публічні закупівлі», ЦК України, ГК України та визначити, які норми у випадку різного регулювання цих відносин мають перевагу у застосуванні до них; дослідити питання того чи застосовуються положення наведеного пункту ПРРЕЕ лише до відносин, що регулюють постачання електричної енергії споживачу за встановленим компетентним органом тарифом, чи така норма регулює відносини і щодо постачання електричної енергії за вільними цінами, які, зокрема, були визначені у процедурі публічної закупівлі.

Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції не в повному обсязі виконав зазначені вказівки суду касаційної інстанції, обмежившись посиланням на те, що запропоновані Товариством зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу обумовлені змінами регульованих складових ціни (ціни на послуги з передачі електричної енергії та ціни (тарифу) на послуги постачальника «останньої надії») і врахувавши надання відповідачем письмової відмови від прийняття запропонованих постачальником змін, вирішив, що укладений між сторонами Договір достроково припинився за ініціативи Підприємства відповідно до пункту 3.2.4 ПРРЕЕ.

Разом з тим за обставинами цієї справи у листах Підприємства, які досліджені апеляційним судом, йдеться про необхідність позивачу надати документи згідно з Договором, що підтверджують зміну ціни у бік збільшення, а не про відмову від Договору. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про дострокове припинення Договору за ініціативою споживача.

Відповідно до частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За результатами касаційного розгляду Верховний Суд не вбачав підстав вважати, що у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин та доводів, якими аргументована касаційна скарга, виконав вказівки Верховного Суду, які стали підставою для направлення справи на новий розгляд.

За результатами чергового апеляційного перегляду, з урахуванням вказівок Верховного Суду, колегією суддів апеляційної інстанції зазначається наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач - ДП «МТП «Південний» не направляв на адресу відповідача будь-яких повідомлень щодо розірвання договору та припинення електропостачання з боку ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС».

Так само матеріали справи не містять підписаної сторонами додаткової угоди до Договору про постачання електроенергії щодо внесення змін ціни на електричну енергію або щодо розірвання договору.

З наявного у матеріалах справи листування сторін вбачається, що Товариство неодноразово зверталося до відповідача з пропозиціями щодо укладення додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару з урахуванням передбачених чинним законодавством меж (тобто до 10%), в яких обґрунтовувало збільшення вартості електроенергії на ринку, що, в свою чергу, зумовило невигідність постачання споживачу електричної енергії за ціною, яка передбачена у Договорі, проте внаслідок коливання ціни на ринку стала істотно заниженою, у зв`язку з чим виконання вказаного договору стає для постачальника збитковим (аналогічне обґрунтування було викладене у вигляді окремого оголошення на офіційному веб-сайті позивача). До відповідних звернень позивачем були додані довідки державного підприємства "Держзовнішінформ", які містять інформацію про коливання середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) в торгівельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС).

Зі змісту листування сторін вбачається лише недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди до договору про збільшення ціни електричної енергії, однак не вбачається, що позивач висловлював намір та вчиняв фактичні дії, спрямовані на дострокове припинення договору постачання електричної енергії відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", ЦК України, ГК України, умов договору.

Напроти, листом від 20.10.2021 №7695/01/207/21 позивач повідомив відповідача, що у зв`язку з обставинами, що склалися на ринку електричної енергії, підприємство готове розглянути інші варіанти щодо внесення змін до Договору з дотриманням законодавства України.

Також, позивач просив забезпечити безперервне постачання електричної енергії підприємству згідно умов Договору.

Крім того, будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Отже, укладаючи відповідний договір на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни.

Підприємець має передбачати такі ризики й одразу закладати їх у ціну договору.

При цьому, листом від 29.09.2021 №1123/Ю2, адресованим позивачу, саме ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", у зв`язку із істотною зміною обставин, яка не залежала від волі сторін договору (зміна ціни електричної енергії), з посиланням на приписи ч.1 ст.651 та ч.1 ст.652 ЦК України, ст.188 ГК України, запропонувало розірвати Договір постачання електричної енергії за згодою сторін для проведення споживачем нової тендерної процедури закупівлі.

В той же час, у листі адресованому відповідачу від 26.02.2021 вих. №1769/01/207/21, позивач вказує, що в наданій відповідачем довідці ДП «Держзовнішінформ» зазначається середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) в торговельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОС). Та слід зазначити, що наше підприємство купує електричну енергію на роздрібному ринку електричної енергії, тому вказана довідка ДІ «Держзовнішінформ» не може бути підставою для збільшення ціни на роздрібному ринку електричної енергії. Виходячи з вищезазначеного, оскільки не було надано належних документів підтверджуючих коливання цін на роздрібному ринку електричної енергії, наше підприємство відмовляється від укладання Додаткової угоди, щодо зміни ціни на електричну енергію з 01.03.2021 р.».

Таким чином, ДІ «МТП «Південний» не було прийнято умови додаткової угоди в частині зміни ціни, у зв`язку з тим, що Підприємство не дії на на ринку «на добу наперед».

29.09.2021 за вих.№1124/Ю2 на адресу позивача було направлено Попередження про повне припинення постачання електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, відповідно до якого останнім днем постачання електричної енергії було визначено 23:59 год. 21.10.2021.

З листа ДП "МТП "ЮЖНИЙ" від 02.11.2021 №7988/01/204/21 вбачається, що 22.10.2021 оператор системи розподілу АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" повідомило, що з 00 годин 22.10.2021 підприємство переведено на постачальника "останньої надії" у зв`язку з припиненням дії Договору в частині постачання електричної енергії. Цю

інформацію було підтверджено і ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО".

Таким чином, колегія суддів вважає, що дію Договору було припинено саме з ініціативи відповідача, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Доводи скаржника, що відповідно пункту 3.2.4 Правил РРЕЕ Договір є розірваним за ініціативою споживача колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

Згідно пункту 3.2.4 Правил РРЕЕ, відповідно до якого у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні, достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору.

Колегія суддів зазначає, що відповідач чітко не зазначив, який саме документ Підприємством позивача було направлено в якості підстави для розірвання Договору у порядку пункту 3.2.4 Правил РРЕЕ, оскільки у наявних у матеріалах справи листах Підприємства йдеться про необхідність позивачу надати документи згідно з Договором, що підтверджують зміну ціни у бік збільшення, а не йдеться про відмову від Договору.

Отже, суд звертає увагу на те, що ДП «МТП «Південний» не направляло відповідачу будь-яких заяв щодо незгоди/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору у відповідності до пункту 3.2.4 Правил РРЕЕ, задля того, щоб можна було дійти висновку про дострокове розірвання договору саме за ініціативою споживача.

В свою чергу, Постачальник (відповідач) не був обмежений на право оскарження дій

Споживача в судовому порядку з подальшим спонуканням останнього до укладання додаткової угоди до Договору, в тому числі і в порядку передбаченому ст.ст. 651, 652 ЦК України, яким він не скористався.

Колегія суддів враховує доводи позивача про те, що сторонами не погоджувалось правове регулювання щодо ринку «на добу наперед», не визначали Правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що затверджені Постановою НКРЕКП14.03.2018 №308 як основу правового регулювання, що міститься в п. 1.2. Договору.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначаються відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач має право: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Згідно ч. 4 ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії», відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками.

Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних вебсайтах Регулятора та електропостачальників.

Таким чином, ДП «МТП «Південний» є споживачем, який використовує електричну енергію для власних потреб, беручи до уваги п. 1.2 Договору, у відповідності до якого правовідносини, які виникли між сторонами щодо виконання Договору підпадають, зокрема, під правове регулювання Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

За встановлених обставин справи вбачається, що саме ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» в односторонньому порядку відмовилося від виконання своїх зобов`язань за договором.

Аналогічні висновки викладені у рішенні Господарського суду Одеської області від 11.08.2023 та постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 916/3857/21, які залишені в силі постановою Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 916/3857/21.

Так, між сторонами, в межах судової справи № 916/3857/21 існував спір про стягнення суми забезпечення виконання Договору, обґрунтований розірванням Договору за ініціативою Підприємства, тобто ДП «МТП «Південний».

Фактично ж спір у вказаній справі та у даній справі, виник внаслідок припинення постачання ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» на адресу ДП «МТП «Південний» електричної енергії.

При цьому спір виник із договору № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 тобто із того самого

договору що й у даній справі.

У справі № 916/3857/21 ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» обґрунтовував свою вимогу про повернення забезпечення виконання договору, розірванням Договору з ініціативи порту.

При цьому у даній справі позивач ДП «МТП «Південний» обґрунтовує свою вимогу про стягнення збитків, завданих в результаті припиненням виконання своїх договірних зобов`язань ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» в односторонньому порядку.

Тобто, в обох справах досліджувалось та досліджується питання, хто саме із сторін договору, допустив дії на припинення його виконання.

Справа № 916/3857/21 також розглядалася судам неодноразово.

Отже, дію Договору було припинено саме з ініціативи відповідача, про що вірно було зазначено судом першої інстанції, а ДП «МТП «Південний» є споживачем, який використовує електричну енергію для власних потреб, беручи до уваги п. 1.2 Договору, у відповідності до якого правовідносини, які виникли між сторонами щодо виконання Договору підпадають, зокрема, під правове регулювання Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або

необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому, Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).

У даній справі № 910/11419/22 позивач доводить наявність підстав для стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання постачальником умов Договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 № Т/ВГЕ-377/20, який укладено у процедурі відкритих торгів за закупівлею UA-2020-10-23-010769-a з посиланням на те, що внаслідок припинення ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" поставки електроенергії ДП "МТП "Південний" з 22.10.2021, останнє зазнало збитків у сумі 17 346 553,80 грн., які полягають в різниці між ціною, за якою відповідач зобов`язався постачати електроенергію позивачу та ціною, за якою позивач вимушений був закуповувати електроенергію за принципом "останньої надії" у ДПЗД "Укрінтеренерго" з урахуванням використаних обсягів споживання електроенергії з 22.10.2021 по 31.12.2021. Окрім того, позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" нарахована пеня в розмірі 0,1% від вартості непоставленої електричної енергії в строк (у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання) у сумі 1 701 106,91 грн. за період з 22.10.2021 по 01.06.2022, а також 7 % штрафу у сумі 652 121,29 грн.

Оскільки позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджується те, що дію Договору було припинено саме з ініціативи відповідача, а ДП «МТП «Південний» є споживачем, який використовує електричну енергію для власних потреб, беручи до уваги п. 1.2 Договору, у відповідності до якого правовідносини, які виникли між сторонами щодо виконання Договору підпадають, зокрема, під правове регулювання Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312,

внаслідок прийняття відповідачем неправомірного рішення про дострокове припинення постачання електричної енергії, позивача було переведено на постачальника "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго" (з яким укладено відповідний договір), що призвело до понесення ДП "МТП "Південний" збитків у вигляді переплати за електричну енергію, поставлену позивачу постачальником "останньої надії".

У даному випадку неправомірність дій відповідача полягає у безпідставному припиненні поставки позивачу електричної енергії за договором № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 з 22.10.2021.

Такі дії мали наслідком те, що ДП "МТП "Південний" був переведений на постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго", з яким позивач уклав договір постачання електричної енергії № Т/ВГЕ-273/21 від 03.12.2021 за вищою ціною.

При цьому таке укладення правочину з постачальником "останньої надії" відбулося саме по причині та як наслідок протиправного припинення відповідачем постачання позивачу електричної енергії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу;

За приписами ч. 1 ст. 64 цього Закону України постачальник останньої надії надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

За правильними висновком суду у даному випадку мають місце всі елементи складу правопорушення, що є підставою для відповідальності ТОВ "Укр Газ Ресурс" у вигляді відшкодування збитків, заподіяних позивачу діями відповідача.

Щодо розміру заявлених збитків судом встановлено наступне.

Так, за умовами договору № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 з 22.10.2021 по 31.10.2021, у листопаді 2021, у грудні 2021 поставка позивачу електричної енергії відповідачем передбачалась на суму 9 316 018,64 грн. А відповідно до договору № Т/ВГЕ-273/21 від 03.12.2021 постачальником останньої надії ДПЗД "Укрінтеренерго" поставлено позивачу електричну енергію за цей період у сумі 26 662 572,47 грн., яку позивач оплатив у повному обсязі.

Таким чином, суд встановив, що загальна сума збитків у вигляді витрат, які позивач поніс у зв`язку з безпідставним припиненням відповідачем поставки електроенергії, та її фактичною поставкою з 22.10.2021 по 31.10.2021, у листопаді 2021 та у грудні 2021 позивачу ДПЗД "Укрінтеренерго", становить 17 346 553,80 грн. (26 662 572,47 грн. - 9 316 018,64 грн.).

Відповідач, зі свого боку, доводів позивача не спростував, іншого розміру збитків не довів та не надав доказів відсутності своєї вини у припиненні постачання електричної енергії позивачу за договором № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020.

Зважаючи на викладене та враховуючи встановлені у справі обставини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення збитків у сумі 17 346 553,80 грн.

Щодо вимог ДП "МТП "Південний" про стягнення з відповідача пені та штрафу, судом встанвлено наступне.

У зв`язку з простроченням зобов`язання (непоставкою електричної енергії з 22.10.2021), позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленої електричної енергії в строк, у сумі 1 701 106,91 грн. за період з 22.10.2021 по 01.06.2022, та 7% штрафу у сумі 652 121,29 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд приймає до уваги, що позивач у справі є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, та між сторонами виникли негрошові зобов`язання (поставка електроенергії), як це передбачено у ч. 2 ст. 231 ГК України.

Також у договорі (п. 9.5) сторони погодили, що за порушення постачальником строку виконання зобов`язання, споживач має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленої або поставленої з порушенням строку, передбаченого цим договором електричної енергії за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Враховуючи підтверджений факт прострочення зобов`язання (поставки електроенергії), вимоги про нарахування пені та штрафу заявлені позивачем правомірно.

Оскільки заявлений до стягнення розмір пені та штрафу є вірним та арифметично правильним, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 1 701 106,91 грн. за період з 22.10.2021 по 01.06.2022, та 7 % штрафу у сумі 652 121,29 грн., як просив позивач.

При цьому застосування обох видів неустойки до негрошового зобов`язання є самостійними заходами відповідальності. У даному випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, оскільки застосування неустойки включає в себе і пеню, і штраф, як форми її сплати.

03 лютого 2025 відповідачем подано до апеляційного суду через систему «Електронний суд» документ, який має назву «ПИСЬМОВІ СУДОВІ ДЕБАТИ».

В зазначеному документі відповідач фактично змінює підстави своєї апеляційної скарги, тобто змінює доводи апеляційної скарги та посилається на:

-Не доведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, в результаті якого позивач поніс збитки. Зокрема така позиція відповідача обґрунтована тим, що позивач не ініціював початок процедури зміни електропостачаника у порядку, встановленому законодавством;

-Неправильність та необгрунтованість здійсненого позивачем розрахунку збитків та штрафних санкцій.

З приводу поданого документу колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Із наявних в матеріалах справи документів, зокрема відзиву відповідача на позовну заяву, вбачається, що останній взагалі не посилався на обставини зазначені вище, тобто на обставини, які викладені ним в направленому апеляційному суду 03.02.2025 документі, який має назву «ПИСЬМОВІ СУДОВІ ДЕБАТИ».

Правова позиція відповідача, відображена ним у відзиві, зводилась виключно до того, що припинення постачання електричної енергії за спірним договором укладеного між сторонами, відбулося саме з ініціативи позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність в діях відповідача елементів складу цивільного правопорушення, через яке позивач зазнав збитків.

Таким чином, в силу процесуального Закону, відповідач позбавлений можливості заперечувати проти обставини які він заперечує в направленому апеляційному суду 03.02.2025 документі, який має назву «ПИСЬМОВІ СУДОВІ ДЕБАТИ».

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно положень ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Тобто, Законом імперативно визначається, певний порядок взаємодії сторін з судом апеляційної інстанції.

Разом з цим, направлений відповідачем апеляційному суду 03.02.2025 документ, який має назву «ПИСЬМОВІ СУДОВІ ДЕБАТИ», фактично зводиться до зміни апеляційної скарги, а саме до зміни доводів апеляційного оскарження.

При цьому такі зміни подані відповідачем апеляційному суду з порушенням вимог визначених ст. 266 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 03.11.2023, доводами відповідача у такій скарзі були виключно посилання на те, що припинення постачання електричної енергії за спірним договором укладеним між сторонами, відбулося саме з ініціативи позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність в діях відповідача елементів складу цивільного правопорушення, через яке позивач зазнав збитків.

Інших доводів, апеляційна скарга відповідача не містила.

Отже, колегією суддів не приймаються зміни доводів апеляційної скарги, які викладені в документі, поданому суду 03.02.2025, який має назву «ПИСЬМОВІ СУДОВІ ДЕБАТИ».

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Доводи та міркування скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній справі, та не впливають на прийняття рішення у даному спорі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги відповідача належить відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/11419/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/11419/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".

4. Матеріали справи №910/11419/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 16.06.2025 після виходу судді Хрипуна О.О. з відпустки..

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді О.О. Хрипун

А.О. Мальченко