Постанова від 16.06.2025 по справі 910/15512/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2025 р. Справа№ 910/15512/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат"

на рішення від 18.02.2025 р. та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2025 р.

у справі № 910/15512/24 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" про стягнення попередньої оплати в розмірі 301390,00 грн.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки, укладеного в усній формі, не здійснив поставку товару, оплаченого позивачем у повному обсязі, у зв`язку з чим сплачена сума авансу підлягає поверненню.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.2025 р. у справі № 910/15512/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" задоволено.

20.02.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" звернулось до Господарського суду м. Києва про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн.

Додатковим рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2025 р. у справі № 910/15512/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн, в іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись з рішенням та додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що сторонами у договорі не був встановлений термін поставки товару чи повернення коштів, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення ч. 2 ст. 530 ЦК України. Однак відповідач не отримував від позивача жодних вимог про поставку товару чи повернення коштів, оскільки в цінному листі не вказано його номеру телефону. Щодо стягнутих судових витрат скаржник зауважує, що їх розмір є завищеним.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" у справі № 910/15512/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 р. апеляційну скаргу у справі № 910/15512/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2025 р. та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2025 р. у справі № 910/15512/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 24.03.2025 р. у справі № 910/15512/24 учасникам справи було доставлено до електронних кабінетів 25.03.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 02.04.2025 р., що містяться в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 24.03.2025 р. у справі № 910/15512/24 оприлюднена у реєстрі 26.03.2025 р.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.

22.10.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" рахункок № 510 на суму 195695,00 грн та рахунок № 511 на суму 195695,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" (позивач) здійснило на користь відповідача попередню оплату у розмірі 391390,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 25883 від 04.11.2024 р. на суму 195695,00 грн з призначенням платежу "оплата за товар зг. рах. № 510 від 22.10.2024 р. у сумі 163079,17 грн, ПДВ - 20% 32615,83 грн" та № 25884 від 04.11.2024 р. на суму 195695,00 грн з призначенням платежу "плата за товар зг. рах. № 511 від 22.10.2024 р. у сумі 163079,17 грн, ПДВ - 20% 32615,83 грн".

13.11.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" лист № 13/11/2024, в якому просило відповідача повернути сплачені платіжними інструкціями № 25884 та № 25883 від 04.11.2024 р. кошти у загальному розмірі 391390,00 грн.

13.11.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" здійснило часткове повернення коштів на суму 90000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 44 від 13.11.2024 р. з призначенням платежу "повернення коштів згідно листа вих. № 13/11/2024 від 13.11.2024 р., у т.ч. ПДВ 20% - 15000,00 грн".

05.12.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" лист № 05/12/2024 від 05.12.2024 р. з вимогою про повернення коштів у розмірі 301390,00 грн у семиденний термін від дня пред`явлення вимоги.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не зважаючи на повну попередню оплату товару, не здійснив його поставку, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 301390,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як передбачено ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки товару у спрощений спосіб.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до норм ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Оскільки між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб, тому за умовами ст. 530 ЦК України позивач має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як було встановлено вище, на виконання умов договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, позивачем було здійснено оплату товару у розмірі 391390,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 25883 від 04.11.2024 р. на суму 195695,00 грн з призначенням платежу "оплата за товар зг. рах. № 510 від 22.10.2024 р. у сумі 163079,17 грн, ПДВ - 20% 32615,83 грн" та № 25884 від 04.11.2024 р. на суму 195695,00 грн з призначенням платежу "плата за товар зг. рах. № 511 від 22.10.2024 р. у сумі 163079,17 грн, ПДВ - 20% 32615,83 грн".

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" здійснило часткове повернення коштів на суму 90000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 44 від 13.11.2024 р. з призначенням платежу "повернення коштів згідно листа вих. № 13/11/2024 від 13.11.2024 р., у т.ч. ПДВ 20% - 15000,00 грн".

Докази поставки відповідачем вказаного товару або повернення іншої частини попередньої оплати позивачу в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, а також те, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження передачі відповідачем позивачу оплаченого товару, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 301390,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що він не отримував від позивача жодних вимог про поставку товару чи повернення коштів, оскільки в цінному листі не вказано його номеру телефону, колегія вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок негайно або у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 3-127гс11.

Як було встановлено вище, 13.11.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" лист № 13/11/2024, в якому просило відповідача повернути сплачені платіжними інструкціями № 25884 та № 25883 від 04.11.2024 р. кошти у загальному розмірі 391390,00 грн.

13.11.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" здійснило часткове повернення коштів на суму 90000,00 грн.

05.12.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" лист № 05/12/2024 з вимогою про повернення коштів у розмірі 301390,00 грн у семиденний термін від дня пред`явлення вимоги.

Направлення вказаного листа відповідачу підтверджується квитанцією № 1363817 від 05.12.2024 р. та описом вкладення у цінний лист.

Отже, здійснивши часткове повернення коштів у розмірі 90000,00 грн, відповідач підтвердив, що був обізнаний про вимогу позивача щодо повернення коштів за сплаченими рахунками.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, понесених позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

Вбачається, що після розгляду справи місцевим судом позивач звернувся із заявою про стягнення з відповідача 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі ст. ст. 126, 129 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як передбачено ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду наступні документи:

- договір надання професійної правничої допомоги № 05/12 від 05.12.2024 р., укладений між адвокатом Стецем М.Л. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий союз "Концептуального будівництва";

- додаткову угоду № 1 від 05.12.2024 р. до договору про надання професійної правничої допомоги;

- платіжну інструкцію № 26474 від 05.12.2024 р.

Відповідно до п. 1.1 договору адвокат бере на себе зобов`язання щодо захисту прав та інтересів клієнта у спірних правовідносинах з ТОВ "ТК "Український металевий прокат", що виникли внаслідок порушення зобов`язань з поставки товару.

Згідно з п. 2 додаткової угоди вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання професійної правничої допомоги становить:

- 10000,00 грн - збір доказів, підготовка та направлення досудової претензії, вивчення судової практики, складання позовної заяви;

- 10000,00 грн - ведення справи у суді першої інстанції;

- 10000,00 грн. - ведення справи у суді апеляційної інстанції;

- 30000,00 грн - гонорар успіху "рішення на користь клієнта".

Як передбачено п. 3 додаткової угоди, оплата послуг адвоката здійснюється наступного банківського дня після: підписання цієї додаткової угоди за п.п. 2.1 - 2.3; вирішення спірних відносин на користь клієнта (отримання ним товару або грошових коштів в позасудовому порядку, або набрання чинності судовим рішенням про стягнення суми оплати за товар).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Здійснивши аналіз наданих адвокатом послуг, а також аналіз кількості витраченого на їх надання часу та вартості таких послуг, співставивши вказані обставини зі складністю справи та обсягом документів, що підлягали опрацюванню під час розгляду справи, а також враховуючи заперечення відповідача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу в сумі 60000,00 грн не відповідає принципам обґрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору та його складності.

Таким чином судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення зазначеної заяви та стягнення з відповідача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія судів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2025 р. та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2025 р. у справі № 910/15512/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2025 р. у справі № 910/15512/24 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2025 р. у справі № 910/15512/24 залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Український металевий прокат".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран