Постанова від 16.06.2025 по справі 924/98/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року Справа № 924/98/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.,

судді Мельника О.В.,

судді Олексюк Г.Є.

без повідомлення учасників справи

розглянувши у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 в частині відмови в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у справі №924/98/25 (суддя Кочергіна В.О., м.Хмельницький, повний текст складено 13.05.2025)

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області

до Комунального підприємства "Ізяславводоканал"

про стягнення 28242986,00 грн

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 у справі №924/98/25 у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи відмовлено. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про призначення судової інженерно-екологічної експертизи відмовлено. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (вх.№05-08/1365/25 від 08.05.2025) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Комунальне підприємство "Ізяславводоканал" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу КП «Ізяславводоканал» на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 у справі №924/98/25 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 у справі №924/98/25 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 у справі №924/98/25 в частині відмови в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у справі №924/98/25 посилаючись на приписи п.9 ч.1 ст. 255 ГПК України. В інішій частині ухвала Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 у справі №924/98/25 враховуючи приписи ст.255 ГПК України оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 про відмову в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням у справі №924/98/25. Розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 про відмову в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням у справі №924/98/25 постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

26 травня 2025 року Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області через систему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд у задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 про відмову в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням у справі №924/98/25 відмовити повністю, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 року залишити без змін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно до п.9 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.

Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали оскарження ухвали, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права.

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст ухвали суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, розглянувши в судовому засіданні 08.05.2025 клопотання відповідача (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи відмовив у його задоволенні, оскільки відповідач не навів поважності причин неможливості подання означеного клопотання на стадії підготовчого провадження. При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що провадження у справі відкрито 28.01.2025. Ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду постановлено 20.03.2025. Таким чином у відповідача було достатньо часу для подання клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи на стадії підготовчого провадження. Відповідач також не був позбавлений можливості подати суду висновок експерта, зроблений на замовлення учасника справи в порядку ч.3 ст.98 ГПК України. Зважаючи на відсутність поважності причин пропуску строку при поданні відповідного клопотання, враховуючи приписи ч.3 ст.1 ГПК України щодо розумності строків розгляду справи, неприпустимості зловживання процесуальними правами, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи.

Розглянувши в судовому засіданні 08.05.2025 клопотання відповідача (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про повернення до стадії підготовчого провадження суд першої інстанції відмовив у його задоволенні з огляду на те, що нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження. Посилання заявника на постанову Верховного Суду у справі №916/2421/18 від 02.10.2019 суд першої інстанції вважав безпідставним, оскільки обставини повернення до стадії підготовчого провадження у справі №916/2421/18 є нерелевантними до обставин у справі, яка розглядається, зокрема відсутнє замовчування учасником справи питання, яке мало б бути вирішено на стадії підготовчого провадження. Враховуючи відмову у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи, відмову у клопотанні відповідача (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про повернення до стадії підготовчого провадження, клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи не підлягає задоволенню, як таке, що подане з пропуском визначеного процесуальним законом строку та на стадії судового розгляду справи по суті.

Розглянувши в судовому засіданні 08.05.2025 клопотання відповідача (вх.№05-08/1365/25 від 08.05.2025) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору суд першої інстанції зазначив, що оскільки треті особи можуть вступити у справу лише на стадії підготовчого провадження, отже враховуючи те, що відповідне клопотання подане представником відповідача на стадії судового розгляду, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Комунальне підприємство "Ізяславводоканал" посилається на те, що предметом позову і спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення збитків, завданих внаслідок перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання стічних вод, що підлягають нормуванню. Для стягнення збитків доведенню підлягає наявність всього складу цивільного правопорушення, зокрема, розміру завданої шкоди. Долучений до позовної заяви розрахунок розмірів відшкодування збитків є необґрунтованим та незрозумілим, представник позивача в судовому засіданні не надає пояснень щодо показників та величин які брали участь у підрахунку визначеного розміру шкоди. За таких обставин підтвердити або спростувати визначений позивачем розмір завданої шкоди можливо виключно за результатами проведення відповідної експертизи. Вказані обставини є вагомими та виключними обставинами, які вказують на неможливість відповідача в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження вчинити відповідну процесуальну дію подання клопотання про призначення судової експертизи.

Поряд з цим, відповідач зазначає, що на стадії підготовчого провадження позивач не міг надавати пояснення, чому ті чи інші показники та дані використано в розрахунку розмірів відшкодування збитків, оскільки питання щодо їх застосування могли бути поставлені стороною відповідача під час розгляду справи по суті. Відповідач зазначає, що 16.04.2025 відбулось перше судове засідання по суті справи та позивачем надано пояснення щодо обставин, при встановленні яких Держекоінспекція дійшла висновку про встановлення фактів наднормативного скиду КП «Ізяславводоканал» забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю. При цьому, під час розгляду справи по суті позивачем не наведено обґрунтованих пояснень та доводів щодо величини визначеного, у розрахунку розміру відшкодування збитків в сумі 28 242 986,00 грн, а також щодо показників, які застосовувались для розрахунку збитків.

Таким чином, скаржник зазначає, що оскільки саме в процесі судового розгляду справи по суті стало очевидним, що сторона позивача не може обґрунтувати порядок визначення розміру завданих збитків, постало питання про призначення судової експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження. Відповідач вважає, що визначення питання щодо призначення судової експертизи можливе виключно у підготовчому провадженні, а необхідність призначення такої експертизи виникла під час розгляду справи по суті, вбачається можливість повернення до стадії підготовчого провадження у даній справі.

Крім того, відповідач зазначає, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Отже, відповідач вважає, що в даному випадку, за сукупністю всіх обставин, слід дійти висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неповажності причин пропуску строку звернення із клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення судової експертизи.

За таких обставин, відповідач вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у справі №924/98/25, повернення до стадії підготовчого провадження у справі №924/98/25, призначення судової інженерно-екологічної експертизи у справі №924/98/25, підлягає скасуванню.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що провадження у справі відкрито 28.01.2025. Ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду постановлено 20.03.2025. Таким чином у відповідача було достатньо часу для подання клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи на стадії підготовчого провадження. Відповідач також не був позбавлений можливості подати суду висновок експерта, зроблений на замовлення учасника справи в порядку ч.3 ст.98 ГПК України.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи та у клопотанні відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження, як таке, що подане з пропуском визначеного процесуальним законом строку та на стадії судового розгляду справи по суті.

Поряд з цим, позивач заперечує, щодо задоволення клопотання відповідача про залучення Ізяславської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки відповідач не був позбавлений права на звернення до суду із відповідним клопотанням на стадії підготовчого провадження відповідно до ст. 182 ГПК України.

Крім того, позивач звертає увагу, що оскільки Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області пред`явила позовні вимоги і просить стягнути на користь держави з Комунального підприємства «Ізяславводоканал» в сумі 28 242 986,00 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, які перерахувати на: номер рахунку UA258999980333169331000022761,отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Ізяслав. мтг/24062100, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП). Призначення платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; з яких 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Ізяславської міської ТГ, 20% в дохід спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької обласної ради, то потенційне рішення по даній справі не може порушити права та обов`язки Ізяславською міською радою, а якщо залучати до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору то на стороні позивача, а не на стороні відповідача.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що доводи апелянта є безпідставні, необґрунтовані, не підтверджують порушення права та є такі, що не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у справі №924/98/25.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

24 січня 2025 року Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Комунального підприємства "Ізяславводоканал" про стягнення з Комунального підприємства «Ізяславводоканал» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 28 242 986,00 грн, які перерахувати на: номер рахунку UA258999980333169331000022761,отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/ Ізяслав. мтг/24062100, , код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП). Призначення платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; з яких 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Ізяславської міської ТГ, 20% в дохід спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької обласної ради. Стягнути з комунального підприємства «Ізяславводоканал» на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 423 644,73 грн витрат із сплати судового збору, зарахувавши кошти за реквізитами: отримувач коштів Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, номер рахунку UA778201720343190003000080959.

Примірник позовної заяви отриманий судом апеляційної інстанції шляхом роздрукування з КП «Діловодство спеціалізованого суду» та долучений до матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 по справі №924/98/25 (аркуш матеріалів оскарження ухвали - а.м.о.у. 56-75).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем завдано збитків у розмірі 28242986,00грн, які заподіяні водним об`єктам скидом забруднюючих речовин внаслідок перевищення ГДС у водний об`єкт після очисних споруд від КП "Ізяславводоканал", що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 19 в м. Ізяслав.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/98/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.02.2025.

28 лютого 2025 року Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" через систему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Комунального підприємства «Ізяславводоканал» про стягнення 28 242 986,00 грн завданих збитків.

Примірник відзиву на позовну заяву, отриманий судом апеляційної інстанції шляхом роздрукування з КП «Діловодство спеціалізованого суду» та долучений до матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 по справі №924/98/25 (аркуш матеріалів оскарження ухвали - а.м.о.у. 76-86).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/98/25. Призначено справу №924/98/25 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 31 березня 2025 року (а.м.о.у. 1).

29 квітня 2025 року представником відповідача через систему "Електронний суд" до суду першої інстанції подано клопотання, в якому просив суд вирішити питання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №924/98/25; поновити строк для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у справі №924/98/25; призначити судову інженерно-екологічну експертизу у справі №924/98/25 проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставити питання: «Який розмір відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення КП «Ізяславводоканал» законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС у річку Горинь в період з 24.05.2021 по 27.08.2021?» (а.м.о.у. 4-6).

07 травня 2025 року представником відповідача через систему "Електронний суд" подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ізяславську міську раду Шепетівського району Хмельницької області, оскільки результати розгляду даної справи можуть мати вплив на законні інтереси засновника підприємства відповідача.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 у справі №924/98/25 у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи відмовлено. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про призначення судової інженерно-екологічної експертизи відмовлено. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (вх.№05-08/1365/25 від 08.05.2025) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відмовлено.

Розглянувши клопотання відповідача (вх. №05-08/1275/25 від 30.04.2025) про поновлення строку на подання клопотання щодо призначення судової інженерно-екологічної експертизи та відмовив у його задоволенні з таких підстав. За ч.1 ст.119 ГПК України, суд поновлює пропущений строк за наявності поважних причин. Такі причини у клопотанні не наведені. Відповідно до ст. 43 ГПК України та практики ЄСПЛ ("Каракуця проти України"), учасник зобов`язаний добросовісно реалізовувати свої процесуальні права та цікавитися перебігом справи. Провадження відкрито 28.01.2025, підготовче провадження завершено 20.03.2025, тобто відповідач мав достатньо часу для подання клопотання. Крім того, він не був позбавлений права подати експертний висновок за ч. 3 ст. 98 ГПК України. З огляду на відсутність поважних причин пропуску строку та з урахуванням принципу розумності строків (ч. 3 ст. 1 ГПК України), суд відмовив у поновленні строку. Щодо клопотання про повернення до підготовчого провадження (вх. №05-08/1275/25 від 30.04.2025), суд першої інстанції також відмовив в його задволенні, оскільки ГПК України не передбачає можливості такого повернення після його завершення. Посилання на постанову Верховного Суду у справі №916/2421/18 від 02.10.2019 визнано нерелевантними до обставин у справі, яка розглядається, зокрема відсутнє замовчування учасником справи питання, яке мало б бути вирішено на стадії підготовчого провадження. Враховуючи вищевказане, клопотання про призначення експертизи підлягає відхиленню як подане із пропуском строку та на стадії розгляду справи по суті. Також суд першої інстанції розглянув клопотання відповідача (вх. №05-08/1365/25 від 08.05.2025) про залучення третьої особи. Згідно з ч. 1 ст. 50 ГПК України, такі особи можуть бути залучені лише до завершення підготовчого провадження. Оскільки підготовче провадження завершене ухвалою від 20.03.2025, суд відмовив у задоволенні клопотання. Водночас, судом першої інстанції зазначено, що відповідач не був позбавлений можливості звернутися з вказаним клопотанням раніше (ст. 182 ГПК України).

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Згідно приписів ч.1 ст.255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.

Можливість оскарження ухвал суду першої інстанції про відмову у задоволенні про призначення судової інженерно-екологічної експертизи; про відмову у залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, окремо від рішення суду першої інстанції статтею 255 ГПК України не передбачено. Рішення судом першої інстанції у даній справі на момент звернення відповідача з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції не ухвалено.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що оскарження ухвали суду першої інстанції в частині відмови у поверненні до стадії підготовчого провадження окремо від рішення суду не допускається.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.07.2023 у справі №910/13020/22.

Таким чином, враховуючи приписи ч.1 ст.255 ГПК України та момент подання апеляційної скарги та її доводи, колегія суддів відзначає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 у справі №924/98/25 переглядається лише в частині відмови у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи.

Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, судова колегія враховує, що згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 178 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Поряд з цим, згідно статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи також мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі (ст. 99 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Пунктами 4, 8, 10 ст.182 ГПК України, визначено, що саме у підготовчому засіданні суд, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, питання про призначення експертизи, заяви та клопотання учасників справи.

Згідно з ч.1 ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Проаналізувавши зазначені норми законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання учасників справи про призначення експертизи в суді першої інстанції може бути заявлене лише на стадії підготовчого провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Колегія суддів відзначає, що стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/98/25. Призначено справу №924/98/25 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 31 березня 2025 року.

В свою чергу, 29 квітня 2025 року представником відповідача через систему "Електронний суд" до суду першої інстанції подано клопотання, в якому зокрема просив суд призначити судову інженерно-екологічну експертизу у справі №924/98/25 проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставити питання: «Який розмір відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення КП «Ізяславводоканал» законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС у річку Горинь в період з 24.05.2021 по 27.08.2021?». Поряд з цим, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у справі №924/98/25.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 у справі №924/98/25 зокрема, у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (вх.№05-08/1275/25 від 30.04.2025) про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не навів поважності причин неможливості подання означеного клопотання на стадії підготовчого провадження. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що провадження у справі було відкрито 28.01.2025. Ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду постановлено 20.03.2025 року. Таким чином у відповідача було достатньо часу для подання клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи на стадії підготовчого провадження. Поряд з цим, суд першої інстанції зазначив, що відповідач також не був позбавлений можливості подати суду висновок експерта, зроблений на замовлення учасника справи в порядку ч.3 ст.98 ГПК України. Отже, зважаючи на відсутність поважності причин пропуску строку при поданні відповідного клопотання, враховуючи приписи ч.3 ст.1 ГПК України щодо пропорційності, розумності строків розгляду справи, неприпустимості зловживання процесуальними правами, суд першої інстанції відмовив у клопотанні про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 116 стаття Господарського процесуального кодексу України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з Господарським процесуальним кодексом України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи приписи статті 182 Господарського процесуального кодексу України право на подання клопотання про проведення експертизи може бути реалізовано відповідачем виключно у період підготовчого провадження у справі, оскільки в підготовчих засіданнях якого суд першої інстанції вирішує заяви та клопотання учасників справи, зокрема вирішує питання про призначення експертизи.

Проте, відповідач правом подання клопотання про проведення судової інженерно-екологічної експертизи в строк встановлений законом не скористався, а вказане клопотання подано до суду першої інстанції лише 29.04.2025, після закриття підготовчого провадження у даній справі, тобто поза межами строку для подання вказаного клопотання.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, третьої і четвертої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із відповідною заявою, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чітко встановлених законом або судом процесуальних строків.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Колегія суддів зазначає, що правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Подібний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19.

Так, при встановлені наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від заявника підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання заяви має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

За приписами ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Зазначена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №922/2825/23, від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21.

В обґрунтування поновлення строку відповідачем, зазначено, що в судовому засіданні, яке відбулось 16.04.2025, представник позивача надавала пояснення по суті спору, зокрема, обґрунтовувала підстави, за яких Держекоінспекція дійшла висновку про встановлення фактів наднормативного скиду КП «Ізяславводоканал» забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю. При цьому, відповідач зазначає, що позивачем не обґрунтовано методику розрахунку розмірів відшкодування збитків в сумі 28 242 986,00 грн. Тому, під час розгляду даної справи по суті, виникло питання, щодо підтвердження або спростування правильності здійсненого Держекоінспекцією розрахунку розміру відшкодування збитків.

Таким чином, КП «Ізяславводоканал» переконане, що підстави для подання клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи стали існувати вже після 16.04.2025 , тобто після судового засідання на стадії розгляду справи по суті.

З урахуванням вищевикладеного, КП «Ізяславводоканал» вважає, що наведені обставини вказують на поважність причин пропуску строку на подання клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи та наявність підстав для поновлення строку.

Однак, колегія суддів зазначає, що процесуальний строк для подання клопотання про призначення експертизи, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи та спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте КП «Ізяславводоканал» не проявило необхідної старанності та звертаючись з клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи поза визначеним законом строком, не надало до суду переконливих доказів на підтвердження наявності у неї перешкод для реалізації права на звернення з таким клопотанням сумлінно та своєчасно, тобто з урахуванням періоду часу, який об`єктивно необхідний для подання клопотання про призначення експертизи, не надано доказів того, що у нього виникали перешкоди в межах процесуального строку для завчасного звернення до суду першої інстанції, відтак несвоєчасне подання клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи зумовлене лише волевиявленням самого відповідача, тобто має суб`єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки в силу частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів зауважує, що відповідач у відзиві на позовну заяву, поданого до суду першої інстанції 28.02.2025 через систему «Електронний суд», зазначив, що спір у справі стосується правомірності нарахування позивачем та стягнення з відповідача збитків за скид стічних вод з понаднормативним вмістом граничних допустимих концентрацій забруднюючих речовин у річку Горинь, розрахованих позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання видних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 №389. На переконання КП «Ізяславводоканал», надані позивачем докази порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, в силу вимог ст.78 ГПК України не можуть підтверджувати саме ті відомості на підтвердження яких вони подавалися та складалися. Відповідач зазначив, що внаслідок виявлених порушень позивачем здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, згідно якого розмір відшкодування збитків, завданих КП «Ізяславводоканал» внаслідок скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС у річку Горинь в період з 24.05.2021 по 23.09.2021 складає 28 242 989,00 грн. Проте, КП «Ізяславводоканал» ознайомившись із позовною заявою, вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Разом з цим, судова колегія бере до уваги, що з розрахунком розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством «Ізяславодоканал» внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством від 28.03.2023, згідно якого позивачем визначено розмір відшкодування збитків в сумі 28 242 986,00 грн, відповідач був обізнаний завчасно, оскільки вказаний розрахунок є додатком до позовної заяви, яка відповідачу до електронного кабінету разом з додатками доставлена 24.01.2025 о 15:35, що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС №2532567 (а.м.о.у. 87-96). Примірники вказаного розрахунку та квитанції отримані судом апеляційної інстанції шляхом роздрукування з КП «Діловодство спеціалізованого суду» та долучені до матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 по справі №924/98/25.

Таким чином, відповідач не погоджувався з поданим позивачем розрахунком розмірів відшкодування збитків, ще на стадії підготовчого провадження, що в свою чергу надавало йому можливість скористатися своїм процесуальним правом звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової експертизи на стадії підготовчого провадження, проте вказане право відповідач не використав.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач не повідомляв суд першої інстанції про наміри подати клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи щодо підтвердження або спростування правильності здійсненого Держекоінспекцією розрахунку розміру відшкодування збитків, а також не повідомляв про обставини, які заважали відповідачу звернутися із вказаним клопотанням в межах встановлених процесуальним законом строків, зокрема підготовчого провадження.

З урахуванням вищевикладеного , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, у відповідача було достатньо часу для подання клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи на стадії підготовчого провадження та не був позбавлений можливості подати суду висновок експерта, зроблений на замовлення учасника справи в порядку ч.3 ст.98 ГПК України.

Згідно вимог частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" ("Ciricosta and Viola v. Italy", заява №19753/92) зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №910/3980/16, від 24.02.2021 у справі №916/160/20, від 05.07.2022 у справі №914/1804/18).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем без поважних причин пропущено строк на подання клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, а тому, клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду

Таким чином, у апеляційній скарзі Комунального підприємства "Ізяславводоканал" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ізяславводоканал" слід залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 в частині відмови в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у справі №924/98/25 без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ізяславводоканал" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025 в частині відмови в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з клопотанням про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у справі №924/98/25 без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "16" червня 2025 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.