Рішення від 16.06.2025 по справі 910/4503/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2025Справа № 910/4503/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро трейд енерджі» (Харківське шосе, буд. 201-203, корп. 2-А, нежитлове приміщення 4, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 42819343)

до Головного управління справами Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код 24978319)

про стягнення 541 632, 50 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро трейд енерджі» (далі за текстом - ТОВ «Євро трейд енерджі», Позивач) з позовом до Головного управління справами Міністерства оборони України (далі за текстом - Відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту у вересні 2023 року електроенергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № -08/2023/1016 від 31.08.2023 (далі за текстом - Договір) в розмірі 541 632, 50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним належним чином виконано зобов`язання по Договору та поставлено Відповідачу електричну енергію у вересні 2023, яка останнім оплачена не в повному обсязі.

2. Стислий виклад позиції Відповідача.

Відповідач стверджує, що заявлена до стягнення сума виходить за межі Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 16.10.2023, а Позивачем не надано докази щодо належного вручення акту № 249783/423091/2 та рахунку на оплату 541 632, 50 грн, що порушує принцип належного інформування сторін Договору.

Відповідач зазначає, що після отримання від Позивача акту № 249783/423091/1 купівлі-продажу електричної енергії, що підтверджує споживання електричної енергії у вересні 2023, Відповідач оплатив його у повному обсязі в сумі 580 999, 76 грн., а тому зобов`язання Відповідача за цим актом, зокрема в межах вересня 2023 виконано в повному обсязі.

Всі подальші вимоги Позивача ґрунтуються на актах та рахунках, які не були погоджені, отримані чи підписані Відповідачем, і тому не можуть бути підставою для формування заборгованості чи задоволення позовних вимог Позивача.

Також Відповідач звертає увагу суду на те, що Відповідач є бюджетною установою, яка фінансується та здійснює витрати виключно в межах бюджетних асигнувань Державного бюджету України, а тому у 2025 році Відповідач не має правових підстав здійснювати оплату актів та рахунків, за Договором від 31.08.2023 №-08-2023/1016.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

28.03.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

31.03.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.08.2023 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у терміни та на умовах, визначених Договором, електричну енергію, код ДК 021:2015 - 09310000-5-Електрична енергія (Електрична енергія), в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених Договором.

Згідно із пунктом 2.2 Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи Договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до Договору.

У заяві-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1 до Договору) сторонами погоджено, що початок постачання - 19.08.2023.

Відповідно до заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1 до Договору) Оператором, з яким Споживач уклав Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії визначено ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Відповідно до пункту 5.1 Договору загальна ціна (сума) Договору становить 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 833 333,33 грн. в тому числі: загальний фонд - 4 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 733 333,33 грн., відшкодування - 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 100 000,00 грн. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії року становить 757 575,758 кВт*год.

Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) становить 6,6 грн за 1 кВт*год., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до пункту 5.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.10.2023) загальна ціна (сума) Договору становить 4 941 630, 91 грн., в т.ч. ПДВ 823 605, 15 грн в тому числі: загальний фонд - 4 275 898, 73 грн., в т.ч. ПДВ 712 649, 78 грн., відшкодування - 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 100 000,00 грн. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії року становить 686 436, 024 кВт*год.

Відповідно до пункту 5.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.10.2023) ціна за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) становить у серпні 7, 284 грн за 1 кВт*год., в т.ч. ПДВ; у вересні - 6, 924 грн за 1 кВт*год., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до пункту 5.3 Договору ціна за одиницю товару та ціна (сума) Договору переглядається (перераховується) відповідно до Додатку 3 до Договору.

Ціна за одиницю товару та ціна (сума) Договору переглядається (перераховується) відповідно до Додатку 3 до Договору.

Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання Договору. Ціна електричної енергії включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Вказані послуги з розподілу електричної енергії оплачуються Споживачем через Постачальника.

Сторони погодили, що відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України умови додаткових угод до Договору можуть бути застосовані (за взаємною згодою сторін) до відносин між ними, які виникли до їх укладення (пункт 5.4 Договору).

У пункті 5.7 Договору зазначено, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником в актах купівлі-продажі активної електроенергії та Розрахунку вартості 1 кВт*год. електричної енергії (Додаток 5 до Договору) за відповідний розрахунковий період, у тому числі у разі її зміни.

Згідно із пунктом 5.8 Договору розрахунковим періодом за Договором є календарний тиждень/декада/місяць. Оплата вартості спожитої електричної енергії здійснюється Споживачем на підставі відповідного рахунку Постачальника, згідно акту купівлі-продажі активної електричної енергії та Розрахунку вартості 1 кВт*год. електричної енергії за відповідний розрахунковий період протягом 20-ти банківських днів після дати підписання акту купівлі-продажі активної електроенергії та Розрахунку вартості 1 кВт*год. електричної енергії.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2 Договору Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами Договору.

У пункті 13.1 Договору передбачено, що Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності), укладається на строк не пізніше ніж до 19.10.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється з дати початку постачання в заяві-приєднання, яка є Додатком 1 до цього Договору до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (зі змінами) «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України «Про продовження воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 № 58/2023. Період постачання електричної енергії Споживачу пролонгується у разі продовження дії воєнного стану.

У додатковій угоді № 4 від 08.12.2024 до Договору сторони зазначили, що на підставі Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про Центральне управління справами Міністерства оборони України» від 03.10.2023 № 572/нм, відбулася зміна назви Споживача з Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, на Центральне управління справами Міністерства оборони України.

Новостворена організація Центральне управління справами Міністерства оборони України є правонаступником усіх прав та обов`язків Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.

У зв`язку із цим Сторони домовились внести відповідні зміни у Договір.

В подальшому, відбулась зміна найменування Споживача з Центрального управління справами Міністерства оборони України на Головне управління справами Міністерства оборони України, що підтверджується наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про Головне управління справами Міністерства оборони України» від 20.09.2024 № 639/нм.

Звертаючись до суду з позовом Позивач зазначає, що у вересні 2023 фактичне споживання електричної енергії Споживачем становило 489 271 кВт*год.

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії у вересні - 6,924 грн. з ПДВ.

Враховуючи вартісні межі, встановлені Договором, Постачальник 09.10.2023 виставив та направив Споживачу акт №249783/423091 купівлі-продажу електричної енергії та рахунок № 249783/4230919 на оплату спожитих у вересні 2023 року - 162 136, 374 кВт*год електроенергії за ціною за 1 кВт*год - 5, 77 грн. без ПДВ (ціна за 1 кВт*год електроенергії з ПДВ становить 6,924 грн.) на суму на суму 1 122 632, 26 грн.

Позивач зазначає, що вказані документи направлені у спосіб, встановлений договором 09.10.2023 на електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 та 12.10.2023 через ТОВ «НОВА ПОШТА».

Суд вказує, що із наданих доказів не вбачається можливості встановити, які саме документи та чи за спірним Договором були надіслані Позивачем Відповідачу, а зазначення в тендерній інформації електронної адреси представника Відповідача не свідчить про закріплення та погодження сторонами її після укладання Договору.

У поданому відзиві Відповідач звертає увагу суду на допущення сторонами арифметичної помилки в загальній ціні Договору (пункт 5.1), що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Заперечуючи щодо заявлених вимог Відповідач стверджує, що акт №249783/423091 купівлі-продажу електричної енергії та рахунок № 249783/4230919 на оплату спожитих у вересні 2023 року - 162 136,374 кВт*год на суму 1 122 632, 26 грн не отримував.

Натомість після отримання від Позивача акту № 249783/423091/1 купівлі-продажу електричної енергії, що підтверджує споживання електричної енергії у вересні 2023 року, Відповідач оплатив його у повному обсязі в сумі 580 999, 76 грн., а тому зобов`язання Відповідача за цим актом виконано в повному обсязі в силу чого подальші вимоги Позивача ґрунтуються на актах та рахунках, які не були погоджені, отримані чи підписані Відповідачем, і тому не можуть бути підставою для формування заборгованості чи задоволення позовних вимог позивача.

Акт № 249783/423091/1 купівлі-продажу електричної енергії в матеріалах справи відсутній.

Позивачем визнається факт сплати частини зазначеної в платіжних документах суми - 580 999, 76 грн., тобто за спожиті 83 911 кВт*год.

Позивач стверджує, що у Відповідача сформувалась заборгованість за вересень 2023 на суму 541 632, 50 грн. (розрахунок: 1 122 632,26 - 580 999,76 = 541 632,50) за спожиті 78 225,374 кВт*год. електроенергії (розрахунок: 162 136,374 - 83 911 = 78 225,374).

Постачальник звертався до Оператора системи розподілу електричної енергії - ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із запитом щодо надання відомостей про обсяги споживання Центральним управлінням справами Міністерства оборони України електричної енергії у вересні 2023.

ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у листі повідомлено, що по Споживачу - Центральне управління справами Міністерства оборони України фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за вересень 2023 складає 489 271, 00 кВт*год.

Суд зазначає, що до позову Позивачем надано Акт № 249783/423091/2 на суму 541 632, 50 грн за споживання 78 225, 374 кВт/год., Акт № 249783/423091 на 162 136, 374 кВт/год. на суму 1 122 632, 26 грн без підпису Відповідача, а такою рахунок на оплату № 249783/423091 на 162 136, 374 кВт/год. на суму 1 122 632, 26 грн.

Відповідач поданому відзиві звертає увагу суду на те, що є органом військового управління, який у мирний та особливий період виконує функції з планування, організації та координації логістичного забезпечення діяльності Міністерства оборони України, Головнокомандувача та Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру, Відповідач є бюджетною установою, яка повністю фінансується з державного бюджету та не має інших джерел надходжень. Видатки установи є цільовими та обмеженими кошторисом.

У період воєнного стану пріоритетними напрямками фінансування є забезпечення потреб сектору оборони - грошове забезпечення військовослужбовців, придбання та ремонт техніки, медичне та матеріально-технічне забезпечення, тощо.

Відтак, розрахунки за спожиту електроенергію можливі виключно в межах наявних бюджетних асигнувань, що унеможливлює виконання ним зобов`язань за 2023 рік у 2025 році.

Що стосується заявленої Позивачем до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46 000 грн, суд зазначає наступне.

У позовній заяві Позивачем вказано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу Позивачем до матеріалів справи надано:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1823 від 27.04.2020;

- ордер серії ВК №1167870 від 10.04.2025;

- договір про надання правничої допомоги № 1-юр від 03.02.2025;

- додаткова угода № 30 від 08.08.2024 до договору про надання правничої допомоги № 1-юр від 03.02.2025;, якою сторонами погоджено вартість фактично наданих послуг в межах даної справи - 46 000 грн;

- рахунок - фактура № 3/08/08/2024 від 08.08.2024 на суму 46 000 грн;

- платіжна інструкція № 4844 від 08.08.2024. на суму 46 000 грн.

Із викладених у відзиві заперечень вбачається, що такі витрати є безпідставними, необґрунтованими та не відповідають критеріям необхідності та розумності.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі за текстом - Закон № 2019-VIII).

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частин 1-2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до пункту 3.1.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункту 1 частина 3 стаття 58 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Як встановлено судом вище, згідно пункту 5.8 Договору оплата вартості спожитої електричної енергії здійснюється Споживачем на підставі відповідного рахунку Постачальника, згідно акту купівлі-продажі активної електричної енергії та розрахунку вартості 1 кВт*год. електричної енергії за відповідний розрахунковий період протягом 20-ти банківських днів після дати підписання акту купівлі-продажі активної електроенергії та Розрахунку вартості 1 кВт*год. електричної енергії.

Судом не заперечується можливе неотримання Відповідачем акту №249783/423091 купівлі-продажу електричної енергії та рахуноку № 249783/4230919 на оплату спожитих у вересні 2023 - 162 136,374 кВт*год на суму 1 122 632,26 грн в силу не надання Позивачем належних доказів, однак не отримання останніх не звільняє Відповідача від обов`язку оплати спожитої електричної енергії в силу наступного.

Пунктами 4.12 - 4.14 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:

протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;

протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;

в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Пунктом 4.9 ПРРЕЕ після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.

За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.

В силу встановленого судом вище, враховуючи надану ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» інформацію в частині фактичного обсягу розподіленої електричної енергії у вересні 2023, Відповідачем спожито 489 271 кВт/год електричної енергії, а тому заявлена до стягнення сума в розмірі 541 632, 50 грн підлягає сплаті Позивачу за надану електричну енергію в обсязі 78 225, 374 кВт/год.

В даному випадку наявність арифметичної помилки в пункті 5.1 Договору та неотримання Відповідачем платіжних документів за спірний період жодним чином не спростовує та не нівелює обов`язок Відповідача з оплати.

Суд зазначає, що Відповідачем не спростовано інформацію надану оператором щодо спожитої електричної енергії за вересень 2023, що відповідно свідчить про обґрунтованість заявлених вимог.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В частині посилань Відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для погашення наявної заборгованості господарський суд зважає на те, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства (стаття 1 БК України).

Відповідно до пункту 7 статті 2 БК України бюджетне зобов`язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

В той же час, спірні правовідносини між сторонами у даній справі є не бюджетними, а господарськими (цивільними), які відповідно до частини 1 статті 1 ЦК України засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, що регулюються актами цивільного законодавства України, а відтак, таке посилання є безпідставним та не спростовує зобов`язання Відповідача з оплати поставленої йому електричної енергії.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із критеріями визначеними в частині 4 статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказано Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому суд звертає увагу сторін, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 колегією суддів здійснено висновок, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи фіксований розмір витрат, реальність їх понесення Позивачем, суд дійшов висновку щодо необхідності їх відшкодування стороною Відповідача оскільки останні є обґрунтованими та співмірними з предметом спору та виконаною адвокатом роботою, а заперечення Відповідача є узагальненими та формальними, що відповідно унеможливлює суд дослідити їх доцільність та обгрунтованість.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи встановлене вище судом, за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що у Відповідача існує заборгованість за Договором за поставлену Відповідачу у вересні 2023 року електричну енергію, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладається на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро трейд енерджі» - задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління справами Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код 24978319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро трейд енерджі» (Харківське шосе, буд. 201-203, корп. 2-А, нежитлове приміщення 4, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 42819343) заборгованість - 541 632 (п`ятсот сорок одна тисяча шістсот тридцять дві) грн 50 коп та судовий збір - 6 499 (шість тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн 59 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 16.06.2025

Суддя Антон ПУКАС