Рішення від 11.06.2025 по справі 137/623/25

Справа № 137/623/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2025 представник позивача адвокат Данилюк П.П. (уповноважений представляти інтереси позивача на підставі ордеру серії АВ № 1202168 від 05.05.2025 (а.с. 14) звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи його тим, що 06.10.2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було укладено Договір довічного утримання та догляду. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. У 2025 році, переглядаючи свої документи, ОСОБА_1 виявив витяг з рішення 16 сесії Літинської селищної ради 21 скликання від 06 квітня 1994 року про безоплатну передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1375 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 вважає, що з моменту переходу до нього права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, право власності на земельну ділянку повинно переходити до нього згідно з чинним законодавством відповідно до ст. 120 ЗК України, представник звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,1297 га з кадастровим номером 0522455100:00:003:2294, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку і належала померлій ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився. Натомість його представник -адвокат Данилюк П.П. (уповноважений представляти інтереси позивача на підставі ордеру серії АВ № 1202168 від 05.05.2025 (а.с. 14) подав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити у відсутність позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують, просять задовольнити. Судові витрати просив залишити за позивачем (а.с. 39).

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до судового засідання не з`явився. Надіслали на електронну адресу суду листа, відповідно до якого просили розгляд справи проводити у відсутність представника селищної ради. Позов визнають (а.с. 21).

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 6) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно договору довічного утримання та догляду від 06.10.2006 (а.с. 7-8) ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями під номером (87) АДРЕСА_1 , взамін чого ОСОБА_1 , зобов`язався забезпечувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 утриманням та доглядом довічно.

Витягом з рішення 13 сесії Літинської селищної ради народних депутатів 21 скликання від 06.04.1994 (а.с. 10) ОСОБА_2 в межах смт. Літина, безоплатно у приватну власність передано земельну ділянку площею 1375 кв.м. в тому числі: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд 1375 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 559 від 05.05.2025 (а.с. 11) згідно відомостей земельно-облікових документів за ОСОБА_2 (нині покійна) рахується земельна ділянка площею 0.1375 га за адресою АДРЕСА_1 , яка їй була передана безоплатно у приватну власність за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, державний акт на право власності на земельну ділянку не видавалися. Станом на 05.05.2025 вищезгадана земельна ділянка сформована в земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:00:003:2294 загальною площею 0,1295га за документацією із землеустрою на замовлення власника будинку, який на ній розміщено ОСОБА_1 , що володіє будинком згідно договору довічного утримання та догляду від 06.10.2006 реєстровий № 2588.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 05.05.2025 (а.с. 12) земельна ділянка з кадастровим номером 0522455100:00:003:2294 розташована по АДРЕСА_1 , площею 0,1295 га, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 23) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При встановленні обставин справи судом витребувано та досліджено у судовому засіданні матеріали спадкової справи № 35/2008 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 30-38) та встановлено, що ухвалення рішення у справі не порушить інтереси інших осіб.

У свою чергу згідно листа Літинської державної нотаріальної контори за № 444/01-16 від 07.06.2025 (а.с. 29) спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має прав на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом визнання права.

Відповідно до ст. 120 ЗК України в редакції 2006 року (на час укладання договору довічного утримання та догляду із ОСОБА_2 ) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Станом на 06.10.2006, (на час укладення договору довічного утримання та догляду з ОСОБА_2 ), згідно цієї ж статті до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство як вбачається з наведених вище норм передбачає перехід на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель та споруд, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, проте знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, та ст.377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Зазначені правові висновки, викладені у п.8.2-8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , як особа, яка законно набула житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за договором довічного утримання та догляду, має цивільний інтерес в оформленні права власності на земельну ділянку під такими будинком і спорудами, після їх набуття.

Враховуючи правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі №6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі №6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі №6-253цс16 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №720/1716/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі №689/26/17, позивач має право на набуття права власності на земельну ділянку під належним йому житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18, зазначено, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо, тому суд вважає, що позов слід задовольнити у повному обсязі та визнати за ОСОБА_1 право власності на майно після смерті ОСОБА_2 та перейшло до нього разом із будинком відповідно до договору довічного утримання та догляду та складається із земельної ділянки площею 0,1297 га. кадастровий номер 0522455100:00:003:2294, цільове призначення, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та рахується за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати, за клопотанням представника позивача (а.с. 39) слід залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 79, 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 206, 209, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1295 га, кадастровий номер 0522455100:00:003:2294, цільове призначення, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.