Рішення від 04.06.2025 по справі 910/8127/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2025Справа № 910/8127/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/8127/24

за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

до 1) Приватного підприємства "Пріма Лекс" (Україна, 69096, м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд. 19, кв. 25; ідентифікаційний код: 32780158)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 )

4) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 )

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мдіна, ЛТД" (Україна, 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежності України, буд. 49; ідентифікаційний код: 13625993)

6) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 )

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" (Україна, 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, кім. 12; ідентифікаційний код: 20490986)

про визначення розміру статутного капіталу товариства та визнання за позивачем права на частку в статутному капіталі

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Пріма Лекс", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Мдіна, ЛТД", ОСОБА_5 , в якому просив суд:

- визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" в 7 142 858,00 грн;

- визнати за позивачем право на 51/100 часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" в грошовому виразі в сумі 3 642 857,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 (суддя Мудрий С.М.) вказану вище позовну заяву було повернуто позивачу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/8127/24 скасовано, справу №910/8127/24 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 (суддя Мудрий С.М.) було відкрито провадження у справі № 910/8127/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "СП МДМ".

29.11.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про відвід судді Мудрого С.М. від розгляду справи № 910/8127/24, яка 29.11.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 (суддя Мудрий С.М.) було визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_2 про відвід судді Мудрого С.М. у справі № 910/8127/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 (суддя Мудрий С.М.) було задоволено самовідвід судді Мудрого С.М., відведено суддю Мудрого С.М. від розгляду справи № 910/8127/24, справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу № 910/8127/24 передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 було прийнято справу №910/8127/24 суддею Нечаєм О.В. до свого провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/8127/24 в позові було відмовлено.

21.05.2025 представником відповідача-2 сформовано в системі "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення, яка 21.05.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду", відповідно до якої відповідач-2 просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 33 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/8127/24 було призначено на 04.06.2025.

У судове засідання 04.06.2025 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась, від відповідача-2 надійшла заява про проведення засідання без участі представника.

Розглянувши у судовому засіданні 04.06.2025 заяву відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення в цій справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві на позовну заяву, на виконання вимог процесуального закону, відповідач-2 зазначила у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що очікує понести у зв`язку із розглядом справи витрати на підготовку відзиву на позовну заяву у розмірі 6 000,00 грн та за представництво у судовому засіданні у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Представник відповідача-2 Демченко Н.М. до закінчення судових дебатів повідомила суд про намір подати докази на підтвердження розміру понесених відповідачем-2 витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, оскільки при ухваленні судового рішення в цій справі судом не було вирішено питання про всі судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом цієї справи, наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача-2 на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість у частині п`ятій наведеної статті визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката відповідачем-2 надано належним чином засвідчені копії Договору про надання правничої допомоги №29/10ю-24 від 29.10.2024 (далі - Договір), Актів приймання-передачі наданих послуг від 05.11.2024, 12.11.2024, 22.01.2025, 19.02.2025, 19.03.2025, 16.04.2025 та платіжних інструкцій від 12.11.2024 на суму 6000,00 грн, від 12.02.2025 на суму 12000,00 грн, від 14.03.2025 на суму 4000,00 грн, від 14.03.2025 на суму 3000,00 грн, від 14.04.2025 на суму 4000,00 грн та від 12.05.2025 на суму 4000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар, розмір якого визначається з урахуванням наступної вартості послуг:

- підготовка та складання відзиву - 6 000,00 грн;

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні - 4 000,00 грн;

- ознайомлення з матеріалами справи - 1 000,00 грн;

- складання заяв з процесуальних питань - 1 500,00 грн/ сторінка.

Згідно з п. 4.2 Договору оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування визначеної згідно умов цього договору суми гонорару на розрахунковий рахунок адвоката на умовах 100% попередньої оплати, але в будь-якому випадку не пізніше 15 банківських днів з дати надання послуг.

Зі змісту Актів приймання-передачі наданих послуг від 05.11.2024, 12.11.2024, 22.01.2025, 19.02.2025, 19.03.2025, 16.04.2025 та платіжних інструкцій від 12.11.2024 на суму 6000,00 грн, від 12.02.2025 на суму 12000,00 грн, від 14.03.2025 на суму 4000,00 грн, від 14.03.2025 на суму 3000,00 грн, від 14.04.2025 на суму 4000,00 грн, від 12.05.2025 на суму 4000,00 грн, що відповідачу-2 були надані послуги зі складення та подання до суду відзиву на позовну заяву вартістю 6000,00 грн, складення і подання до суду клопотання про витребування договору вартістю 3000,00 грн та участь адвоката у шести судових засіданнях загальною вартістю 24000,00 грн.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/3929/18 та інших.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так в рішенні у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) судом зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом статей 2, 11, 13 - 15 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні спору, в тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання господарського судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення обов`язку доведення обставин, які мають значення для справи, саме на сторін, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, з урахуванням меж заявлених вимог і заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Матеріалами справи підтверджується факт надання наведених в Актах послуг, а саме підготовка відзиву, клопотання про витребування доказів та участь у підготовчих засіданнях 12.11.2024, 22.01.2025, 19.02.2025, 19.03.2025, а також у судових засіданнях 16.04.2025 та 14.05.2025. Відтак суд дійшов висновку, що витрати відповідача-2 на професійну правничу допомогу в розмірі 33 000,00 грн є обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, а отже підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що докази на підтвердження розміру понесених відповідачем-2 витрат на професійну правничу допомогу адвоката було направлено позивачу.

Втім, позивач у встановленому процесуальним законом порядку клопотання про зменшення розміру витрат відповідача-2 на професійну правничу допомогу адвоката не подав.

Оцінивши в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надані відповідачем-2 докази на підтвердження понесених судових витрат, суд, керуючись статтями 74 - 79 названого Кодексу, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на предмет позову, характер спірних правовідносин, складність справи, а також обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, зважаючи на те, що у задоволенні позову було відмовлено, суд дійшов висновку про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачеві-2 в сумі 33 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8127/24 задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) грн 00 коп.

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено 16.06.2025.

Суддя О.В. Нечай