Рішення від 16.06.2025 по справі 910/4001/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2025Справа № 910/4001/25

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Статус" (Україна, 03164, м. Київ, просп. Палладіна, буд. 25, оф. 209; ідентифікаційний код: 38975681)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона - Київ" (Україна, 03087, м. Київ, бульв. Чоколівський, буд. 19-А, оф. 2; ідентифікаційний код: 44697058)

про стягнення 18 208,99 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Статус" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона - Київ" (далі - відповідач) про стягнення 18208,99 грн, з яких 17400,00 грн заборгованості, 669,33 грн пені, 69,60 грн інфляційних втрат та 70,06 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг з виїзду наряду реагування на об`єкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації № 171 ГР/22 від 01.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

08.04.2025 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 08.04.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Будь-яких заперечень від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 03087, м. Київ, бульв. Чоколівський, буд. 19-А, оф. 2.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 14.04.2025 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

24.04.2025 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 21.04.2025 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали про відкриття провадження у справі від 14.04.2025).

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "Статус" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна охорона - Київ" (далі - замовник) було укладено Договір про надання послуг з виїзду наряду реагування на об`єкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації № 171 ГР/22 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується забезпечувати негайний виїзд наряду групи реагування виконавця на об`єкт, що знаходиться під спостереженням на пульті централізованого спостереження замовника, та на якому спрацювали засоби охоронно - тривожної сигналізації для встановлення причин такого спрацювання.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік об`єктів замовника, стосовно яких виконавцем здійснюються заходи реагування, та період реагування, вказані в розрахунку - дислокації об`єктів замовника, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 Договору сума вартості послуг за договором визначається сторонами на підставі розрахунку вартості послуг, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата послуг здійснюється замовником щомісячно до 20 - го числа місяця в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів в сумі вартості послуг, визначеної у розрахунку вартості послуг.

Додатком №1 до Договору сторони погодили розрахунок-дислокацію об`єктів замовника станом на 01.02.2023 та вартість послуг виконавця у розмірі 180,00 грн на місяць.

Додатком №2 до Договору сторони погодили розрахунок вартості послуг виконавця: фізична охорона об`єкту - 180,00 грн/година; реагування на кожний хибний сигнал ОТС з одного об`єкту, починаючи з 4-го протягом календарного місяця - 200,00 грн.

На виконання умов Договору, позивачем було надано відповідачу послуги з виїзду наряду реагування на об`єкти листопад 2024 року - січень 2025 року, що підтверджується Актами №10671 від 30.11.2024 на суму 5 800,00 грн, №11590 від 31.12.2024 на суму 5 800,00 грн та №903 від 31.01.2025 на суму 5 800,00 грн.

Позивач зазначає, що вказані акти були направлені відповідачу через систему електронного документообігу М.Е.Doc.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 17400,00 грн, пеню в розмірі 669,33 грн, інфляційні втрати в розмірі 69,60 грн та 3% річних у розмірі 70,06 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною другою вказаної статті визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Надання позивачем послуг за Договором вартістю 17 400,00 грн підтверджується Актами №10671 від 30.11.2024 на суму 5 800,00 грн, №11590 від 31.12.2024 на суму 5 800,00 грн та №903 від 31.01.2025 на суму 5 800,00 грн.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на встановлений в пункті 2.2 Договору порядок оплати, відповідач повинен був перераховувати на рахунок позивача грошові кошти щомісячно до 20 - го числа місяця, в якому надаються послуги.

Водночас наявні у матеріалах справи копії Актів не підписані відповідачем.

Позивач зазначає, що складені ним примірники Актів були направлені відповідачу через систему електронного документообігу М.Е.Doc, однак докази такого направлення у матеріалах справи відсутні, а умовами Договору прямо не передбачено як можливості обміну документами за допомогою електронної системи, так і обов`язку виконавця направляти акти замовнику.

З огляду на ненадання відповідачем заперечень щодо змісту Актів та факту їх отримання, суд вважає встановленим факт прийняття замовником наданих виконавцем послуг.

Зважаючи на викладене та враховуючи положення п. 2.2 Договору, строк оплати наданих за Договором послуг вартістю 17 400,00 грн станом на поточну дату є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на викладене, оскільки відсутність оплати наданих за Договором послуг підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17 400,00 грн визнається судом обґрунтованою.

Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 669,33 грн, інфляційних втрат у розмірі 69,60 грн та 3% річних у розмірі 70,06 грн суд зазначає таке.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.3 Договору замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг виконавця у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем строків оплати за Договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми заборгованості за весь час прострочення.

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в заявлених розмірах.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 17400,00 грн, пені в розмірі 669,33 грн, інфляційних втрат у розмірі 69,60 грн та 3% річних у розмірі 70,06 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона - Київ" (Україна, 03087, м. Київ, бульв. Чоколівський, буд. 19-А, оф. 2; ідентифікаційний код: 44697058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Статус" (Україна, 03164, м. Київ, просп. Палладіна, буд. 25, оф. 209; ідентифікаційний код: 38975681) заборгованість у розмірі 17400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп., пеню в розмірі 669 (шістсот шістдесят дев`ять) грн 33 коп., інфляційні втрати в розмірі 69 (шістдесят дев`ять) грн 33 коп., 3% річних у розмірі 70 (сімдесят) грн 06 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.06.2025.

Суддя О.В. Нечай